Лист до римлян 7:1—25

7  Хіба ви не знаєте, брати (звертаюсь до тих, хто знає закон), що Закон панує над людиною, поки вона жива?  Наприклад, одружена жінка* зв’язана законом зі своїм чоловіком доти, доки той живий, а коли чоловік помре, вона звільняється від закону свого чоловіка.+  Тож якби за життя свого чоловіка вона стала дружиною іншого, то її назвали б перелюбницею.+ Коли ж її чоловік помре, вона вільна від його закону, тому не буде перелюбницею, якщо стане дружиною іншого.+  Подібно й ви, брати мої, через Христове тіло померли для Закону, щоб належати іншому+ — тому, хто воскрес із мертвих,+ щоб ми приносили плід на славу Богові.+  Бо коли ми жили, керуючись плотськими бажаннями, то грішні похоті, які стали явними завдяки Закону, діяли в наших тілах, аби ми приносили плід, що веде до смерті.+  Тепер же ми звільнені від Закону,+ бо, коли йдеться про те, що нас стримувало, ми померли, щоб бути рабами в новому розумінні — рабами за духом,+ а не в старому розумінні — рабами за писаним зводом законів.+  Що ж тоді скажемо? Чи Закон є гріхом? Звичайно, ні! Якби не Закон, я не знав би, що таке гріх.+ Скажімо, я не знав би, що таке пожадливість, якби Закон не говорив: «Не жадай чужого».+  Проте гріх, скориставшись можливістю, яка з’явилася через заповідь, породив у мені всіляку пожадливість, бо без закону гріх був мертвий.+  По суті, у минулому, коли не було закону, я був живий. Але коли з’явилась заповідь, гріх ожив, а я помер.+ 10  І я побачив, що заповідь, яка мала б принести життя,+ вела до смерті. 11  Адже гріх, скориставшись можливістю, яка з’явилася через заповідь, звабив мене і нею вбив. 12  Отже, Закон сам по собі святий і заповідь свята, праведна й добра.+ 13  Тож невже те, що добре, призвело до моєї смерті? Звичайно, ні! Але до неї призвів гріх, щоб було видно, що це гріх і що саме він, послуговуючись добром, несе мені смерть,+ аби через заповідь гріх став набагато більшим.+ 14  Адже ми знаємо, що Закон духовний, а я плотський, проданий у рабство гріха.+ 15  І я не розумію, що роблю, бо те, що хочу, не виконую, а роблю те, що ненавиджу. 16  Коли ж роблю те, чого не хочу, я погоджуюсь, що Закон добрий. 17  Але тепер уже не я це роблю, а гріх, який живе в мені.+ 18  Адже я знаю: в мені, тобто в моєму тілі, не живе нічого доброго, оскільки я бажаю робити добро, але не можу.+ 19  Бо добро, яке хочу, не роблю, а знову й знову роблю зло, якого не хочу. 20  Якщо ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це роблю, а гріх, який живе в мені. 21  Я розумію, що в моєму випадку діє такий закон: коли хочу робити добро, в мені сидить зло.+ 22  У серці я отримую справжню насолоду від Божого закону,+ 23  але бачу, що в моєму тілі діє інший закон, який воює проти закону мого розуму+ й веде мене в полон закону гріха,+ що в моєму тілі. 24  Нещасна я людина! Хто врятує мене від тіла, яке веде мене до такої смерті? 25  Нехай лине подяка Богові через Ісуса Христа, нашого Господа! Тож своїм розумом я є рабом Божого закону, а тілом — закону гріха.+

Примітки

Або «жінка, підвладна чоловікові».

Коментарі

Ваших тіл. Або «жодної частини вашого тіла». Букв. «ваших членів». Грецьке слово ме́лос («частина людського тіла») вживається тут у множині, що вказує на все тіло. Павло використовує це слово в такому ж значенні у 6-му і 7-му розділах Листа до римлян (Рм 6:19; 7:5, 23). В Рм 12:4 він вживає те саме слово у фразі «наше тіло має багато частин».

Тілах. Букв. «членах». (Див. коментар до Рм 6:13.)

Ми звільнені від Закону. В Рм 7:1—6 Павло за допомогою прикладу пояснює, що християни з юдеїв звільнені від Мойсеєвого закону. Жінка зв’язана законом зі своїм чоловіком доти, доки той живий, але коли чоловік помирає, її життя змінюється: вона вже не перебуває з ним в шлюбі і має право одружитися з кимось іншим. Ця ситуація нагадує те, як міняється життя християнина, коли він «пом[ирає] для гріха» (Рм 6:2, 11). Християни з юдеїв «через Христове тіло померли для Закону», тобто завдяки «Христовому тілу», яке було принесене як викуп, вони стали «належати іншому», Христу (Рм 7:4). В Гл 3:13 Павло пояснює, що «Христос... викупив нас і звільнив від прокляття Закону, оскільки став прокляттям замість нас». Людина, яка виявляє віру в Христа, помирає в символічному значенні — вона помирає для свого колишнього способу життя і звільняється від старих зобов’язань. Завдяки цьому вона може стати рабом «в новому розумінні» (Рм 7:6). Така людина продовжує жити як послідовник Христа і раб праведності (Рм 6:18—20; Гл 5:1).

Бути рабами. В одному перекладі Грецьких Писань єврейською мовою (в додатку В4 він позначений як J18) вживається вислів «бути слугами Єгови».

Ваших тіл. Або «жодної частини вашого тіла». Букв. «ваших членів». Грецьке слово ме́лос («частина людського тіла») вживається тут у множині, що вказує на все тіло. Павло використовує це слово в такому ж значенні у 6-му і 7-му розділах Листа до римлян (Рм 6:19; 7:5, 23). В Рм 12:4 він вживає те саме слово у фразі «наше тіло має багато частин».

Моєму тілі. Букв. «моїх членах». (Див. коментар до Рм 6:13.)

Медіафайли