Євангеліє від Луки 16:1—31

16  Потім Ісус промовив до учнів: «Якось одному багатому чоловікові донесли, що його управитель+ розтрачує його майно.  Тож він покликав його і сказав: “Що я чую про тебе? Дай звіт про своє управління, бо ти більше не керуватимеш домом”.  Тоді управитель сказав собі: “Що я буду робити, адже мій пан знімає мене з управителя? Я не маю сили копати, а жебрати соромно.  Ага! Знаю, що зробити, аби люди радо приймали мене у своїх домах, коли я більше не буду управителем”.  І, покликавши всіх боржників свого пана, він запитав першого: “Скільки ти винен моєму панові?”  Той відповів: “Сто мір оливкової олії”. Тоді він звелів йому: “Забери свою розписку, сідай і швиденько пиши 50”.  Потім він запитав іншого: “А ти скільки винен?” Той відповів: “Сто великих мір пшениці”. Цьому боржнику він сказав: “Забери свою розписку й напиши 80”.  І похвалив пан свого управителя, оскільки той, хоча був неправедний, виявився кмітливим; бо в стосунках з іншими* сини цього віку кмітливіші, ніж сини світла.+  Говорю вам: здобувайте собі друзів багатством неправедним,+ щоб, коли воно вичерпається, вони прийняли вас у вічні оселі.+ 10  Хто вірний у найменшому, той і у великому вірний, а хто неправедний у найменшому, той неправедний і у великому. 11  Отже, якщо ви не були вірними, коли використовували неправедне багатство, хто ж довірить вам правдиве? 12  І, якщо ви не були вірними, коли використовували чуже, хто дасть вам те, що приготоване для вас*?+ 13  Жоден слуга не може бути рабом двох панів, бо якщо одного з них він любитиме й буде горнутися до нього, то другого обов’язково зненавидить або принаймні ним знехтує. Не можете бути рабами Бога і багатства».+ 14  Усе це слухали фарисеї, які любили гроші. І вони почали з нього кепкувати.+ 15  Тож він сказав їм: «Перед людьми ви себе видаєте за праведних,+ але Бог знає ваші серця.+ Бо те, що звеличують люди,— мерзота в Божих очах.+ 16  Закон і Пророки були до Івана. А відтоді, як він прийшов, звіщається добра новина про Боже Царство, і всілякі люди докладають усіх зусиль, щоб до нього потрапити.+ 17  І справді, швидше зникнуть небо і земля, ніж залишиться несповненою хоча б одна рисочка літери із Закону.+ 18  Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною та одружується з іншою, чинить перелюб, і той, хто одружується на розлученій, чинить перелюб.+ 19  Жив один багатий чоловік, який звик носити пурпур і лляне вбрання+ та з пишнотою веселитися день у день. 20  А біля його брами клали жебрака, на ім’я Лазар, який був вкритий наривами. 21  Жебрак бажав насититися тим, що падало зі столу багача, і навіть пси приходили та облизували його нариви. 22  Через деякий час жебрак помер, і ангели віднесли його до Авраама. Помер також багач, і його поховали. 23  Зносячи муки в могилі, він підвів очі й побачив удалині Авраама, а поряд з ним Лазаря. 24  Тоді він заволав: “Батьку Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, щоб він умочив кінчик пальця у воду й охолодив мені язика, бо я дуже страждаю в цьому палаючому вогні”. 25  На це Авраам сказав: “Сину, пригадай, що за свого життя ти сповна зазнав добра, а Лазар зносив лише зло. Тепер же він тут має розраду, а ти страждаєш.+ 26  Крім того, між нами і вами покладено величезну безодню, тож ані ті, хто хоче перейти звідси до вас, ані ті, хто хоче від вас перейти сюди, не зможуть цього зробити”. 27  Тоді багач сказав: “У такому разі прошу тебе, батьку, пошли його до дому мого батька, 28  бо я маю п’ятьох братів. Нехай він докладно розповість їм усе, щоб і вони не потрапили сюди, у це місце мук”. 29  Авраам же промовив: “У них є писання Мойсея і пророків, нехай слухають їх”.+ 30  А він сказав: “Таж ні, батьку Аврааме, якщо хтось із мертвих прийде до них, вони покаються”. 31  Однак Авраам відповів: “Якщо вони не слухають Мойсея+ і пророків, то не повірять, навіть коли хтось воскресне”».

Примітки

Букв. «своїм поколінням».
Або «те, що належить вам».

Коментарі

Управитель. Або «домоправитель». (Див. коментар до Лк 12:42.)

Мір. Або «батів». Тут вжито грецьке слово ба́тос. На думку деяких вчених, цей бат дорівнював єврейському бату. Деякі фрагменти глеків, на яких міститься напис «бат» стародавніми єврейськими літерами, дають підставу вважати, що бат дорівнював приблизно 22 л. (Див. глосарій, «Бат», і додаток Б14.)

Великих мір. Або «ко́рів». Тут вжито грецьке слово ко́рос. На думку деяких вчених, цей кор дорівнював єврейському кору, який містив 10 батів. Якщо один бат дорівнював приблизно 22 л, то кор — 220 л. (Див. коментар до Лк 16:6; глосарій, «Бат», «Кор», і додаток Б14.)

Виявився кмітливим. Або «виявився розсудливим; діяв з практичною мудрістю». Словом «кмітливий» тут перекладено грецьке слово фронı́мос. Форми спорідненого з ним прикметника перекладаються як кмітливіші далі у цьому вірші і як «розсудливий» у Мт 7:24; 24:45; 25:2 і Лк 12:42. (Див. коментарі до Мт 24:45; Лк 12:42.)

Цього віку. Або «цієї системи». Грецьке слово айо́н стосується періоду, або епохи, що характеризується певними ознаками чи обставинами. Тут воно вказує на теперішній неправедний світ і спосіб життя, який йому притаманний. (Див. глосарій, «Вік».)

Друзів. Тобто друзів на небі — Бога Єгову та Ісуса Христа. Лише вони можуть прийняти когось у свої «вічні оселі».

Багатством неправедним. Букв. «мамоною неправедності». Грецьке слово мамона́с (семітського походження), передане в багатьох перекладах як «мамона», здебільшого означає гроші чи багатство. (Див. коментар до Мт 6:24.) Очевидно, Ісус називає це багатство неправедним тому, що ним розпоряджаються грішні люди і його часто використовують в корисливих цілях та здобувають неправедними вчинками. Багатство чи прагнення його здобути може довести людину до беззаконних вчинків. Гроші і матеріальні речі можуть втратити свою цінність, тому не варто на них покладатися (1Тм 6:9, 10, 17—19). Ліпше використовувати їх для того, аби здобувати дружбу з Єговою та Ісусом, які можуть прийняти нас у свої вічні оселі.

Вічні оселі. Букв. «вічні намети». Стосується досконалих осель у новому світі, який існуватиме вічно,— чи то осель в небесному Царстві з Ісусом Христом, чи в Раю на землі під правлінням цього Царства.

Зненавидить. Тобто буде менш відданим. (Див. коментар до Лк 14:26.)

Бути рабами. Див. коментар до Мт 6:24.

Багатства. Див. коментар до Мт 6:24.

Закон і Пророки. Слово «Закон» стосується біблійних книг від Буття до Повторення Закону. «Пророками» називали пророчі книги Єврейських Писань. Проте коли ці назви вживаються разом, мова може йти про всі Єврейські Писання (Мт 5:17; 7:12; 22:40; див. коментар до Мт 11:13.)

Докладають усіх зусиль. Цим висловом перекладене грецьке слово біа́зетай, що вказує на наполегливі зусилля і рішучі дії. На думку деяких перекладачів Біблії, воно має негативний відтінок (означає, що хтось чинить насилля або страждає від нього). Але контекст — звіщається добра новина про Боже Царство — вказує на те, що це слово має позитивне значення, а саме: «з ентузіазмом намагатися здобути щось; наполегливо чогось домагатися». Воно описує наполегливі зусилля і рішучі дії тих, хто відгукнувся на проповідування доброї новини про Боже Царство і завдяки цьому отримав надію увійти в це Царство.

Одна рисочка літери. За днів Ісуса деякі літери єврейського алфавіту відрізнялися від інших лише однією маленькою рисочкою. Тож за допомогою цієї гіперболи Ісус наголошує на тому, що Боже Слово сповниться до найменших подробиць. (Див. коментар до Мт 5:18.)

Чинить перелюб. Грецьке дієслово мойхе́уо передає думку про позашлюбний статевий зв’язок, подружню невірність. У Біблії під словом «перелюб» маються на увазі добровільні статеві стосунки одруженого чоловіка або жінки з особою, яка не є його/її шлюбним партнером. (Пор. коментар до Мт 5:32, де обговорюється вислів «статева розпуста», яким перекладено грецьке слово порне́йа.) У часи, коли діяв Мойсеїв закон, добровільні статеві стосунки чоловіка з дружиною або нареченою іншого чоловіка вважалися перелюбом. (Див. коментарі до Мт 5:27; Мр 10:11.)

Розлученій. Не йдеться про випадки розлучення через статеву розпусту. (Див. коментар до Мт 5:32.)

Жебрака. Або «бідного чоловіка». Грецьке слово може вказувати на того, хто дуже бідний. Вживання цього слова допомагає побачити разючий контраст між цим чоловіком і багачем в Ісусовому прикладі. В Мт 5:3 воно вживається у переносному сенсі у вислові «ті, хто усвідомлює свої духовні потреби». Цей вислів буквально означає «ті, хто бідний (нужденний; жебрак) духом» і в цьому контексті вказує на людей, які гостро усвідомлюють свою духовну нужду і розуміють, що потребують Бога. (Див. коментар до Мт 5:3.)

Лазар. Очевидно, грецька форма єврейського імені Елеазар, що означає «Бог допоміг».

Пси. За Мойсеєвим законом собаки вважалися нечистими тваринами (Лв 11:27). Пси, які облизували нариви Лазаря, очевидно, були бродячими. У Єврейських Писаннях слово «пси» часто вживається в негативному сенсі (Пв 23:18, прим.; 1См 17:43; 24:14; 2См 9:8; 2Цр 8:13; Пр 26:11). У Мт 7:6 це слово вжито у переносному значенні і вказує на людей, які не цінують духовних скарбів. Оскільки собаки були для євреїв нечистими тваринами і в Біблії їх зображено в негативному світлі, згадка про «псів» у цьому прикладі підкреслює жалюгідне становище жебрака, на ім’я Лазар. (Див. коментарі до Мт 7:6; 15:26.)

До Авраама. Букв. «до Авраамового лона». Перебувати біля лона (грудей) людини означало мати її прихильність і тісні взаємини з нею. (Див. коментар до Ів 1:18.) Це образний вислів, який походить від звичаю напівлежати за столом під час прийняття їжі, коли особа могла відхилитися назад на груди близького друга (Ів 13:23—25).

Могилі. Або «гадесі», тобто спільній могилі людства. (Див. глосарій, «Могила».)

Поряд з ним. Букв. «на його лоні». (Див. коментар до Лк 16:22.)

У них є писання Мойсея і пророків. Ці писання щотижня читали у синагогах (Дії 15:21), і вони мали допомогти народу прийняти Ісуса як посланого Богом Месію і Царя.

Медіафайли

Боргова розписка
Боргова розписка

У своєму прикладі про неправедного управителя Ісус згадав про звичай укладати письмові угоди на підтвердження ділових операцій (Лк 16:6, 7). Зображений тут папірус написаний арамейською і датується приблизно 55 роком н. е. Його знайшли в одній з печер Ваді-Мураббаат, висохлого річища в Юдейській пустелі. В цьому документі згадуються борги та строки їх виплати, про які домовились Авесалом, син Ханіна, та Захарій, син Єгоханана. Можливо, люди, які чули приклад Ісуса, уявляли собі саме такий документ.

Пурпурний барвник
Пурпурний барвник

Пурпурний барвник отримували з таких молюсків, як Murex trunculus (ліворуч) і Murex brandaris (праворуч). Довжина мушель цих молюсків становить 5—8 см. У них є невелика залоза, яка містить одну-єдину краплину особливої речовини. Спочатку ця речовина своїм виглядом і консистенцією нагадує вершки, але під дією світла й повітря поступово набуває темно-фіолетового або червонувато-пурпурного кольору. Ці молюски поширені вздовж узбережжя Середземного моря, і відтінок барвника залежав від місцевості, де вони водилися. Щоб отримати цінну рідину, більші молюски розкривали кожен окремо, а менші товкли у ступці. Видобуток барвника був затратним процесом, адже кожний молюск містив лише невелику кількість потрібної речовини. Отже, пурпурний барвник був дорогим, а пурпурний одяг вказував на багатство чи високе становище людини (Ес 8:15).