1  Коли цар Давид постарів+ і був на схилі літ*, його вкривали одягом, але він не міг зігрітися. ²  Тоді слуги сказали йому: «Хай для нашого пана знайдуть молоду незайману дівчину, яка буде прислуговувати царю і доглядати його. Вона лежатиме коло тебе і тобі, наш пане царю, буде тепло». ³  Тож по всьому ізра́їльському краї стали шукати вродливу дівчину і знайшли шунамітя́нку+ Авіша́г+ та привели до царя. ⁴  Дівчина була надзвичайно вродлива. Вона почала доглядати за царем і прислуговувати йому, але він не мав з нею інтимних стосунків. ⁵  Тим часом Адонı́я,+ син Хаггı́т, став звеличувати себе і говорити: «Я буду царем!» Він мав колісницю, вершників і 50 чоловіків, які бігли перед ним.+ ⁶  А батько ніколи не перечив йому* і не казав: «Чому ти так робиш?» Адонı́я народився після Авесало́ма і також був дуже вродливий. ⁷  Він почав радитися з Йоа́вом, сином Церу́ї, та священиком Евіата́ром,+ і вони перейшли на його бік і стали йому допомагати.+ ⁸  А священик Садо́к,+ Бена́я,+ син Єгоя́ди, пророк Ната́н,+ Шı́м’ї,+ Ре́і та сильні воїни Давида+ не підтримували Адонı́ю. ⁹  Через якийсь час Адонı́я склав у жертву+ овець, биків та відгодованих телят біля каменя Зохеле́т, що коло Ен-Роге́лю, і запросив усіх своїх братів, синів царя, та всіх чоловіків Юди, царевих слуг. ¹⁰  Але пророка Ната́на, Бена́ю, Давидових сильних воїнів і свого брата Соломона він не запросив. ¹¹  Тоді Ната́н+ сказав Вірса́вії,+ матері Соломона:+ «Хіба ти не чула, що Адонı́я,+ син Хаггı́т, став царем, а наш пан Давид нічого про це не знає? ¹²  Прошу, підійди, і я дам тобі пораду, щоб ти врятувала своє життя і життя свого сина* Соломона.+ ¹³  Піди до царя Давида і скажи йому: “Мій пане, царю, хіба ти не присягнув своїй служниці, кажучи: «Твій син Соломон буде царем після мене, і він сидітиме на моєму троні»?+ Чому ж Адонı́я став царем?” ¹⁴  І тимчасом, як ти ще будеш говорити з царем, я ввійду та підтверджу твої слова». ¹⁵  Тож Вірса́вія пішла до царя в спальню. А цар був дуже старий, і йому прислуговувала шунамітя́нка Авіша́г.+ ¹⁶  Упавши на коліна, Вірса́вія низько вклонилась царю. І цар запитав: «Чого ти бажаєш?» ¹⁷  Вона відповіла: «Мій пане, ти присягався своїй служниці Єговою, своїм Богом, кажучи: “Твій син Соломон буде царем після мене, і він сидітиме на моєму троні”.+ ¹⁸  Але царем став Адонı́я, і мій пан нічого не знає про це.+ ¹⁹  Адонı́я склав у жертву багато биків, відгодованих телят і овець та запросив усіх царських синів, священика Евіата́ра і воєначальника Йоа́ва,+ а Соломона, твого слугу, не запросив.+ ²⁰  Мій пане, царю! Очі всього Ізра́їля звернені до тебе, щоб ти сказав, хто сяде на трон мого пана, царя, після нього. ²¹  Інакше коли цар, мій пан, спочине зі своїми прабатьками, то мене і мого сина Соломона вважатимуть зрадниками». ²²  Тимчасом як вона ще говорила з царем, увійшов пророк Ната́н.+ ²³  Царю відразу повідомили: «Прийшов пророк Ната́н!» Після того Ната́н підійшов до царя і, впавши на коліна, вклонився йому до землі. ²⁴  Він сказав: «Мій пане, царю, хіба ти говорив: “Адонı́я стане царем після мене і буде сидіти на моєму троні”?+ ²⁵  Бо він сьогодні пішов скласти в жертву+ багато биків, відгодованих телят і овець та запросив усіх царських синів, воєначальників і священика Евіата́ра.+ Вони їдять та п’ють з ним і вигукують: “Хай живе цар Адонı́я!” ²⁶  Але ні мене, твого слугу, ні священика Садо́ка, ні Бена́ю,+ сина Єгоя́ди, ні твого слугу Соломона він не запросив. ²⁷  Невже все це було зроблено за наказом мого пана, царя, і ти не сказав своєму слузі, хто буде сидіти на троні мого пана, царя, після нього?» ²⁸  У відповідь цар Давид сказав: «Покличте до мене Вірса́вію». Вона ввійшла і стала перед царем. ²⁹  І цар присягнув: «Як живий Єгова*, який визволив мене* від усіх бід:+ ³⁰  як я сказав тобі, поклявшись Єговою, Ізра́їлевим Богом: “Твій син Соломон буде царем після мене, і він сидітиме на моєму троні”, так я сьогодні й зроблю». ³¹  Тоді Вірса́вія впала на коліна і, низько вклонившись цареві, сказала: «Царю Давиде, мій пане, живи повіки!» ³²  І цар Давид наказав: «Покличте до мене священика Садо́ка, пророка Ната́на і Бена́ю,+ сина Єгоя́ди».+ Коли вони прийшли до царя, ³³  він сказав їм: «Візьміть з собою слуг вашого пана, посадіть Соломона на мого мула*+ і відведіть до Гіхо́ну.+ ³⁴  Там священик Садо́к і пророк Ната́н помажуть його+ і зроблять царем над Ізра́їлем. Тоді сурміть у ріг і вигукуйте: “Хай живе цар Соломон!”+ ³⁵  Потім поверніться з ним назад, і хай він увійде та сяде на мій трон. Він буде царем замість мене, і я поставлю його провідником над Ізра́їлем та Юдою». ³⁶  На це Бена́я, син Єгоя́ди, сказав царю: «Амінь! Хай Єгова підтвердить слова мого пана, царя. ³⁷  Нехай Єгова буде з Соломоном,+ так само як він був з моїм паном, царем, і хай звеличить трон Соломона ще більше, ніж трон мого пана, царя Давида».+ ³⁸  Тож священик Садо́к, пророк Ната́н, Бена́я,+ син Єгоя́ди, а також керетя́ни і пелетя́ни+ пішли, посадили Соломона на Давидового мула+ і відвели його до Гіхо́ну.+ ³⁹  Священик Садо́к узяв з намету+ ріг з олією+ і помазав Соломона.+ Після того засурмили в ріг, і всі люди почали вигукувати: «Хай живе цар Соломон!» ⁴⁰  Потім весь народ пішов услід за Соломоном. Люди грали на флейтах і раділи так, що аж земля здригалася від цього шуму.+ ⁴¹  Адонı́я та всі, кого він запросив, почули шум, коли закінчили їсти.+ І Йоа́в, почувши звуки рога, запитав: «Що це за шум і гамір у місті?» ⁴²  Поки він це говорив, прийшов Йоната́н,+ син священика Евіата́ра. Адонı́я сказав: «Заходь! Ти добрий* чоловік і, мабуть, несеш добру звістку». ⁴³  Але Йоната́н відповів Адонı́ї: «Я приніс недобру звістку: наш пан, цар Давид, зробив царем Соломона! ⁴⁴  Цар послав з ним священика Садо́ка, пророка Ната́на, Бена́ю, сина Єгоя́ди, керетя́н та пелетя́н, і вони повезли його на мулі царя.+ ⁴⁵  Вони прийшли до Гіхо́ну, і там священик Садо́к та пророк Ната́н помазали його, зробивши царем. Після того вони повернулись радіючи, тож у місті зчинився гамір. І саме цей шум ви чули. ⁴⁶  Соломон вже сів на царський трон, ⁴⁷  а цареві слуги прийшли привітати нашого пана, царя Давида, кажучи: “Хай твій Бог зробить ім’я Соломона славетнішим, ніж твоє ім’я, і хай звеличить його трон ще більше, ніж твій трон!” І цар вклонився на своєму ліжку. ⁴⁸  Також цар сказав: “Нехай лине хвала Єгові, Ізра́їлевому Богу, який сьогодні дозволив моєму синові сісти на мій трон і дав мені побачити це на власні очі!”» ⁴⁹  Тоді всі, кого запросив Адонı́я, дуже злякалися. Вони встали і пішли, кожен своїм шляхом. ⁵⁰  Сам же Адонı́я зі страху перед Соломоном пішов і вхопився за роги жертовника.+ ⁵¹  Тоді Соломону повідомили: «Адонı́я злякався царя Соломона. Він тримається за роги жертовника і говорить: “Хай цар Соломон спочатку присягне мені, що не вб’є свого слугу мечем”». ⁵²  На це Соломон сказав: «Якщо він буде достойним чоловіком, то жодна волосина не впаде з його голови. Але якщо він вчинить зло,+ то помре». ⁵³  Тож цар Соломон послав за ним, і його забрали від жертовника. Коли Адонı́я прийшов і вклонився Соломону, той сказав йому: «Іди до свого дому».