Правду. В оригіналі вжито грецьке слово аме́н, яке є транслітерацією єврейського аме́н і означає «нехай буде так» або «безперечно». Ісус часто використовував це слово, перш ніж висловити якесь твердження, обіцянку чи пророцтво, і таким чином підкреслював цілковиту правдивість і надійність своїх слів. Ні в Біблії, ні в іншій релігійній літературі немає доказів того, що хтось, крім Ісуса, так використовував слово аме́н. У Євангелії від Івана часто вживається вислів аме́н аме́н, що перекладається як «щиру правду [кажу]». (Див. коментар до Ів 1:51.)

Правду. Див. коментар до Мт 5:18.

Жорно... яке обертає осел. Або «величезне жорно». Букв. «жорно осла». Таке жорно, очевидно, мало діаметр 1,2—1,5 м і було настільки важким, що його обертав осел.

Підстави для спотикання. Або «камені спотикання». Вважається, що вжите тут грецьке слово ска́ндалон спочатку стосувалося якоїсь пастки; існує думка, що це була палиця з приманкою. Згодом це слово почало означати будь-яку перешкоду, об яку можна спіткнутися і впасти. У переносному значенні воно передає думку про дію чи обставину, через яку людина може збитися з правильного шляху, «спіткнутися» або «впасти» морально чи згрішити. Споріднене дієслово скандалı́зо, перекладене в Мт 18:8, 9 як «доводити до спотикання», можна також передати як «стати пасткою; підштовхнути до гріха».

Відсічи її. Тут Ісус використовує гіперболу. Він каже, що людина має бути готова позбутися чогось дуже цінного, як-от рука, нога чи око, якщо воно підштовхує її до невірності і гріха (Мт 18:9). Зрозуміло, що Ісус не заохочує до самоскалічення і не має на увазі, що людина не здатна протистояти бажанням свого тіла. Його слова означають, що людина повинна «умертвити» член свого тіла, тобто ставитись до нього так, ніби він відсічений, і не чинити гріха. (Пор. Кл 3:5.) Вона не має дозволяти, аби щось завадило їй отримати життя.

Геєну. Див. коментар до Мт 5:22 і глосарій.

Геєні. Слово походить від єврейського вислову ґе гінно́м, що означає «долина Гіннома». Ця долина простягалася на південь і південний захід від стародавнього Єрусалима. (Див. додаток Б12, карту «Єрусалим та околиці».) За днів Ісуса в цій долині спалювали сміття, тож слово «геєна» було влучним символом цілковитого знищення. (Див. глосарій.)

Ангелів. Або «посланців». У Біблії грецьке слово а́нґелос і єврейське мала́х трапляються майже 400 разів. Основне значення обох слів — «посланець». Вони перекладаються як «ангели», коли йдеться про духовних створінь, і як «посланці», коли однозначно йдеться про людей. Зазвичай з контексту видно, чи йдеться про людину, чи ангела, однак у тих випадках, коли це точно не відомо, у примітках часто вказується альтернативний варіант (Бт 16:7; 32:3; Йв 4:18, прим.; 33:23, прим.; Ек 5:6, прим.; Іс 63:9, прим.; Мт 1:20; Як 2:25; Об 22:8; див. глосарій, «Ангел»). У книзі Об’явлення, в якій багато символічних образів, деякі згадки про ангелів можуть стосуватися людей (Об 2:1, 8, 12, 18; 3:1, 7, 14).

Це його ангел. І єврейське, і грецьке слово, що перекладається як «ангел», означає «посланець». (Див. коментар до Ів 1:51.) Ті, хто використав вислів «його [Петра] ангел», можливо, подумали, що біля воріт був ангел, який діяв в інтересах Петра. Деякі юдеї, очевидно, вірили, що кожен Божий служитель має свого ангела (ангела-хоронителя), хоча Боже Слово прямо цього не навчало. Проте учні знали, що впродовж історії ангели допомагали окремим Божим служителям. Наприклад, Яків говорив про «ангела, який визволяв [його] від усіх нещасть» (Бт 48:16). Також Ісус говорив своїм учням, що «їхні ангели в небі завжди дивляться на обличчя [його] небесного Батька», і тим самим показав, що ангели глибоко цікавляться кожним з його учнів. (Див. коментар до Мт 18:10.) Ті, хто зібрався в домі Марії, не вважали, що Петро з’явився у вигляді ангела — так ніби він помер і став духом. Вони знали, що говорять про стан померлих Єврейські Писання (Ек 9:5, 10).

Їхні ангели. Як видно і з Єврейських, і з Грецьких Писань, Божі служителі можуть бути певні, що невидимі війська ангелів Єгови постійно з ними і готові захищати їх (2Цр 6:15—17; Пс 34:7; 91:11; Дії 5:19; Єв 1:14). Основне значення як єврейського, так і грецького слова, що перекладається як «ангел»,— це «посланець». (Див. коментар до Ів 1:51.) Ісусова згадка про цих малих (тобто його учнів) та «їхніх ангелів» не означає, що кожен відданий християнин має свого ангела-охоронця. Все ж ангели дбають про духовний добробут правдивих християн як групи і щиро цікавляться кожним послідовником Христа. (Див. коментар до Дії 12:15.)

Дивляться на обличчя мого... Батька. Або «мають доступ до мого Батька». Оскільки духовні створіння перебувають у присутності Бога, лише вони можуть бачити його лице (Вх 33:20).

У деяких рукописах тут говориться: «Адже Син людський прийшов врятувати те, що втрачене», але цих слів немає в найдавніших і найавторитетніших рукописах. Ці слова містяться в Лк 19:10, де вони є частиною натхненого тексту. Дехто вважає, що хтось із давніх переписувачів взяв їх саме звідти. (Див. додаток А3.)

Мій. У деяких стародавніх рукописах — «ваш».

Твій брат. Див. коментар до Мт 5:23.

Твій брат. У деяких контекстах грецьке слово аделфо́с («брат») може позначати кровне споріднення. Але в цьому вірші воно стосується духовного споріднення і передає думку про одновірця, оскільки в контексті йдеться про поклоніння в храмі Єгови за днів Ісуса. Ще в інших контекстах це слово має ширше значення і означає «ближній».

Збору. За Мойсеєвим законом ізраїльський збір у судових справах представляли судді і начальники (Пв 16:18). За днів Ісуса правопорушники відповідали перед місцевими судами, які складалися з юдейських старійшин (Мт 5:22). Пізніше в кожному християнському зборі обов’язки суддів виконували відповідальні чоловіки, призначені святим духом (Дії 20:28; 1Кр 5:1—5, 12, 13). Більше інформації щодо значення слова «збір» міститься в коментарі до Мт 16:18 і в глосарії.

Як людина з іншого народу і як збирач податків. Тобто як ті, з ким юдеї без потреби близько не спілкувалися. (Пор. Дії 10:28.)

Збір. Перший випадок вживання грецького слова екклесı́а. Воно складається з двох грецьких слів — ек, що означає «ззовні», і кле́сіс, що означає «клич». Це слово стосується групи людей, зібраних або скликаних з певною метою, для якоїсь діяльності. (Див. глосарій.) В цьому уривку Ісус передрікає утворення християнського збору, який складатиметься з помазаних християн. Вони — «живе каміння», з якого «будується духовний дім» (1Пт 2:4, 5). Слово екклесı́а часто вживається у Септуагінті як відповідник єврейського слова, що перекладається як «збір» і нерідко стосується цілого Божого народу (Пв 23:3; 31:30). У Дії 7:38 ізраїльтян, які були покликані з Єгипту, названо «збором». Подібно і християни, покликані з темряви і вибрані зі світу, є «Божим збором» (1Кр 1:2; 1Пт 2:9; Ів 15:19).

Зв’яжеш... розв’яжеш. Або «замкнеш... відімкнеш». Очевидно, стосується рішень, прийнятих з метою заборонити або дозволити якісь дії чи тенденції. (Пор. коментар до Мт 18:18.)

Уже буде зв’язане... уже буде розв’язане. Незвична дієслівна конструкція в тексті оригіналу (дієслово «бути» у майбутньому часі разом з пасивними дієприкметниками доконаного виду, «зв’язане» і «розв’язане») вказує на те, що будь-яке рішення Петра («все, що ти зв’яжеш», «що розв’яжеш») буде прийняте лише після того, як це рішення буде прийняте на небі, а не навпаки. (Пор. коментар до Мт 18:18.)

Усе, що зв’яжете... що розв’яжете. У цьому контексті слово «зв’яжете», очевидно, означає «вважатимете винним; визнаєте винним», а «розв’яжете» — «виправдаєте; визнаєте невинним». Дієслово у формі множини вказує на те, що не лише Петро, але й інші відповідальні чоловіки мали приймати такі рішення. (Пор. коментар до Мт 16:19.)

Вже буде зв’язане... вже буде розв’язане. Незвична дієслівна конструкція в тексті оригіналу (дієслово «бути» у майбутньому часі разом з пасивними дієприкметниками доконаного виду, «зв’язане» і «розв’язане») вказує на те, що будь-яке рішення учнів («усе, що зв’яжете»; «що розв’яжете») буде прийняте лише після того, як це рішення буде прийняте на небі, а не навпаки. Учні прийматимуть рішення на основі принципів, які вже встановлені в небі. Крім того, тут йдеться не про те, що небеса будуть схвалювати або затверджувати рішення, зроблені на землі, а про те, що учні отримуватимуть керівництво з неба. Ці слова наголошують на тому, що учні потребуватимуть такого керівництва, щоб рішення, які вони прийматимуть на землі, узгоджувалися з рішеннями, які вже прийняті в небі. (Пор. коментар до Мт 16:19.)

77 разів. Букв. «сімдесят разів сім». Грецький вислів, вжитий у тексті оригіналу, може означати «70 і 7» (77 разів) або ж «70, помножене на 7» (490 разів). На користь першого варіанта свідчить те, що той самий грецький вислів міститься в Септуагінті у Бт 4:24 і ним перекладено єврейський вислів «77 разів». Але в будь-якому разі, повторення цифри 7 означало «завжди» або «нескінченно». Виправивши Петрові «7 разів» на «77», Ісус спонукав своїх учнів не встановлювати якихось обмежень щодо того, скільки разів прощати. На противагу цьому Вавилонський Талмуд (Йома 86б) твердив: «Якщо чоловік вчинить провину, то перший, другий і третій раз йому прощається, але четвертий раз не прощається».

100 денаріїв. 100 денаріїв не йдуть у жодне порівняння з 10 000 талантів (60 000 000 денаріїв), все ж це немала сума: робітник заробляв її в середньому за 100 днів. (Див. додаток Б14.)

10 000 талантів. Звичайний робітник міг заробити один талант приблизно за 20 років. Щоб виплатити такий величезний борг, 10 000 талантів, працювати треба було б не одну тисячу життів. Зрозуміло, що Ісус використовує гіперболу і говорить про борг, який неможливо виплатити. 10 000 талантів срібла — це 60 000 000 денаріїв. (Див. коментар до Мт 18:28; глосарій, «Талант», і додаток Б14.)

Вклонився йому. Або «віддав йому шану». Коли грецьке слово проскіне́о вживається стосовно поклоніння богу чи божеству, воно перекладається як «поклонятися». Але в цьому контексті воно передає думку про те, що раб виявляє повагу і підкорення людині, яка має над ним владу. (Див. коментарі до Мт 2:2; 8:2.)

Кланятися. Або «віддавати шану». Люди, згадані у Єврейських Писаннях, вклонялися, коли зустрічали пророків, царів та інших представників Бога (1См 25:23, 24; 2См 14:4—7; 1Цр 1:16; 2Цр 4:36, 37). Очевидно, цей чоловік зрозумів, що перед ним Божий представник, який має силу зціляти хворих. Було цілком доречно на знак пошани вклонитися майбутньому Царю, призначеному Єговою (Мт 9:18; більше інформації щодо грецького слова міститься в коментарі до Мт 2:2).

Вклонитися. Або «віддати шану». Коли грецьке слово проскіне́о вживається стосовно поклоніння богу чи божеству, воно перекладається як «поклонятися». Але в цьому контексті астрологи розпитували про «юдейського царя, який народився». Тому зрозуміло, що вони хотіли віддати шану або вклонитися не богу, а людському цареві. В подібному значенні це слово вжите в Мр 15:18, 19, де описується, як воїни глумливо «кланялися» Ісусу і називали його «Царем юдейським». (Див. коментар до Мт 18:26.)

Борги. Тобто гріхи. Коли людина грішить проти когось, то, образно кажучи, опиняється перед ним в боргу і тому зобов’язана шукати у нього прощення. Для того щоб отримати прощення від Бога, людина має простити своїм боржникам, тобто тим, хто згрішив проти неї (Мт 6:14, 15; 18:35; Лк 11:4).

Скасував його борг. Або «простив йому борг (позику)». В переносному значенні слово «борг» може означати «гріх». (Див. коментар до Мт 6:12.)

100 денаріїв. 100 денаріїв не йдуть у жодне порівняння з 10 000 талантів (60 000 000 денаріїв), все ж це немала сума: робітник заробляв її в середньому за 100 днів. (Див. додаток Б14.)

Скасував увесь твій борг. Або «простив тобі увесь борг». (Див. коментар до Мт 6:12.)

Прости. Грецьке слово буквально означає «відпускати», але також може означати «скасовувати борг», як-от у Мт 18:27, 32.

В’язничним вартовим. Так перекладене грецьке слово басаністе́с. Основне значення цього слова — «мучитель; кат»; очевидно, це пов’язано з тим, що вартові часто піддавали в’язнів жорстоким тортурам. Але, мабуть, через те, що ув’язнення само по собі вважалося мукою, цим словом стали називати будь-яких в’язничних вартових, незалежно від того, вдавалися вони до тортур чи ні. (Див. коментар до Мт 8:29.)

Мучити. Слово, вжите в оригіналі, пов’язане зі словом, перекладеним у Мт 18:34 як «в’язничні вартові». Тож у цьому контексті слово «мучити», очевидно, вказує на ув’язнення в «безодні», яка згадана у паралельній оповіді в Лк 8:31.