Місцевим судам. У Грецьких Писаннях слово сіне́дріон, яке тут вживається у множині і перекладається як «місцеві суди», найчастіше стосується Синедріону — юдейського верховного суду в Єрусалимі. (Див. глосарій, «Синедріон», і коментарі до Мт 5:22; 26:59.) Однак це слово також мало ширше значення і означало будь-які збори або засідання. В цьому вірші воно стосується місцевих судів, які діяли при синагогах і могли присудити тілесне покарання або вигнання з громади (Мт 23:34; Мр 13:9; Лк 21:12; Ів 9:22; 12:42; 16:2).

Йому служити. Або «виконувати для нього священне служіння; поклонятись йому». Основне значення грецького дієслова латре́уо — «служити». В Біблії воно вживається стосовно служіння або поклоніння Богу (Мт 4:10; Лк 2:37; 4:8; Дії 7:7; Рм 1:9; Флп 3:3; 2Тм 1:3; Єв 9:14; 12:28; Об 7:15; 22:3), служіння у святині чи храмі (Єв 8:5; 9:9; 10:2; 13:10). Тому у деяких контекстах це слово можна також перекласти як «поклонятися». В кількох випадках воно використовується стосовно фальшивого поклоніння — служіння, тобто поклоніння, чомусь створеному (Дії 7:42; Рм 1:25).

Вас відлучать від синагоги. Або «вас виженуть із синагоги; вас виключать із синагоги». Грецький прикметник апосіна́ґоґос (буквально «від синагоги») трапляється тільки тут і в Ів 9:22 та 12:42. Особа, яку відлучали від синагоги, ставала вигнанцем серед рідного народу, її уникали і до неї ставилися з презирством. Сім’я такої особи зазнавала великих економічних труднощів. Синагоги, які насамперед були місцем для навчання, очевидно, іноді використовувались також для засідань місцевих судів, що могли присудити тілесне покарання або вигнання з громади. (Див. коментар до Мт 10:17.) Кажучи про відлучення від синагоги, Ісус попереджає про можливі наслідки того, що хтось вирішує стати його послідовником. Хоча раніше Ісус вже попереджав учнів, що світ буде їх ненавидіти, тут він вперше говорить прямо, що декого з них вб’ють.

Служить. Або «виконує священне служіння». Цим словом перекладено грецький іменник латре́йа, що передає думку про акт поклоніння. В Грецьких Писаннях цей іменник вживається лише стосовно служіння Богу (Рм 9:4; 12:1; Єв 9:1, 6). (Щоб більше дізнатись про значення грецького дієслова латре́уо, див. коментар до Лк 1:74.)

Помічника. Або «утішителя; розрадника; захисника». У Біблії слово пара́клетос, що перекладається як «помічник», описує і роль святого духу (Ів 14:16, 26; 15:26; 16:7), і роль Ісуса (1Ів 2:1). Буквально його можна перекласти як «той, кого кличуть стати поруч» і допомогти. Коли Ісус говорив про святий дух, безособову силу, як про помічника, котрий «навчить», «буде свідчити», «керуватиме», «говоритиме», «передасть» і «почує» (Ів 14:26; 15:26; 16:7—15), то використав уособлення — художній засіб, який полягає в тому, що неживі предмети і явища наділяються ознаками живих істот. У Біблії часто уособлюється щось неживе, наприклад мудрість, смерть, гріх і незаслужена доброта (Мт 11:19; Лк 7:35; Рм 5:14, 17, 21; 6:12; 7:8—11). Цілком зрозуміло, що ніщо з переліченого не є особою. Божий дух часто згадується разом з іншими безособовими поняттями і явищами, а це лише підтверджує той факт, що святий дух не є особою (Мт 3:11; Дії 6:3, 5; 13:52; 2Кр 6:4—8; Еф 5:18). Дехто твердить, що грецькі займенники чоловічого роду, вжиті замість слова «помічник», доводять, що святий дух — це особа (Ів 14:26). Однак за правилами граматики грецької мови, займенники повинні бути такого самого роду, як іменники, котрі вони заміняють. Тому займенники, які стосуються слова «помічник» (у грецькій — іменник чоловічого роду), вживаються в чоловічому роді (Ів 16:7, 8, 13, 14). А займенники, які стосуються слова пне́ума, перекладеного як «дух» (у грецькій — іменник середнього роду), вживаються в середньому роді. (Див. коментар до Ів 14:17.)

Помічник. Див. коментар до Ів 14:16.

Він. Займенник «він» у віршах 13 і 14 стосується «помічника», згаданого в Ів 16:7. Ісус використав слово «помічник» (у грецькій — іменник чоловічого роду) як уособлення святого духу, безособової сили (у грецькій — іменник середнього роду). (Див. коментар до Ів 14:16.)

Він. Займенник «він» стосується «помічника», згаданого в попередньому вірші. (Див. коментар до Ів 16:13.) Говорячи про святий дух, безособову силу, як про помічника, Ісус використовує художній засіб, який називається уособлення. Він каже, що цей помічник «навчить», «буде свідчити», «керуватиме», «говоритиме», «почує» і «передасть» (Ів 14:26; 15:26; 16:7—15). Уособлення полягає в тому, що неживі предмети і явища наділяються ознаками живих істот. Слова про те, що дух дасть світові переконливе свідчення про гріх у цьому контексті означають: буде викрито те, що світ відмовився вірити в Божого Сина. Те, що дух дасть світові переконливе свідчення про праведність, означає: Ісусове вознесіння на небо доведе, що Ісус праведний. Крім того, дух покаже, чому Сатана, «правитель цього світу», заслуговує суворого суду (Ів 16:9—11). Грецьке слово еле́нхо, перекладене тут як «дасть... переконливе свідчення», також перекладається як «докоряти» (1Тм 5:20; Тит 1:9).

Він. Займенник «він» у віршах 13 і 14 стосується «помічника», згаданого в Ів 16:7. Ісус використав слово «помічник» (у грецькій — іменник чоловічого роду) як уособлення святого духу, безособової сили (у грецькій — іменник середнього роду). (Див. коментар до Ів 14:16.)

Помічника. Або «утішителя; розрадника; захисника». У Біблії слово пара́клетос, що перекладається як «помічник», описує і роль святого духу (Ів 14:16, 26; 15:26; 16:7), і роль Ісуса (1Ів 2:1). Буквально його можна перекласти як «той, кого кличуть стати поруч» і допомогти. Коли Ісус говорив про святий дух, безособову силу, як про помічника, котрий «навчить», «буде свідчити», «керуватиме», «говоритиме», «передасть» і «почує» (Ів 14:26; 15:26; 16:7—15), то використав уособлення — художній засіб, який полягає в тому, що неживі предмети і явища наділяються ознаками живих істот. У Біблії часто уособлюється щось неживе, наприклад мудрість, смерть, гріх і незаслужена доброта (Мт 11:19; Лк 7:35; Рм 5:14, 17, 21; 6:12; 7:8—11). Цілком зрозуміло, що ніщо з переліченого не є особою. Божий дух часто згадується разом з іншими безособовими поняттями і явищами, а це лише підтверджує той факт, що святий дух не є особою (Мт 3:11; Дії 6:3, 5; 13:52; 2Кр 6:4—8; Еф 5:18). Дехто твердить, що грецькі займенники чоловічого роду, вжиті замість слова «помічник», доводять, що святий дух — це особа (Ів 14:26). Однак за правилами граматики грецької мови, займенники повинні бути такого самого роду, як іменники, котрі вони заміняють. Тому займенники, які стосуються слова «помічник» (у грецькій — іменник чоловічого роду), вживаються в чоловічому роді (Ів 16:7, 8, 13, 14). А займенники, які стосуються слова пне́ума, перекладеного як «дух» (у грецькій — іменник середнього роду), вживаються в середньому роді. (Див. коментар до Ів 14:17.)

Світу. У цьому контексті грецьке слово ко́смос стосується всіх людей, крім Божих служителів, всього неправедного людського суспільства, відчуженого від Бога. З усіх письменників Євангелій тільки Іван записує слова Ісуса до учнів: «Ви не належите до світу». Ту саму думку Ісус двічі згадує, коли востаннє молиться зі своїми вірними апостолами (Ів 17:14, 16).

Світ. У цьому контексті грецьке слово ко́смос стосується всіх людей, крім Божих служителів, всього неправедного людського суспільства, відчуженого від Бога. (Пор. коментар до Ів 15:19.)

Цілий світ. Основне значення грецького слова ко́смос, яке найчастіше перекладається як «світ»,— це «порядок» або «устрій». У грецькій нерелігійній літературі це слово могло стосуватися людства, і в такому значенні воно часто вживається в Грецьких Писаннях. (Див. коментарі до Ів 1:9, 10; 3:16.) Але слово ко́смос не є просто синонімом слова «людство». В Біблії воно зберігає своє початкове значення «порядок» чи «устрій», оскільки людське суспільство має свою структуру, в його межах існують різні культури, народи, племена та економічні устрої (1Ів 3:17; Об 7:9; 14:6). В такому значенні слово «світ» вживається в цьому та деяких інших уривках. Протягом століть чисельність людства збільшувалась і так само збільшувалась і ставала складнішою структура людського суспільства. (Див. коментар до Ів 16:21.)

На світ з’явилась. Тут Ісус показує на прикладі народження людини, як біль може «оберн[ути]ся в радість» (Ів 16:20). Породілля зазнає́ пологових мук, але радість від того, що на світ з’являється нове життя, перевершує біль і допомагає його забути. У цьому вірші грецьке слово ко́смос, перекладене як «світ», стосується організованого людського суспільства, середовища, в якому народжується дитина. Іноді в Біблії це слово вживається саме в такому значенні (1Кр 14:10; 1Тм 6:7; див. коментар до Лк 9:25).

Чогось. У зразковій молитві Ісус сказав, про що варто молитися (Мт 6:9—13), але це далеко не вичерпний перелік. Як видно з Біблії, Божі служителі можуть згадувати в молитвах про все, що впливає на їхнє життя. Тож особисті молитви можуть стосуватися, по суті, всіх сфер життя (Флп 4:6; 1Пт 5:7; 1Ів 5:14).

Порівняння. Або «образні вислови; образну мову». (Див. коментар до Ів 10:6.)

Порівняння. З усіх письменників Євангелій тільки Іван вживає грецьке слово пароймı́а (Ів 10:6; 16:25, 29). Це слово схоже за значенням до грецького слова параболе́ («приклад» або «притча»), яке часто трапляється в інших Євангеліях, але ніколи не вживається в Євангелії від Івана. (Див. коментар до Мт 13:3.) Слово пароймı́а може також передавати думку про порівняння чи аналогію. Петро використав це слово, коли згадав «прислів’я» про пса, який повертається до своєї блювоти, і свиню, яка йде качатися в багні (2Пт 2:22). Той самий іменник вжито в назві книги Прислів’я у грецькій Септуагінті.

Любить вас. Грецьке дієслово філе́о перекладається як «любити», «дорожити» і «цілувати» (Мт 23:6; Ів 12:25; Мр 14:44). Це грецьке дієслово може передавати думку про дуже тісні стосунки, як-от між близькими друзями. Коли Ісус підійшов до могили Лазаря, з його «очей... покотилися сльози»; побачивши це, люди сказали: «Дивіться, як сильно він любив [форма грецького дієслова філе́о] його!» (Ів 11:35, 36). Цим грецьким словом також описуються теплі стосунки, які можуть існувати між батьками і дітьми (Мт 10:37). Як видно з цього вірша, те саме грецьке слово використовується для опису глибокої, сердечної прихильності Єгови до послідовників свого Сина, а також для опису теплих почуттів, які учні мали до Ісуса. В Ів 5:20 словом філе́о описано глибоку прихильність, яку Батько відчуває до Сина.

Завдяки мені. Або «в єдності зі мною». У цьому вірші грецький прийменник ен може вказувати і на посередництво («завдяки»), і на близькі стосунки та єдність («в єдності з»). (Див. коментар до Ів 10:38.)

Я світ переміг. У цьому контексті грецьке слово ко́смос («світ») стосується неправедного людського суспільства, відчуженого від Бога. Слово «світ» вживається в подібному значенні в Ів 12:31; 15:19; 2Пт 2:5; 3:6 і в 1Ів 2:15—17; 5:19. Загалом те, як люди в цьому «світі» поводяться і які риси виявляють, іде врозріз з Божою волею, викладеною в Біблії (1Ів 2:16). В цю останню ніч свого земного життя Ісус по праву міг сказати: «Я світ переміг!» Він здобув перемогу над світом, тому що не став таким, як світ, і не дозволив, щоб мислення і вчинки неправедних людей якимось чином на нього вплинули. Зберігши свою віру, відданість і непорочність, Ісус довів, що Сатана, «правитель цього світу», «не має [над ним] влади». (Див. коментар до Ів 14:30.) У своїй молитві, записаній в 17-му розділі Івана, Ісус сказав, що ні він, ні його учні не належать до світу (Ів 17:15, 16). А на суді перед римським намісником Пилатом Ісус промовив до нього: «Моє Царство не належить до цього світу» (Ів 18:36). Понад 60 років після суду над Ісусом Іван під натхненням написав: «Саме завдяки нашій вірі ми здобули перемогу над світом» (1Ів 5:4, 5).

В єдності зі. Букв. «в». Тут грецький прийменник ен передає думку про близькі стосунки. В такому значенні цей прийменник використовували у своїх книгах Іван і Павло (Гл 1:22; 3:28; Еф 2:13, 15; 6:1). У 1Ів 3:24 і 4:13, 15 прийменник ен передає думку про стосунки християнина з Богом. Ще один доказ того, що цей прийменник може перекладатися як «у єдності з», можна побачити в Ів 17:20—23, де він вживається п’ять разів.

Він не має наді мною влади. Або «він не має на мене впливу». Букв. «в мені він нічого не має». Ісус не мав жодного недоліку чи неправильного бажання, які Сатана міг би використати, щоб відвернути його від служіння Богу. Грецький вислів, перекладений як «не має наді мною влади», можливо, є відповідником єврейської ідіоми, яка вживалася в юридичних контекстах і означала «не мати на когось жодних прав». Інакше було з Юдою: Диявол зміг увійти в нього і мати над ним владу (Ів 13:27).