Євангеліє від Матвія 5:1—48

5  Побачивши натовпи людей, Ісус зійшов на гору і сів. Тоді до нього підійшли учні,  і він почав їх навчати:  «Щасливі ті, хто усвідомлює свої духовні потреби,+ оскільки їм належить Царство небесне.  Щасливі засмучені, бо вони будуть потішені.+  Щасливі лагідні,+ бо вони успадкують землю.+  Щасливі голодні та спраглі+ праведності, бо вони наситяться*.+  Щасливі милосердні,+ бо їм буде виявлено милосердя.  Щасливі чисті серцем,+ бо вони побачать Бога.+  Щасливі миротворці,+ бо їх буде названо Божими синами. 10  Щасливі ті, кого переслідують за праведність,+ бо їм належить Царство небесне.+ 11  Щасливі ви, коли через мене люди ганьблять*+ та переслідують вас+ і наговорюють на вас усіляку неправду.+ 12  Тіштеся і переповнюйтесь радістю,+ бо в небі вас чекає велика нагорода.+ Так само переслідували і пророків, що були до вас.+ 13  Ви — сіль+ землі. Якщо ж сіль втратить свої властивості, то як зробити її знову солоною? Вона вже ні до чого не придатна, тому її викидають геть+ і топчуть. 14  Ви — світло для світу.+ Якщо місто розташоване на горі, воно не може сховатися. 15  І коли запалюють світильник, то ставлять його не під кошик, а на підставку, і він світить для всіх у домі.+ 16  Подібно й ваше світло нехай світить перед людьми,+ щоб вони бачили ваші добрі вчинки+ і прославляли вашого небесного Батька.+ 17  Не думайте, що я прийшов скасувати Закон та Пророків. Не скасувати я прийшов, а виконати.+ 18  Правду кажу вам: швидше зникнуть небо і земля, аніж зникне із Закону хоча б одна найменша літера чи рисочка літери, перш ніж сповниться все написане в ньому.+ 19  Отже, хто порушить одну з цих найменших заповідей і навчатиме інших робити так, буде названий найменшим у небесному Царстві. А хто буде їх виконувати і навчати інших робити так, буде названий найбільшим у небесному Царстві. 20  Кажу вам: якщо ви не будете праведніші від книжників і фарисеїв,+ то нізащо не ввійдете в небесне Царство.+ 21  Ви чули, що було сказано в давнину: “Не вбивай.+ Хто ж скоїть убивство, буде відповідати перед судом”.+ 22  Проте кажу вам: кожен, хто не припиняє гніватись+ на свого брата, теж буде відповідати перед судом. Хто ж зневажить свого брата ганебними словами, відповідатиме перед найвищим судом. А хто скаже: “Ти нікчемний дурень!” — заслуговуватиме покарання у вогняній геє́ні.+ 23  Коли ж ти принесеш дар до жертовника+ і там пригадаєш, що твій брат має щось проти тебе, 24  залиш дар перед жертовником. Спочатку піди примирися з братом, а тоді повернись і принеси свій дар.+ 25  Швидко залагоджуй справи з тим, хто судиться з тобою, поки ще йдеш з ним до суду, щоб він не видав тебе судді, а суддя — судовому виконавцю і щоб тебе не кинули до в’язниці.+ 26  Запевняю тебе: ти не вийдеш звідти, поки не віддаси свою останню дрібну монету. 27  Ви чули, що було сказано: “Не чини перелюбу”.+ 28  А я вам кажу: кожен, хто не припиняє дивитись на жінку,+ розпалюючись до неї пристрастю, уже вчинив з нею перелюб у своєму серці.+ 29  Тож, якщо твоє праве око доводить тебе до спотикання, вирви його й викинь.+ Бо ліпше, щоб ти втратив одну частину тіла, ніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геє́ни.+ 30  Також, якщо права рука доводить тебе до спотикання, відсічи її і викинь.+ Бо ліпше, щоб ти втратив одну частину тіла, ніж щоб усе твоє тіло опинилося в геє́ні.+ 31  Крім того, сказано: “Хто розлучається зі своєю дружиною, нехай дасть їй свідоцтво про розлучення”.+ 32  А я вам кажу: кожен, хто розлучається зі своєю дружиною не через статеву розпусту, наражає її на перелюб, і той, хто одружується з розлученою, чинить перелюб.+ 33  Також ви чули, що людям у давнину було сказано: “Не клянись, якщо не зможеш виконати свої обітниці,+ а виконуй обітниці перед Єговою”.+ 34  А я вам кажу: не кляніться взагалі+ — ані небом, бо це престол Бога, 35  ані землею, бо вона підніжок для його ніг,+ ані Єрусалимом, бо це місто великого Царя.+ 36  Не кляніться своєю головою, тому що жодної волосини не можете зробити білою або чорною. 37  Нехай ваше слово “так” означає “так”, а “ні” — “ні”,+ бо все, що більше за це,— від Злого*.+ 38  Ви чули, що сказано: “Око за око і зуб за зуб”.+ 39  А я кажу вам: не противтеся лихій людині. Хто вдарить тебе по правій щоці, підстав йому й ліву.+ 40  І, якщо хтось захоче судитися з тобою та забрати в тебе спідній одяг, віддай йому і верхній.+ 41  І, якщо хтось наділений владою змусить тебе пройти милю, пройди з ним дві. 42  Тому, хто просить, давай і від того, хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.+ 43  Ви чули, що сказано: “Люби свого ближнього+ і ненавидь свого ворога”. 44  А я вам кажу: не переставайте любити своїх ворогів+ і молитися за своїх гонителів.+ 45  Так ви станете синами вашого небесного Батька,+ адже він наказує сонцю своєму сходити над людьми добрими і поганими та посилає дощ на праведних і неправедних.+ 46  Бо якщо ви любите тих, хто любить вас, то яка вам за це нагорода?+ Хіба не те саме роблять і збирачі податків? 47  І якщо вітаєтесь тільки зі своїми братами, то хіба робите щось надзвичайне? Хіба й люди з інших народів не роблять так само? 48  Тож будьте досконалі, як і ваш небесний Батько.+

Примітки

Або «будуть задоволені».
Або «ображають».
Або, можливо, «від того, що зле».

Коментарі

Ісус... сів. Серед юдейських релігійних учителів був поширений звичай навчати сидячи.

На гору. Очевидно, поблизу Капернаума, на березі Галілейського моря. Мабуть, Ісус піднявся вище по схилу і звідти почав навчати натовпи людей, які розмістилися перед ним на рівному місці (Лк 6:17, 20).

Учні. Перший випадок вживання грецького слова матете́с, що перекладається як «учень». Стосується того, кого навчають, і містить думку про особисту прив’язаність до вчителя, яка впливає на все життя учня. Хоча послухати Ісуса зібралося дуже багато людей, він, імовірно, звертається в основному до своїх учнів, які сидять найближче до нього (Мт 7:28, 29; Лк 6:20).

Почав... навчати. Букв. «відкрив свої уста і почав навчати». Вислів «відкрити уста» — це ідіома семітського походження, що означає «почати говорити» (Йв 33:2). Той самий грецький вислів вживається, наприклад, у Дії 10:34.

Ви, бідні. Грецьке слово, перекладене як «бідні», означає «нужденні; жебраки». У Євангелії від Луки перша згадка про тих, хто щасливий, трохи відрізняється від сказаного в Мт 5:3. Матвій вживає те саме грецьке слово, але додає до нього слово «дух», тож цілий вислів буквально означає «бідні (жебраки) духом». (Див. коментарі до Мт 5:3; Лк 16:20.) Цей вислів вказує на людей, які гостро усвідомлюють свою духовну нужду і розуміють, що залежні від Бога. В оповіді Луки говориться просто про бідних, і це не суперечить оповіді Матвія, оскільки бідні та пригноблені часто більш схильні визнавати свої духовні потреби і гостріше усвідомлюють свою залежність від Бога. Сам Ісус говорив, що важливою причиною його приходу як Месії було «звіщати добру новину бідним» (Лк 4:18). Ті, хто пішов за Ісусом і завдяки цьому мав надію отримати благословення Царства Божого, здебільшого були бідними чи простими людьми (1Кр 1:26—29; Як 2:5). Однак з розповіді Матвія чітко видно, що сама по собі бідність не гарантує Божого схвалення. Тож початкові слова Нагірної проповіді в двох оповідях доповнюють одні одних.

Щасливі. Грецьке слово мака́ріос вказує не просто на піднесення, яке хтось може відчувати, коли добре проводить час. Цим словом описується стан людини, яка має Боже благословення і схвалення. Крім того, воно вживається стосовно Бога, а також Ісуса в небесній славі (1Тм 1:11; 6:15).

Ті, хто усвідомлює свої духовні потреби. Грецьке слово, перекладене як «ті, хто усвідомлює», буквально означає «ті, хто бідний (нужденні; жебраки)» і в цьому контексті вказує на людей, які мають певну потребу і добре це усвідомлюють. В Лк 16:20, 22 те саме слово вжите щодо «жебрака», на ім’я Лазар. Грецький вислів, який деякі переклади передають як «вбогі духом», стосується людей, які гостро усвідомлюють свою духовну нужду і розуміють, що потребують Бога. (Див. коментар до Лк 6:20.)

Їм належить. Ісус має на увазі своїх послідовників, оскільки звертається передусім до них (Мт 5:1, 2).

Засмучені. Грецьке слово пенте́о, перекладене як «засмучені», може передавати думку про сильний смуток в загальному або почуття глибокого пригнічення через гріхи. В цьому контексті «засмучені» — це ті, хто, як сказано в Мт 5:3, «усвідомлює свої духовні потреби». Вони можуть бути засмучені через свій жалюгідний духовний стан, свою гріховність або важкі обставини, що склалися внаслідок впливу гріха на людство. Павло використав це слово, коли докорив християнам у коринфському зборі за те, що вони не засмутилися через статеву розпусту, яка серед них чинилась (1Кр 5:2). У 2Кр 12:21 Павло висловлює побоювання, що йому «доведеться сумувати» через тих у коринфському зборі, хто грішив і не каявся. Учень Яків заохочував деяких осіб: «Очистьте руки свої, грішники, і серця свої, нерішучі. Журіться, сумуйте й плачте» (Як 4:8—10). Люди, які по-справжньому засмучені через свою гріховність, отримують потіху, коли дізнаються, що можна мати прощення гріхів, якщо виявляти віру у викупну жертву Христа і довести своє щире каяття, виконуючи волю Єгови (Ів 3:16; 2Кр 7:9, 10).

Успадкуйте. Основне значення вжитого тут грецького дієслова — отримати щось на правах спадкоємця, здебільшого на підставі родинних зв’язків, як-от у випадку, коли син отримує спадщину від свого батька (Гл 4:30). Однак у цьому вірші, як і в більшості випадків у Грецьких Писаннях, це слово вжите в ширшому значенні і стосується нагороди від Бога (Мт 19:29; 1Кр 6:9).

Лагідні. Люди, які охоче підкоряються волі Бога, слухаються його вказівок і не намагаються домінувати над іншими. Грецьке слово не містить думки про слабкість чи боягузтво. В Септуагінті словом «лагідний» перекладено єврейське слово, яке можна передати як «сумирний» або «смиренний». Воно вживається стосовно Мойсея (Чс 12:3), людей, які приймають навчання (Пс 25:9), тих, хто успадкує землю (Пс 37:11), а також Месії (Зх 9:9; Мт 21:5). Ісус сам назвав себе лагідним (Мт 11:29).

Успадкують землю. Очевидно, Ісус посилається на Пс 37:11, де сказано, що «сумирні успадкують землю». Єврейське слово е́рец і грецьке ґе — відповідники слова «земля» — можуть стосуватися як цілої планети, так і певної місцевості, скажімо Обіцяного краю. Біблія показує, що Ісус є найвидатнішим прикладом лагідної особи (Мт 11:29). З різних біблійних віршів видно, що він, як Цар, успадкує владу над цілою землею, не лише над її частиною (Пс 2:8; Об 11:15), і разом з ним цю спадщину отримають його помазані послідовники (Об 5:10). Лагідні послідовники Ісуса, які будуть його земними підданими, «успадкують» землю не в тому розумінні, що отримають її у власність, а в тому, що житимуть у Раю, в земних володіннях Царства. (Див. коментар до Мт 25:34.)

Голодні та спраглі праведності. Тобто люди, які прагнуть часу, коли зникне зло і несправедливість і всі підкорятимуться Божим нормам добра і зла. Це люди, які намагаються відповідати цим нормам.

Милосердні. Коли в Біблії вживаються слова «милосердний» і «милосердя», то деколи йдеться про прощення чи помилування. Але найчастіше ці слова описують співчутливість і почуття жалю, які спонукують людину допомагати тим, хто цього потребує.

Чисті серцем. Стосується моральної і духовної чистоти, в тому числі чистоти почуттів, спонук і бажань.

Побачать Бога. Ці слова не означають, що Бога можна бачити буквальними очима, адже «людина не може побачити [Бога] і залишитись живою» (Вх 33:20). Грецьке слово, перекладене тут як «побачать», також означає «бачити очима розуму; усвідомлювати; знати». Служителі Єгови на землі «бачать» Бога, коли ліпше пізнають його особистість і зміцнюють свою віру, вивчаючи Біблію і помічаючи його допомогу у своєму житті (Еф 1:18; Єв 11:27). Помазані християни бачать Єгову «таким, яким він є», після того як воскресають до духовного життя (1Ів 3:2).

Миротворці. Або «миролюбні». Грецьке слово ейренопойо́с походить від дієслова, яке означає «творити мир». Воно стосується людей, які не лише зберігають мир, але й приносять мир туди, де його немає.

Сіль. Речовина, що використовується для зберігання продуктів від зіпсуття або як приправа. В цьому уривку Ісус, очевидно, має на увазі властивість солі зберігати від псування; його учні можуть допомагати іншим людям уникнути духовного і морального зіпсуття.

Втратить свої властивості. За днів Ісуса сіль переважно добували в регіоні Мертвого моря, і вона містила домішки мінералів. Коли з цієї суміші відділялася сіль, то залишалась речовина, яка не мала смаку і була непридатна для використання.

Місто розташоване на горі. Ісус не мав на увазі якогось конкретного міста. За його днів міста нерідко будували на горах, щоб захиститися від ворогів. Такі міста оточували високими мурами, тож їх було видно з великої відстані і вони не могли «сховатися». Те саме можна сказати і про невеликі села з побіленими будинками.

Світильник. У біблійні часи побутовий світильник був невеликою глиняною посудиною, яку наповнювали оливковою олією.

Кошик. Використовувався для вимірювання сипких продуктів, як-от зерна. Кошик, який згадується в цьому вірші (грецькою мо́діос), вміщав приблизно 9 л.

Батька. Перший з понад 160 згаданих у Євангеліях випадків, коли Ісус називає Бога Єгову «Батьком». Те, як Ісус вживає це слово стосовно Бога, показує, що слухачі розуміли його значення, оскільки так воно вже вживалося у Єврейських Писаннях (Пв 32:6; Пс 89:26; Іс 63:16). Божі служителі давнини описували Єгову і зверталися до нього, використовуючи такі титули, як «Всемогутній», «Всевишній» і «Величний Творець» (Бт 28:3; Пв 32:8; Ек 12:1). Однак те, що Ісус часто вживав просте, звичне слово «Батько», підкреслювало, наскільки близьким є Бог до своїх поклонників.

Закон та Пророків. Слово «Закон» стосується біблійних книг від Буття до Повторення Закону. «Пророками» називали пророчі книги Єврейських Писань. Проте коли ці назви вживаються разом, мова може йти про всі Єврейські Писання (Мт 7:12; 22:40; Лк 16:16).

Щиру правду. Букв. «правду, правду». Грецькою аме́н аме́н. Грецьке слово аме́н є транслітерацією єврейського аме́н і означає «нехай буде так» або «безперечно». Ісус часто використовував це слово, перш ніж висловити якесь твердження, обіцянку чи пророцтво, і таким чином підкреслював цілковиту правдивість і надійність своїх слів. Ні в Біблії, ні в іншій релігійній літературі немає доказів того, що хтось, крім Ісуса, так використовував слово аме́н (Мт 5:18; Мр 3:28; Лк 4:24). Вислів аме́н аме́н трапляється тільки у Євангелії від Івана. Він вживається 25 разів. У цьому виданні вислів аме́н аме́н перекладено як «щиру правду», але його також можна передати як «дуже щиро» або «з усією впевненістю». Цілу фразу «щиру правду кажу вам» можна також перекласти як «запевняю вас» чи «кажу вам правду».

Правду. В оригіналі вжито грецьке слово аме́н, яке є транслітерацією єврейського аме́н і означає «нехай буде так» або «безперечно». Ісус часто використовував це слово, перш ніж висловити якесь твердження, обіцянку чи пророцтво, і таким чином підкреслював цілковиту правдивість і надійність своїх слів. Ні в Біблії, ні в іншій релігійній літературі немає доказів того, що хтось, крім Ісуса, так використовував слово аме́н. У Євангелії від Івана часто вживається вислів аме́н аме́н, що перекладається як «щиру правду [кажу]». (Див. коментар до Ів 1:51.)

Швидше зникнуть небо і земля. Цей вислів є гіперболою і означає «ніколи». Писання показують, що буквальні небо і земля існуватимуть вічно (Пс 78:69; 119:90).

Найменша літера. В єврейському алфавіті, яким послуговувались у той час, найменшою літерою була йод (י).

Рисочка літери. Деякі єврейські літери відрізнялися від інших лише однією маленькою рисочкою. Тож за допомогою цієї гіперболи Ісус наголошує на тому, що Боже Слово сповниться до найменших подробиць.

Буде названий найменшим у небесному Царстві. Тобто буде непридатним увійти в небесне Царство.

Буде названий найбільшим у небесному Царстві. Тобто буде придатним увійти в небесне Царство.

Ви чули, що було сказано. Ця фраза може стосуватися або того, що було сказано в натхнених Єврейських Писаннях, або юдейської традиції (Мт 5:27, 33, 38, 43).

Відповідати перед судом. Тобто перед одним з місцевих судів. Такі суди існували по всьому Ізраїлі (Мт 10:17; Мр 13:9) і мали повноваження розглядати справи про вбивство (Пв 16:18; 19:12; 21:1, 2).

Не припиняє гніватись. Ісус прямо пов’язує тривалий гнів з ненавистю, яка може призвести до вбивства (1Ів 3:15). Зрештою Бог може судити таку людину як вбивцю.

Ганебними словами. Цим висловом перекладене грецьке слово рака́ (можливо, походить з єврейської чи арамейської мови), що означає «пустий» або «пустоголовий». Той, хто називає одновірця ганебними словами, не просто виношує ненависть у своєму серці, але й дає їй вихід.

Найвищим судом. Йдеться про Синедріон — судовий орган в Єрусалимі, що складався з первосвященика і 70 старійшин та книжників. Рішення цього суду юдеї вважали остаточними. (Див. глосарій, «Синедріон».)

Ти нікчемний дурень. Грецьке слово, перекладене цим висловом, співзвучне з єврейським словом, що означає «бунтівний». Цим грецьким словом описували морально зіпсуту людину, відступника. Якщо людина когось так називала, то фактично говорила, що він заслуговує на покарання як бунтівник проти Бога, тобто має бути знищений назавжди.

Геєні. Слово походить від єврейського вислову ґе гінно́м, що означає «долина Гіннома». Ця долина простягалася на південь і південний захід від стародавнього Єрусалима. (Див. додаток Б12, карту «Єрусалим та околиці».) За днів Ісуса в цій долині спалювали сміття, тож слово «геєна» було влучним символом цілковитого знищення. (Див. глосарій.)

Принесеш дар до жертовника. Ісус не мав на увазі якогось конкретного приношення або конкретної провини. Дар міг включати будь-яку жертву, яку приносили в храм Єгови за Мойсеєвим законом. Жертовник — це жертовник для цілопалень, що стояв на подвір’ї священиків. Пересічним ізраїльтянам не дозволялося входити на це подвір’я; вони передавали свої дари священику при вході на нього.

Твій брат. У деяких контекстах грецьке слово аделфо́с («брат») може позначати кровне споріднення. Але в цьому вірші воно стосується духовного споріднення і передає думку про одновірця, оскільки в контексті йдеться про поклоніння в храмі Єгови за днів Ісуса. Ще в інших контекстах це слово має ширше значення і означає «ближній».

Залиш дар... піди. В ситуації, яку описує Ісус, людина якраз збиралася передати свою жертву священику. Все ж спочатку вона мусила владнати стосунки з ображеним братом. Він, очевидно, був серед багатотисячного натовпу, що стікався до Єрусалима на щорічні свята, під час яких у храм приносили такі жертви (Пв 16:16). Людина мала знайти його і примиритися з ним, якщо хотіла, щоб її жертва була прийнятною для Бога.

Примирися. Грецьке слово означає «припинити ворожнечу, налагодивши дружні стосунки; встановити мир; відновити добрі стосунки чи взаєморозуміння». Тож метою примирення є, якщо можливо, допомогти ображеній особі позбутися почуття неприязні (Рм 12:18). Ісус наголосив на тому, що добрі стосунки з іншими тісно пов’язані з добрими стосунками з Богом.

Останню дрібну монету. Букв. «останній квадранс», тобто 1/64 денарія. Денарій становив денну заробітну плату. (Див. додаток Б14.)

Ви чули, що було сказано. Ця фраза може стосуватися або того, що було сказано в натхнених Єврейських Писаннях, або юдейської традиції (Мт 5:27, 33, 38, 43).

Статеву розпусту. Грецьке слово порне́йа — загальний термін, що вказує на будь-які незаконні з біблійного погляду статеві стосунки. Включає в себе перелюб, проституцію, статеві стосунки між неодруженими особами, гомосексуалізм і скотолозтво. (Див. глосарій.)

Ви чули, що було сказано. Див. коментар до Мт 5:21.

Не чини перелюбу. Йдеться про позашлюбний статевий зв’язок, подружню невірність. Грецьке дієслово мойхе́уо вживається у цій цитаті з Вх 20:14 і Пв 5:18, де в єврейському тексті використовується дієслово наа́ф. У Біблії під словом «перелюб» маються на увазі добровільні статеві стосунки одруженого чоловіка або жінки з особою, яка не є його/її шлюбним партнером. (Пор. коментар до Мт 5:32, де обговорюється вислів «статева розпуста», яким перекладено грецьке слово порне́йа.) У часи, коли діяв Мойсеїв закон, добровільні статеві стосунки чоловіка з дружиною або нареченою іншого чоловіка вважалися перелюбом.

Він став для них каменем спотикання. Або «вони образились на нього». У цьому вірші грецьке слово скандалı́зо («спотикатися; доводити до спотикання») вживається в переносному значенні і означає «образитись». Його також можна перекласти як «вони не хотіли вірити в нього». В інших контекстах це грецьке слово означає грішити або підштовхувати когось до гріха. (Див. коментар до Мт 5:29.)

Підстави для спотикання. Або «камені спотикання». Вважається, що вжите тут грецьке слово ска́ндалон спочатку стосувалося якоїсь пастки; існує думка, що це була палиця з приманкою. Згодом це слово почало означати будь-яку перешкоду, об яку можна спіткнутися і впасти. У переносному значенні воно передає думку про дію чи обставину, через яку людина може збитися з правильного шляху, «спіткнутися» або «впасти» морально чи згрішити. Споріднене дієслово скандалı́зо, перекладене в Мт 18:8, 9 як «доводити до спотикання», можна також передати як «стати пасткою; підштовхнути до гріха».

Геєні. Слово походить від єврейського вислову ґе гінно́м, що означає «долина Гіннома». Ця долина простягалася на південь і південний захід від стародавнього Єрусалима. (Див. додаток Б12, карту «Єрусалим та околиці».) За днів Ісуса в цій долині спалювали сміття, тож слово «геєна» було влучним символом цілковитого знищення. (Див. глосарій.)

Доводить тебе до спотикання. У Грецьких Писаннях грецьке слово скандалı́зо («спотикатися; доводити до спотикання») вживається в переносному значенні і може означати грішити або підштовхувати когось до гріха. У цьому контексті це слово також можна перекласти як «підштовхує тебе до гріха; стає для тебе пасткою». З того, як скандалı́зо вживається в Біблії, видно, що під гріхом може матися на увазі порушення одного з Божих законів моралі, втрата віри або те, що людина приймає фальшиві вчення. Це грецьке слово може також означати «образитися». (Див. коментарі до Мт 13:57; 18:7.)

Геєни. Див. коментар до Мт 5:22 і глосарій.

Свідоцтво про розлучення. Мойсеїв закон не заохочував до розлучення. Вимога щодо свідоцтва про розлучення стримувала від поспішного розірвання шлюбу і захищала жінок (Пв 24:1). Чоловік, який хотів отримати свідоцтво, очевидно, мав звернутися до вповноважених чоловіків, які могли вмовити пару помиритися.

Якщо жінка, розлучившись з чоловіком. Ісус визнає право жінки розлучитися з невірним чоловіком, що, очевидно, було неприйнятним серед юдеїв у ті часи. Згідно зі словами Ісуса, у християнському зборі чоловіки і жінки мають дотримуватися однакових норм.

Якщо жінка, розлучившись з чоловіком. Ісус визнає право жінки розлучитися з невірним чоловіком, що, очевидно, було неприйнятним серед юдеїв у ті часи. Згідно зі словами Ісуса, у християнському зборі чоловіки і жінки мають дотримуватися однакових норм.

Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною. Див. коментар до Мр 10:12.

Статеву розпусту. Грецьке слово порне́йа — загальний термін, що вказує на будь-які незаконні з біблійного погляду статеві стосунки. Включає в себе перелюб, проституцію, статеві стосунки між неодруженими особами, гомосексуалізм і скотолозтво. (Див. глосарій.)

Наражає її на перелюб. Саме по собі розлучення не робить жінку перелюбницею, але через нього з’являється загроза того, що вона вчинить перелюб. Коли чоловік розлучається зі своєю дружиною не через статеву розпусту (грецькою порне́йа), то наражає її на небезпеку мати статеві стосунки з іншим чоловіком і таким чином стати перелюбницею. Згідно з біблійними нормами, вона не має права виходити заміж, хіба що чоловік, який розлучився з нею, помре або матиме статеві стосунки з кимось іншим. Ті самі біблійні норми стосуються християнина, з яким дружина розлучається не через статеву розпусту.

Розлученою. Тобто жінкою, з якою чоловік розлучився не через «статеву розпусту» (грецькою порне́йа; див. коментар до вислову статеву розпусту в цьому вірші), а з іншої причини. Як видно зі слів Ісуса в Мр 10:12 (див. коментар), ті самі норми стосуються як чоловіка, так і дружини, які хочуть розлучитися. Ісус чітко показує, що якщо причиною розлучення є не статева розпуста, то одруження чоловіка або дружини з кимось іншим вважається перелюбом. Той, хто одружується з розлученим, теж чинить перелюб (Мт 19:9; Лк 16:18; Рм 7:2, 3).

Ви чули, що було сказано. Ця фраза може стосуватися або того, що було сказано в натхнених Єврейських Писаннях, або юдейської традиції (Мт 5:27, 33, 38, 43).

Ви чули, що... було сказано. Див. коментар до Мт 5:21.

Єговою. Хоча ці слова не є прямою цитатою з Єврейських Писань, два накази, згадані Ісусом, нагадують думки з Лв 19:12, Чс 30:2 та Пв 23:21, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). (Див. додаток В.)

Не кляніться взагалі. Цими словами Ісус не забороняв клятв як таких. В той час ще був дійсним Божий закон, згідно з яким людина могла дати клятву чи обітницю стосовно важливих справ (Чс 30:2; Гл 4:4). Натомість Ісус засуджував легковажні і нерозсудливі клятви.

Ані небом. Щоб додати ваги своїм словам, люди клялися «небом», «землею», «Єрусалимом» і навіть «своєю головою», тобто своїм життям (Мт 5:35, 36). Все ж серед юдеїв точились суперечки стосовно того, чи мають силу такі клятви, в яких клянуться чимось створеним, а не Божим іменем; дехто, очевидно, вважав, що виконувати їх необов’язково.

Великого Царя. Йдеться про Бога Єгову (Мл 1:14).

Все, що більше за це,— від Злого. Той, хто змушений постійно підтверджувати своє «так» чи «ні» клятвою, по суті, є ненадійною людиною. Він виявляє дух Сатани, «батька брехні» (Ів 8:44).

Ви чули, що було сказано. Ця фраза може стосуватися або того, що було сказано в натхнених Єврейських Писаннях, або юдейської традиції (Мт 5:27, 33, 38, 43).

Ви чули, що сказано. Див. коментар до Мт 5:21.

Око за око і зуб за зуб. За днів Ісуса цими словами із Закону (Вх 21:24; Лв 24:20) люди виправдовували особисту помсту. Однак цей закон можна було застосовувати лише після того, як призначені судді розглянули справу і визначили відповідне покарання (Пв 19:15—21).

Вдарить тебе по правій щоці. У цьому контексті грецьке дієслово рапı́зо, перекладене як «вдарить», означає «вдарити долонею», тобто дати ляпаса. Метою такого удару, очевидно, було спровокувати чи образити людину, а не завдати їй фізичної шкоди. Тож Ісус показав, що його послідовники мають бути готові зносити образи і не мстити за себе.

Віддай йому і верхній [одяг]. Юдейські чоловіки часто носили спідній одяг (грецькою хіто́н — туніка з короткими або довгими рукавами, яка сягала колін або щиколоток і яку одягали на голе тіло) і верхній (грецькою гіма́тіон — можливо, довгий безрукавий халат чи накидка або просто прямокутний шматок тканини). Одяг іноді давали в заставу, щоб гарантувати сплату боргу (Йв 22:6). Ісус говорить, що заради миру його послідовники мають бути готові віддати не лише спідній одяг, а й більш цінний верхній.

Змусить тебе пройти. Або «змусить тебе послужити». Римська влада могла вимагати від громадян виконання певних повинностей. Наприклад, вона могла змусити людей виконувати різні роботи або ж використати їхніх тварин чи будь-яке майно в державних інтересах. Так сталося з кіренянином Симоном, якого римські солдати «змусили нести» Ісусів стовп мук (Мт 27:32).

Милю. Імовірно, йдеться про римську милю, що становила 1479,5 м. (Див. глосарій і додаток Б14.)

Позичити. Тобто позичити без відсотків. Закон забороняв ізраїльтянам давати позику під відсотки своїм нужденним співвітчизникам (Вх 22:25); він заохочував, позичаючи нужденним, бути щедрими (Пв 15:7, 8).

Ви чули, що було сказано. Ця фраза може стосуватися або того, що було сказано в натхнених Єврейських Писаннях, або юдейської традиції (Мт 5:27, 33, 38, 43).

Ви чули, що сказано. Див. коментар до Мт 5:21.

Люби свого ближнього. Мойсеїв закон наказував ізраїльтянам любити ближнього (Лв 19:18). Хоча слово «ближній» означало просто іншу людину, деякі юдеї звузили його значення і вважали, що ближніми є лише юдеї, особливо ті, хто дотримувався усних традицій; всі інші люди вважалися ворогами.

Ненавидь свого ворога. У Мойсеєвому законі не було такого наказу. Деякі юдейські рабини вважали, що наказ любити свого ближнього натякав на те, що потрібно ненавидіти свого ворога.

Не переставайте любити своїх ворогів. Порада Ісуса узгоджувалася з духом Єврейських Писань (Вх 23:4, 5; Йв 31:29; Пр 24:17, 18; 25:21).

Збирачі податків. Нерідко збирачами податків для римської влади були юдеї. Інші юдеї ненавиділи їх, оскільки ті співпрацювали з ненависною чужоземною владою, а також стягували більший податок, ніж вимагалося. Юдеї зазвичай уникали збирачів податків і ставили їх в один ряд з грішниками і повіями (Мт 11:19; 21:32).

Вітаєтесь. Вітаючись, люди бажали один одному благополуччя і процвітання.

Братами. Маються на увазі ізраїльтяни. Вони були братами, нащадками одного батька, Якова, і були об’єднані в поклонінні одному Богу, Єгові (Вх 2:11; Пс 133:1).

Люди з інших народів. Йдеться про тих, хто не належав до ізраїльського народу і не мав стосунків з Богом. Юдеї вважали їх безбожниками, нечистими людьми, яких треба уникати.

Досконалі. Вжите тут грецьке слово може означати «довершений», «зрілий» або «бездоганний» з погляду норм, встановлених певною владою. Лише Єгова є досконалим в абсолютному розумінні. Коли ж це слово вживається щодо людей, воно описує відносну досконалість. В цьому уривку слово «досконалі» вказує на повноту любові, яку християни можуть мати до Бога Єгови та інших людей попри свій грішний стан.

Медіафайли

Північно-західне узбережжя Галілейського моря
Північно-західне узбережжя Галілейського моря

1. Генісаретська рівнина. Це родюча рівнина майже трикутної форми, розміром приблизно 5 на 2,5 км. Саме тут, на узбережжі, Ісус запросив рибалок Петра, Андрія, Якова та Івана супроводжувати його у служінні (Мт 4:18—22).

2. За традицією тут Ісус виголосив свою Нагірну проповідь (Мт 5:1; Лк 6:17, 20).

3. Капернаум. Ісус часто зупинявся в цьому місті; в Капернаумі або його околицях він зустрів Матвія (Мт 4:13; 9:1, 9).

Сіль Мертвого моря
Сіль Мертвого моря

Сьогодні вода у Мертвому морі (Солоному морі) в дев’ять разів солоніша, ніж вода світового океану (Бт 14:3). Сіль, яка утворювалась внаслідок випаровування води Мертвого моря, забезпечувала потреби ізраїльтян. Однак вона була поганої якості, адже містила домішки інших мінералів. Ізраїльтяни також могли купувати сіль у фінікійців, а вони, як вважається, добували її шляхом випаровування води з Середземного моря. У Біблії сіль згадується як приправа до їжі (Йв 6:6). Ісус наводив влучні приклади, пов’язані з повсякденним життям людей. Тож, навчаючи важливих духовних істин, він іноді згадував про сіль. Наприклад, у Нагірній проповіді він сказав своїм учням: «Ви — сіль землі». Як сіль має властивість зберігати від псування, так і учні можуть допомагати іншим уникнути духовного і морального зіпсуття.

Світильник у I столітті
Світильник у I столітті

В житлових будинках та інших будівлях використовували глиняні світильники, які наповнювали оливковою олією. У них вставляли ґніт, який вбирав олію, і це підтримувало горіння. Щоб освітити приміщення, світильники зазвичай ставили на глиняну, дерев’яну або металеву підставку. Їх також поміщали на полицях чи у нішах або підвішували до стелі.

Підставка для світильника
Підставка для світильника

За основу зображення підставки для світильника (1) взято артефакти I століття, знайдені в Ефесі та на території Італії. Такі підставки, імовірно, використовували в заможних будинках. У бідних домах світильники підвішували до стелі, ставили у нішу в стіні (2) або на підставку з глини чи дерева.

Долина Гіннома (геєна)
Долина Гіннома (геєна)

Долина Гіннома, яка грецькою називалася геєна, лежала на південь і південний захід від стародавнього Єрусалима. За днів Ісуса в цій долині спалювали сміття, тож вона була влучним символом цілковитого знищення.

Долина Гіннома сьогодні
Долина Гіннома сьогодні

Долина Гіннома (1), яка в Грецьких Писаннях називається геєною. Храмова гора (2). У I столітті на цій горі розташовувався юдейський храмовий комплекс. Сьогодні найвизначнішою будівлею на храмовій горі є мусульманська святиня, відома як Купол Скелі. (Див. карту в додатку Б12.)

Свідоцтво про розлучення
Свідоцтво про розлучення

Це свідоцтво про розлучення, датоване 71 або 72 роком н. е., було написане арамейською мовою. Його знайшли на північному боці Ваді-Мураббаат, висохлого річища в Юдейській пустелі. У ньому сказано, що в шостий рік юдейського повстання Йосип з Масади, син Наксана, розлучився з Міріам, дочкою Йонатана.