Другий лист до коринфян 12:1—21

12  Я змушений хвалитися. І, хоча це не принесе жодної користі, я розкажу ще й про надприродні видіння+ та об’явлення, які мені дав Господь.+  Знаю одного чоловіка, який перебуває в єдності з Христом. Він 14 років тому був раптово забраний на третє небо, хоча я не знаю, в тілі чи поза тілом, це Богу відомо.  Тож я знаю такого чоловіка, який — в тілі чи поза тілом, не знаю, це Богу відомо,—  був забраний у рай та чув слова, які неможливо говорити і які людині не дозволено промовляти.  От таким чоловіком я буду хвалитись; собою ж хвалитися не буду, хіба що своїми слабкостями.+  Але якщо в мене і виникне бажання похвалитися, це не буде з мого боку нерозсудливо, адже я казатиму правду. Проте я стримуюсь від цього, щоб ніхто, дивлячись на мене чи слухаючи мене, не приписував мені забагато  лише через те, що я отримав такі надзвичайні об’явлення. А щоб я надто не звеличувався, мені в тіло дано колючку,+ ангела Сатани, щоб постійно бити мене. Отже, її дано мені, щоб я надто не звеличувався.  Я тричі благав Господа, щоб він цю колючку усунув,  але він сказав: «Достатньо тобі незаслуженої доброти, яку я вже виявляю, бо тоді, коли ти слабкий, ти отримуєш мою силу повною мірою».+ Тож я з великим задоволенням хвалитимусь своїми слабкостями, щоб наді мною, немов намет, залишалася сила Христа. 10  Тому мені приємно задля Христа терпіти слабкості, обра́зи, скруту, переслідування і труднощі. Бо, коли я слабкий, тоді я сильний.+ 11  Я став нерозсудливим. Ви мене до цього змусили, бо це ви мали б мене рекомендувати.+ Адже я нічим не гірший від ваших преславних апостолів, навіть якщо я ніхто.+ 12  Але ви й самі бачили докази того, що я апостол: мою велику витривалість,+ знаки, чуда* та могутні діла.+ 13  У чому ви були обділені в порівнянні з іншими зборами? Лише в тому, що я не став для вас тягарем.+ Вибачте мені великодушно цю провину. 14  Я збираюсь прийти до вас уже втретє. Але я не буду для вас тягарем, бо ваше майно мені не потрібне+ — мені потрібні ви. Адже не діти+ повинні відкладати щось для батьків, а батьки для дітей.+ 15  Я ж з великою радістю віддам за вас усе, навіть самого себе.+ Тож, якщо я люблю вас так сильно, невже я не заслуговую, щоб мене любили не менше?+ 16  Хоч би як там було, я вас не обтяжував.+ Проте ви все одно кажете, що я був «хитрий» і впіймав вас «підступністю». 17  Наприклад, я посилав до вас братів. Хіба я використав хоча б когось із них, щоб збагатитися за ваш рахунок? 18  Я дуже просив Ти́та прийти до вас і послав з ним ще одного брата. Хіба Тит нажився на вас?+ А хіба в нас були не однакові спонуки? Хіба ми йшли не одним шляхом? 19  Невже ви весь цей час думаєте, що ми захищаємося перед вами? Ми говоримо перед Богом як Христові послідовники. І все це, любі, робимо, щоб вас зміцнити. 20  Бо я боюсь, що, прийшовши, побачу вас не такими, як я хочу, а ви побачите мене не таким, як ви хочете.+ Натомість серед вас будуть чвари, ревнощі, вибухи гніву, незгоди, безлад, ви будете обмовляти одне одного, пліткувати та виявляти гордість. 21  Також боюся, коли я прийду знову, мій Бог засоромить мене на ваших очах і мені доведеться сумувати через тих багатьох, хто піддався гріху, але не покаявся у своїй нечистоті, статевій розпусті й розгнузданості.

Примітки

Або «передвістя».

Коментарі

Одного чоловіка. Павло не називає імені чоловіка, який отримав це надприродне видіння, але з контексту чітко видно, що він говорить про себе. Павло захищається від закидів своїх противників, «преславних апостолів», які стверджували, що він непридатний бути апостолом (2Кр 11:5, 23), і говорить «про надприродні видіння та об’явлення, які [йому] дав Господь» (2Кр 12:1). Оскільки Біблія не згадує нікого, крім Павла, хто б пережив щось подібне, то логічно, що тут Павло має на увазі самого себе.

Третє небо. У Біблії слово «небо» може стосуватись буквальних небес або духовної сфери, де перебувають Єгова та його ангели (Бт 11:4; Іс 63:15). Це слово також може стосуватися правління — як людського, так і Божого (Іс 14:12; Дн 4:25, 26). Тут Павло, очевидно, описує об’явлення про те, що буде в майбутньому, об’явлення, яке він отримав у видінні (2Кр 12:1). Інколи в Біблії слова або вислови повторюються три рази, щоб підкреслити або підсилити сказане (Іс 6:3; Єз 21:27; Об 4:8). Отже, «третє небо», яке Павло побачив,— це, ймовірно, найвища форма правління, тобто Боже Месіанське Царство, небесний уряд на чолі з Ісусом Христом і 144 000 його співправителів (Іс 65:17; 66:22; 2Пт 3:13; Об 14:1—5).

Раю. В тексті оригіналу вживається грецьке слово пара́дейсос, що подібне до єврейського слова парде́с (Не 2:8; Ек 2:5; Псн 4:13) та перського парідайза. Усі три слова передають думку про прекрасний парк або сад. Перекладачі Септуагінти використали грецьке слово пара́дейсос як відповідник єврейського слова ґан («сад») у вислові «сад в Едемі» в Бт 2:8. Деякі переклади Грецьких Писань єврейською мовою (в додатку В вони позначені як J17, 18, 22) передають Лк 23:43 так: «Ти будеш зі мною в Едемському саду». Ісус не пообіцяв злочинцю, який висів поряд, життя в «Божому раю», згаданому в Об 2:7, адже таку обіцянку він дав «переможцеві», тобто тим, хто правитиме разом з ним у небесному Царстві (Лк 22:28—30). Злочинець не переміг цього світу, як Ісус Христос, і не «народи[в]ся від води й духу» (Ів 3:5; 16:33). Він, очевидно, буде серед «неправедних», які воскреснуть і стануть земними підданими Царства, коли Христос правитиме над райською землею 1000 років (Дії 24:15; Об 20:4, 6).

Третє небо. У Біблії слово «небо» може стосуватись буквальних небес або духовної сфери, де перебувають Єгова та його ангели (Бт 11:4; Іс 63:15). Це слово також може стосуватися правління — як людського, так і Божого (Іс 14:12; Дн 4:25, 26). Тут Павло, очевидно, описує об’явлення про те, що буде в майбутньому, об’явлення, яке він отримав у видінні (2Кр 12:1). Інколи в Біблії слова або вислови повторюються три рази, щоб підкреслити або підсилити сказане (Іс 6:3; Єз 21:27; Об 4:8). Отже, «третє небо», яке Павло побачив,— це, ймовірно, найвища форма правління, тобто Боже Месіанське Царство, небесний уряд на чолі з Ісусом Христом і 144 000 його співправителів (Іс 65:17; 66:22; 2Пт 3:13; Об 14:1—5).

Рай. Грецьке слово пара́дейсос вживається тричі у Грецьких Писаннях (Лк 23:43, див. коментар; 2Кр 12:4; Об 2:7). Подібні слова є в єврейській мові (парде́с у Не 2:8; Ек 2:5; Псн 4:13) та перській мові (парідайза). Усі три слова передають думку про гарний парк або сад. Тут слово «рай» може стосуватися різних речей. (Див. коментар до 2Кр 12:2.) Павло міг мати на увазі: 1) буквальний рай, який буде на землі, 2) духовний стан Божих служителів у новому світі або 3) умови, які є в небі. За днів Павла про таке було не дозволено говорити, бо ще не настав час, щоб Бог виявив усі подробиці виконання свого наміру.

Одного чоловіка. Павло не називає імені чоловіка, який отримав це надприродне видіння, але з контексту чітко видно, що він говорить про себе. Павло захищається від закидів своїх противників, «преславних апостолів», які стверджували, що він непридатний бути апостолом (2Кр 11:5, 23), і говорить «про надприродні видіння та об’явлення, які [йому] дав Господь» (2Кр 12:1). Оскільки Біблія не згадує нікого, крім Павла, хто б пережив щось подібне, то логічно, що тут Павло має на увазі самого себе.

Таким чоловіком. Або, можливо, «таким», тобто пережитим, побаченим. (Див. коментар до 2Кр 12:2.)

Одного чоловіка. Павло не називає імені чоловіка, який отримав це надприродне видіння, але з контексту чітко видно, що він говорить про себе. Павло захищається від закидів своїх противників, «преславних апостолів», які стверджували, що він непридатний бути апостолом (2Кр 11:5, 23), і говорить «про надприродні видіння та об’явлення, які [йому] дав Господь» (2Кр 12:1). Оскільки Біблія не згадує нікого, крім Павла, хто б пережив щось подібне, то логічно, що тут Павло має на увазі самого себе.

Преславних апостолів. Тут Павло вживає вислів, який також можна перекласти як «архіапостоли», «суперапостоли» або «вищі апостоли». Таким дещо саркастичним висловом він описує пихатих чоловіків, котрі, очевидно, вважали себе вищими від апостолів, яких призначив сам Ісус. Павло називає їх «лжеапостолами», бо вони, по суті, були служителями Сатани (2Кр 11:13—15). Ці чоловіки навчали власної доброї новини про Христа (2Кр 11:3, 4). Крім того, вони принижували Павла і зводили на нього наклепи, тим самим ставлячи під сумнів його владу, яку він як апостол отримав від Бога.

Надзвичайні. Коли Павло каже, що об’явлення, які він отримав, були «надзвичайні», то вживає грецьке слово гіперболе́, і цим підкреслює, що їх неможливо ні з чим порівняти. (Див. коментар до 2Кр 12:2.) Це грецьке слово трапляється вісім разів у Грецьких Писаннях і тільки в листах Павла. Воно перекладається по-різному, залежно від контексту. Наприклад, у 2Кр 4:7 цим словом описується «сила, яка перевершує людську», а в 2Кр 1:8 — «величезні утиски», яких зазнали Павло і його товариші. (Див. глосарій, «Гіпербола».)

В тіло дано колючку. Тут Павло вживає метафору, щоб описати свої тривалі страждання. Колючка в тілі завдає постійного болю. (Грецьке слово, перекладене як «колючка», означає «щось загострене»; це може бути паля, скалка або колючка.) Павло не уточнює, чи біль від цієї колючки був фізичним чи емоційним. Декотрі твердження в його листах вказують на те, що, можливо, він мав поганий зір, через що йому було важко подорожувати, писати листи і виконувати своє служіння (Гл 4:15; 6:11; див. також Дії 23:1—5). Крім того, Павло міг мати на увазі переживання і тривоги, яких завдавали фальшиві вчителі, адже в цьому уривку він говорить про постійні напади цих зухвалих противників. (Див. коментар до 2Кр 11:5.) Хоч би через що страждав Павло, він називає джерело цього болю ангелом Сатани і так показує, що Сатана використовує будь-які страждання, чи то фізичні, чи емоційні, щоб знеохочувати Божих служителів. Павло зберігає позитивний погляд на своє випробування, вважаючи, що ця «колючка» допомагає йому надто не звеличува[ти]ся, тобто залишатися смиренним і цим потішати Бога (Мт 23:12).

Бити. Тут Павло вживає грецьке дієслово, яке буквально може означати «давати ляпаса» чи «бити кулаком». Саме таке значення це слово має в Мт 26:67, де сказано, що римські воїни «били [Ісуса] кулаками». В 1Кр 4:11 це слово вживається в ширшому значенні і передає думку про жорстоке ставлення.

Господа. Тут Павло вживає грецький вислів тон Кı́ріон (Господь), який іноді стосується Єгови, а іноді — Ісуса. У цьому випадку логічним є висновок, що Павло тричі звертався з палким проханням до Господа Єгови, який «молитви вислухову[є]» (Пс 65:2). І саме до нього потрібно звертатися з усіма молитвами (Пс 145:18; Флп 4:6). Відповідаючи на молитви Павла, Єгова згадав про «незаслужену доброту» і «силу», яку він щедро дає своїм служителям (2Кр 12:9; Іс 40:26; Лк 24:49). Усе ж дехто вважає, що тут ідеться про Ісуса, і як аргумент наводить вірш 9, де Павло говорить про «силу Христа». Але те, що Павло вживає цю фразу, не означає, що він тричі молився до Христа. Ісус має силу, але вона походить від Єгови, джерела усієї сили (Лк 5:17).

Трохи нерозсудливого. Павло усвідомлював, що коли він хвалиться, то може виглядати нерозсудливим (2Кр 11:16). Але він також розумів, що повинен захистити своє право називатись апостолом, і саме це він робить в останніх розділах 2 Коринфян. (По суті, в 2Кр 11 і 12 Павло вісім разів використовує грецькі слова а́фрон і афросı́не, перекладені як «нерозсудливий» і «нерозсудливо»,— у 2Кр 11:1, 16, 17, 19, 21; 12:6, 11.) «Преславні апостоли» завдавали великої шкоди збору, підриваючи авторитет Павла і довіру до того, чого він навчав. Саме через цих лжевчителів він був змушений вихвалятися і доводити, що його влада — від Бога (2Кр 10:10; 11:5, 16; див. коментар до 2Кр 11:5). Тож за таких обставин вихваляння Павла аж ніяк не було чимось нерозсудливим.

Нерозсудливого. Див. коментар до 2Кр 11:1.

Чуда. Або «передвістя». У Грецьких Писаннях грецьке слово те́рас завжди використовується разом зі словом семе́йон (означає «знак»), причому обидва вживаються у формі множини (Мт 24:24; Ів 4:48; Дії 7:36; 14:3; 15:12; 2Кр 12:12). Слово те́рас в основному вказує на те, що викликає благоговіння чи подив. Коли це слово стосується того, що вказує на майбутні події, у коментарі цього видання подається альтернативний варіант перекладу — «передвістя».

Чуда. Або «передвістя». (Див. коментар до Дії 2:19.)

Втретє. Тут Павло говорить не про те, що він тричі відвідав Коринф, а про три випадки, коли він був готовий прийти туди, адже він написав: «Я збираюсь прийти». Він хотів відвідати коринфян, але чекав сприятливих обставин. Коли Павло вперше побував у Коринфі, він заснував там збір і залишався у цьому місті рік і шість місяців (Дії 18:9—11). Пізніше Павло мав намір відвідати Коринф вдруге, але цього так і не сталося (2Кр 1:15, 16, 23). Існують підстави вважати, що між написанням двох натхнених листів до коринфян минуло надто мало часу для того, щоб Павло міг відвідати їх. Крім того, в книзі Дії згадується тільки про один візит (Дії 18:1). Але третій візит, про який Павло пише тут і в 2Кр 13:1, 2, таки відбувся. Павло відвідав Коринф приблизно в 56 році н. е. і саме звідти написав книгу Римлян (Дії 20:2, 3; Рм 16:1, 23; 1Кр 1:14).

Віддам за вас. Або «віддам за ваші душі». Тут слово «вас» — це переклад грецького вислову «ду́ші вас». В цьому уривку грецьке слово псіхе́, яке часто передають як «душа», стосується людей, тому цей вислів перекладено займенником «вас». (Див. глосарій, «Душа».)

Пліткарі. Грецьке слово, очевидно, стосується тих, хто має звичку пліткувати або, можливо, зводити наклепи. (Див. коментар до 2Кр 12:20.)

Пліткувати. Букв. «шептати». Вжите тут грецьке слово передає думку про таємне пліткування, поширення негативної інформації або чуток у приватних розмовах. В Грецьких Писаннях це грецьке слово вживається лише тут, але в Рм 1:29 в переліку поганих вчинків згадується споріднене слово, перекладене як «пліткарі». (Див. коментар.) Крім того, грецький відповідник дієслова «шептати» в Септуагінті вживається в негативному значенні в 2См 12:19 і Пс 41:7 (40:8, LXX).

Нечистоті. У цьому вірші згадуються три терміни: «нечистота», «статева розпуста» й «розгнузданість», і серед них «нечистота» (грецькою акатарсı́а) має найширше значення. Буквальне значення цього слова — «щось нечисте; щось брудне» (Мт 23:27). У переносному значенні воно стосується будь-якої нечистоти — у статевих стосунках, у мові, в ділах чи в духовних справах. (Пор. 1Кр 7:14; 2Кр 6:17; 1Фс 2:3.) «Нечистота» може бути пов’язана з різними неправильними вчинками: від незначних проступків до серйозних гріхів (Еф 4:19). Вона підкреслює, наскільки огидною з морального погляду є така поведінка чи стан людини. (Див. глосарій, «Нечистий».)

Статевій розпусті. Грецьке слово порне́йа — загальний термін, що вказує на будь-які незаконні з біблійного погляду статеві стосунки. Включає в себе перелюб, статеві стосунки між неодруженими особами, гомосексуалізм та інші гріхи, пов’язані зі статевими стосунками. (Див. глосарій.)

Розгнузданості. Або «безсоромній поведінці». Грецьке слово асе́лґейа стосується вчинків, які є серйозним порушенням Божих законів і свідчать про безсоромний або відверто зневажливий склад розуму. (Див. глосарій.)

Медіафайли