Євангеліє від Матвія 14:1—36

14  У той час обласний правитель Ірод почув розмови про Ісуса+  і сказав своїм слугам: «Це Іван Хреститель. Він воскрес з мертвих і тому може виконувати такі могутні діла*».+  Раніше Ірод заарештував Івана, закував його і ув’язнив через Іродіа́ду, дружину свого брата Філіппа,+  бо Іван говорив йому: «За Законом ти не можеш мати її за дружину».+  Ірод же, хоч і прагнув його вбити, боявся людей, оскільки вони вважали його пророком.+  А коли відзначали день народження+ Ірода, дочка Іродіа́ди танцювала і так сподобалась Іроду,+  що він поклявся дати їй усе, чого тільки вона забажає.  І дівчина, послухавшись намовлянь матері, сказала: «Дай мені на тарелі голову Івана Хрестителя».+  Цар зажурився, але через клятву і через тих, хто їв з ним*, наказав виконати її прохання. 10  Він послав до в’язниці людей, щоб вони відрубали Іванові голову. 11  Голову принесли на тарелі та віддали дівчині, а вона віднесла її матері. 12  Після того прийшли Іванові учні, забрали тіло й поховали його, а потім пішли та розповіли все Ісусу. 13  Почувши, що трапилось, Ісус відправився звідти човном у віддалене місце, аби побути наодинці. Але люди дізнались про це і вирушили за ним пішки зі своїх міст.+ 14  Як Ісус вийшов з човна, то побачив численний натовп людей. Він пройнявся до них жалем+ і зцілив тих, хто був хворий.+ 15  Коли ж звечоріло, до нього підійшли учні й сказали: «Година вже пізня, а це місце віддалене. Розпусти́ людей, щоб вони пішли по довколишніх селах і купили собі щось поїсти».+ 16  Проте Ісус відказав: «Не треба їм іти звідси, ви нагодуйте їх». 17  Та вони відповіли: «Ми нічого не маємо, тільки п’ять хлібин і дві риби». 18  Він же сказав: «Принесіть їх мені»,— 19  і наказав людям посідати на траву. Тоді він взяв ті п’ять хлібин і дві риби та, подивившись на небо, помолився.+ Він поламав хліб, дав учням, а вони роздали людям. 20  Тож усі їли й наситились, а все, що залишилось, позбирали, і вийшло 12 повних кошиків.+ 21  Серед тих, хто їв, було приблизно 5000 чоловіків, а також жінки і малі діти.+ 22  Відразу після того Ісус звелів своїм учням сісти в човен і перепливти на другий берег, а сам залишився, щоб розпустити натовпи.+ 23  Розпустивши натовпи, він пішов на гору, щоб помолитися на самоті.+ Коли звечоріло, він залишався там один. 24  На той час човен був за сотні метрів від берега, і його кидало хвилями, оскільки дув зустрічний вітер. 25  Під час четвертої сторожі ночі Ісус пішов до них по морю. 26  Помітивши, що він іде по морю, учні злякалися. «Це примара*!» — вигукнули вони і закричали зі страху. 27  Проте Ісус відразу звернувся до них, говорячи: «Не бійтеся, це я. Не лякайтесь».+ 28  Петро відповів: «Господи, якщо це ти, накажи — і я піду до тебе по воді». 29  Він сказав: «Іди!» Тоді Петро вийшов з човна і пішов по воді до Ісуса. 30  Але, дивлячись на бурю, він злякався. І коли він почав тонути, то закричав: «Господи, рятуй мене!» 31  Ісус відразу простягнув руку, підхопив його і сказав: «Маловіре, чому ти засумнівався?»+ 32  Коли вони сіли в човен, буря вщухла. 33  Тоді учні, які були в човні, вклонилися Ісусу, кажучи: «Ти дійсно Божий Син».+ 34  І вони перепливли на інший бік та причалили до берега в Генісаре́ті.+ 35  А жителі тієї місцевості, впізнавши Ісуса, розіслали звістку по всій околиці, і люди поприводили до нього всіх хворих. 36  Ті благали в нього дозволу хоча б доторкнутися до торочок його вбрання.+ І всі, хто торкався, повністю одужували.

Примітки

Або «такі чуда».
Або «гостей, яких він запросив на бенкет; тих, хто напівлежав з ним за столом».
Або «міраж».

Коментарі

Цар Ірод. Тобто Ірод Антипа, син Ірода Великого. (Див. глосарій, «Ірод».) Матвій і Лука вживають офіційний римський титул Антипи — «тетрарх», або «обласний правитель». (Див. коментарі до Мт 14:1; Лк 3:1.) Його тетрархія складалася з Галілеї і Переї. Проте в народі Антипу називали «царем». Це єдиний титул, який вживається щодо нього в Євангелії від Марка (Мр 6:22, 25, 26, 27), і один раз його названо так в Євангелії від Матвія (Мт 14:9).

Обласний правитель. Букв. «тетрарх» (означає «правитель четвертої частини» провінції). Цей термін вказує на правителя, або князя, який правив невеликою територією за дозволом римської влади. Тетрархія Ірода Антипи складалася з Галілеї і Переї. (Пор. коментар до Мр 6:14.)

Ірод. Тобто Ірод Антипа, син Ірода Великого. (Див. глосарій.)

Іван. Походить від єврейського імені Єгоханан (Йоханан), що означає «Єгова виявив прихильність; Єгова виявив ласку».

Хреститель. Або «той, що заглиблює; той, що занурює». Очевидно, вживається як частина імені і вказує на те, що Іван хрестив людей, занурюючи їх у воду. Юдейський історик Йосиф Флавій згадує про «Івана, званого Хрестителем».

Іван Хреститель. Див. коментар до Мт 3:1.

Ірод. Тобто Ірод Антипа. (Див. глосарій.)

Заарештував Івана... і ув’язнив. Біблія не говорить, де це сталося. Йосиф Флавій пише, що Івана було ув’язнено і вбито у фортеці Махерон, яка розташовувалася на схід від Мертвого моря («Юдейські старожитності», кн. 18, розд. 5, абз. 2). Цілком можливо, що Іван дійсно був ув’язнений там впродовж певного часу (Мт 4:12). Однак принаймні якийсь час перед стратою він, імовірно, провів у в’язниці в Тиберіаді — місті на західному узбережжі Галілейського моря. Для цього висновку є кілька підстав. 1) Ймовірно, Іван був ув’язнений у Галілеї, неподалік місцевості, де Ісус виконував своє служіння. У в’язниці Іван почув про діла Ісуса і послав своїх учнів поговорити з ним (Мт 11:1—3). 2) Марко пише, що на дні народження Ірода були присутні «найвидатніші люди Галілеї», а це вказує на те, що Ірод святкував його у своїй резиденції в Тиберіаді. Очевидно, Іван був ув’язнений недалеко від цього місця (Мр 6:21—29; Мт 14:6—11).

Іродіаду, дружину свого брата Філіппа. Ірод Антипа закохався в Іродіаду, дружину свого єдинокровного брата Ірода Філіппа. Після того як Іродіада розлучилася з Філіппом, а Антипа — зі своєю дружиною, Іродіада і Антипа одружилися. Іван Хреститель був ув’язнений за те, що засуджував цей аморальний союз, який суперечив юдейському закону.

Заарештував Івана... і ув’язнив. Біблія не говорить, де це сталося. Йосиф Флавій пише, що Івана було ув’язнено і вбито у фортеці Махерон, яка розташовувалася на схід від Мертвого моря («Юдейські старожитності», кн. 18, розд. 5, абз. 2). Цілком можливо, що Іван дійсно був ув’язнений там впродовж певного часу (Мт 4:12). Однак принаймні якийсь час перед стратою він, імовірно, провів у в’язниці в Тиберіаді — місті на західному узбережжі Галілейського моря. Для цього висновку є кілька підстав. 1) Ймовірно, Іван був ув’язнений у Галілеї, неподалік місцевості, де Ісус виконував своє служіння. У в’язниці Іван почув про діла Ісуса і послав своїх учнів поговорити з ним (Мт 11:1—3). 2) Марко пише, що на дні народження Ірода були присутні «найвидатніші люди Галілеї», а це вказує на те, що Ірод святкував його у своїй резиденції в Тиберіаді. Очевидно, Іван був ув’язнений недалеко від цього місця (Мр 6:21—29; Мт 14:6—11).

День свого народження. Це, очевидно, відбувалося у резиденції Ірода Антипи в Тиберіаді, місті на західному узбережжі Галілейського моря. Однією з підстав для такого висновку є те, що Марко згадує, що серед присутніх були найвидатніші люди Галілеї. (Див. коментарі до Мт 14:​3, 6.) У Біблії згадується лише два святкування днів народження: одне — це день народження, на якому було стято голову Івану Хрестителю (згадується в цьому вірші), а інше — день народження фараона, під час якого стратили головного пекаря (Бт 40:18—22). В обох випадках був великий бенкет і окремим людям була виявлена прихильність, і на обох святкуваннях відбулася страта.

Відзначали день народження. Це, очевидно, відбувалося у резиденції Ірода Антипи в Тиберіаді. (Див. коментарі до Мт 14:3; Мр 6:21.) У Біблії згадується лише два святкування днів народження: одне — це день народження, на якому було стято голову Івану Хрестителю (згадується в цьому вірші), а інше — день народження фараона, під час якого стратили головного пекаря (Бт 40:18—22). В обох випадках був великий бенкет і окремим людям була виявлена прихильність, і на обох святкуваннях відбулася страта.

Обласний правитель. Букв. «тетрарх» (означає «правитель четвертої частини» провінції). Цей термін вказує на правителя, або князя, який правив невеликою територією за дозволом римської влади. Тетрархія Ірода Антипи складалася з Галілеї і Переї. (Пор. коментар до Мр 6:14.)

Цар. Офіційний римський титул Ірода Антипи — «тетрарх», як показано в коментарі до Мт 14:1. Проте в народі його називали «царем».

Через клятву. У грецькому тексті тут (на відміну від Мт 14:7) слово «клятва» вжите у множині, що може вказувати на те, що Ірод не просто дав обіцянку, а кілька разів підтвердив її клятвою.

Проймався... жалем. Цією фразою перекладене грецьке дієслово спланхнı́зомай, яке споріднене зі словом спла́нхна («нутрощі») і вказує на сильні почуття, що зворушують людину до глибини душі. В грецькій мові цим словом описується найвищий ступінь співчуття.

Пройнявся... жалем. Або «пройнявся співчуттям». (Див. коментар до Мт 9:36.)

Ви нагодуйте їх. Це єдине Ісусове чудо, записане в усіх чотирьох Євангеліях (Мт 14:15—21; Мр 6:35—44; Лк 9:10—17; Ів 6:1—13).

Риби. У біблійні часи рибу зазвичай пекли або солили та в’ялили; її часто їли з хлібом. Риба, яку використав Ісус, очевидно, була в’ялена.

Помолився. Букв. «поблагословив». Це слово, очевидно, вказує на молитву хвали і подяки Богові.

Поламав хліб. Хліб зазвичай був тонким і ламким, тому перед споживанням його ламали (Мт 15:36; 26:26; Мр 6:41; 8:6; Лк 9:16).

Кошиків. В оповідях про два випадки, коли Ісус чудом нагодував натовпи людей (див. коментарі до Мт 14:20; 15:37; 16:10 і паралельні розповіді у Мр 6:43; 8:8, 19, 20), і Матвій, і Марко розрізняють два види кошиків, в які зібрали залишки їжі. В оповіді про те, як Ісус нагодував приблизно 5000 чоловіків, вживається грецьке слово ко́фінос (перекладене як «кошик»), а в оповіді про те, як він нагодував приблизно 4000 чоловіків,— грецьке слово сфірı́с (перекладене як «великий кошик»). Це вказує на те, що автори цих розповідей були очевидцями подій або отримали від когось іншого достовірну інформацію.

Великих кошиків. Або «кошиків для їжі». (Див. коментарі до Мт 15:37; 16:9.)

Кошиків. Це могли бути невеликі плетені кошики. До кошика прив’язували мотузку, щоб його можна було нести. Вважається, що їхня місткість становила приблизно 7,5 л. (Див. коментарі до Мт 16:9, 10.)

А також жінки і малі діти. Лише Матвій, описуючи це чудо, згадує жінок і малих дітей. Можливо, загальна кількість тих, кого Ісус чудом нагодував, становила понад 15 000.

Сотні метрів. Букв. «багато стадіїв». 1 стадій (грецьке ста́діон) дорівнював 185 м, тобто 1/8 римської милі.

Четвертої сторожі. Тобто приблизно від 03:00 до сходу сонця приблизно о 06:00. Тут використано поширену серед греків і римлян систему поділу, за якою ніч ділили на чотири частини (сторо́жі). У давнину євреї ділили ніч на три сторожі, по чотири години в кожній (Вх 14:24; Сд 7:19), але в часи Ісуса загальноприйнятою була римська система.

Вклонитися. Або «віддати шану». Коли грецьке слово проскіне́о вживається стосовно поклоніння богу чи божеству, воно перекладається як «поклонятися». Але в цьому контексті астрологи розпитували про «юдейського царя, який народився». Тому зрозуміло, що вони хотіли віддати шану або вклонитися не богу, а людському цареві. В подібному значенні це слово вжите в Мр 15:18, 19, де описується, як воїни глумливо «кланялися» Ісусу і називали його «Царем юдейським». (Див. коментар до Мт 18:26.)

Кланятися. Або «віддавати шану». Люди, згадані у Єврейських Писаннях, вклонялися, коли зустрічали пророків, царів та інших представників Бога (1См 25:23, 24; 2См 14:4—7; 1Цр 1:16; 2Цр 4:36, 37). Очевидно, цей чоловік зрозумів, що перед ним Божий представник, який має силу зціляти хворих. Було цілком доречно на знак пошани вклонитися майбутньому Царю, призначеному Єговою (Мт 9:18; більше інформації щодо грецького слова міститься в коментарі до Мт 2:2).

Вклонився йому. Або «віддав йому шану». Коли грецьке слово проскіне́о вживається стосовно поклоніння богу чи божеству, воно перекладається як «поклонятися». Але в цьому контексті воно передає думку про те, що раб виявляє повагу і підкорення людині, яка має над ним владу. (Див. коментарі до Мт 2:2; 8:2.)

Вклонилися. Або «віддали шану». Ці люди визнавали Ісуса як Божого представника. Вони вклонилися йому не як богу, а як «Божому Сину». (Див. коментарі до Мт 2:2; 8:2; 18:26.)

В Генісареті. Йдеться про Генісаретську рівнину — невелику рівнину (розміром приблизно 5 на 2,5 км), що лежала на північний захід від Галілейського моря. В Лк 5:1 Галілейське море названо «озером Генісарет».

Медіафайли

Монета, яку карбував Ірод Антипа
Монета, яку карбував Ірод Антипа

На фотографії зображено дві сторони монети з мідного сплаву, яку карбували приблизно в той період, коли Ісус виконував своє служіння. Наказ карбувати ці монети дав Ірод Антипа — тетрарх, або обласний правитель, Галілеї та Переї. Ісус, очевидно, проходив через Перею (територію під правлінням Ірода), коли фарисеї сказали йому, що Ірод хоче його вбити. Відповідаючи їм, Ісус назвав Ірода «лисом». (Див. коментар до Лк 13:32.) Більшість підданих Ірода були юдеями, тому на монетах зображені пальмова гілка (1) і вінок (2) — те, що не ображало почуття юдеїв.

Північно-східне узбережжя Галілейського моря
Північно-східне узбережжя Галілейського моря

Вид на Галілейське море і рівнину, де, як вважається, Ісус нагодував приблизно 5000 чоловіків, а також жінок і дітей.

Риба і хліб
Риба і хліб

В Ізраїлі водяться різні види ляща, коропа, окуня і тиляпії. Зазвичай рибу пекли або ж солили та в’ялили. Хліб випікали щодня зі свіжомеленого пшеничного чи ячмінного борошна. Часто хліб був прісним (єврейською мацца́), оскільки тісто замішували з борошна і води без додавання закваски.

Кошики
Кошики

У Біблії вживається кілька слів, які вказують на різні види кошиків. Наприклад, в розповіді про те, як Ісус нагодував приблизно 5000 чоловіків, згадується 12 кошиків, у які зібрали залишки їжі. Грецьке слово вказує на відносно невеликі плетені кошики. Однак у розповіді про те, як Ісус нагодував приблизно 4000 чоловіків і залишки їжі зібрали в сім кошиків, вживається інше грецьке слово, яке вказує на великі кошики (Мр 8:8, 9). Тим самим грецьким словом названо кошик, в якому Павла спустили через отвір у мурі Дамаска (Дії 9:25).