Євангеліє від Марка 1:1—45

1  Початок доброї новини про Ісуса Христа, Божого Сина.  У пророка Ісаї написано: «(Ось я висилаю попереду тебе* посланця, який приготує тобі дорогу.)+  Ось голос того, хто вигукує в пустелі: “Підготуйте дорогу для Єгови! Вирівняйте для нього шляхи!”»+  Тож у пустелі був Іван Хреститель. Він проповідував хрещення на знак каяття задля прощення гріхів.+  І до нього приходили люди з усіх околиць Юдеї та всі мешканці Єрусалима. Він хрестив їх у річці Йордані, і вони відкрито визнавали свої гріхи.+  Іван носив одяг з верблюжої шерсті і був підперезаний шкіряним поясом.+ Він їв сарану+ та дикий мед.+  Він проповідував: «За мною іде сильніший від мене; я не достойний нахилитися й розв’язати ремінці його сандалій.+  Я хрестив вас водою, він же хреститиме вас святим духом».+  Тими днями з Назарета, що в Галілеї, прийшов Ісус, і Іван охрестив його в Йордані.+ 10  Коли Ісус виходив з води, то відразу побачив, як розкриваються небеса й на нього, немов голуб, сходить дух.+ 11  А з неба почувся голос: «Ти Син мій улюблений. Я тобою задоволений».+ 12  Відразу після цього дух спонукав Ісуса піти в пустелю. 13  Там, серед звірів, він перебував 40 днів, і його спокушав Сатана.+ Але йому служили ангели.+ 14  Коли ж Івана заарештували,+ Ісус вирушив до Галілеї,+ проповідуючи Божу добру новину+ 15  й говорячи: «Визначений час прийшов, і Боже Царство наблизилося. Покайтесь+ і вірте в добру новину». 16  Проходячи узбережжям Галілейського моря, він побачив Си́мона і його брата Андрія,+ які закидали у воду сіті,+ оскільки були рибалками.+ 17  Тоді Ісус сказав їм: «Ходіть за мною, і я зроблю вас ловцями людей».+ 18  Вони зараз же залишили сіті й пішли за ним.+ 19  Пройшовши ще трохи, він побачив Якова, Зеведе́євого сина, та його брата Івана, які лагодили сіті у своєму човні.+ 20  Ісус відразу покликав і їх. Вони залишили в човні свого батька Зеведе́я разом з найманими робітниками, а самі пішли за Ісусом. 21  І прийшли вони в Капернау́м. Як тільки почалася субота, Ісус увійшов до синагоги і почав навчати.+ 22  Присутні були вражені тим, як він навчав, бо він робив це не як книжники, а як людина, котра має владу.+ 23  В той час у синагозі був чоловік, опанований нечистим духом. Він закричав: 24  «Чого ти від нас хочеш, Ісусе назаря́нине?+ Ти що, прийшов нас погубити? Я дуже добре знаю, хто ти, ти Божий Святий!»+ 25  Але Ісус докорив духу: «Замовкни і вийди з нього!» 26  Тоді дух, затрясши чоловіком у судомах та щосили закричавши, вийшов.+ 27  Усі люди були настільки цим вражені, що почали говорити між собою: «Що це? Якесь нове вчення! Він навіть нечистим духам дає накази як той, хто має владу, і вони слухаються». 28  Тож вістка про нього швидко рознеслась усюди, по всій Галілеї. 29  Після того вони вийшли з синагоги і пішли з Яковом та Іваном до дому Си́мона й Андрія.+ 30  Си́монова теща+ лежала хвора в гарячці, і про це тут же сказали Ісусу. 31  Він підійшов до неї, взяв за руку та підвів її. Тоді гарячка спала, і жінка почала їм прислуговувати. 32  Коли ж надійшов вечір, після заходу сонця, люди стали приводити до нього всіх хворих та опанованих демонами,+ 33  і коло дверей зібралося ціле місто. 34  Тож він зцілив багатьох людей, які мали різні хвороби,+ і вигнав чимало демонів,+ але не дозволяв демонам говорити, бо вони знали, що він Христос.+ 35  Рано-вранці, поки ще було темно, Ісус встав, пішов у віддалене місце і почав там молитися.+ 36  Однак Си́мон і ті, що були з ним, кинулися шукати його, 37  а коли знайшли, то сказали: «Тебе всі шукають». 38  Він же відповів: «Ходімо далі, до поблизьких міст, аби я міг і там проповідувати, бо для цього я прийшов».+ 39  Отже, він пішов і проповідував у синагогах по всій Галілеї та виганяв демонів.+ 40  І підійшов до нього один прокажений та, впавши на коліна, почав благати: «Якщо ти лише захочеш, то зможеш мене очистити».+ 41  Пройнявшись жалем,+ Ісус простягнув руку, доторкнувся до нього і сказав: «Хочу! Будь чистим».+ 42  Проказа тут же зійшла з чоловіка, і той став чистим. 43  Перш ніж він пішов, Ісус твердо наказав: 44  «Дивись, нікому нічого не говори, а піди покажись священику і принеси за своє очищення те, що наказував Мойсей,+ — їм на свідчення».+ 45  А чоловік, пішовши, почав говорити про це всім довкола і розповідати скрізь про те, що сталося. Тому Ісус більше не міг відкрито входити в міста, а залишався в їхніх околицях, у віддалених місцях. Але люди й далі звідусіль приходили до нього.+

Примітки

Букв. «перед твоїм лицем».

Коментарі

Марка. Походить від латинського імені Ма́ркус. Марко — це римське ім’я Івана, згаданого в Дії 12:12. Його матір’ю була Марія, яка жила в Єрусалимі і належала до перших учнів Христа. Іван Марко був «двоюрідним братом Варнави» (Кл 4:10), з яким подорожував. Марко також подорожував з Павлом та іншими християнськими місіонерами першого століття (Дії 12:25; 13:5, 13; 2Тм 4:11). Хоча в самому Євангелії не говориться, хто його написав, письменники II і III століть н. е. вважали автором Марка.

Євангеліє від Марка. Жоден з письменників Євангелій не вказав у них свого імені, і назви книг, очевидно, не були частиною тексту оригіналу. В деяких рукописах Євангелія від Марка вжито назву Еуанґе́ліон ката́ Ма́ркон («Добра новина [або Євангеліє] від Марка»), а в інших міститься коротка назва Ката́ Ма́ркон («Від Марка»). Точно не відомо, коли саме назви були додані до тексту або ввійшли в ужиток. Дехто припускає, що це сталося у II столітті н. е., оскільки довгі назви трапляються в рукописах Євангелій, датованих кінцем II — початком III століття. На думку деяких вчених, вступні слова книги Марка («Початок доброї новини про Ісуса Христа, Божого Сина»), можливо, стали причиною того, чому кожну з цих книг почали називати «Євангелієм» (буквально «добра новина»). До цього слова додали ім’я письменника, очевидно, для того, щоб чітко розрізняти ці оповіді.

Добру новину. Перший випадок вживання грецького слова еуанґе́ліон, яке в деяких українських перекладах передано як «євангеліє». Споріднене грецьке слово еуанґелісте́с, яке дехто перекладає як «благовісник» або «євангеліст», означає «проповідник доброї новини» (Дії 21:8; Еф 4:11; 2Тм 4:5; також прим.).

Цю добру новину. Грецьке слово еуанґе́ліон походить від слова еу, що означає «добрий», і а́нґелос, що означає «той, хто приносить новину; той, хто проголошує (повідомляє)». (Див. глосарій.) У деяких перекладах Біблії воно передане як «євангеліє». Споріднене грецьке слово еуанґелісте́с, яке дехто перекладає як «благовісник» або «євангеліст», означає «проповідник доброї новини» (Дії 21:8; Еф 4:11; 2Тм 4:5; також прим.).

Доброї новини. Див. коментарі до Мт 4:​23; 24:14 і глосарій.

Доброї новини про Ісуса Христа. Грецький вислів можна також перекласти як «доброї новини Ісуса Христа», тобто доброї новини, яку звіщав Ісус.

Божого Сина. Хоча деякі рукописи не містять вислову «Божого Сина», аналіз рукописів свідчить на користь довшої фрази.

Пророка Ісаї. Цитата, що йде далі, складається з двох пророцтв — Мл 3:1 та Іс 40:3. Обидва пророцтва стосуються Івана Хрестителя. Дужки відділяють цитату з Малахії від цитати з Ісаї, що починається у вірші 3 і підкреслює суть Іванової звістки. Цитата з Малахії наголошує на ролі Івана як посланця. Вся цитата приписується Ісаї, можливо, тому, що са́ме його пророцтво містить думку, на яку звертається увага.

Ось. Грецьке слово іду́, перекладене тут як «ось», часто вживається, щоб звернути увагу людини на те, про що буде йтися далі, заохотити її уявити події або щоб підкреслити певну деталь. Це слово вживається також для того, щоб наголосити на чомусь або ввести нову чи несподівану думку. В оригіналі Грецьких Писань воно найчастіше трапляється у Євангеліях від Матвія і Луки та в книзі Об’явлення. Слово з подібним значенням часто вживається і в Єврейських Писаннях.

Єгови. Це цитата з Іс 40:3, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). (Див. додаток В.) Матвій показує, що пророцтво Ісаї стосується Івана Хрестителя, який підготував дорогу для Ісуса як Божого представника. Іван Хреститель сам застосовує до себе це пророцтво, як видно з Євангелія від Івана (Ів 1:23).

Єгови. Це цитата з Іс 40:3, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). (Див. додатки А5 і В.) У своїх Євангеліях Матвій, Марко і Лука показують, що пророцтво Ісаї стосується Івана Хрестителя. В цьому вірші Іван Хреститель сам застосовує до себе це пророцтво. Іван вирівняє дорогу для Єгови в тому розумінні, що стане попередником Ісуса, який представлятиме свого Батька і прийде в Його ім’я (Ів 5:43; 8:29).

Вирівняйте для нього шляхи. Можливо, натякає на звичай стародавніх правителів висилати чоловіків, які мали приготувати дорогу для царської колісниці. Вони усували великі камені і навіть вимощували шлях камінням та вирівнювали горби.

Єгови. Це цитата з Іс 40:3, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). (Див. додаток В.) Марко показує, що це пророцтво стосується Івана Хрестителя (Мр 1:4), який підготував дорогу для Ісуса як Божого представника. (Див. коментарі до Мт 3:3; Ів 1:23.)

Вирівняйте для нього шляхи! Див. коментар до Мт 3:3.

В Юдейській пустелі. Здебільшого незаселена, посушлива місцевість на східних схилах Юдейських гір, які приблизно на 1200 м здіймаються над західним берегом річки Йордан і узбережжям Мертвого моря. В цій пустелі, на північ від Мертвого моря, Іван починає своє служіння.

Хреститель. Або «той, що заглиблює; той, що занурює». Очевидно, вживається як частина імені і вказує на те, що Іван хрестив людей, занурюючи їх у воду. Юдейський історик Йосиф Флавій згадує про «Івана, званого Хрестителем».

Покайтесь. Вжите тут грецьке слово можна буквально перекласти як «змінити мислення», що вказує на зміну погляду, складу розуму чи наміру. В цьому контексті слово «покайтесь» означає, що людина має зробити зміни, якщо хоче подобатись Богу і мати з ним близькі стосунки. (Див. коментарі до Мт 3:8, 11 і глосарій, «Каяття».)

Плоди, що свідчать про каяття. Стосується очевидних доказів і діл, які вказують на зміну мислення чи поглядів тих, хто слухав Івана (Лк 3:8; Дії 26:20; див. коментарі до Мт 3:2, 11 і глосарій, «Каяття»).

Хрещу вас. Грецьке слово баптı́зо означає «занурювати». Біблія і в інших уривках вказує на те, що хрещення відбувалося шляхом повного занурення. Наприклад, Іван хрестив людей у Йорданській долині, неподалік від Саліму, «оскільки там було багато води» (Ів 3:23). Коли Пилип хрестив ефіопського вельможу, вони обидва «ввійшли у воду» (Дії 8:38). Те саме грецьке слово вживається у Септуагінті в 2Цр 5:14, де сказано, що Нааман «сім разів занурився в Йордан».

Покаялись. Або «змінили мислення». (Див. коментарі до Мт 3:2, 8 і глосарій, «Каяття».)

У пустелі. Тобто в Юдейській пустелі. (Див. коментар до Мт 3:1.)

Хреститель. Або «той, що заглиблює; той, що занурює». Форму грецького слова баптı́зо, вжиту тут і в Мр 6:14, 24, можна також перекласти як «той, хто охрещує». Споріднений іменник Баптісте́с вживається в Мр 6:25; 8:28, а також в Євангеліях від Матвія і Луки. Обидва слова передають ту саму думку, тому в грецькому тексті в Мр 6:24, 25 вони використовуються як синоніми. (Див. коментар до Мт 3:1.)

Хрещення на знак каяття. Букв. «хрещення каяття». Хрещення не змивало гріхів. Ті, кого охрещував Іван, прилюдно каялися в гріхах проти Закону, показуючи цим готовність змінити свою поведінку. Таке каяття прокладало їм шлях до Христа (Гл 3:24). Тож Іван готував людей до того, щоб вони могли побачити «спасіння, яке дасть Бог» (Лк 3:3—6; див. коментарі до Мт 3:​2, 8, 11 і глосарій, «Хрещення»; «Каяття»).

Хрещу вас. Грецьке слово баптı́зо означає «занурювати». Біблія і в інших уривках вказує на те, що хрещення відбувалося шляхом повного занурення. Наприклад, Іван хрестив людей у Йорданській долині, неподалік від Саліму, «оскільки там було багато води» (Ів 3:23). Коли Пилип хрестив ефіопського вельможу, вони обидва «ввійшли у воду» (Дії 8:38). Те саме грецьке слово вживається у Септуагінті в 2Цр 5:14, де сказано, що Нааман «сім разів занурився в Йордан».

Відкрито визнавали свої гріхи. Йдеться про людей, які прилюдно або відкрито визнавали свої гріхи проти Закон-угоди.

Люди з усіх околиць... всі мешканці. Слова «усіх» і «всі» — це гіпербола, яка передає думку про надзвичайний інтерес людей до Іванового проповідування. Тут не мається на увазі, що всі до єдиного мешканці Юдеї та Єрусалима приходили до Івана.

Хрестив. Або «заглиблював; занурював». (Див. коментар до Мт 3:​11 і глосарій, «Хрещення».)

Відкрито визнавали свої гріхи. Див. коментар до Мт 3:6.

Носив одяг з верблюжої шерсті. Одяг з верблюжої шерсті і шкіряний пояс Івана нагадували одяг пророка Іллі (2Цр 1:8; Ів 1:21).

Сарану. За Мойсеєвим законом ці багаті на білок комахи вважалися чистими і їх можна було їсти (Лв 11:21, 22).

Дикий мед. Мед із гнізд диких бджіл, що водилися у пустелі, не з домашньої пасіки. Для людей, які жили в пустелі, було звичним їсти сарану і дикий мед.

Одяг з верблюжої шерсті. Див. коментар до Мт 3:4.

Сарану. Див. коментар до Мт 3:4.

Дикий мед. Див. коментар до Мт 3:4.

Сильніший. Тобто наділений більшою владою.

Сандалії. Зняти і нести чиїсь сандалії або розв’язати їхні ремінці (Мр 1:7; Лк 3:16; Ів 1:27) вважалося малопочесним завданням, яке зазвичай виконували раби.

Сильніший. Див. коментар до Мт 3:11.

Сандалій. Див. коментар до Мт 3:11.

Хрещу вас. Грецьке слово баптı́зо означає «занурювати». Біблія і в інших уривках вказує на те, що хрещення відбувалося шляхом повного занурення. Наприклад, Іван хрестив людей у Йорданській долині, неподалік від Саліму, «оскільки там було багато води» (Ів 3:23). Коли Пилип хрестив ефіопського вельможу, вони обидва «ввійшли у воду» (Дії 8:38). Те саме грецьке слово вживається у Септуагінті в 2Цр 5:14, де сказано, що Нааман «сім разів занурився в Йордан».

Хрестив вас. Або «заглиблював вас; занурював вас». (Див. коментар до Мт 3:​11 і глосарій, «Хрещення».)

Хреститиме вас святим духом. Або «занурить вас у святу діючу силу». Іван Хреститель оголошує, що Ісус запровадить нове хрещення — хрещення святим духом. Ті, хто охрещується Божим святим духом, стають народженими духом синами Бога, які отримають можливість жити в небі і царювати над землею (Об 5:9, 10).

У 15-й рік правління цезаря Тиберія. Цезар Август помер 17 серпня 14 року н. е. (за григоріанським календарем). 15 вересня Тиберій дозволив римському сенату проголосити його імператором. Якщо рахувати від смерті Августа, то 15-й рік правління цезаря Тиберія тривав з серпня 28 року н. е. до серпня 29 року н. е., а якщо рахувати від офіційного проголошення Тиберія імператором, то з вересня 28 року н. е. до вересня 29 року н. е. Іван, очевидно, почав своє служіння навесні 29 року н. е., а це відповідає 15-му року правління Тиберія. На той час Івану, мабуть, було близько 30 років — саме в такому віці священики-левіти починали своє служіння в храмі (Чс 4:2, 3). Згідно з Лк 3:21—23, коли Ісус охрестився в Івана і «розпочав свою працю», він також «мав приблизно 30 років». Ісус помер навесні, в місяці нісані, тож це означає, що своє служіння, яке тривало три з половиною роки, він розпочав восени, приблизно в місяці етанімі (вересень — жовтень). Іван, очевидно, був на шість місяців старший від Ісуса і розпочав своє служіння на шість місяців раніше від нього (Лк, розд. 1). Саме тому можна зробити висновок, що Іван почав своє служіння навесні 29 року н. е. (Див. коментарі до Лк 3:23; Ів 2:13.)

Тими днями. Згідно з Лк 3:1—3, Іван Хреститель почав своє служіння «у 15-й рік правління цезаря Тиберія», тобто навесні 29 року н. е. (Див. коментар до Лк 3:1.) Приблизно через півроку, восени 29 року н. е., Ісус прийшов до Івана, щоб охреститися. (Див. додаток А7.)

Небеса. Може стосуватися фізичного неба або духовної сфери.

Відразу. Перший з 11 випадків вживання грецького слова еутı́с в 1-му розділі Марка (Мр 1:10, 12, 18, 20, 21, 23, 28, 29, 30, 42, 43). Це грецьке слово перекладається як «відразу; тут же; як тільки; зараз же; щойно», залежно від контексту. Те, що Марко у своєму Євангелії часто вживає це слово — більш ніж 40 разів, робить його розповідь живою і динамічною.

Побачив. Як видно з Ів 1:32, 33, Іван Хреститель також бачив те, що відбулося, але Марко розповідає про це з погляду Ісуса.

Розкриваються небеса. Бог, очевидно, зробив так, що Ісус пригадав своє передлюдське життя в небі, у тому числі все, чого він навчився від Батька, перш ніж прийти на землю. З пізніших висловлювань Ісуса, а особливо з його щирої молитви у пасхальну ніч 33 року н. е., видно, що він пригадав своє передлюдське існування, слова і діла свого Батька, а також славу, яку мав у небі (Ів 6:46; 7:28, 29; 8:26, 28, 38; 14:2; 17:5). Ці спогади Ісуса, ймовірно, були відновлені під час його хрещення і помазання.

Небеса. Див. коментар до Мт 3:16.

На. Або «у», тобто входить у нього.

Немов голуб. Голубів використовували у поклонінні: їх приносили в жертву (Мр 11:15; Ів 2:14—16). Ці птахи також мали символічне значення: вони були символом невинності і чистоти (Мт 10:16). Голуб, якого Ной випустив з ковчега, повернувся з оливковим листочком; це означало, що вода спадає (Бт 8:11) і наближається час спокою і миру (Бт 5:29). Тож під час Ісусового хрещення Єгова, мабуть, використав образ голуба, щоб звернути увагу на роль Ісуса як Месії — чистого і безгрішного Божого Сина, який віддасть своє життя за людство і закладе основу для періоду спокою і миру, що настане під час його царювання. Коли під час хрещення на Ісуса зійшов Божий дух, тобто діюча сила, то це, можливо, було схоже на те, як голуб змахує крилами, коли сідає.

Голос. Другий з трьох згаданих у Євангеліях випадків, коли Єгова звертався до людей безпосередньо. (Див. коментарі до Мр 1:11; Ів 12:28.)

Голос. Третій з трьох згаданих у Євангеліях випадків, коли Єгова звертався до людей безпосередньо. Вперше його голос пролунав під час Ісусового хрещення у 29 році н. е., як про це записано в Мт 3:16, 17; Мр 1:11 і Лк 3:22. Вдруге — під час преображення Ісуса у 32 році н. е., як про це записано в Мт 17:5; Мр 9:7 і Лк 9:35. Про третій раз згадується лише в Євангелії від Івана. Голос Єгови пролунав у відповідь на прохання Ісуса, щоб Батько прославив своє ім’я. Це сталося незадовго до останньої Пасхи Ісуса у 33 році н. е.

Я ним задоволений. Або «який мені до вподоби; яким я дуже радію». Подібний вислів вживається в Мт 12:18, де цитуються слова з Іс 42:1 про обіцяного Месію, або Христа. Вилиття святого духу і Божі слова з неба були чітким доказом того, що Ісус — обіцяний Месія. (Див. коментар до Мт 12:18.)

Я задоволений. Або «моя душа задоволена; до вподоби моїй душі». В цій цитаті з Іс 42:1 грецьким словом псіхе́ перекладене єврейське слово не́феш; обидва слова традиційно перекладають як «душа». (Див. глосарій, «Душа», і коментар до Мт 3:17.)

З неба почувся голос. Перший з трьох згаданих у Євангеліях випадків, коли Єгова звертався до людей безпосередньо. (Див. коментарі до Мр 9:7; Ів 12:28.)

Ти Син мій. Коли Ісус був духовним створінням у небі, він був Божим Сином (Ів 3:16). Народившись на землі, Ісус став «сином Божим», так само як досконалий Адам (Лк 1:35; 3:38). Але очевидно, що цими словами Бог не просто показав, ким є Ісус. Коли Бог промовив їх і вилив при цьому святий дух, то, очевидно, вказав на те, що тепер Ісус — народжений духом Божий Син, він «народи[в]ся знову», отримавши надію повернутися до життя на небі, і був помазаний духом як призначений Богом Цар і Первосвященик (Ів 3:3—6; 6:51; пор. Лк 1:31—33; Єв 2:17; 5:1, 4—10; 7:1—3).

Я тобою задоволений. Або «ти мені до вподоби; я тобою дуже радію». Подібний вислів вживається в Мт 12:18, де цитуються слова з Іс 42:1 про обіцяного Месію, або Христа. Вилиття святого духу і Божі слова з неба були чітким доказом того, що Ісус — обіцяний Месія. (Див. коментарі до Мт 3:17; 12:18.)

Дух спонукав Ісуса піти. Або «діюча сила спонукала Ісуса піти». Тут грецьке слово пне́ума стосується Божого духу, який може діяти як рушійна сила, спонукуючи особу робити щось згідно з волею Бога (Лк 4:1; див. глосарій, «Дух»).

Сатано. Від єврейського слова сата́н, що означає «противник; ворог».

Серед звірів. За днів Ісуса в тій місцевості водилося набагато більше диких тварин, ніж сьогодні. В пустелі жили кабани, гієни, леопарди, леви і вовки. Марко — єдиний з письменників Євангелій, хто згадує, що в тій місцевості були дикі звірі. Очевидно, він писав передусім для неєвреїв, в тому числі для римлян і тих, хто не був обізнаний з географією Ізраїлю.

Сатана. Див. коментар до Мт 4:10.

Царство. Перший випадок вживання грецького слова басіле́йа, яке передає думку про царську владу, а також територію або народи під правлінням царя. У Грецьких Писаннях воно вживається 162 рази, причому 55 разів — у Євангелії від Матвія, де найчастіше стосується Божого небесного уряду. Матвій так часто вживає це слово, що його книгу можна назвати Євангелієм про Царство. (Див. глосарій, «Боже Царство».)

Царство небесне. Грецький відповідник цього вислову приблизно 30 разів вживається в Євангелії від Матвія і не вживається в інших Євангеліях. Марко і Лука використовують схожий вислів, «Боже Царство». З цього видно, що «Боже Царство» встановлене в духовних небесах і править звідти (Мт 21:43; Мр 1:15; Лк 4:43; Дн 2:44; 2Тм 4:18).

Наблизилося Царство небесне. Ця звістка про новий всесвітній уряд була основною темою проповідування Ісуса (Мт 10:7; Мр 1:15). Іван Хреститель почав проголошувати подібну звістку приблизно за півроку до Ісусового хрещення (Мт 3:1, 2); однак Ісусові слова про те, що Царство «наблизилося», мали особливе значення, адже тепер він, як призначений Цар, був серед людей. Біблія не говорить, що після смерті Ісуса його учні й далі звіщали, що Царство «наблизилося».

Царство. У Біблії слово «царство» може мати різні значення, зокрема «місцевість або країна, якою править цар», «царська влада», «володіння», «перебування під правлінням царя». Тут воно, очевидно, означає благословення, які отримають люди під правлінням Божого Царства, щасливе життя у його володіннях.

Визначений час прийшов. У цьому контексті «визначений час» (грецькою кайро́c) стосується часу, коли, згідно з Писаннями, Ісус мав почати своє земне служіння, даючи людям можливість повірити в добру новину. Те саме грецьке слово вживається стосовно «часу» перевірки, яка була здійснена в результаті Ісусового служіння (Лк 12:56; 19:44), і «визначеного... часу» його смерті (Мт 26:18).

Боже Царство. У Євангелії від Марка цей вислів вживається 14 разів. Матвій використовує його лише 4 рази (Мт 12:28; 19:24; 21:31, 43), але він приблизно 30 разів вживає подібний вислів «небесне Царство». (Пор. Мр 10:23 з Мт 19:23, 24.) Царство було основною темою проповідування Ісуса (Лк 4:43). У чотирьох Євангеліях міститься понад 100 згадок про Царство, більшість з яких — це Ісусові слова. (Див. коментарі до Мт 3:2; 4:17; 25:34.)

Галілейського моря. Прісне озеро на півночі Ізраїлю. (Грецьке слово, перекладене як «море», може також означати «озеро».) Його ще називали Кіннеретським морем (Чс 34:11), озером Генісарет (Лк 5:1) і Тиберіадським морем (Ів 6:1). Воно лежить приблизно на 210 м нижче від рівня моря. Довжина з півночі на південь становить 21 км, а максимальна ширина — 12 км. Його глибина сягає 48 м. (Див. додаток А7, карту 3Б, «На березі Галілейського моря».)

Закидали... сіті. Вмілий рибалка, стоячи у воді або в невеликому човні, закидав круглу сіть так, що вона повністю розкривалася і падала на воду. Така сіть могла мати діаметр 6—8 м і по краях була оснащена грузилами. Опускаючись у воду, вона захоплювала рибу.

Рибалками. Рибальство було поширеним заняттям у Галілеї. Петро і його брат Андрій не займалися рибальством поодинці, а мали спільну справу з іншими чоловіками, серед яких, очевидно, були Яків та Іван, сини Зеведея (Мр 1:16—21; Лк 5:7, 10).

Галілейського моря. Див. коментар до Мт 4:18.

Закидали... сіті. Див. коментар до Мт 4:18.

Рибалками. Див. коментар до Мт 4:18.

Ловцями людей. Гра слів, пов’язана з родом занять Симона та Андрія. Ці слова означають, що тепер вони будуть «ловити людей», які матимуть можливість увійти в Царство (Лк 5:10). Цей образ, мабуть, також ніс думку про те, що праця підготовки учнів, так само як і рибальство, вимагатиме великих зусиль та наполегливості і деколи приноситиме мало результатів.

Ловцями людей. Див. коментар до Мт 4:19.

Пішли за ним. Петро та Андрій вже були учнями Ісуса приблизно 6—12 місяців (Ів 1:35—42). Але тепер Ісус запрошує їх покинути рибальство і постійно ходити з ним (Лк 5:1—11; див. коментар до Мт 4:22).

Пішли за ним. Див. коментар до Мт 4:20.

Якова... та його брата Івана. Яків завжди згадується разом зі своїм братом Іваном. У більшості випадків Яків згадується першим, а це може вказувати на те, що він був старшим (Мт 4:21; 10:2; 17:1; Мр 1:29; 3:17; 5:37; 9:2; 10:35, 41; 13:3; 14:33; Лк 5:10; 6:14; 8:51; 9:28, 54; Дії 1:13).

Зеведеєм. Можливо, Зеведей був дядьком Ісуса — чоловіком Саломії, яка була сестрою Ісусової матері, Марії. В такому разі Іван та Яків були двоюрідними братами Ісуса. (Див. коментар до Мр 15:40.)

Якова... та його брата Івана. Див. коментар до Мт 4:21.

Зеведеєвого. Див. коментар до Мт 4:21.

Рибалками. Рибальство було поширеним заняттям у Галілеї. Петро і його брат Андрій не займалися рибальством поодинці, а мали спільну справу з іншими чоловіками, серед яких, очевидно, були Яків та Іван, сини Зеведея (Мр 1:16—21; Лк 5:7, 10).

З найманими робітниками. Лише Марко згадує, що у Зеведея та його синів були «наймані робітники». Про це Марко міг дізнатися від Петра, який, мабуть, був партнером Зеведея та його синів і очевидцем більшості описаних Марком подій (Лк 5:5—11, див. також «Вступ до Марка»). Той факт, що Зеведей з синами наймали робітників і, згідно з оповіддю Луки, мали більш ніж один човен, вказує на те, що їхня справа процвітала. (Див. коментар до Мт 4:18.)

В Капернаумі. Походить від єврейської назви і означає «село Наума» або «село розради» (На 1:1, прим.). Це місто часто згадується у зв’язку зі служінням Ісуса і в Мт 9:1 назване його містом. Капернаум лежав на північно-західному узбережжі Галілейського моря.

Капернаум. Див. коментар до Мт 4:13.

Синагоги. Див. глосарій.

Як він навчав. Цей вислів стосується не лише того, як Ісус навчав, тобто його методів навчання, а й того, про що він навчав.

Не як книжники. Ісус не посилався на висловлювання шанованих рабинів, як це робили книжники, а говорив як представник Єгови, як людина, котра має владу; його вчення ґрунтувались на Божому Слові (Ів 7:16).

Нечистим духом. Марко використовує цей вислів як синонім до слова «демон». (Пор. Мр 1:​23, 26, 27 з 1:​34, 39; також Мр 3:​11, 30 з 3:​15, 22.) Цей вислів наголошує на моральній і духовній нечистоті демонів, а також на нечистому впливові, який вони мають на людей.

Він закричав. Коли чоловік вигукнув слова, записані у вірші 24, Ісус докорив нечистому духу, від якого походили ці слова (Мр 1:25; Лк 4:35).

Чого ти від нас хочеш..? Або «Що спільного між нами і тобою?» Риторичне запитання, яке буквально перекладається так: «Що нам і тобі?» Це семітська ідіома, яка неодноразово вживається в Єврейських Писаннях (ІсН 22:24; Сд 11:12; 2См 16:10; 19:22; 1Цр 17:18; 2Цр 3:13; 2Хр 35:21; Ос 14:8), а її грецький відповідник — у Грецьких Писаннях (Мт 8:29; Мр 1:24; 5:7; Лк 4:34; 8:28; Ів 2:4). Ця фраза може мати різні значення, залежно від контексту. У цьому вірші вона виражає ворожість і роздратування, і дехто перекладає її як «Не турбуй нас!» або «Лиши нас у спокої!» В інших контекстах ця фраза виражає незгоду з тим, про що йшлося раніше, або небажання виконувати якусь дію і не вказує на зневагу, зухвальство чи ворожість. (Див. коментар до Ів 2:4.)

Чого ти від нас хочеш..? Див. коментар до Мт 8:29.

Нас... Я. У вірші 23 згадується лише один нечистий дух, який опанував чоловіка. Говорячи «нас», цей дух, очевидно, має на увазі інших демонів, а кажучи «я», має на увазі тільки себе.

Замовкни. Букв. «одягни намордник». Нечистий дух знав, що Ісус був Христом, або Месією, і назвав його «Божий Святий» (вірш 24), але Ісус не дозволяв демонам свідчити про нього (Мр 1:34; 3:11, 12).

Симонова теща. Тобто теща Петра, якого ще називали Кифою (Ів 1:42). Це твердження узгоджується зі словами Павла у 1Кр 9:5, де Кифа згадується як одружений чоловік. Очевидно, теща Петра жила в домі, який належав йому та його брату Андрію (Мр 1:29—31; див. коментар до Мт 10:2, де згадуються різні імена цього апостола).

Мучилася через сильну гарячку. Матвій і Марко розповідають, що Петрова теща лежала «хвора в гарячці» (Мт 8:14; Мр 1:30). І тільки Лука — очевидно, тому, що був лікарем,— звертає увагу на її важкий стан і каже, що вона страждала від «сильної гарячки». (Див. «Вступ до Луки».)

Симонова теща. Див. коментар до Лк 4:38.

Хвора в гарячці. Див. коментар до Лк 4:38.

Коли ж звечоріло. Тобто коли закінчився суботній день; це видно з паралельних оповідей в Мр 1:21—32 і Лк 4:31—40.

Пізніше увечері. Тобто увечері на початку 14 нісана. (Див. додатки А7 і Б12.)

Після заходу сонця. Із заходом сонця закінчувався суботній день (Лв 23:32; Мр 1:21; див. коментарі до Мт 8:​16; 26:20). Тепер, не боячись осуду, євреї могли приводити до Ісуса хворих, щоб він їх зцілив. (Пор. Мр 2:1—5; Лк 4:31—40.)

Хворих та опанованих демонами. Іноді демони робили так, щоб опановані ними люди страждали від фізичних хвороб (Мт 12:22; 17:15—18). Однак Біблія розрізняє звичайні хвороби і спричинені демонами. Ісус зцілив усіх людей, незалежно від того, з якої причини вони страждали (Мт 4:24; 8:16; Мр 1:34).

Ціле місто. Слово «ціле», як і слово «всі» в Мр 1:5, очевидно, вживається як гіпербола і передає думку про велику кількість людей.

Вони знали, що він Христос. В деяких грецьких рукописах вживається вислів «вони знали його», який можна перекласти як «вони знали, ким він є». У паралельній оповіді в Лк 4:41 говориться: «Вони знали, що він Христос».

Всі. Очевидно, це гіпербола, яка наголошує на тому, що Ісуса шукало багато людей.

Проповідував... по всій Галілеї. Ці слова позначають початок першої Ісусової проповідницької подорожі в Галілеї з чотирма нещодавно вибраними учнями — Петром, Андрієм, Яковом та Іваном (Мр 1:16—20; див. додаток А7).

Прокажений. Людина, яка має серйозне шкірне захворювання. У Біблії слово «проказа» стосується не лише хвороби, знаної під цією назвою сьогодні, а й інших інфекційних шкірних хвороб. Хворий на проказу жив як вигнанець, поки не одужував (Лв 13:2, прим., 45, 46; див. глосарій, «Проказа; прокажений»).

Прокажений. Див. коментар до Мт 8:2 і глосарій, «Проказа; прокажений».

Впавши на коліна. На стародавньому Близькому Сході так виражали повагу, особливо коли зверталися з проханням до людини, яка займала вище становище. З усіх письменників Євангелій тільки Марко, описуючи цю подію, вживає згаданий вислів.

Проймався... жалем. Цією фразою перекладене грецьке дієслово спланхнı́зомай, яке споріднене зі словом спла́нхна («нутрощі») і вказує на сильні почуття, що зворушують людину до глибини душі. В грецькій мові цим словом описується найвищий ступінь співчуття.

Доторкнувся до нього. За Мойсеєвим законом прокажені мали жити ізольовано, щоб не заражати інших (Лв 13:45, 46; Чс 5:1—4). Проте юдейські релігійні провідники встановили додаткові правила. Наприклад, заборонялось підходити до прокаженого ближче ніж на 4 лікті (приблизно 1,8 м). Але якщо дув вітер, потрібно було триматися від нього на відстані щонайменше 100 ліктів (приблизно 45 м). Через такі правила люди почали ставитись до прокажених безсердечно. В давньому юдейському джерелі міститься схвальний відгук про одного рабина, який ховався від прокажених, а також про іншого, який кидав у них камінням, аби вони трималися від нього подалі. Ісус повівся зовсім по-іншому. Пройнявшись глибоким співчуттям до страждань чоловіка, він зробив те, що для юдеїв було немислимим,— доторкнувся до нього. Ісус зробив це, хоча міг зцілити прокаженого, всього лиш промовивши слово (Мт 8:5—13).

Хочу. Ісус не просто погодився виконати прохання. Він висловив сильне бажання зробити те, про що його просять. Так він показав, що керується не лише почуттям обов’язку.

Пройнявшись жалем. Або «пройнявшись співчуттям». (Див. коментар до Мт 9:36.) В деяких сучасних перекладах Біблії цей вислів передано як «обурившись (розгнівавшись)». Однак варіант «пройнявшись жалем (співчуттям)» міститься в більшості стародавніх рукописів, у тому числі в найдавніших і найавторитетніших. Крім того, контекст показує, що Ісуса спонукувало співчуття, а не гнів.

Доторкнувся. Див. коментар до Мт 8:3.

Хочу. Див. коментар до Мт 8:3.

Нікому нічого не говори. Можливо, Ісус дав цей наказ тому, що не хотів звеличувати власне ім’я чи відвертати увагу від Бога Єгови і доброї новини про Царство. Так він сповнив пророчі слова з Іс 42:1, 2, де сказано, що слуга Єгови «не буде кричати й вигукувати, і на вулицях не чутимуть його голосу», тобто сенсаційних розповідей про нього (Мт 12:15—19). Своїм смиренням Ісус разюче відрізнявся від лицемірів, які молились «на розі головних вулиць, щоб їх бачили люди» (Мт 6:5). Очевидно, Ісус хотів, щоб у ньому розпізнали Христа на основі вагомих доказів, а не сенсаційних повідомлень.

Покажись священику. За Мойсеєвим законом священик мав засвідчити, що людина одужала від прокази. Їй було необхідно піти до храму і принести в жертву те, що наказував Мойсей (Лв 14:2—32).

Медіафайли

Відеовступ до Марка
Відеовступ до Марка
Євангеліє від Марка. Головні події
Євангеліє від Марка. Головні події

Опис подій, наскільки можливо, подано в хронологічному порядку.

Карта до кожного Євангелія допомагає простежити різні події.

1. Служіння Івана Хрестителя в пустелі біля річки Йордан (Мт 3:1, 2; Мр 1:3—5; Лк 3:2, 3).

2. Хрещення Ісуса в річці Йордан; Єгова проголошує, що Ісус — його Син (Мт 3:13, 16, 17; Мр 1:9—11; Лк 3:21, 22).

3. Ісус починає проповідувати в Галілеї (Мт 4:17; Мр 1:14, 15; Лк 4:14, 15).

4. На березі Галілейського моря Ісус запрошує перших чотирьох учнів стати «ловцями людей» (Мт 4:18—22; Мр 1:16—20).

5. Ісус навчає в синагозі Капернаума (Мр 1:21; Лк 4:31, 38).

6. Ісус піднімається на гору біля Капернаума і вибирає 12 апостолів (Мр 3:13—15; Лк 6:12, 13).

7. Галілейське море; Ісус вгамовує сильну бурю (Мт 8:23—26; Мр 4:37—39; Лк 8:22—24).

8. Жінка, мабуть у Капернаумі, торкається до Ісусового одягу і зціляється (Мт 9:19—22; Мр 5:25—29; Лк 8:43, 44).

9. На північно-східному узбережжі Галілейського моря Ісус годує приблизно 5000 чоловіків (Мт 14:19—21; Мр 6:39—42, 44; Лк 9:14, 16, 17; Ів 6:10, 11).

10. Ісус наказує учням перепливти на човні до Віфсаїди (Мт 14:22; Мр 6:45).

11. В околицях Тира і Сидона Ісус зцілює дочку сирофінікійки (Мт 15:21, 22, 28; Мр 7:24—26, 29).

12. По дорозі до Галілейського моря Ісус проходить через територію Десятимістя (Мр 7:31).

13. Ісус зціляє сліпого у Віфсаїді (Мр 8:22—25).

14. Ісус навчає людей в Переї (Мт 19:1—3; Мр 10:1, 2).

15. Ісус зціляє сліпих біля Єрихона (Мт 20:29, 30, 34; Мр 10:46, 47, 51, 52; Лк 18:35, 40—43).

16. Ісус очищає храм (Мт 21:12, 13; Мр 11:15—17; Лк 19:45, 46).

17. У храмовій скарбниці на подвір’ї жінок Ісус бачить бідну вдову, яка жертвує дві монетки (Мр 12:42—44; Лк 21:1—4).

18. По дорозі з храму на Оливкову гору Ісус передрікає знищення храму (Мт 24:1, 2; Мр 13:1, 2; Лк 21:5, 6).

19. Єрусалим; приготування до Пасхи (Мр 14:13—16; Лк 22:10—13).

20. Ісуса ведуть в дім первосвященика Кайяфи (Мт 26:57—59; Мр 14:60—62; Лк 22:54).

21. Ісус знову стає перед Синедріоном, цього разу в залі Синедріону (Мр 15:1; Лк 22:66—69).

Пустеля
Пустеля

Словом «пустеля» в Біблії перекладаються єврейське слово мідба́р і грецьке е́ремос. Вони здебільшого описують малозаселену місцевість, де землю не обробляли, часто це були степи, вкриті кущами і травою, навіть пасовища. Цими словами також називали безводну місцевість, яку можна вважати пустелею в прямому значенні. Коли в Євангеліях згадується пустеля, то переважно мається на увазі Юдейська пустеля. В цій пустелі жив і проповідував Іван, а також тут Диявол спокушував Ісуса (Мр 1:12).

Зовнішній вигляд Івана Хрестителя
Зовнішній вигляд Івана Хрестителя

Іван носив одяг, витканий з верблюжої шерсті, і був підперезаний широким шкіряним поясом, в який можна було покласти дрібні предмети. Подібний одяг носив пророк Ілля (2Цр 1:8). Тканина з верблюжої шерсті була грубою, в одязі з такої тканини ходили бідні люди. А от м’які шати з шовку і льону одягали багаті (Мт 11:7—9). Оскільки Іван з народження був назореєм, він, мабуть, ніколи не підстригав волосся. Отже, з усього його вигляду, очевидно, відразу було зрозуміло, що він веде просте життя, повністю присвячене виконанню Божої волі.

Сарана
Сарана

У Біблії слово «сарана» може стосуватися будь-якого виду саранових, які мають короткі антени, або вусики, і мігрують великими зграями. Згідно з дослідженням, проведеним у Єрусалимі, пустельна сарана на 75 відсотків складається з білка. Сьогодні в їжу споживають тільки грудну частину сарани, відділяючи голову, ніжки, крильця і черевце. Їдять її сирою або вареною. Кажуть, що багата на білки сарана за смаком нагадує м’ясо креветок чи крабів.

Дикий мед
Дикий мед

Тут зображено гніздо диких медоносних бджіл (1) і стільник, наповнений медом (2). Іван їв мед, який, імовірно, робили бджоли виду Apis mellifera syriaca, поширеного в тій місцевості. Цей агресивний вид добре пристосований до життя в жаркому, посушливому кліматі Юдейської пустелі, але не піддається одомашненню. Однак вже в IX столітті до н. е. мешканці Ізраїля тримали медоносних бджіл в глиняних циліндричних вуликах. Чимало залишків таких вуликів було знайдено на території давнього міста (тепер це Тель-Рехов), розташованого в долині ріки Йордан. На цій пасіці розводили бджіл, яких, очевидно, завозили з території сучасної Туреччини.

Сандалії
Сандалії

У біблійні часи сандалії мали плоску підошву, зроблену зі шкіри, дерева чи іншого волокнистого матеріалу, і прив’язувались до ноги шкіряними ремінцями. Сандалії мали символічне значення при вирішенні деяких справ і використовувались в художніх образах. Наприклад, за вимогою Закону вдова знімала сандалію з ноги брата свого покійного чоловіка, якщо той не хотів вступити з нею в левіратний шлюб. Родину такого чоловіка зневажливо називали «дім роззутого» (Пв 25:9, 10). Якщо людина передавала комусь майно чи право викупу, то мала віддати йому свою сандалію (Рт 4:7). Зняти і нести чиїсь сандалії або розв’язати їхні ремінці вважалося малопочесним завданням, яке зазвичай виконували раби. Іван Хреститель згадав про цей звичай, аби показати, що займає значно нижче становище, ніж Христос.

Річка Йордан
Річка Йордан

Іван охрестив Ісуса в Йордані; точне місце хрещення не відоме.

Вид на долину Єзреїл
Вид на долину Єзреїл

На цьому фото, зробленому зі скель поблизу Назарета, відкривається вид на південь. Родюча долина Єзреїл, про яку згадується в різних біблійних уривках, простягається на схід і на захід (ІсН 17:16; Сд 6:33; Ос 1:5). Зліва вдалині видно пагорб Море, на схилах якого лежить місто Наїн. Саме в цьому місті Ісус воскресив сина вдови (Сд 7:1; Лк 7:11—15). Посередині на горизонті видніється гора Гілбоа (1См 31:1, 8). Ісус виростав неподалік, у Назареті, і, можливо, приходив на ці скелі, звідки видно багато місць, які відіграли важливу роль в історії Ізраїлю (Лк 2:39, 40).

Юдейська пустеля на захід від ріки Йордан
Юдейська пустеля на захід від ріки Йордан

Це посушлива місцевість, де почав своє служіння Іван Хреститель і де Диявол спокушував Ісуса.

Звірі в пустелі
Звірі в пустелі

В пустелі, де Ісус провів 40 днів і ночей, водились леви (1), леопарди (2) і смугасті гієни (3). Леви не живуть у тій місцевості вже кілька століть, але гієни та леопарди водяться там і досі, щоправда, останніми роками їх можна побачити рідко.

Закидання сіті
Закидання сіті

На Галілейському морі рибалки використовували два види закидних сітей — з маленькими або великими вічками, залежно від того, яку рибу ловили. На відміну від невода, для праці з яким потрібен був принаймні один човен і ціла команда рибалок, закидну сіть могла використовувати одна людина. Таку сіть закидали з човна або ж стоячи на мілководді чи на березі. Вона могла мати понад 6 м у діаметрі, і по краях до неї чіпляли камені або свинцеві грузила. Якщо сіть закидали правильно, вона повністю розкривалася і падала на воду. Першими на дно опускалися важкі краї, і так сіть захоплювала рибу. Щоб дістати рибу, рибалка пірнав у воду або ж обережно витягував сіть на берег. Ловля риби за допомогою сітей була важкою працею і вимагала неабиякої майстерності.

Риба Галілейського моря
Риба Галілейського моря

Коли в Біблії говориться про рибу, рибалок і рибальство, то часто згадується Галілейське море. У ньому водиться приблизно 20 видів риб. Лише 10 з них становлять інтерес для рибалок, і ці види можна поділити на три групи. Перша — це вусачі, або марени (на малюнку зображено вид Barbus longiceps) (1). У трьох видів вусачів у кутках рота є вуса, тож семітська назва цих риб — біні — цілком доречна, адже означає «волосся». Вусачі харчуються молюсками, равликами і дрібною рибою. Barbus longiceps досягає в довжину 75 см і може важити понад 7 кг. Друга група — це тиляпії (на малюнку зображено вид Tilapia galilea) (2), або арабською мушт, що в перекладі означає «гребінець»; п’ять видів тиляпій мають спинний плавник, схожий на гребінець. Один з видів досягає в довжину 45 см і може важити близько 2 кг. Третя група — це сардини (на малюнку зображено вид Acanthobrama terrae sanctae) (3), що нагадують маленького оселедця. З давніх пір цю рибу зберігають шляхом маринування.

Синагога в Капернаумі
Синагога в Капернаумі

Білі стіни з вапняку, що зображені на цій фотографії,— це руїни синагоги, побудованої в період між кінцем II — початком V століття н. е. Дехто вважає, що нижня частина з чорного базальту залишилася від синагоги I століття. Якщо це дійсно так, то цілком можливо, що в цій синагозі навчав Ісус і саме тут він зцілив чоловіка, опанованого демоном, про що згадується в Мр 1:23—27 і Лк 4:33—36.