Євангеліє від Матвія 18:1—35

18  Тоді підійшли до Ісуса учні й запитали: «Хто найбільший у небесному Царстві?»+  А він, покликавши до себе малу дитину, поставив її серед них  та промовив: «Правду кажу вам: якщо ви не навернетесь* і не станете як малі діти,+ то нізащо не ввійдете в небесне Царство.+  Тож хто впокориться, як ця мала дитина, той і є найбільший у небесному Царстві.+  І той, хто приймає таку малу дитину в моє ім’я, приймає і мене.+  Однак якщо хтось стане каменем спотикання для когось із цих малих, що вірять у мене, то ліпше було б, якби йому на шию повісили жорно, подібне до того, яке обертає осел, і втопили його у відкритому морі.+  Горе цьому світові, бо він доводить людей до спотикання! Звичайно, підстави для спотикання неминуче з’являться, але горе тій людині, через яку вони з’являться!  Тож, якщо твоя рука чи нога доводить тебе до спотикання, відсічи її та викинь.+ Ліпше отримати життя, будучи калікою, ніж з двома руками й двома ногами бути вкиненим у вічний вогонь.+  І, якщо око доводить тебе до спотикання, вирви та викинь його. Ліпше тобі отримати життя з одним оком, аніж з двома очима бути вкиненим у вогняну геє́ну.+ 10  Дивіться, не зневажайте нікого з цих малих, бо, кажу вам, їхні ангели в небі завжди дивляться на обличчя мого небесного Батька.+ 11   —— 12  Як ви думаєте: коли якийсь чоловік має 100 овець і одна з них заблукає,+ чи ж не залишить він 99 у горах і не вирушить на пошуки заблуканої?+ 13  І якщо він знайде її, то, правду кажу вам, він буде тішитися за неї більше, ніж за 99, котрі не заблукали. 14  Так само й мій небесний Батько не бажає, аби загинув хоч один із цих малих.+ 15  Якщо твій брат учинить гріх, піди і віч-на-віч вияви йому, що він зробив не так*.+ Коли він послухається, ти здобув свого брата,+ 16  а коли не послухається, візьми з собою ще одного чи двох, щоб підтвердити* кожну справу* свідченням* двох чи трьох свідків.+ 17  Якщо він не послухається* їх, скажи збору. Якщо ж і збору не послухається*, нехай він буде для тебе як людина з іншого народу+ і як збирач податків.+ 18  Правду кажу вам: усе, що зв’яжете на землі, вже буде зв’язане на небі, а що розв’яжете на землі, вже буде розв’язане на небі.+ 19  Правду кажу вам: якщо двоє з вас на землі домовляться просити мого небесного Батька про щось важливе, то він виконає їхнє прохання.+ 20  Бо, де двоє або троє зібралися в моє ім’я,+ там і я посеред них». 21  Тоді підійшов до нього Петро і запитав: «Господи, якщо мій брат грішить проти мене, скільки разів я повинен прощати йому? Аж до 7 разів?» 22  Ісус відповів: «Говорю тобі, не до 7, а до 77 разів.+ 23  Тож Царство небесне можна прирівняти до царя, який захотів, щоб раби повіддавали йому борги. 24  І, коли він взявся за цю справу, привели до нього чоловіка, який заборгував йому 10 000 талантів. 25  Оскільки ж раб не мав чим віддати, пан наказав продати його, а також його дружину, дітей і все майно та сплатити борг.+ 26  Але раб упав на коліна і вклонився йому, кажучи: “Потерпи мені, і я все тобі віддам”. 27  Пройнявшись жалем, пан відпустив раба і скасував його борг.+ 28  Проте, вийшовши звідти, цей раб знайшов іншого раба, який заборгував йому 100 дена́ріїв. Він схопив того раба і став душити його та казати: “Віддай усе, що ти заборгував”. 29  Тоді раб упав і почав благати його: “Потерпи мені, і я все тобі віддам”. 30  Однак він не захотів чекати, а пішов і кинув його до в’язниці, аж поки той не віддасть боргу. 31  Коли ж інші раби побачили це, то дуже зажурилися і пішли та розповіли про все своєму пану. 32  А пан покликав того раба й сказав: “Лихий рабе, я скасував увесь твій борг, бо ти благав мене. 33  Чи не мав би й ти змилосердитися над своїм товаришем, як я змилосердився над тобою?”+ 34  І, розгнівавшись, пан віддав його в’язничним вартовим, аж поки той не поверне всього боргу. 35  Так само мій небесний Батько поведеться з вами,+ якщо кожен з вас не простить свого брата від усього серця».+

Примітки

Або «не змінитесь».
Букв. «піди докори йому».
Букв. «щоб могла стояти».
Або «все сказане».
Букв. «устами».
Або «не захоче слухати; не зверне уваги».
Або «не захоче слухати; не зверне уваги».

Коментарі

Правду. В оригіналі вжито грецьке слово аме́н, яке є транслітерацією єврейського аме́н і означає «нехай буде так» або «безперечно». Ісус часто використовував це слово, перш ніж висловити якесь твердження, обіцянку чи пророцтво, і таким чином підкреслював цілковиту правдивість і надійність своїх слів. Ні в Біблії, ні в іншій релігійній літературі немає доказів того, що хтось, крім Ісуса, так використовував слово аме́н. У Євангелії від Івана часто вживається вислів аме́н аме́н, що перекладається як «щиру правду [кажу]». (Див. коментар до Ів 1:51.)

Правду. Див. коментар до Мт 5:18.

Жорно... яке обертає осел. Або «величезне жорно». Букв. «жорно осла». Таке жорно, очевидно, мало діаметр 1,2—1,5 м і було настільки важким, що його обертав осел.

Підстави для спотикання. Або «камені спотикання». Вважається, що вжите тут грецьке слово ска́ндалон спочатку стосувалося якоїсь пастки; існує думка, що це була палиця з приманкою. Згодом це слово почало означати будь-яку перешкоду, об яку можна спіткнутися і впасти. У переносному значенні воно передає думку про дію чи обставину, через яку людина може збитися з правильного шляху, «спіткнутися» або «впасти» морально чи згрішити. Споріднене дієслово скандалı́зо, перекладене в Мт 18:8, 9 як «доводити до спотикання», можна також передати як «стати пасткою; підштовхнути до гріха».

Відсічи її. Тут Ісус використовує гіперболу. Він каже, що людина має бути готова позбутися чогось дуже цінного, як-от рука, нога чи око, якщо воно підштовхує її до невірності і гріха (Мт 18:9). Зрозуміло, що Ісус не заохочує до самоскалічення і не має на увазі, що людина не здатна протистояти бажанням свого тіла. Його слова означають, що людина повинна «умертвити» член свого тіла, тобто ставитись до нього так, ніби він відсічений, і не чинити гріха. (Пор. Кл 3:5.) Вона не має дозволяти, аби щось завадило їй отримати життя.

Геєні. Слово походить від єврейського вислову ґе гінно́м, що означає «долина Гіннома». Ця долина простягалася на південь і південний захід від стародавнього Єрусалима. (Див. додаток Б12, карту «Єрусалим та околиці».) За днів Ісуса в цій долині спалювали сміття, тож слово «геєна» було влучним символом цілковитого знищення. (Див. глосарій.)

Ангелів. Або «посланців». У Біблії грецьке слово а́нґелос і єврейське мала́х трапляються майже 400 разів. Основне значення обох слів — «посланець». Вони перекладаються як «ангели», коли йдеться про духовних створінь, і як «посланці», коли однозначно йдеться про людей. Зазвичай з контексту видно, чи йдеться про людину, чи ангела, однак у тих випадках, коли це точно не відомо, у примітках часто вказується альтернативний варіант (Бт 16:7; 32:3; Йв 4:18, прим.; 33:23, прим.; Ек 5:6, прим.; Іс 63:9, прим.; Мт 1:20; Як 2:25; Об 22:8; див. глосарій, «Ангел»). У книзі Об’явлення, в якій багато символічних образів, деякі згадки про ангелів можуть стосуватися людей (Об 2:1, 8, 12, 18; 3:1, 7, 14).

Це його ангел. І єврейське, і грецьке слово, що перекладається як «ангел», означає «посланець». (Див. коментар до Ів 1:51.) Ті, хто використав вислів «його [Петра] ангел», можливо, подумали, що біля воріт був ангел, який діяв в інтересах Петра. Деякі євреї, очевидно, вірили, що кожен Божий служитель має свого ангела (ангела-хоронителя), хоча Боже Слово прямо цього не навчало. Проте учні знали, що впродовж історії ангели допомагали окремим Божим служителям. Наприклад, Яків говорив про «ангела, який визволяв [його] від усіх нещасть» (Бт 48:16). Також Ісус говорив своїм учням, що «їхні ангели в небі завжди дивляться на обличчя [його] небесного Батька», і тим самим показав, що ангели глибоко цікавляться кожним з його учнів. (Див. коментар до Мт 18:10.) Ті, хто зібрався в домі Марії, не вважали, що Петро з’явився у вигляді ангела — так ніби він помер і став духом. Вони знали, що говорять про стан померлих Єврейські Писання (Ек 9:5, 10).

Їхні ангели. Як видно і з Єврейських, і з Грецьких Писань, Божі служителі можуть бути певні, що невидимі війська ангелів Єгови постійно з ними і готові захищати їх (2Цр 6:15—17; Пс 34:7; 91:11; Дії 5:19; Єв 1:14). Основне значення як єврейського, так і грецького слова, що перекладається як «ангел»,— це «посланець». (Див. коментар до Ів 1:51.) Ісусова згадка про цих малих (тобто його учнів) та «їхніх ангелів» не означає, що кожен відданий християнин має свого ангела-охоронця. Все ж ангели дбають про духовний добробут правдивих християн як групи і щиро цікавляться кожним послідовником Христа. (Див. коментар до Дії 12:15.)

Дивляться на обличчя мого... Батька. Або «мають доступ до мого Батька». Оскільки духовні створіння перебувають у присутності Бога, лише вони можуть бачити його лице (Вх 33:20).

У деяких рукописах тут говориться: «Адже Син людський прийшов врятувати те, що втрачене», але цих слів немає в найдавніших і найавторитетніших рукописах. Ці слова містяться в Лк 19:10, де вони є частиною натхненого тексту. Дехто вважає, що хтось із давніх переписувачів взяв їх саме звідти. (Див. додаток А3.)

Мій. У деяких стародавніх рукописах — «ваш».

Твій брат. У деяких контекстах грецьке слово аделфо́с («брат») може позначати кровне споріднення. Але в цьому вірші воно стосується духовного споріднення і передає думку про одновірця, оскільки в контексті йдеться про поклоніння в храмі Єгови за днів Ісуса. Ще в інших контекстах це слово має ширше значення і означає «ближній».

Твій брат. Див. коментар до Мт 5:23.

Збір. Перший випадок вживання грецького слова екклесı́а. Воно складається з двох грецьких слів — ек, що означає «ззовні», і кле́сіс, що означає «клич». Це слово стосується групи людей, зібраних або скликаних з певною метою, для якоїсь діяльності. (Див. глосарій.) В цьому уривку Ісус передрікає утворення християнського збору, який складатиметься з помазаних християн. Вони — «живе каміння», з якого «будується духовний дім» (1Пт 2:4, 5). Слово екклесı́а часто вживається у Септуагінті як відповідник єврейського слова, що перекладається як «збір» і нерідко стосується цілого Божого народу (Пв 23:3; 31:30). У Дії 7:38 ізраїльтян, які були покликані з Єгипту, названо «збором». Подібно і християни, покликані з темряви і вибрані зі світу, є «Божим збором» (1Кр 1:2; 1Пт 2:9; Ів 15:19).

Збору. За Мойсеєвим законом ізраїльський збір у судових справах представляли судді і начальники (Пв 16:18). За днів Ісуса правопорушники відповідали перед місцевими судами, які складалися з юдейських старійшин (Мт 5:22). Пізніше в кожному християнському зборі обов’язки суддів виконували відповідальні чоловіки, призначені святим духом (Дії 20:28; 1Кр 5:1—5, 12, 13). Більше інформації щодо значення слова «збір» міститься в коментарі до Мт 16:18 і в глосарії.

Як людина з іншого народу і як збирач податків. Тобто як ті, з ким юдеї без потреби близько не спілкувалися. (Пор. Дії 10:28.)

Зв’яжеш... розв’яжеш. Або «замкнеш... відімкнеш». Очевидно, стосується рішень, прийнятих з метою заборонити або дозволити якісь дії чи тенденції. (Пор. коментар до Мт 18:18.)

Уже буде зв’язане... уже буде розв’язане. Незвична дієслівна конструкція в тексті оригіналу (дієслово «бути» у майбутньому часі разом з пасивними дієприкметниками доконаного виду, «зв’язане» і «розв’язане») вказує на те, що будь-яке рішення Петра («все, що ти зв’яжеш», «що розв’яжеш») буде прийняте лише після того, як це рішення буде прийняте на небі, а не навпаки. (Пор. коментар до Мт 18:18.)

Усе, що зв’яжете... що розв’яжете. У цьому контексті слово «зв’яжете», очевидно, означає «вважатимете винним; визнаєте винним», а «розв’яжете» — «виправдаєте; визнаєте невинним». Дієслово у формі множини вказує на те, що не лише Петро, але й інші відповідальні чоловіки мали приймати такі рішення. (Пор. коментар до Мт 16:19.)

Вже буде зв’язане... вже буде розв’язане. Незвична дієслівна конструкція в тексті оригіналу (дієслово «бути» у майбутньому часі разом з пасивними дієприкметниками доконаного виду, «зв’язане» і «розв’язане») вказує на те, що будь-яке рішення учнів («усе, що зв’яжете»; «що розв’яжете») буде прийняте лише після того, як це рішення буде прийняте на небі, а не навпаки. Учні прийматимуть рішення на основі принципів, які вже встановлені в небі. Крім того, тут йдеться не про те, що небеса будуть схвалювати або затверджувати рішення, зроблені на землі, а про те, що учні отримуватимуть керівництво з неба. Ці слова наголошують на тому, що учні потребуватимуть такого керівництва, щоб рішення, які вони прийматимуть на землі, узгоджувалися з рішеннями, які вже прийняті в небі. (Пор. коментар до Мт 16:19.)

77 разів. Букв. «сімдесят разів сім». Грецький вислів, вжитий у тексті оригіналу, може означати «70 і 7» (77 разів) або ж «70, помножене на 7» (490 разів). На користь першого варіанта свідчить те, що той самий грецький вислів міститься в Септуагінті у Бт 4:24 і ним перекладено єврейський вислів «77 разів». Але в будь-якому разі, повторення цифри 7 означало «завжди» або «нескінченно». Виправивши Петрові «7 разів» на «77», Ісус спонукав своїх учнів не встановлювати якихось обмежень щодо того, скільки разів прощати. На противагу цьому Вавилонський Талмуд (Йома 86б) твердив: «Якщо чоловік вчинить провину, то перший, другий і третій раз йому прощається, але четвертий раз не прощається».

100 денаріїв. 100 денаріїв не йдуть у жодне порівняння з 10 000 талантів (60 000 000 денаріїв), все ж це немала сума: робітник заробляв її в середньому за 100 днів. (Див. додаток Б14.)

10 000 талантів. Звичайний робітник міг заробити один талант приблизно за 20 років. Щоб виплатити такий величезний борг, 10 000 талантів, працювати треба було б не одну тисячу життів. Зрозуміло, що Ісус використовує гіперболу і говорить про борг, який неможливо виплатити. 10 000 талантів срібла — це 60 000 000 денаріїв. (Див. коментар до Мт 18:28; глосарій, «Талант», і додаток Б14.)

Вклонитися. Або «віддати шану». Коли грецьке слово проскіне́о вживається стосовно поклоніння богу чи божеству, воно перекладається як «поклонятися». Але в цьому контексті астрологи розпитували про «юдейського царя, який народився». Тому зрозуміло, що вони хотіли віддати шану або вклонитися не богу, а людському цареві. В подібному значенні це слово вжите в Мр 15:18, 19, де описується, як воїни глумливо «кланялися» Ісусу і називали його «Царем юдейським». (Див. коментар до Мт 18:26.)

Кланятися. Або «віддавати шану». Люди, згадані у Єврейських Писаннях, вклонялися, коли зустрічали пророків, царів та інших представників Бога (1См 25:23, 24; 2См 14:4—7; 1Цр 1:16; 2Цр 4:36, 37). Очевидно, цей чоловік зрозумів, що перед ним Божий представник, який має силу зціляти хворих. Було цілком доречно на знак пошани вклонитися майбутньому Царю, призначеному Єговою (Мт 9:18; більше інформації щодо грецького слова міститься в коментарі до Мт 2:2).

Вклонився йому. Або «віддав йому шану». Коли грецьке слово проскіне́о вживається стосовно поклоніння богу чи божеству, воно перекладається як «поклонятися». Але в цьому контексті воно передає думку про те, що раб виявляє повагу і підкорення людині, яка має над ним владу. (Див. коментарі до Мт 2:2; 8:2.)

Борги. Тобто гріхи. Коли людина грішить проти когось, то, образно кажучи, опиняється перед ним в боргу і тому зобов’язана шукати у нього прощення. Для того щоб отримати прощення від Бога, людина має простити своїм боржникам, тобто тим, хто згрішив проти неї (Мт 6:14, 15; 18:35; Лк 11:4).

Скасував його борг. Або «простив йому борг (позику)». В переносному значенні слово «борг» може означати «гріх». (Див. коментар до Мт 6:12.)

100 денаріїв. 100 денаріїв не йдуть у жодне порівняння з 10 000 талантів (60 000 000 денаріїв), все ж це немала сума: робітник заробляв її в середньому за 100 днів. (Див. додаток Б14.)

Прости. Грецьке слово буквально означає «відпускати», але також може означати «скасовувати борг», як-от у Мт 18:27, 32.

Скасував увесь твій борг. Або «простив тобі увесь борг». (Див. коментар до Мт 6:12.)

Мучити. Слово, вжите в оригіналі, пов’язане зі словом, перекладеним у Мт 18:34 як «в’язничні вартові». Тож у цьому контексті слово «мучити», очевидно, вказує на ув’язнення в «безодні», яка згадана у паралельній оповіді в Лк 8:31.

В’язничним вартовим. Так перекладене грецьке слово басаністе́с. Основне значення цього слова — «мучитель; кат»; очевидно, це пов’язано з тим, що вартові часто піддавали в’язнів жорстоким тортурам. Але, мабуть, через те, що ув’язнення само по собі вважалося мукою, цим словом стали називати будь-яких в’язничних вартових, незалежно від того, вдавалися вони до тортур чи ні. (Див. коментар до Мт 8:29.)

Медіафайли

Жорно
Жорно

Жорна використовувались для розмелювання зерна або вичавлювання олії з оливок. Деякі жорна були невеликими — ручними, а інші були настільки масивними, що їх обертали тварини. Можливо, філістимляни змусили Самсона обертати велике жорно, подібне до зображеного на малюнку (Сд 16:21). Жорна, які обертали тварини, були поширені не тільки в Ізраїлі, але й на території майже всієї Римської імперії.

Верхній і нижній камінь жорен
Верхній і нижній камінь жорен

На фотографії показано великий камінь жорен, який обертався тягловою твариною, наприклад ослом, і використовувався для розмелювання зерна або чавлення оливок. Верхній камінь міг сягати 1,5 м в діаметрі, а нижній камінь мав бути ще більшим.

Долина Гіннома (геєна)
Долина Гіннома (геєна)

Долина Гіннома, яка грецькою називалася геєна, лежала на південь і південний захід від стародавнього Єрусалима. За днів Ісуса в цій долині спалювали сміття, тож вона була влучним символом цілковитого знищення.

Пастух і вівці
Пастух і вівці

Життя пастуха було нелегким. Він зносив спеку, холод і безсонні ночі (Бт 31:40; Лк 2:8). Пастух захищав отару від хижаків, як-от левів, вовків і ведмедів, а також від злодіїв (Бт 31:39; 1См 17:34—36; Іс 31:4; Ам 3:12; Ів 10:10—12). Він пильнував, аби вівці не розбрелися (1Цр 22:17), шукав загублених (Лк 15:4), носив слабких або знесилених ягнят біля грудей (Іс 40:11) або на плечах, дбав про хворих і поранених (Єз 34:3, 4; Зх 11:16). У Біблії пастухи і їхня праця часто згадуються в переносному значенні. Наприклад, Єгова порівнюється з пастухом, який ніжно дбає про своїх овець, тобто про свій народ (Пс 23:1—6; 80:1; Єр 31:10; Єз 34:11—16; 1Пт 2:25). Ісуса названо «великим пастирем» (Єв 13:20) і «головним пастирем», під керівництвом якого наглядачі християнського збору пасуть Божу отару добровільно, безкорисливо і з завзяттям (1Пт 5:2—4).