Євангеліє від Матвія 23:1—39

23  Тоді Ісус звернувся до натовпу і до своїх учнів:  «Мойсеєве місце зайняли книжники й фарисеї.  Тому все, що вони кажуть вам, робіть і дотримуйтесь цього, але не поводьтеся так, як вони, бо вони говорять, та не виконують того, що говорять.+  Вони в’яжуть важкі тягарі і звалюють їх на плечі людей,+ а самі не хочуть їх і пальцем ворухнути.+  Вони все роблять для того, щоб їх бачили люди.+ Вони розширюють коробочки з уривками Писання, які носять для захисту,+ і подовжують торочки на своєму вбранні.+  Вони люблять мати найпочесніші місця на бенкетах і передні місця в синагогах.+  Вони прагнуть, щоб їх вітали на ринкових площах і зверталися до них: “Учителю”.  А ви не називайтеся вчителями, бо одного маєте Вчителя,+ усі ж ви — брати.  І нікого на землі не називайте батьком, бо одного маєте Батька+ — небесного. 10  Також не називайтеся провідниками, бо одного маєте Провідника — Христа.+ 11  А найбільший серед вас повинен бути вашим слугою.+ 12  Той, хто звеличується, буде впокорений,+ а хто впокорюється, буде звеличений.+ 13  Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри! Ви зачиняєте Царство небесне перед людьми; ви самі не входите в нього і тих, хто бажає ввійти, не впускаєте.+ 14   —— 15  Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри!+ Ви подорожуєте морем і суходолом, щоб здобути хоча б одного новонаверненого, а коли вам це вдається, робите його таким, що він заслуговує геє́ни вдвічі більше, ніж ви самі. 16  Горе вам, сліпі провідники!+ Ви говорите: “Якщо хтось клянеться храмом, це нічого, але якщо хтось клянеться золотом храму, то обов’язково має виконати клятву”.+ 17  Ви безглузді й сліпі! Подумайте, що більше: золото чи храм, який освячує це золото? 18  І ще ви кажете: “Якщо хтось клянеться жертовником,+ це нічого, але якщо хтось клянеться даром на ньому, то обов’язково має виконати клятву”. 19  Сліпі люди! Подумайте, що більше: дар чи жертовник, який освячує цей дар? 20  Тому кожен, хто клянеться жертовником, клянеться ним і всім, що на ньому. 21  Кожен, хто клянеться храмом, клянеться ним і тим, хто мешкає в ньому.+ 22  І кожен, хто клянеться небом, клянеться Божим престолом і тим, хто сидить на ньому.+ 23  Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри! Ви даєте десятину з м’яти, кропу та кмину,+ однак нехтуєте тим, що важливіше* в Законі,— справедливістю,+ милосердям+ і вірністю*. Усе це треба робити, але й іншим не можна нехтувати.+ 24  Сліпі провідники,+ ви відціджуєте комара,+ але ковтаєте верблюда!+ 25  Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри! Ви очищаєте келих і миску ззовні,+ але всередині вони сповнені жадібності*+ й прагнення потурати власним бажанням.+ 26  Сліпий фарисею, очисть спершу келих і миску зсередини, тоді вони стануть чистими і ззовні. 27  Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри!+ Ви нагадуєте побілені могили,+ які ззовні здаються дуже гарними, але всередині повні кісток мерців та всілякої нечисті. 28  Так і ви ззовні здаєтеся праведними, а всередині повні лицемірства і беззаконня.+ 29  Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри!+ Ви будуєте могили пророкам і прикрашаєте гробниці праведників,+ 30  кажучи: “Якби ми жили за днів наших прабатьків, то не брали б з ними участі в пролитті крові пророків”. 31  Цим ви свідчите проти себе і визнаєте, що є синами тих, хто вбивав пророків.+ 32  Тож довершіть те, що розпочали ваші прабатьки. 33  Змії, роде гадючий,+ як ви утечете від засудження до геє́ни?!+ 34  Саме тому я посилаю до вас пророків,+ мудреців і наставників.+ Декотрих з них ви погубите+ і стратите на стовпі, а декотрих будете бичувати+ у своїх синагогах та переслідувати+ від міста до міста. 35  Тож на вас спаде вина за кров усіх праведників, що була пролита на землі,— від крові праведного Авеля+ до крові Заха́рія, Варахı́їного сина, якого ви вбили між святинею і жертовником.+ 36  Правду кажу вам: все це прийде на це покоління. 37  Єрусалиме, Єрусалиме, ти вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе!+ Скільки разів я хотів зібрати твоїх дітей, як квочка збирає курчат під крила свої! Але ви не захотіли.+ 38  Ось ваш дім покинутий на вас.+ 39  Кажу вам, віднині ви вже не побачите мене, аж поки не скажете: “Благословенний той, хто йде в ім’я Єгови!”»+

Примітки

Букв. «вагоміше».
Або «вірою».
Або «награбованого майна; розбою».

Коментарі

Мойсеєве місце зайняли. Або «призначили себе на місце Мойсея», зухвало стверджуючи, що вповноважені тлумачити Божий закон і мають таку саму владу, як Мойсей.

Важкі тягарі. Очевидно, маються на увазі правила та усні традиції, яких людям було важко дотримуватися.

Не хочуть їх і пальцем ворухнути. Цей вираз може означати, що релігійні провідники не хотіли відмінити навіть якесь незначне правило, щоб полегшити життя тим, на кого вони поклали важкі тягарі.

Коробочки з уривками Писання, які носять для захисту. Або «свої філактерії». Це були невеликі шкіряні футляри, в яких містилися чотири уривки з Закону (Вх 13:1—10; 13:11—16; Пв 6:4—9; 11:13—21) і які юдейські чоловіки прив’язували на своє чоло і ліву руку. Звичай носити філактерії виник через буквальне розуміння Божого наказу, записаного у Вх 13:9, 16; Пв 6:8; 11:18. Ісус засуджував релігійних провідників за те, що вони збільшували свої коробочки з уривками Писання, щоб вразити інших, і вважали ці предмети амулетами, які мали їх захищати.

Подовжують торочки. У Чс 15:38—40 ізраїльтянам було наказано робити торочки на одязі, але книжники і фарисеї робили їх довшими, ніж в інших, щоб справити враження на тих, хто їх бачив.

Передні місця. Або «найкращі місця». Очевидно, начальники синагоги і поважні гості сиділи в передній частині синагоги, біля ковчега з сувоями з Писаннями, на виду у цілого збору. Ці почесні місця, імовірно, тримали для таких видатних осіб.

На ринкових площах. Або «на місцях, де збираються люди». Вжите тут грецьке слово аґора́ означало відкриту ділянку, яка була центром торгівлі і громадського життя у великих і маленьких містах стародавнього Близького Сходу і греко-римського світу.

Учителю. Або «Раббі». Буквально означає «мій величний [пан]». Походить від єврейського слова рав, що означає «величний». Зазвичай слово «Раббі» вживали у значенні «учитель» (Ів 1:38), але воно також стало вживатися як почесний титул. Деякі освічені чоловіки, книжники і вчителі Закону, вимагали, щоб їх називали цим титулом.

Батьком. Або «отцем». Ісус забороняє застосовувати це слово до людей як світський чи релігійний титул.

Провідниками. Грецьке слово є синонімом слова «вчитель», вжитого у вірші 8, і стосується тих, хто надає керівництво та вказівки, тобто духовних провідників. Очевидно, воно вживалося як релігійний титул.

Провідника. Жодна недосконала людина не може бути духовним Провідником правдивих християн. Лише Ісус є тим, хто може по праву носити цей титул. (Див. коментар до слова провідниками у цьому вірші.)

Христа. В цьому вірші у грецькому тексті перед титулом «Христос» (означає «Помазанець») стоїть означений артикль. Таким чином підкреслюється, що Ісус — обіцяний Месія, той, хто був помазаний для виконання особливої ролі. (Див. коментарі до Мт 1:1; 2:4.)

Слугою. Див. коментар до Мт 20:26.

Горе вам. Це перший із семи разів, коли Ісус проголошує «горе» тогочасним релігійним провідникам і називає їх лицемірами та сліпими провідниками.

Лицеміри. Див. коментар до Мт 6:2.

Зачиняєте. Або «зачиняєте двері», тобто не даєте людям увійти.

У деяких рукописах додано слова: «Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри! Бо ви пожираєте доми вдів і довго молитесь напоказ. За це ви отримаєте суворіший присуд». Однак цього вірша немає в найдавніших і найавторитетніших рукописах. Все ж подібні слова можна знайти в Мр 12:40 і Лк 20:47, де вони є частиною натхненого тексту. (Див. додаток А3.)

Новонаверненого. Або «прозеліта». Грецьке слово просе́літос стосується язичника, що прийняв юдаїзм; у випадку чоловіків це вимагало обрізання.

Таким, що він заслуговує геєни. Букв. «сином геєни», тобто тим, хто буде знищений назавжди. (Див. глосарій, «Геєна».)

Безглузді. У Біблії слово «безглуздий» зазвичай стосується людини, яка відкидає здоровий глузд, спосіб життя якої свідчить про зневагу до моральних принципів і Божих праведних норм.

Десятину з м’яти, кропу та кмину. Згідно з Мойсеєвим законом, ізраїльтяни мали давати десятину зі свого врожаю (Лв 27:30; Пв 14:22). Хоча Закон прямо не наказував давати десятину з таких трав, як м’ята, кріп і кмин, Ісус не засуджував цієї традиції. Радше він докорив книжникам і фарисеям за те, що вони зосереджувалися на дрібницях і відкидали основні принципи Закону, нехтуючи справедливістю, милосердям і вірністю.

Відціджуєте комара, але ковтаєте верблюда. Комар був однією з найменших, а верблюд — однією з найбільших нечистих тварин, відомих ізраїльтянам (Лв 11:4, 21—24). Ісус використовує гіперболу і дещо іронічно говорить, що релігійні провідники проціджують напої, щоб не стати церемоніально нечистими, проковтнувши комара. Водночас вони повністю нехтують тим, що важливіше в Законі, а це немов проковтнути верблюда.

Побілені могили. В Ізраїлі існував звичай білити могили, щоб вони були добре помітні для перехожих, адже, випадково торкнувшись їх, люди стали б церемоніально нечистими (Чс 19:16). В юдейській Мішні (Шекалім 1:1) сказано, що могили білили кожного року за місяць до Пасхи. Ісус вжив цей вираз як метафору, яка вказувала на лицемірство.

Беззаконня. Див. коментар до Мт 24:12.

Гробниці. Або «пам’ятні гробниці». (Див. глосарій, «Пам’ятна гробниця».)

Довершіть те, що розпочали ваші прабатьки. Або «доповніть міру ваших прабатьків». Буквальне значення цієї ідіоми — «до кінця наповнити міру, яку хтось уже почав наповнювати». Ісус не наказує юдейським провідникам закінчити те, що розпочали їхні прабатьки. Радше він з іронією передрікає той факт, що вони вб’ють його, так само як їхні прабатьки вбивали Божих пророків давнини.

Змії, роде гадючий. Сатана, «змій стародавній» (Об 12:9), є, образно кажучи, прабатьком ворогів правдивого поклоніння. Тому Ісус справедливо назвав цих релігійних провідників «зміями, родом гадючим» (Ів 8:44; 1Ів 3:12). Своїм беззаконням вони завдавали смертоносної духовної шкоди тим, хто потрапляв під їхній вплив. Іван Хреститель також використовував вислів «рід гадючий» (Мт 3:7).

Геєни. Див. коментар до Мт 5:22 і глосарій.

Наставників. Або «вчених людей». Грецьке слово ґраммате́ус перекладається як «книжник», коли йдеться про юдейських вчителів Закону. Але в цьому вірші воно стосується Ісусових учнів, які будуть послані, щоб навчати інших.

Синагогах. Див. глосарій, «Синагога».

Від крові праведного Авеля до крові Захарія. Ісус має на увазі всіх убитих свідків Єгови, про яких говориться у Єврейських Писаннях: від Авеля, згаданого у першій книзі (Бт 4:8), до Захарія, згаданого в 2Хр 24:20 — останній книзі традиційного єврейського канону. Тож коли Ісус говорив: «Від... Авеля до... Захарія», то мав на увазі всі випадки, від першого до останнього.

Варахіїного сина. Згідно з 2Хр 24:20, Захарій був «сином священика Єгояди». Дехто вважає, що у Єгояди, як і в деяких інших людей, згаданих у Біблії, могло бути два імені (пор. Мт 9:9 з Мр 2:14) або що Варахія був дідусем або кимось із прабатьків Захарія.

Якого ви вбили. Хоча ці юдейські релігійні провідники насправді не вбивали Захарія, Ісус вважав їх відповідальними за це, оскільки вони були такими ж жорстокими, як їхні прабатьки (Об 18:24).

Між святинею і жертовником. Згідно з 2Хр 24:21, Захарій був убитий «на подвір’ї дому Єгови». Жертовник для цілопалень стояв на внутрішньому подвір’ї, перед входом у святиню. (Див. додаток Б8.) Тож Ісус точно вказав на місце цього злочину.

Правду. Див. коментар до Мт 5:18.

Ось. Див. коментар до Мт 10:16.

Дім. Тобто храм.

Покинутий на вас. Деякі рукописи додають слово «спустошений», тож цей вислів можна перекласти як «залишається вам спустошений».

Єгови. Це цитата з Пс 118:26, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). (Див. додаток В.)

Медіафайли

Коробочки з уривками Писання (філактерії)
Коробочки з уривками Писання (філактерії)

Це були невеликі шкіряні футляри, в яких містилися смужки пергаменту з чотирма уривками з Писань — Вх 13:1—10; 13:11—16; Пв 6:4—9; 11:13—21. Через якийсь час після повернення євреїв з вавилонської неволі серед чоловіків поширився звичай носити філактерії під час ранкової молитви (окрім святкових днів і суботи). На фотографії зображено філактерію, що датується I століттям н. е. Її було знайдено в одній з кумранських печер. На малюнку поряд показано, як вона могла виглядати, коли була новою.

Синагога у I столітті
Синагога у I столітті

Це зображення дає уявлення про те, як могла виглядати стародавня синагога. В основу зображення лягли деякі елементи синагоги першого століття, знайденої в місті Гамла, приблизно за 10 км на північний схід від Галілейського моря.

Передні місця у синагозі
Передні місця у синагозі

Ця анімація частково ґрунтується на знахідках руїн синагоги І століття у Гамлі — місті, що розташовувалось приблизно за 10 км на північний схід від Галілейського моря. Жодна синагога І століття не збереглася до нашого часу в первісному вигляді, тому не всі деталі відомі. Тут зображено деякі елементи, які, очевидно, були характерні для багатьох синагог того часу.

1. Передні, або найліпші, місця у синагозі розташовувались на підвищенні для промовця або біля цього підвищення.

2. Підвищення, з якого читали Закон, у різних синагогах розташовувалось у різних місцях.

3. Місця вздовж стіни були відведені для тих, хто мав високе становище у громаді. Всі інші могли сидіти на підстилках просто на підлозі. У синагозі в Гамлі, ймовірно, було чотири ряди сидінь.

4. Ковчег, або скриня, в якому зберігали святі сувої, міг бути біля задньої стіни.

Розподіл місць у синагозі постійно нагадував про те, що деякі люди мали вище становище, ніж інші. Становищу надавалося великої ваги, й Ісусові учні часто сперечалися про те, хто з них найбільший (Мт 18:1—4; 20:20, 21; Мр 9:33, 34; Лк 9:46—48).

Найпочесніші місця на бенкетах
Найпочесніші місця на бенкетах

У I столітті їжу переважно споживали напівлежачи за столом. Кожен спирався лівим ліктем на подушку, а правою рукою брав їжу. За греко-римським звичаєм у їдальні був низький стіл, довкола якого стояло три кушетки. Римляни називали таку їдальню триклінієм (латинська назва; походить від грецького слова, що означає «кімната з трьома кушетками»). Хоча зазвичай за столом розміщалося дев’ятеро людей — по троє на кушетці, часто використовували і довші кушетки, на яких поміщалося більше людей. Місця за столом розподілялися залежно від статусу присутніх. Одна з кушеток вважалася найменш почесним місцем (А), друга — більш почесним (Б), а третя — найпочеснішим (В). Місця на самій кушетці теж відрізнялися: той, хто сидів посередині, мав вище становище від того, хто сидів праворуч від нього, і нижче від того, хто сидів ліворуч. На бенкетах господар зазвичай займав місце ліворуч (1) на найменш почесній кушетці. Особливо почесним вважалося крайнє місце справа (2) на середній кушетці. Хоча точно не відомо, наскільки юдеї дотримувалися цього звичаю, цілком можливо, що Ісус мав його на увазі, коли навчав своїх учнів про важливість смирення.

Долина Гіннома (геєна)
Долина Гіннома (геєна)

Долина Гіннома, яка грецькою називалася геєна, лежала на південь і південний захід від стародавнього Єрусалима. За днів Ісуса в цій долині спалювали сміття, тож вона була влучним символом цілковитого знищення.

Долина Гіннома сьогодні
Долина Гіннома сьогодні

Долина Гіннома (1), яка в Грецьких Писаннях називається геєною. Храмова гора (2). У I столітті на цій горі розташовувався юдейський храмовий комплекс. Сьогодні найвизначнішою будівлею на храмовій горі є мусульманська святиня, відома як Купол Скелі. (Див. карту в додатку Б12.)

М’ята, кріп і кмин
М’ята, кріп і кмин

М’ята з давніх часів використовується в медицині і кулінарії. Грецьким словом гедı́осмон, перекладеним як «м’ята» (букв. «духмяний»), очевидно, називали різні види м’яти, які росли в Ізраїлі та Сирії, у тому числі м’яту довголисту (Mentha longifolia). Кріп (Anethum graveolens) вирощують заради пахучого насіння, яке використовується як приправа і як лікувальний засіб при шлункових недомаганнях. Кмин, що згадується в Біблії,— це римський кмин, або зіра (Cuminum cyminum), рослина з родини зонтичних, що відома своїм насінням з гострим пряним запахом. На Близькому Сході та в інших країнах цей кмин використовують як приправу до хліба, здоби, різних страв і навіть до алкогольних напоїв.

Верблюд
Верблюд

За днів Ісуса верблюд був найбільшою одомашненою твариною в тій місцевості. Вважається, що в Біблії зазвичай мова йде про дромадера, або одногорбого верблюда (Camelus dromedarius). Біблія вперше згадує верблюда у розповіді про те, як Авраам, живучи якийсь час в Єгипті, отримав у подарунок цих в’ючних тварин (Бт 12:16).

Рогата гадюка
Рогата гадюка

Як Іван Хреститель, так і Ісус називали книжників і фарисеїв «родом гадючим», тому що їхні фальшиві вчення були немов смертельна отрута для довірливих людей (Мт 3:7; 12:34). На фотографії зображено рогату гадюку. Вона вирізняється тим, що над очима має два невеликих вирости, які нагадують роги. Також в Ізраїлі водяться такі небезпечні види гадюк, як носата гадюка (Vipera ammodytes), що трапляється в долині річки Йордан, і палестинська гадюка (Vipera palaestina).

Знаряддя для бичування
Знаряддя для бичування

Найжахливішим знаряддям для бичування був бич, який латинською називали флаґе́ллум. Це знаряддя складалося з держака, до якого кріпилися кілька шнурів або шкіряних ремінців з вузлами. Деколи до ремінців прив’язували гострі шматочки костей або металу, щоб завдавати ще болючіших ударів.

Курка з курчатами
Курка з курчатами

Ісус змалював зворушливу картину, коли порівняв свою турботу про мешканців Єрусалима до того, як курка захищає своїх малят, збираючи їх під крила. Цей приклад, а також Ісусові слова про сина, який просить у свого батька яйце (Лк 11:11, 12), вказують на те, що ізраїльтяни у І столітті розводили курей. Грецьке слово о́рніс, вжите в Мт 23:37 і Лк 13:34, може означати будь-якого дикого чи свійського птаха, але вважається, що в цьому контексті воно стосується курки, найбільш поширеної свійської птиці.