Євангеліє від Матвія 12:1—50

12  У той час, одного суботнього дня, Ісус переходив нивами. Його учні, зголоднівши, почали зривати колоски та їсти.+  Коли ж фарисеї побачили це, то сказали до нього: «Поглянь! Учні твої роблять те, що не дозволяється робити в суботу».+  А Ісус їм відповів: «Хіба ви не читали, що́ зробив Давид, коли він і його люди зголодніли?+  Не читали, як він увійшов у Божий дім і як вони їли хліби представлення?+ Але це не дозволялося ні йому, ні тим, хто був з ним, їх могли їсти тільки священики.+  І хіба ви не читали в Законі, що, хоча священики у храмі працюють в суботу, вони залишаються невинними?+  Проте кажу вам: тут хтось більший, ніж храм.+  Та якби ви зрозуміли, що означають слова: “Я хочу милосердя,+ а не жертви”,+ то не засуджували б невинних.  Адже Син людський має владу над суботою».+  І, пішовши звідти, він прийшов у синагогу, 10  в якій був чоловік із сухою* рукою.+ Тож Ісуса запитали: «Чи дозволено зціляти в суботу?» А спитали вони це, бо шукали приводу, щоб звинуватити його.+ 11  Тоді він відповів: «Якби ви мали одну вівцю і вона в суботу впала б у яму, то хто з вас не витягнув би її?+ 12  Наскільки ж людина цінніша від вівці! Тому робити добро в суботу дозволено». 13  Після цього він промовив до чоловіка: «Простягни руку». Той простяг — і рука його знову стала здоровою, такою ж, як друга. 14  Але фарисеї вийшли та змовились його вбити. 15  Довідавшись про це, Ісус покинув синагогу, і за ним вирушило багато людей.+ Він усіх їх зцілив, 16  проте твердо наказав не розповідати про нього,+ 17  щоб сповнити промовлене через пророка Ісаю: 18  «Ось мій слуга,+ якого я вибрав, мій любий, яким я задоволений!+ Я дам йому свій дух,+ і він роз’яснить народам, що таке справедливість. 19  Він не буде ні сваритися,+ ні голосно кричати, і ніхто не почує його голосу на головних вулицях. 20  Очеретини надломленої він не доломить і тліючого ґнота не загасить,+ аж поки не встановить справедливості. 21  І на його ім’я народи покладатимуть надію».+ 22  Потім привели до нього опанованого демоном чоловіка, який був сліпим та німим. Ісус зцілив його, і той заговорив та почав бачити. 23  Тож усі люди були вражені й запитували: «Хіба він не Син Давидів?» 24  А фарисеї, почувши це, сказали: «Він виганяє демонів не інакше, як з допомогою Вельзеву́ла, правителя демонів».+ 25  Та Ісус, знаючи їхні думки, промовив до них: «Кожне царство, в якому виникає поділення, буде зруйноване, і кожне місто чи дім, в якому виникає поділення, не встоїть. 26  Так само якщо Сатана виганяє Сатану, то він поділився сам у собі. Як же тоді встоїть його царство? 27  І якщо я виганяю демонів з допомогою Вельзеву́ла, то з чиєю допомогою виганяють їх ваші сини? Тому ваші ж сини будуть вам суддями. 28  А якщо я виганяю демонів за допомогою Божого духу, то Боже Царство дійсно прийшло несподівано для вас*.+ 29  І ще: як може хтось вдертися в дім сильного чоловіка та заволодіти його майном, якщо спочатку не зв’яже того чоловіка? Лише тоді він зможе пограбувати дім. 30  Хто не зі мною, той проти мене, і, хто не збирає зі мною, той розсипає.+ 31  Тому кажу вам: усякий гріх та зневажливі слова буде прощено людям, але зневажливі слова проти духу прощено не буде.+ 32  Наприклад, хто скаже слово проти Сина людського, тому буде прощено,+ а хто говоритиме проти святого духу, тому не буде прощено ані в цьому віці, ані в прийдешньому.+ 33  Якщо ваше дерево добре, то й плоди його добрі, а якщо ваше дерево погане, то й плоди його погані, бо дерево пізнає́ться по його плодах.+ 34  Роде гадючий,+ хіба ви, будучи грішними, можете говорити щось добре? Бо, чим переповнене серце, те говорять уста.+ 35  Добра людина зі свого доброго скарбу дає добрі речі, а погана людина з поганого скарбу дає погані.+ 36  Говорю вам: люди дадуть відповідь+ Судного дня за кожне марне* слово, яке скажуть, 37  бо за свої слова будеш визнаний праведним і за свої слова будеш засуджений». 38  Після того декотрі книжники та фарисеї сказали йому у відповідь: «Учителю, ми хочемо побачити від тебе якийсь знак».+ 39  Він же їм відказав: «Неправедне і перелюбне покоління постійно шукає знак*, але воно не отримає жодного, крім знаку, даного через пророка Йо́ну.+ 40  Бо, як Йо́на був у череві велетенської риби три дні і три ночі,+ так само й Син людський буде в серці землі три дні і три ночі.+ 41  У час суду ніневітя́ни воскреснуть разом із цим поколінням і засудять його, бо вони покаялися, почувши звістку, яку проповідував Йо́на.+ А тут хтось більший від Йо́ни!+ 42  У час суду цариця з півдня воскресне разом з цим поколінням і засудить його, бо вона прийшла з краю землі, щоб послухати Соломонову мудрість.+ А тут хтось більший від Соломона!+ 43  Коли нечистий дух виходить з людини, він іде безводними місцями, шукаючи пристановища, але нічого не знаходить.+ 44  Тоді він каже: “Повернусь я у дім, з якого виселився”,— і, прийшовши, бачить, що дім не зайнятий, а виметений та прикрашений. 45  Після того дух іде й приводить із собою сімох інших духів, ще зліших за нього, і, поселившись у домі, вони там живуть. І це ще гірше для людини, ніж те, що було спочатку.+ Саме так буде з цим неправедним поколінням». 46  Поки він ще говорив з натовпом, його мати і брати+ чекали надворі, щоб порозмовляти з ним.+ 47  І хтось сказав йому: «Там надворі твоя мати з твоїми братами, вони хочуть поговорити з тобою». 48  У відповідь він промовив: «Хто моя мати і хто мої брати?— 49  і, показавши рукою на своїх учнів, сказав: — Ось моя мати і мої брати!+ 50  Бо кожен, хто виконує волю мого небесного Батька, є мені братом, і сестрою, і матір’ю».+

Примітки

Або «паралізованою».
Або «вже прийшло до вас; захопило вас зненацька».
Або «шкідливе».
Або «чудо, яке було б доказом».

Коментарі

Суботнього дня. Див. глосарій, «Субота».

Нивами. Можливо, стежками, що відділяли одну ділянку поля від іншої.

Те, що не дозволяється. Єгова наказав ізраїльтянам не виконувати жодної роботи в суботу (Вх 20:8—10). Юдейські релігійні провідники вважали, що мають право визначати, що саме є роботою. Вони звинувачували Ісусових учнів у тому, що ті жали (зривали колоски) і молотили (розтирали їх в руках) (Лк 6:1, 2). Але таке трактування наказу Єгови було надто суворим.

Божий дім. Тут стосується святого намету. Подія, на яку посилається Ісус (1См 21:1—6), відбулася в той час, коли святий намет був у Нові — місті, що, очевидно, лежало на території племені Веніямина, недалеко від Єрусалима. (Див. додаток Б7, збільшену частину карти.)

Божий дім. Див. коментар до Мр 2:26.

Хліби представлення. Єврейський вислів буквально означає «хліб лиця». Образно кажучи, цей хліб був перед лицем Єгови як постійне приношення (Вх 25:30; див. глосарій і додаток Б5).

Працюють в суботу. Або «порушують суботу». Священики працювали в суботу, як у будь-який інший день. Вони різали тварин і виконували іншу роботу, пов’язану з приношенням тваринних жертв (Чс 28:9, 10).

Означає. Тут грецьке слово естı́н (буквально «є») вжито в значенні «означає; символізує; представляє». Для апостолів це було очевидним, адже на тій події Ісусове досконале тіло було перед ними, так само як і прісний хліб, який вони мали їсти. Отже, хліб не міг бути буквальним тілом Ісуса. Цікаво, що те саме грецьке слово вживається в Мт 12:7, де в багатьох перекладах воно передане як «означає».

Милосердя, а не жертви. Ісус двічі посилається на ці слова з Ос 6:6 — тут і в Мт 12:7. Матвій, якого зневажали як збирача податків і який став близьким товаришем Ісуса, був єдиним, хто записав у своєму Євангелії ці слова, а також приклад про немилосердного раба (Мт 18:21—35). З Євангелія від Матвія можна довідатися, що Ісус неодноразово наголошував на важливості милосердя, а не самих лише жертв.

Що означають слова. Букв. «що є». Тут грецьке слово естı́н (буквально «є») має значення «означає». (Див. коментар до Мт 26:26.)

Милосердя, а не жертви. Див. коментар до Мт 9:13.

Син... людський. Або «Син людини». Цей вислів вживається в Євангеліях близько 80 разів. Так Ісус називає самого себе, очевидно, для того щоб підкреслити, що він дійсно був людиною, народженою від жінки, і що був подібним до Адама, завдяки чому міг викупити людство від гріха і смерті (Рм 5:12, 14, 15). Вислів «Син людський» також показує, що Ісус є Месією, тобто Христом (Дн 7:13, 14; див. глосарій).

Син людський. Див. коментар до Мт 8:20.

Має владу над суботою. Ісус говорить так про себе (Мр 2:28; Лк 6:5), вказуючи на те, що має право використовувати суботу для виконання праці, дорученої небесним Батьком. (Пор. Ів 5:19; 10:37, 38.) Саме в суботу Ісус здійснив деякі зі своїх найвидатніших чудес, зокрема зцілення хворих (Лк 13:10—13; Ів 5:5—9; 9:1—14). Це, очевидно, вказувало на те, яке полегшення він принесе людству під час правління свого Царства, що буде немов суботній відпочинок (Єв 10:1).

Рукою. Грецьке слово, перекладене як «рука», має широке значення і може стосуватися цілої руки, кисті або пальців. (Див. також Мт 12:13.)

Тим більше. Ісус часто використовував такий метод аргументації — пояснював щось більше на прикладі меншого. Спочатку він наводить очевидний факт або відому істину, а потім на основі цього робить більш вагомий висновок (Мт 10:25; 12:12; Лк 11:13; 12:28).

Не говорити, хто він. Хоча нечисті духи знали, що Ісус був «Божим Сином» і називали його так (вірш 11), Ісус не дозволяв демонам свідчити про нього. Демони — вигнанці, бунтівники, ненавидять усе святе і є Божими ворогами. (Див. коментар до Мр 1:​25.) Подібно, коли «демон ворожіння» спонукував дівчину вигукувати, що Павло і Сила — «раби Всевишнього Бога», які звіщають «дорогу спасіння», Павло наказав духу вийти з неї (Дії 16:16—18).

Не розповідати про нього. Див. коментар до Мр 3:12.

Щоб сповнилися слова, які Єгова промовив через пророка. Матвій багато разів вживає подібні фрази у своєму Євангелії, очевидно, для того, щоб наголосити своїм читачам-юдеям на ролі Ісуса як обіцяного Месії (Мт 2:15, 23; 4:14; 8:17; 12:17; 13:35; 21:4; 26:56; 27:9).

Щоб сповнити промовлене через пророка Ісаю. Див. коментар до Мт 1:22.

Залишайтесь там. Див. коментар до Мр 6:10.

Я ним задоволений. Або «який мені до вподоби; яким я дуже радію». Подібний вислів вживається в Мт 12:18, де цитуються слова з Іс 42:1 про обіцяного Месію, або Христа. Вилиття святого духу і Божі слова з неба були чітким доказом того, що Ісус — обіцяний Месія. (Див. коментар до Мт 12:18.)

Ось. Див. коментар до Мт 10:16.

Я задоволений. Або «моя душа задоволена; до вподоби моїй душі». В цій цитаті з Іс 42:1 грецьким словом псіхе́ перекладене єврейське слово не́феш; обидва слова традиційно перекладають як «душа». (Див. глосарій, «Душа», і коментар до Мт 3:17.)

Тліючого ґнота. Побутовий світильник був невеликою глиняною посудиною, яку наповнювали оливковою олією. В неї вставляли ґніт (мотузку з лляних волокон), який вбирав олію, і це підтримувало горіння. Грецький вислів, перекладений як «тліючий ґніт», може стосуватися ґнота, який димить і на якому ще є іскра, але полум’я затухає або вже згасло. Пророцтво з Іс 42:3 вказує на Ісусове співчуття; він ніколи не загасить останньої іскри надії, яка жевріє в серцях смиренних і пригноблених людей.

Поки не встановить. Або «поки не приведе до перемоги». Вжите тут грецьке слово нı́кос («перемога») вживається також у 1Кр 15:55, 57.

Вельзевулом. Можливо, інше написання імені Ваал-Зевув, що означає «власник (пан) мух»; цьому Ваалу поклонялись філістимляни в Екроні (2Цр 1:3). У деяких грецьких рукописах вживаються такі варіанти цього імені, як Веелзевул чи Веезевул, що, можливо, означає «власник (пан) величної оселі» або, якщо це гра слів з використанням небіблійного єврейського слова зе́вел (означає «гній»),— «власник (пан) гною». Як видно з Мт 12:24, це ім’я застосовувалось до Сатани — князя, або правителя, демонів.

Вельзевула. Тобто Сатани. (Див. коментар до Мт 10:25.)

Дім. Тобто сім’я, домашні. Слово, вжите в оригіналі, може вказувати на окрему сім’ю, всіх домашніх великої родини або на придворних і домашніх царя (Дії 7:10; Флп 4:22). Слово «дім» вживалося також стосовно правлячих династій, наприклад Ірода чи Цезаря, в яких часто точилися інтриги, що зрештою призвели до їхнього падіння. Тут, в оповіді Матвія, окрім «дому» згадується також місто, а це показує, що поділення на будь-якому рівні призводить до падіння.

Сатано. Від єврейського слова сата́н, що означає «противник; ворог».

Сатана. Див. коментар до Мт 4:10.

Сини. Вжито у значенні «послідовники; учні».

Будуть вам суддями. Аргументи фарисеїв спростовувались вчинками їхніх «синів».

Божої сили. Букв. «Божого пальця». Тобто Божого святого духу, як це видно з оповіді Матвія про подібну розмову, яка відбулася раніше. Тут, в оповіді Луки, сказано, що Ісус виганяв демонів «за допомогою Божої сили», а в оповіді Матвія говориться, що він робив це «за допомогою Божого духу», тобто діючої сили (Мт 12:28).

Божого духу. Або «Божої діючої сили». В подібній розмові, яка відбулася пізніше і про яку згадується в Лк 11:20, Ісус говорить, що виганяє демонів «за допомогою Божої сили [буквально «пальця»]». (Див. коментар до Лк 11:20.)

Зневажливі слова. Йдеться про образливі або наклепницькі висловлювання, які знеславлюють Бога чи щось святе. Оскільки святий дух походить від Бога, свідомо протидіяти духові чи заперечувати його дію — це те саме, що зневажати самого Бога. Як видно з Мт 12:24, 28, юдейські релігійні провідники бачили, як Божий дух діяв через Ісуса, коли він здійснював чуда, все ж вони приписували цю силу Сатані Дияволу.

Цьому віці. Тут вживається грецьке слово айо́н. Воно стосується не просто якогось проміжку часу, а епохи, яка характеризується певними ознаками чи обставинами. Ісус говорить, що зневажливі слова проти святого духу не будуть прощені ані в цьому безбожному віці, коли править Сатана (2Кр 4:4; Еф 2:2; Тит 2:12), ані в прийдешньому, коли правитиме Бог і люди матимуть «вічне життя» (Лк 18:29, 30; див. глосарій.)

Змії, роде гадючий. Сатана, «змій стародавній» (Об 12:9), є, образно кажучи, прабатьком ворогів правдивого поклоніння. Тому Ісус справедливо назвав цих релігійних провідників «зміями, родом гадючим» (Ів 8:44; 1Ів 3:12). Своїм беззаконням вони завдавали смертоносної духовної шкоди тим, хто потрапляв під їхній вплив. Іван Хреститель також використовував вислів «рід гадючий» (Мт 3:7).

Роде гадючий. Див. коментар до Мт 23:33.

Перелюбним. Або «невірним». У духовному розумінні перелюб вказує на невірність Богові, яку виявляють ті, хто зв’язаний з ним угодою. Буквальний Ізраїль порушував Закон-угоду, тримаючись звичаїв фальшивої релігії, тому був винний у духовному перелюбі (Єр 3:8, 9; 5:7, 8; 9:2; 13:27; 23:10; Ос 7:4). З тих самих причин Ісус засуджував тогочасних євреїв, називаючи їх перелюбним поколінням (Мт 12:39; 16:4). Якщо християни, з котрими укладено нову угоду, опоганюють себе стосунками з цим світом, вони вчиняють духовний перелюб. Те саме стосується всіх, хто присвятився Єгові (Як 4:4).

Перелюбне. Стосується духовного перелюбу, тобто невірності Богові. (Див. коментар до Мр 8:38.)

Знаку, даного через пророка Йону. Йона приблизно три дні пробув у череві риби, і своє звільнення звідти він прирівняв до звільнення з могили (Йн 1:17—2:2). Ісусове воскресіння мало бути таким же реальним, як звільнення Йони з черева риби. Але навіть попри те, що Ісус, провівши неповні три дні в могилі, воскрес, його жорстокі противники не повірили в нього.

Три дні і три ночі. Інші біблійні оповіді показують, що цей вислів може означати неповні три дні і що неповний день міг вважатися цілим днем (Бт 42:17, 18; 1Цр 12:5, 12; Мт 27:62—66; 28:1—6).

Цариця з півдня. Тобто цариця Шеви. Вважається, що її царство лежало в південно-західній частині Аравійського півострова (1Цр 10:1).

Брати. Грецьке слово аделфо́с («брат») у Біблії може стосуватися духовного споріднення, але в цьому вірші воно вжите щодо Ісусових єдиноутробних братів, молодших синів Йосипа і Марії. Дехто вірить, що Марія після народження Ісуса лишилася незайманою, і стверджує, що тут слово аделфо́с стосується двоюрідних братів. Однак у Грецьких Писаннях стосовно двоюрідних братів використовується інше слово, анепсіо́с (Кл 4:10). Крім того, в Лк 21:16 поряд вжито слова аделфо́н (означає «брати») і сінґено́н (означає «родичі», в тому числі двоюрідні брати). З цих прикладів видно, що слова, якими в Грецьких Писаннях описували родинні зв’язки, не були взаємозамінними.

Брати. Тобто Ісусові брати по матері. Їхні імена згадуються в Мт 13:55 і Мр 6:3. (Більше інформації щодо значення слова «брат» міститься в коментарі до Мт 13:55.)

І хтось... з тобою. Цього вірша немає в деяких стародавніх рукописах.

Ось моя мати і мої брати! Тут Ісус показує різницю між своїми рідними братами, деякі з яких, очевидно, не вірили в нього (Ів 7:5), та своїми духовними братами, тобто учнями. Ісус підкреслює, що, хоч би якими цінними були для нього сімейні узи, він набагато більше цінує стосунки з тими, хто «виконує волю [його] небесного Батька» (Мт 12:50).

Медіафайли

Зерно
Зерно

Можливо, Ісусові учні зривали і їли зерна пшениці, подібні до тих, що тут зображені.

Синагога у I столітті
Синагога у I столітті

Це зображення дає уявлення про те, як могла виглядати стародавня синагога. В основу зображення лягли деякі елементи синагоги першого століття, знайденої в місті Гамла, приблизно за 10 км на північний схід від Галілейського моря.

Рогата гадюка
Рогата гадюка

Як Іван Хреститель, так і Ісус називали книжників і фарисеїв «родом гадючим», тому що їхні фальшиві вчення були немов смертельна отрута для довірливих людей (Мт 3:7; 12:34). На фотографії зображено рогату гадюку. Вона вирізняється тим, що над очима має два невеликих вирости, які нагадують роги. Також в Ізраїлі водяться такі небезпечні види гадюк, як носата гадюка (Vipera ammodytes), що трапляється в долині річки Йордан, і палестинська гадюка (Vipera palaestina).