Євангеліє від Матвія 18:1—35

18  Тоді підійшли до Ісуса учні й запитали: «Хто найбільший у небесному Царстві?»+  А він, покликавши до себе малу дитину, поставив її серед них  та промовив: «Правду кажу вам: якщо ви не навернетесь* і не станете як малі діти,+ то нізащо не ввійдете в небесне Царство.+  Тож хто впокориться, як ця мала дитина, той і є найбільший у небесному Царстві.+  І той, хто приймає таку малу дитину в моє ім’я, приймає і мене.+  Однак якщо хтось стане каменем спотикання для когось із цих малих, що вірять у мене, то ліпше було б, якби йому на шию повісили жорно, подібне до того, яке обертає осел, і втопили його у відкритому морі.+  Горе цьому світові, бо він доводить людей до спотикання! Звичайно, підстави для спотикання неминуче з’являться, але горе тій людині, через яку вони з’являться!  Тож, якщо твоя рука чи нога доводить тебе до спотикання, відсічи її та викинь.+ Ліпше отримати життя, будучи калікою, ніж з двома руками й двома ногами бути вкиненим у вічний вогонь.+  І, якщо око доводить тебе до спотикання, вирви та викинь його. Ліпше тобі отримати життя з одним оком, аніж з двома очима бути вкиненим у вогняну геє́ну.+ 10  Дивіться, не зневажайте нікого з цих малих, бо, кажу вам, їхні ангели в небі завжди дивляться на обличчя мого небесного Батька.+ 11   —— 12  Як ви думаєте: коли якийсь чоловік має 100 овець і одна з них заблукає,+ чи ж не залишить він 99 у горах і не вирушить на пошуки заблуканої?+ 13  І якщо він знайде її, то, правду кажу вам, він буде тішитися за неї більше, ніж за 99, котрі не заблукали. 14  Так само й мій небесний Батько не бажає, аби загинув хоч один із цих малих.+ 15  Якщо твій брат учинить гріх, піди і віч-на-віч вияви йому, що він зробив не так*.+ Коли він послухається, ти здобув свого брата,+ 16  а коли не послухається, візьми з собою ще одного чи двох, щоб підтвердити* кожну справу* свідченням* двох чи трьох свідків.+ 17  Якщо він не послухається* їх, скажи збору. Якщо ж і збору не послухається*, нехай він буде для тебе як людина з іншого народу+ і як збирач податків.+ 18  Правду кажу вам: усе, що зв’яжете на землі, вже буде зв’язане на небі, а що розв’яжете на землі, вже буде розв’язане на небі.+ 19  Правду кажу вам: якщо двоє з вас на землі домовляться просити мого небесного Батька про щось важливе, то він виконає їхнє прохання.+ 20  Бо, де двоє або троє зібралися в моє ім’я,+ там і я посеред них». 21  Тоді підійшов до нього Петро і запитав: «Господи, якщо мій брат грішить проти мене, скільки разів я повинен прощати йому? Аж до 7 разів?» 22  Ісус відповів: «Говорю тобі, не до 7, а до 77 разів.+ 23  Тож Царство небесне можна прирівняти до царя, який захотів, щоб раби повіддавали йому борги. 24  І, коли він взявся за цю справу, привели до нього чоловіка, який заборгував йому 10 000 талантів. 25  Оскільки ж раб не мав чим віддати, пан наказав продати його, а також його дружину, дітей і все майно та сплатити борг.+ 26  Але раб упав на коліна і вклонився йому, кажучи: “Потерпи мені, і я все тобі віддам”. 27  Пройнявшись жалем, пан відпустив раба і скасував його борг.+ 28  Проте, вийшовши звідти, цей раб знайшов іншого раба, який заборгував йому 100 дена́ріїв. Він схопив того раба і став душити його та казати: “Віддай усе, що ти заборгував”. 29  Тоді раб упав і почав благати його: “Потерпи мені, і я все тобі віддам”. 30  Однак він не захотів чекати, а пішов і кинув його до в’язниці, аж поки той не віддасть боргу. 31  Коли ж інші раби побачили це, то дуже зажурилися і пішли та розповіли про все своєму пану. 32  А пан покликав того раба й сказав: “Лихий рабе, я скасував увесь твій борг, бо ти благав мене. 33  Чи не мав би й ти змилосердитися над своїм товаришем, як я змилосердився над тобою?”+ 34  І, розгнівавшись, пан віддав його в’язничним вартовим, аж поки той не поверне всього боргу. 35  Так само мій небесний Батько поведеться з вами,+ якщо кожен з вас не простить свого брата від усього серця».+

Примітки

Або «не змінитесь».
Букв. «піди докори йому».
Букв. «щоб могла стояти».
Або «все сказане».
Букв. «устами».
Або «не захоче слухати; не зверне уваги».
Або «не захоче слухати; не зверне уваги».

Коментарі

Правду. Див. коментар до Мт 5:18.

Жорно... яке обертає осел. Або «величезне жорно». Букв. «жорно осла». Таке жорно, очевидно, мало діаметр 1,2—1,5 м і було настільки важким, що його обертав осел.

Підстави для спотикання. Або «камені спотикання». Вважається, що вжите в оригіналі слово ска́ндалон колись стосувалося якоїсь пастки. Існує думка, що це була палиця з приманкою. У ширшому значенні це грецьке слово означає будь-яку перешкоду, об яку можна спіткнутися і впасти. Переносне значення цього слова — будь-які дії чи обставини, через які людина спотикається, тобто робить хибний крок у житті, падає морально або впадає в гріх. У Мт 18:8, 9 вжито споріднене дієслово скандалı́зо, перекладене як «доводити до спотикання»; його ще можна передати як «ставати пасткою; доводити до гріха».

Дивляться на обличчя мого... Батька. Або «мають доступ до мого Батька». Оскільки духовні створіння перебувають у присутності Бога, лише вони можуть бачити його лице (Вх 33:20).

У деяких рукописах тут говориться: «Адже Син людський прийшов врятувати те, що втрачене», але цих слів немає в найдавніших і найавторитетніших рукописах. Ці слова містяться в Лк 19:10, де вони є частиною натхненого тексту. Дехто вважає, що хтось із давніх переписувачів взяв їх саме звідти. (Див. додаток А3.)

Мій. У деяких стародавніх рукописах — «ваш».

Збору. За Мойсеєвим законом ізраїльський збір у судових справах представляли судді і начальники (Пв 16:18). За днів Ісуса правопорушники відповідали перед місцевими судами, які складалися з юдейських старійшин (Мт 5:22). Пізніше в кожному християнському зборі обов’язки суддів виконували відповідальні чоловіки, призначені святим духом (Дії 20:28; 1Кр 5:1—5, 12, 13). Більше інформації щодо значення слова «збір» міститься в коментарі до Мт 16:18 і в глосарії.

Як людина з іншого народу і як збирач податків. Тобто як ті, з ким юдеї без потреби близько не спілкувалися. (Пор. Дії 10:28.)

Усе, що зв’яжете... що розв’яжете. У цьому контексті слово «зв’яжете», очевидно, означає «вважатимете винним; визнаєте винним», а «розв’яжете» — «виправдаєте; визнаєте невинним». Дієслово у формі множини вказує на те, що не лише Петро, але й інші відповідальні чоловіки мали приймати такі рішення. (Пор. коментар до Мт 16:19.)

Вже буде зв’язане... вже буде розв’язане. Незвична дієслівна конструкція в тексті оригіналу (дієслово «бути» у майбутньому часі разом з пасивними дієприкметниками доконаного виду, «зв’язане» і «розв’язане») вказує на те, що будь-яке рішення учнів («усе, що зв’яжете»; «що розв’яжете») буде прийняте лише після того, як це рішення буде прийняте на небі, а не навпаки. Учні прийматимуть рішення на основі принципів, які вже встановлені в небі. Крім того, тут йдеться не про те, що небеса будуть схвалювати або затверджувати рішення, зроблені на землі, а про те, що учні отримуватимуть керівництво з неба. Ці слова наголошують на тому, що учні потребуватимуть такого керівництва, щоб рішення, які вони прийматимуть на землі, узгоджувалися з рішеннями, які вже прийняті в небі. (Пор. коментар до Мт 16:19.)

77 разів. Букв. «сімдесят разів сім». Грецький вислів, вжитий у тексті оригіналу, може означати «70 і 7» (77 разів) або ж «70, помножене на 7» (490 разів). На користь першого варіанта свідчить те, що той самий грецький вислів міститься в Септуагінті у Бт 4:24 і ним перекладено єврейський вислів «77 разів». Але в будь-якому разі, повторення цифри 7 означало «завжди» або «нескінченно». Виправивши Петрові «7 разів» на «77», Ісус спонукав своїх учнів не встановлювати якихось обмежень щодо того, скільки разів прощати. На противагу цьому Вавилонський Талмуд (Йома 86б) твердив: «Якщо чоловік вчинить провину, то перший, другий і третій раз йому прощається, але четвертий раз не прощається».

10 000 талантів. Звичайний робітник міг заробити один талант приблизно за 20 років. Щоб виплатити такий величезний борг, 10 000 талантів, працювати треба було б не одну тисячу життів. Зрозуміло, що Ісус використовує гіперболу і говорить про борг, який неможливо виплатити. 10 000 талантів срібла — це 60 000 000 денаріїв. (Див. коментар до Мт 18:28; глосарій, «Талант», і додаток Б14.)

Вклонився йому. Або «віддав йому шану». Коли грецьке слово проскіне́о вживається стосовно поклоніння богу чи божеству, воно перекладається як «поклонятися». Але в цьому контексті воно передає думку про те, що раб виявляє повагу і підкорення людині, яка має над ним владу. (Див. коментарі до Мт 2:2; 8:2.)

Скасував його борг. Або «простив йому борг (позику)». В переносному значенні слово «борг» може означати «гріх». (Див. коментар до Мт 6:12.)

100 денаріїв. 100 денаріїв не йдуть у жодне порівняння з 10 000 талантів (60 000 000 денаріїв), все ж це немала сума: робітник заробляв її в середньому за 100 днів. (Див. додаток Б14.)

Скасував увесь твій борг. Або «простив тобі увесь борг». (Див. коментар до Мт 6:12.)

В’язничним вартовим. Так перекладене грецьке слово басаністе́с. Основне значення цього слова — «мучитель; кат»; очевидно, це пов’язано з тим, що вартові часто піддавали в’язнів жорстоким тортурам. Але, мабуть, через те, що ув’язнення само по собі вважалося мукою, цим словом стали називати будь-яких в’язничних вартових, незалежно від того, вдавалися вони до тортур чи ні. (Див. коментар до Мт 8:29.)

Медіафайли

Жорно
Жорно

Жорна використовувались для розмелювання зерна або вичавлювання олії з оливок. Деякі жорна були невеликими — ручними, а інші були настільки масивними, що їх обертали тварини. Можливо, філістимляни змусили Самсона обертати велике жорно, подібне до зображеного на малюнку (Сд 16:21). Жорна, які обертали тварини, були поширені не тільки в Ізраїлі, але й на території майже всієї Римської імперії.

Верхній і нижній камінь жорен
Верхній і нижній камінь жорен

На фотографії показано великий камінь жорен, який обертався тягловою твариною, наприклад ослом, і використовувався для розмелювання зерна або чавлення оливок. Верхній камінь міг сягати 1,5 м в діаметрі, а нижній камінь мав бути ще більшим.

Долина Гіннома (геєна)
Долина Гіннома (геєна)

Долина Гіннома, яка грецькою називалася геєна, лежала на південь і південний захід від стародавнього Єрусалима. За днів Ісуса в цій долині спалювали сміття, тож вона була влучним символом цілковитого знищення.

Пастух і вівці
Пастух і вівці

Життя пастуха було нелегким. Він зносив спеку, холод і безсонні ночі (Бт 31:40; Лк 2:8). Пастух захищав отару від хижаків, як-от левів, вовків і ведмедів, а також від злодіїв (Бт 31:39; 1См 17:34—36; Іс 31:4; Ам 3:12; Ів 10:10—12). Він пильнував, аби вівці не розбрелися (1Цр 22:17), шукав загублених (Лк 15:4), носив слабких або знесилених ягнят біля грудей (Іс 40:11) або на плечах, дбав про хворих і поранених (Єз 34:3, 4; Зх 11:16). У Біблії пастухи і їхня праця часто згадуються в переносному значенні. Наприклад, Єгова порівнюється з пастухом, який ніжно дбає про своїх овець, тобто про свій народ (Пс 23:1—6; 80:1; Єр 31:10; Єз 34:11—16; 1Пт 2:25). Ісуса названо «великим пастирем» (Єв 13:20) і «головним пастирем», під керівництвом якого наглядачі християнського збору пасуть Божу отару добровільно, безкорисливо і з завзяттям (1Пт 5:2—4).