Євангеліє від Матвія 11:1—30
Примітки
Коментарі
Навчаючи... проповідуючи. Навчання відрізняється від проповідування тим, що вчитель не лише щось проголошує, а навчає, пояснює, використовує переконливу аргументацію, наводить докази. (Див. коментарі до Мт 3:1; 28:20.)
Навчати й проповідувати. Див. коментар до Мт 4:23.
В інших містах. Букв. «в їхніх містах». Очевидно, мова йде про юдейські міста в Галілеї.
Христа. Цей титул походить від грецького слова Хрісто́с і є відповідником титулу «Месія» (від єврейського машı́ах); обидва слова означають «Помазанець». У біблійні часи правителів урочисто помазували олією.
Христос. В цьому вірші у грецькому тексті перед титулом «Христос» стоїть означений артикль, що, очевидно, підкреслює становище Ісуса як Месії.
Христос. В цьому вірші у грецькому тексті перед титулом «Христос» (означає «Помазанець») стоїть означений артикль. Таким чином підкреслюється, що Ісус — обіцяний Месія, той, хто був помазаний для виконання особливої ролі. (Див. коментарі до Мт 1:1; 2:4.)
Той, хто має прийти. Тобто Месія (Пс 118:26; Мт 3:11; 21:9; 23:39).
Прокажений. Людина, яка має серйозне шкірне захворювання. У Біблії слово «проказа» стосується не лише хвороби, знаної під цією назвою сьогодні, а й інших інфекційних шкірних хвороб. Хворий на проказу жив як вигнанець, поки не одужував (Лв 13:2, прим., 45, 46; див. глосарій, «Проказа; прокажений»).
Прокажені. Див. коментар до Мт 8:2 і глосарій, «Проказа; прокажений».
Ось. Грецьке слово іду́, перекладене тут як «ось», часто вживається, щоб звернути увагу людини на те, про що буде йтися далі, заохотити її уявити події або щоб підкреслити певну деталь. Це слово вживається також для того, щоб наголосити на чомусь або ввести нову чи несподівану думку. В оригіналі Грецьких Писань воно найчастіше трапляється у Євангеліях від Матвія і Луки та в книзі Об’явлення. Слово з подібним значенням часто вживається і в Єврейських Писаннях.
Ось. Див. коментар до Мт 10:16.
Правду. В оригіналі вжито грецьке слово аме́н, яке є транслітерацією єврейського аме́н і означає «нехай буде так» або «безперечно». Ісус часто використовував це слово, перш ніж висловити якесь твердження, обіцянку чи пророцтво, і таким чином підкреслював цілковиту правдивість і надійність своїх слів. Ні в Біблії, ні в іншій релігійній літературі немає доказів того, що хтось, крім Ісуса, так використовував слово аме́н. У Євангелії від Івана часто вживається вислів аме́н аме́н, що перекладається як «щиру правду [кажу]». (Див. коментар до Ів 1:51.)
Хреститель. Або «той, що заглиблює; той, що занурює». Очевидно, вживається як частина імені і вказує на те, що Іван хрестив людей, занурюючи їх у воду. Юдейський історик Йосиф Флавій згадує про «Івана, званого Хрестителем».
Правду. Див. коментар до Мт 5:18.
Хрестителя. Або «того, що заглиблює; того, що занурює». (Див. коментар до Мт 3:1.)
Мета, якої люди прагнуть досягти... ті, хто докладає для цього всіх зусиль. В оригіналі тут вжито два споріднених слова (біа́зетай і біаста́й), які вказують на наполегливі зусилля і рішучі дії. На думку деяких перекладачів Біблії, ці слова мають негативний відтінок (означають, що хтось чинить насилля або страждає від нього). Але контекст та вживання грецького дієслова біа́зетай в Лк 16:16 (це єдиний випадок вживання, окрім Мт 11:12) вказують на те, що ці слова мають позитивне значення, а саме: «з ентузіазмом намагатися здобути щось; наполегливо чогось домагатися». Цими словами описано наполегливі зусилля і рішучі дії тих, хто прийняв звістку Івана Хрестителя і завдяки цьому отримав надію увійти в Царство.
Закон та Пророків. Слово «Закон» стосується біблійних книг від Буття до Повторення Закону. «Пророками» називали пророчі книги Єврейських Писань. Проте коли ці назви вживаються разом, мова може йти про всі Єврейські Писання (Мт 7:12; 22:40; Лк 16:16).
І Пророки, і Закон. Зазвичай ця фраза звучить як «Закон і Пророки» (Мт 5:17; 7:12; 22:40; Лк 16:16). Інший порядок слів використано лише в цьому вірші. Очевидно, зміна порядку слів загалом не впливає на значення фрази (див. коментар до Мт 5:17), але, можливо, наголошує на важливій ролі пророцтв у Писанні. У вірші згадано, що навіть Закон пророкував, чим підкреслюється пророчий характер Закону.
Ілля. Походить від єврейського імені, що означає «мій Бог — Єгова».
Били себе в груди. У біблійні часи люди били себе руками в груди, коли зазнавали сильного горя або відчували вину чи докори сумління (Іс 32:12; На 2:7; Лк 23:48).
Не їсть і не п’є. Очевидно, мова йде про те, що Іван зрікся особистих благ, зокрема постив і, будучи назореєм, дотримувався наказу не вживати алкогольних напоїв (Чс 6:2—4; Мт 9:14, 15; Лк 1:15; 7:33).
Син... людський. Або «Син людини». Цей вислів вживається в Євангеліях близько 80 разів. Так Ісус називає самого себе, очевидно, для того щоб підкреслити, що він дійсно був людиною, народженою від жінки, і що був подібним до Адама, завдяки чому міг викупити людство від гріха і смерті (Рм 5:12, 14, 15). Вислів «Син людський» також показує, що Ісус є Месією, тобто Христом (Дн 7:13, 14; див. глосарій).
Збирачі податків. Нерідко збирачами податків для римської влади були юдеї. Інші юдеї ненавиділи їх, оскільки ті співпрацювали з ненависною чужоземною владою, а також стягували більший податок, ніж вимагалося. Юдеї зазвичай уникали збирачів податків і ставили їх в один ряд з грішниками і повіями (Мт 11:19; 21:32).
Син людський. Див. коментар до Мт 8:20.
Збирачам податків. Див. коментар до Мт 5:46.
Мудрість доводить свою праведність вчинками. Тут мудрість персоніфіковано і сказано, що вона має вчинки. У паралельній розповіді в оригінальному тексті Лк 7:35 говориться про її «дітей». «Дітьми», або «вчинками», мудрості є діла Івана Хрестителя та Ісуса — доказ того, що висунуті проти них звинувачення безпідставні. По суті, Ісус каже: «Подивіться на праведні діла і поведінку, і ви переконаєтеся, що обвинувачення неправдиві».
В Капернаумі. Походить від єврейської назви і означає «село Наума» або «село розради» (На 1:1, прим.). Це місто часто згадується у зв’язку зі служінням Ісуса і в Мт 9:1 назване його містом. Капернаум лежав на північно-західному узбережжі Галілейського моря.
Капернауме. Див. коментар до Мт 4:13.
Неба. Тут це слово вжито як метафора і вказує на особливо почесне становище.
Могилу. Або «гадес», тобто спільну могилу людства. (Див. глосарій».) Тут це слово вжито в переносному значенні і вказує на приниження, якого зазна́є Капернаум.
Буде легше. Ісус, мабуть, використав ці слова не в буквальному значенні, а як гіперболу. (Порівняйте інші гіперболи, які використовував Ісус і які записані, наприклад, в Мт 5:18; Лк 16:17; 21:33.) Коли Ісус сказав, що «Содому буде легше» у той день, тобто в Судний день (Мт 10:15; 11:22, 24; Лк 10:14), він не мав на увазі, що мешканці Содома будуть присутні того дня. (Пор. Юд 7.) Ісус лише підкреслив, наскільки впертими та гідними осуду були більшість мешканців Хоразіна, Віфсаїди і Капернаума (Лк 10:13—15). Варто зазначити, що покарання стародавнього Содома лягло в основу приказки, яку часто вживали, коли говорили про Божий гнів та осуд (Пв 29:23; Іс 1:9; Пл 4:6).
Буде легше. Див. коментар до Лк 10:12.
Малим дітям. Або «тим, хто немов діти», тобто смиренним людям, які готові вчитися.
Обтяжені. Люди, яких Ісус запрошував прийти до нього, були «обтяжені» тривогами і тяжкою працею. Поклоніння Єгові стало для них тягарем через людські традиції, додані до Закону Мойсея (Мт 23:4). Людей обтяжувало навіть дотримання суботи, яке мало бути джерелом відсвіження (Вх 23:12; Мр 2:23—28; Лк 6:1—11).
Я відсвіжу вас. Дієслово, вжите в оригіналі, може стосуватися як відпочинку (Мт 26:45; Мр 6:31), так і полегшення, яке допомагає відновити сили (2Кр 7:13; Флм 7). Контекст цього вірша показує, що Ісусове «ярмо» (Мт 11:29) означало служіння, а не відпочинок. Ісус запевняє, що зміцнить втомлених людей та відновить їхні сили, і вони охоче візьмуть на себе його легке і зручне ярмо.
Лагідні. Люди, які охоче підкоряються волі Бога, слухаються його вказівок і не намагаються домінувати над іншими. Грецьке слово не містить думки про слабкість чи боягузтво. В Септуагінті словом «лагідний» перекладено єврейське слово, яке можна передати як «сумирний» або «смиренний». Воно вживається стосовно Мойсея (Чс 12:3), людей, які приймають навчання (Пс 25:9), тих, хто успадкує землю (Пс 37:11), а також Месії (Зх 9:9; Мт 21:5). Ісус сам назвав себе лагідним (Мт 11:29).
Візьміть на себе ярмо моє. Ісус вживає слово «ярмо» у переносному значенні, маючи на увазі підкорення владі чи керівництву. Якщо він говорить про подвійне ярмо — ярмо, яке на нього поклав Бог, то він запрошує своїх учнів стати під одне ярмо з ним і обіцяє допомагати їм його нести. В такому разі цю фразу можна передати як «станьте під моє ярмо зі мною». А якщо це ярмо, яке сам Ісус кладе на своїх учнів, то йдеться про підкорення владі Христа і його керівництву. (Див. глосарій, «Ярмо».)
Лагідний. Див. коментар до Мт 5:5.
Смиренний. Букв. «смиренний у серці». Грецьке слово, перекладене як «смиренний», стосується скромної, негордої людини. Про стан символічного серця людини свідчить те, як вона ставиться до Бога і людей.
Себе. Або «своїх душ». (Див. глосарій, «Душа».)
Медіафайли
Коли Ісус говорив про «царські доми» (Мт 11:8; Лк 7:25), його слухачі, мабуть, згадували розкішні палаци Ірода Великого, яких він побудував чимало. На фотографії зображено руїни лише однієї частини його зимового палацового комплексу, зведеного в Єрихоні. У цій споруді був колонний зал, призначений для прийомів (розміром 29 на 19 м), подвір’я з колонами, оточене багатьма приміщеннями, а також лазня, оснащена системами обігріву і охолодження. До палацу прилягав багатоярусний сад. Цей палац, очевидно, був спалений під час заворушення, яке відбулося за кілька десятиліть до того, як Іван Хреститель почав своє служіння. Його відбудував син Ірода, Архелай.
У біблійні часи флейти виготовляли з очерету, тростини і навіть кісток (у тому числі слонових бивнів). Флейта була одним із найпоширеніших музичних інструментів. На ній грали під час радісних подій, наприклад на бенкетах і весіллях (1Цр 1:40; Іс 5:12; 30:29); цей звичай наслідували діти, бавлячись на ринкових площах. Звуки флейти лунали і в часи смутку. Професійних плакальників часто супроводжували флейтисти, які грали тужливі мелодії. Фрагмент флейти, зображений на фото, був знайдений в Єрусалимі серед шару уламків, що датується періодом знищення храму римлянами. Цей фрагмент, завдовжки близько 15 см, очевидно, був зроблений з кістки ноги корови або вола.
Деякі ринкові площі, подібно до зображеної на малюнку, розташовувались обабіч доріг. Часто торговці розкладали на вулиці стільки товарів, що це перешкоджало руху. Місцеві жителі могли придбати там товари домашнього вжитку, гончарні вироби, дорогий скляний посуд та свіжі овочі й фрукти. Оскільки в ті часи не було холодильників, людям доводилось ходити на ринок за продуктами щодня. На ринковій площі можна було почути новини від купців чи подорожніх; туди приходили безробітні і чекали, щоб хтось найняв їх на роботу; також там часто бавилися діти. На ринкових площах Ісус зціляв хворих. Апостол Павло там проповідував (Дії 17:17). А зухвалі книжники і фарисеї прагнули, щоб їх помічали і вітали в цих людних місцях.
Міста Хоразін і Віфсаїда лежали недалеко від Капернаума — міста, де Ісус зазвичай зупинявся під час свого широкомасштабного служіння в Галілеї, яке тривало понад два роки. Якби могутні діла, виконані Ісусом на очах юдеїв, що жили в цих містах, виконалися в Тирі та Сидоні, то мешканці цих язичницьких міст покаялися б. В околицях Віфсаїди Ісус чудом нагодував понад 5000 осіб, а пізніше зцілив сліпого (Мт 14:13—21; Мр 8:22; Лк 9:10—17).
Панорамне зображення в цьому відео було знято з оглядового майданчика «Офір», що поблизу північно-східного узбережжя Галілейського моря. Хоразін (2) лежав всього лиш приблизно за 3 км від місцевості, де, як вважається, був стародавній Капернаум (1) — місто, в якому Ісус зазвичай зупинявся під час свого широкомасштабного служіння в Галілеї, що тривало два роки. У Капернаумі жили апостоли Петро і Андрій; також в цьому місті або неподалік розташовувалась контора Матвія (Мр 1:21, 29; 2:1, 13, 14; 3:16; Лк 4:31, 38). Петро і Андрій, як і Пилип, були родом з сусідньої Віфсаїди (3) (Ів 1:44). У цих трьох містах або в їхніх околицях Ісус здійснив багато чуд. (Див. додаток А7-Г, карту 3Б, і додаток А7-Д, карту 4.)
Одним з видів ярем був дерев’яний брусок або рама (на зразок коромисла), за допомогою яких людина могла переносити на плечах вантажі, рівномірно розподіляючи їх з обох сторін. Також існували ярма для худоби — дерев’яні бруски або рами, в які впрягали тварин, коли вони тягнули щось важке.