Лист до римлян 7:1—25

7  Хіба ви не знаєте, брати (звертаюсь до тих, хто знає закон), що Закон панує над людиною, поки вона жива? 2  Наприклад, одружена жінка* зв’язана законом зі своїм чоловіком доти, доки той живий, а коли чоловік помре, вона звільняється від закону свого чоловіка.+ 3  Тож якби за життя свого чоловіка вона стала дружиною іншого, то її назвали б перелюбницею.+ Коли ж її чоловік помре, вона вільна від його закону, тому не буде перелюбницею, якщо стане дружиною іншого.+ 4  Подібно й ви, брати мої, через Христове тіло померли для Закону, щоб належати іншому+ — тому, хто воскрес із мертвих,+ щоб ми приносили плід на славу Богові.+ 5  Бо коли ми жили, керуючись плотськими бажаннями, то грішні похоті, які стали явними завдяки Закону, діяли в наших тілах, аби ми приносили плід, що веде до смерті.+ 6  Тепер же ми звільнені від Закону,+ бо, коли йдеться про те, що нас стримувало, ми померли, щоб бути рабами в новому розумінні — рабами за духом,+ а не в старому розумінні — рабами за писаним зводом законів.+ 7  Що ж тоді скажемо? Чи Закон є гріхом? Звичайно, ні! Якби не Закон, я не знав би, що таке гріх.+ Скажімо, я не знав би, що таке пожадливість, якби Закон не говорив: «Не жадай чужого».+ 8  Проте гріх, скориставшись можливістю, яка з’явилася через заповідь, породив у мені всіляку пожадливість, бо без закону гріх був мертвий.+ 9  По суті, у минулому, коли не було закону, я був живий. Але коли з’явилась заповідь, гріх ожив, а я помер.+ 10  І я побачив, що заповідь, яка мала б принести життя,+ вела до смерті. 11  Адже гріх, скориставшись можливістю, яка з’явилася через заповідь, звабив мене і нею вбив. 12  Отже, Закон сам по собі святий і заповідь свята, праведна й добра.+ 13  Тож невже те, що добре, призвело до моєї смерті? Звичайно, ні! Але до неї призвів гріх, щоб було видно, що це гріх і що саме він, послуговуючись добром, несе мені смерть,+ аби через заповідь гріх став набагато більшим.+ 14  Адже ми знаємо, що Закон духовний, а я плотський, проданий у рабство гріха.+ 15  І я не розумію, що роблю, бо те, що хочу, не виконую, а роблю те, що ненавиджу. 16  Коли ж роблю те, чого не хочу, я погоджуюсь, що Закон добрий. 17  Але тепер уже не я це роблю, а гріх, який живе в мені.+ 18  Адже я знаю: в мені, тобто в моєму тілі, не живе нічого доброго, оскільки я бажаю робити добро, але не можу.+ 19  Бо добро, яке хочу, не роблю, а знову й знову роблю зло, якого не хочу. 20  Якщо ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це роблю, а гріх, який живе в мені. 21  Я розумію, що в моєму випадку діє такий закон: коли хочу робити добро, в мені сидить зло.+ 22  У серці я отримую справжню насолоду від Божого закону,+ 23  але бачу, що в моєму тілі діє інший закон, який воює проти закону мого розуму+ й веде мене в полон закону гріха,+ що в моєму тілі. 24  Нещасна я людина! Хто врятує мене від тіла, яке веде мене до такої смерті? 25  Нехай лине подяка Богові через Ісуса Христа, нашого Господа! Тож своїм розумом я є рабом Божого закону, а тілом — закону гріха.+

Примітки

^ Або «жінка, підвладна чоловікові».

Коментарі

Тілах. Букв. «членах». (Див. коментар до Рм 6:13.)

Ми звільнені від Закону. В Рм 7:1—6 Павло за допомогою прикладу пояснює, що християни з юдеїв звільнені від Мойсеєвого закону. Жінка зв’язана законом зі своїм чоловіком доти, доки той живий, але коли чоловік помирає, її життя змінюється: вона вже не перебуває з ним в шлюбі і має право одружитися з кимось іншим. Ця ситуація нагадує те, як міняється життя християнина, коли він «пом[ирає] для гріха» (Рм 6:2, 11). Християни з юдеїв «через Христове тіло померли для Закону», тобто завдяки «Христовому тілу», яке було принесене як викуп, вони стали «належати іншому», Христу (Рм 7:4). В Гл 3:13 Павло пояснює, що «Христос... викупив нас і звільнив від прокляття Закону, оскільки став прокляттям замість нас». Людина, яка виявляє віру в Христа, помирає в символічному значенні — вона помирає для свого колишнього способу життя і звільняється від старих зобов’язань. Завдяки цьому вона може стати рабом «в новому розумінні» (Рм 7:6). Така людина продовжує жити як послідовник Христа і раб праведності (Рм 6:18—20; Гл 5:1).

Бути рабами. В одному перекладі Грецьких Писань єврейською мовою (в додатку В4 він позначений як J18) вживається вислів «бути слугами Єгови».

Моєму тілі. Букв. «моїх членах». (Див. коментар до Рм 6:13.)

Медіафайли

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ (НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ)
Римлян 7
українська
Читайте Біблію онлайн
https://cms-imgp.jw-cdn.org/img/p/1001070103/univ/art/1001070103_univ_sqr_xl.jpg
nwtsty