Євангеліє від Марка 13:1—37

13  Коли Ісус виходив з храму, один учень сказав: «Учителю, поглянь! Яке чудове каміння і будівлі!»+  На це Ісус сказав: «Бачиш ці великі будівлі? Не залишиться тут каменя на камені, усе буде зруйновано».+  Коли він сидів на Оливковій горі, звідки було видно храм, Петро, Яків, Іван та Андрій запитали його наодинці:  «Скажи нам, коли це станеться і яка ознака вказуватиме, що все це невдовзі закінчиться?»+  Тож Ісус почав говорити: «Стережіться, щоб вас ніхто не ввів в оману,+  бо багато буде тих, хто прийде під моїм іменем, кажучи: “Я Христос”, і вони багатьох введуть в оману.  Крім того, коли почуєте про війни у різних місцях, не лякайтеся; усе це має відбуватися, але це ще не кінець.+  Повстане народ на народ і царство на царство;+ в одному місці за іншим відбуватимуться землетруси; також буде голод.+ Усе це початок нестерпних мук.+  Ви ж пильнуйте. Через мене віддаватимуть вас місцевим судам+ і битимуть у синагогах,+ а також ставитимуть перед намісниками й царями, і це дасть вам нагоду свідчити їм.+ 10  І поміж усіма народами спершу має проповідуватись добра новина.+ 11  Коли вас схоплять, аби віддати під суд, не тривожтеся наперед, що говорити, а кажіть те, що вам буде дано в ту мить, бо тоді будете говорити не ви, а святий дух.+ 12  І брат брата віддаватиме на смерть, а батько — дитину. Діти повстануть проти батьків та віддадуть їх на смерть.+ 13  І за моє ім’я всі будуть вас ненавидіти.+ Але хто витримає+ до кінця,+ той спасеться.+ 14  Коли ж побачите, що мерзота, яка спричиняє спустошення,+ стоїть там, де не повинна (щоб зрозуміти це, читачеві потрібна розважливість), то нехай ті, що в Юдеї, втікають у гори.+ 15  Хто буде в той час на даху, хай не спускається і не заходить у дім, аби щось узяти.+ 16  І, хто буде в полі, нехай не повертається додому за одягом. 17  Горе в ті дні жінкам, які будуть вагітні або годуватимуть грудьми!+ 18  Моліться, щоб це не сталося взимку. 19  Бо в ті дні буде таке лихо,+ якого не було від початку світу, створеного Богом, і аж дотепер* і вже ніколи не буде.+ 20  І якби Єгова не скоротив ті дні, то не врятувалася б жодна людина*. Але задля своїх обранців він їх скоротить.+ 21  Якщо тоді хтось вам скаже: “Дивіться, Христос тут!” або “Дивіться, він там!” — не вірте.+ 22  Бо з’являться лжехристи і лжепророки,+ які чинитимуть знаки та чуда, щоб, коли можливо, звести обранців. 23  Тому будьте обачні.+ Я вам розповів про все заздалегідь. 24  У ті дні, після того лиха, сонце потемніє і місяць не дасть свого світла,+ 25  зірки попадають з неба і сили, що на небі, затрясуться. 26  Тоді побачать Сина людського,+ який прийде в хмарах з великою силою та славою.+ 27  І він пошле ангелів та збере своїх обранців з чотирьох сторін світу — від краю землі до краю небес.+ 28  Візьміть для прикладу фігове дерево: як тільки його пагінці набрякають і випускають листя, ви знаєте, що близько літо.+ 29  Так само, коли ви побачите, що все це відбувається, знайте, що Син людський близько, при дверях.+ 30  Правду кажу вам: не промине це покоління, як усе це станеться.+ 31  Небо і земля проминуть,+ але слова мої нізащо не проминуть.+ 32  А про день той чи годину не знає ніхто: ні ангели на небі, ні Син, а тільки Батько.+ 33  Будьте насторожі, пильнуйте,+ бо не знаєте, коли настане визначений час.+ 34  Це подібно до того, як чоловік, покинувши свій дім, вирушає в іншу країну. Він доручає своїм рабам+ наглядати за домом, давши кожному з них завдання, і наказує сторожеві пильнувати.+ 35  Тож пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде господар дому:+ чи ввечері, чи опівночі, чи перед світанком, чи рано-вранці.+ 36  Пильнуйте, щоб ви не спали,+ коли він прийде, а прийде він несподівано. 37  Що кажу вам, кажу всім: пильнуйте».+

Примітки

Або «до того часу».
Букв. «жодне тіло».

Коментарі

Не залишиться тут каменя на камені. Пророцтво Ісуса виконалось до найменших дрібниць у 70 році н. е., коли римляни зруйнували Єрусалим та його храм. Усе місто, за винятком деяких частин муру, вони зрівняли з землею.

Не залишиться тут каменя на камені. Див. коментар до Мт 24:2.

Звідки було видно храм. Або «напроти храму». Марко пояснює, що храм було видно з Оливкової гори; для більшості євреїв ця інформація була б зайвою. (Див. «Вступ до Марка».)

Кінець. Або «повний кінець». Тут вживається грецьке слово те́лос, на відміну від Мт 24:3, де вживається слово сінте́лейа, перекладене як «закінчення», і Мр 13:4, де вживається дієслово сінтеле́о, передане як «закінчиться». (Див. коментарі до Мт 24:3; Мр 13:4 і глосарій, «Закінчення віку».)

Кінця. Або «повного кінця; остаточного кінця». Див. коментар до Мр 13:7.

Закінчиться. Грецьке дієслово сінтеле́о споріднене з іменником сінте́лейа, що означає «сукупний кінець; закінчення разом» і трапляється у паралельній оповіді в Мт 24:3. (Грецьке слово сінте́лейа також міститься у Мт 13:39, 40, 49; 28:20; Єв 9:26.) Це «закінчення» вказує на період, впродовж якого відбувається низка подій, що веде до повного «кінця», згаданого у Мр 13:7, 13, де словом «кінець» перекладене інше грецьке слово, те́лос. (Див. коментарі до Мр 13:7, 13 і глосарій, «Закінчення віку».)

Я Христос. Тобто Месія. Букв. «я є». (Пор. паралельну оповідь в Мт 24:5.)

Закінчення. Грецьке слово сінте́лейа означає «сукупний кінець; закінчення разом» (Мт 13:39, 40, 49; 28:20; Єв 9:26). Воно вказує на період, впродовж якого відбувається низка подій, що веде до повного «кінця», згаданого у Мт 24:6, 14, де словом «кінець» перекладене інше грецьке слово, те́лос. (Див. коментарі до Мт 24:6, 14 і глосарій, «Закінчення віку».)

Закінчиться. Грецьке дієслово сінтеле́о споріднене з іменником сінте́лейа, що означає «сукупний кінець; закінчення разом» і трапляється у паралельній оповіді в Мт 24:3. (Грецьке слово сінте́лейа також міститься у Мт 13:39, 40, 49; 28:20; Єв 9:26.) Це «закінчення» вказує на період, впродовж якого відбувається низка подій, що веде до повного «кінця», згаданого у Мр 13:7, 13, де словом «кінець» перекладене інше грецьке слово, те́лос. (Див. коментарі до Мр 13:7, 13 і глосарій, «Закінчення віку».)

Кінець. Або «повний кінець». Тут вживається грецьке слово те́лос, на відміну від Мт 24:3, де вживається слово сінте́лейа, перекладене як «закінчення», і Мр 13:4, де вживається дієслово сінтеле́о, передане як «закінчиться». (Див. коментарі до Мт 24:3; Мр 13:4 і глосарій, «Закінчення віку».)

Повстане. Або «збуриться; підніметься». Грецьке слово в цьому вірші означає «виступити проти когось з ворожістю», і його можна також перекласти як «піднятися зі зброєю» або «піти війною».

Поміж усіма народами. Цей вислів підкреслює масштаби проповідницької праці і показує, що учні мали проповідувати не лише своїм співвітчизникам, євреям. Грецьке слово е́тнос, яке перекладається як «народ», в широкому значенні стосується групи людей, що об’єднана спільним походженням і мовою. Народ або етнічна група зазвичай живе в межах певних географічних кордонів.

Повстане. Див. коментар до Мт 24:7.

Народ. Грецьке слово е́тнос має широке значення і може вказувати на людей, які живуть в межах певних політичних або географічних кордонів, як-от у якійсь країні, або ж на людей, які належать до певної етнічної групи. (Див. коментар до Мр 13:10.)

Нестерпних мук. Грецьке слово, перекладене як «нестерпні муки», буквально означає сильний біль під час пологів. Тут воно стосується мук, болю і страждань у ширшому значенні і може вказувати на те, що, подібно до пологових мук, передречені біди і страждання перед великим лихом (Мр 13:19) ставатимуть частішими, сильнішими і тривалішими.

Найвищим судом. Йдеться про Синедріон — судовий орган в Єрусалимі, що складався з первосвященика і 70 старійшин та книжників. Рішення цього суду юдеї вважали остаточними. (Див. глосарій, «Синедріон».)

Синедріон. Тобто юдейський верховний суд в Єрусалимі. Грецьке слово сіне́дріон буквально означає «спільне засідання». Хоча це загальне поняття, яке стосувалося будь-яких зборів чи засідань, в Ізраїлі воно могло стосуватися релігійного судового органу. (Див. коментар до Мт 5:22 і глосарій; див. додаток Б12, де позначено можливе місце розташування залу Синедріону.)

Місцевим судам. У Грецьких Писаннях слово сіне́дріон, яке тут вживається у множині і перекладається як «місцеві суди», найчастіше стосується Синедріону — юдейського верховного суду в Єрусалимі. (Див. глосарій, «Синедріон», і коментарі до Мт 5:22; 26:59.) Однак це слово також мало ширше значення і означало будь-які збори або засідання. В цьому вірші воно стосується місцевих судів, які діяли при синагогах і могли присудити тілесне покарання або вигнання з громади (Мт 10:17; 23:34; Лк 21:12; Ів 9:22; 12:42; 16:2).

Цю добру новину. Грецьке слово еуанґе́ліон походить від слова еу, що означає «добрий», і а́нґелос, що означає «той, хто приносить новину; той, хто проголошує (повідомляє)». (Див. глосарій.) У деяких перекладах Біблії воно передане як «євангеліє». Споріднене грецьке слово еуанґелісте́с, яке дехто перекладає як «благовісник» або «євангеліст», означає «проповідник доброї новини» (Дії 21:8; Еф 4:11; 2Тм 4:5; також прим.).

Поміж усіма народами. Цей вислів підкреслює масштаби проповідницької праці і показує, що учні мали проповідувати не лише своїм співвітчизникам, євреям. Грецьке слово е́тнос, яке перекладається як «народ», в широкому значенні стосується групи людей, що об’єднана спільним походженням і мовою. Народ або етнічна група зазвичай живе в межах певних географічних кордонів.

Добра новина. Див. коментар до Мт 24:14.

Схоплять. Грецьке дієслово а́ґо вжито як юридичний термін, що означає «арештовувати; брати під варту» і може містити думку про застосування сили.

Кінець. Або «повний кінець». Тут вживається грецьке слово те́лос, на відміну від Мт 24:3, де вживається слово сінте́лейа, перекладене як «закінчення», і Мр 13:4, де вживається дієслово сінтеле́о, передане як «закінчиться». (Див. коментарі до Мт 24:3; Мр 13:4 і глосарій, «Закінчення віку».)

Витримає. Грецьке дієслово, перекладене як «витримувати» (гіпоме́но), буквально означає «залишатися (стояти) під». Воно часто означає «залишатися, замість того щоб втекти; не здавати своїх позицій; триматися до кінця; залишатися непохитним» (Мт 10:22; Рм 12:12; Єв 10:32; Як 5:11). У цьому контексті воно вказує на те, що людина продовжує поводитись як учень Христа, незважаючи на протидію і випробування (Мр 13:11—13).

Кінця. Або «повного кінця; остаточного кінця». Див. коментар до Мр 13:7.

В Юдеї. Тобто в римській провінції Юдея.

У гори. Згідно з повідомленням історика Євсевія, який жив у IV столітті, християни з Юдеї та Єрусалима, перетнувши річку Йордан, втекли до гірського міста Пелли, що в Десятимісті.

В Юдеї. Див. коментар до Мт 24:16.

У гори. Див. коментарі до Мт 24:16.

На даху. Будинки мали плаский дах. На даху часто щось зберігали (ІсН 2:6), там відпочивали (2См 11:2), спали (1См 9:26) і відзначали свята, які були частиною поклоніння (Не 8:16—18). Закон вимагав, щоб на даху була огорожа (Пв 22:8). Щоб зійти з даху, не обов’язково було заходити в будинок; спуститися можна було зовнішніми сходами або драбиною. Цими словами Ісус наголосив на необхідності швидко втікати.

На даху. Див. коментар до Мт 24:17.

Взимку. Через сильні дощі, повені і холод у цей період було важко подорожувати, знаходити їжу і сховок (Езд 10:9, 13).

Взимку. Див. коментар до Мт 24:20.

Якби Єгова не скоротив ті дні. Ісус пояснює своїм учням, що́ робитиме його Батько під час великого лиха. Висловлювання в цьому пророцтві Ісуса подібні до висловлювань у пророцтвах з Єврейських Писань, в яких вживається Боже ім’я (Іс 1:9; 65:8; Єр 46:28 [26:28, Септуагінта]; Ам 9:8). Хоча в більшості грецьких рукописів тут вживається Кı́ріос (Господь), існують вагомі підстави вважати, що Боже ім’я містилося в тексті оригіналу, але пізніше було замінено титулом Господь. Тому в основному тексті цього видання вживається ім’я Єгова. (Див. додатки В1 та В3, вступ і Мр 13:20.)

Христос. Грецькою го Хрісто́с. Цей титул є відповідником титулу «Месія» (від єврейського машı́ах); обидва слова означають «Помазанець». За словами юдейського історика Йосифа Флавія, в I столітті н. е. з’являлися так звані пророки чи визволителі, які обіцяли людям звільнення від римського гніту. Їхні послідовники, мабуть, вважали їх політичними Месіями.

Я Христос. Тобто Месія. Букв. «я є». (Пор. паралельну оповідь в Мт 24:5.)

Лжехристи. Або «лжемесії». Грецьке слово псеудо́хрістос трапляється лише тут і в паралельній розповіді у Мт 24:24. Воно стосується будь-кого, хто посягає на роль Христа, тобто Месії (буквально «Помазанця»). (Див. коментарі до Мт 24:5; Мр 13:6.)

Побачать. Грецьке дієслово, перекладене як «побачать», буквально означає «бачити предмет; дивитися». Але воно також може вживатись у переносному значенні і означати «бачити очима розуму; розуміти; усвідомлювати» (Еф 1:18).

Син... людський. Або «Син людини». Цей вислів вживається в Євангеліях близько 80 разів. Так Ісус називає самого себе, очевидно, для того щоб підкреслити, що він дійсно був людиною, народженою від жінки, і що був подібним до Адама, завдяки чому міг викупити людство від гріха і смерті (Рм 5:12, 14, 15). Вислів «Син людський» також показує, що Ісус є Месією, тобто Христом (Дн 7:13, 14; див. глосарій).

Побачать. Див. коментар до Мт 24:30.

Сина людського. Див. коментар до Мт 8:20.

В хмарах. Хмари не поліпшують, а погіршують видимість, але спостерігачі зможуть «бачити» очима розуму (Дії 1:9).

З чотирьох сторін світу. Букв. «з чотирьох вітрів». Ідіома, що вказує на чотири географічні напрямки — північ, південь, захід, схід — і тому означає «з усіх напрямків; звідусіль» (Єр 49:36; Єз 37:9; Дн 8:8).

З чотирьох сторін світу. Див. коментар до Мт 24:31.

Для прикладу. Або «як притчу; як урок». (Див. коментар до Мт 13:3.)

Для прикладу. Див. коментар до Мт 24:32.

Небо і земля проминуть. Інші біблійні вірші показують, що небо і земля існуватимуть вічно (Бт 9:16; Пс 104:5; Ек 1:4). Тож цей вислів можна зрозуміти як гіперболу: навіть якби сталося неможливе і небо і земля проминули, Ісусові слова все одно сповняться. (Пор. Мт 5:18.) Проте, можливо, тут ідеться про символічні небеса і землю, які в Об 21:1 названо «колишніми небом і землею».

Слова мої нізащо не проминуть. В грецькому тексті перед дієсловом вживаються дві заперечні частки для підсилення заперечення, що яскраво підкреслює надійність Ісусових слів. Хоча деякі рукописи містять лише одне з двох заперечень, аналіз рукописів свідчить на користь варіанта, вжитого в цьому виданні.

Сторожеві. У давні часи сторожі несли службу при вході до міст, храмів та іноді до приватних домів. Вони не лише замикали брами і двері на ніч, але й виконували роль вартових (2См 18:24, 26; 2Цр 7:10, 11; Ес 2:21—23; 6:2; Ів 18:17). Навівши таке порівняння, Ісус наголосив, що християнам слід бути насторожі і пильнувати до того часу, коли він прийде, щоб виконати присуд над ворогами (Мр 13:26).

Пильнуйте. Основне значення грецького слова — «не засинати; не спати», але в багатьох контекстах воно означає «бути насторожі; пильнувати». Матвій вживає його в Мт 24:43; 25:13; 26:38, 40, 41. З Мт 24:44 видно, що він пов’язує це слово з необхідністю бути готовим. (Див. коментар до Мт 26:38.)

Пильнуйте. Букв. «не спіть». Раніше Ісус вже наголошував на тому, що учням не можна спати духовно, адже вони не знають, в який день чи годину він прийде. (Див. коментарі до Мт 24:42; 25:13.) Він повторює це заохочення тут і в Мт 26:41, пов’язуючи необхідність духовно пильнувати з необхідністю наполегливо молитися. Подібні заохочення містяться і в інших книгах Грецьких Писань, а це показує, що правдивим християнам вкрай важливо бути духовно пильними (1Кр 16:13; Кл 4:2; 1Фс 5:6; 1Пт 5:8; Об 16:15).

Пильнуйте. Букв. «не спіть». Раніше Ісус вже наголошував на тому, що учням не можна спати духовно, адже вони не знають, в який день чи годину він прийде. (Див. коментарі до Мт 24:42; 25:13; Мр 13:35.) Він повторює це заохочення тут і в Мр 14:38, пов’язуючи необхідність духовно пильнувати з необхідністю наполегливо молитися. Подібні заохочення містяться і в інших книгах Грецьких Писань, а це показує, що правдивим християнам вкрай важливо бути духовно пильними (1Кр 16:13; Кл 4:2; 1Фс 5:6; 1Пт 5:8; Об 16:15).

Четвертої сторожі. Тобто приблизно від 03:00 до сходу сонця приблизно о 06:00. Тут використано поширену серед греків і римлян систему поділу, за якою ніч ділили на чотири частини (сторо́жі). У давнину євреї ділили ніч на три сторожі, по чотири години в кожній (Вх 14:24; Сд 7:19), але в часи Ісуса загальноприйнятою була римська система.

Перш ніж проспіває півень. Ця фраза міститься в усіх чотирьох Євангеліях, але тільки Марко згадує, що півень мав проспівати двічі (Мт 26:74, 75; Мр 14:30, 72; Лк 22:34, 60, 61; Ів 13:38; 18:27). З Мішни видно, що за днів Ісуса в Єрусалимі тримали півнів, і це свідчить про правдивість біблійної оповіді. Півень заспівав, очевидно, рано-вранці.

Перш ніж... проспіває півень. Ця фраза міститься в усіх чотирьох Євангеліях, але тільки Марко згадує, що півень мав проспівати двічі (Мт 26:34, 74, 75; Мр 14:72; Лк 22:34, 60, 61; Ів 13:38; 18:27). З Мішни видно, що за днів Ісуса в Єрусалимі тримали півнів, і це свідчить про правдивість біблійної оповіді. Півень заспівав, очевидно, рано-вранці. (Див. коментар до Мр 13:35.)

Півень проспівав. Про це говориться в усіх чотирьох Євангеліях, але тільки Марко згадує, що півень проспівав удруге (Мт 26:34, 74, 75; Мр 14:30; Лк 22:34, 60, 61; Ів 13:38; 18:27). З Мішни видно, що за днів Ісуса в Єрусалимі тримали півнів, і це свідчить про правдивість біблійної оповіді. Півень заспівав, очевидно, перед світанком. (Див. коментар до Мр 13:35.)

Пильнуйте. Основне значення грецького слова — «не засинати; не спати», але в багатьох контекстах воно означає «бути насторожі; пильнувати». Марко вживає його також у Мр 13:34, 37; 14:34, 37, 38. (Див. коментарі до Мт 24:42; 26:38; Мр 14:34.)

Ввечері. У цьому вірші йдеться про поширену серед греків і римлян систему поділу, за якою ніч ділили на чотири частини (сторо́жі). Кожна з них тривала приблизно три години, перша починалася о 18:00, а остання закінчувалася о 06:00. (Див. також наступний коментар у цьому вірші.) У давнину євреї ділили ніч на три сторожі, по чотири години в кожній (Вх 14:24; Сд 7:19), але в часи Ісуса загальноприйнятою була римська система. Вислів «ввечері» у цьому вірші стосується першої нічної сторожі, тобто періоду від заходу сонця до приблизно 21:00. (Див. коментар до Мт 14:25.)

Опівночі. Йдеться про другу нічну сторожу відповідно до поширеної серед греків і римлян системи поділу, тобто приблизно від 21:00 до півночі. (Див. коментар до слова ввечері у цьому вірші.)

Перед світанком. Букв. «коли співає півень». Відповідно до поширеної серед греків і римлян системи поділу так називали третю сторожу, тобто частину ночі від півночі до приблизно 03:00. (Див. попередній коментар до цього вірша.) Імовірно, це був час, коли співає півень (Мр 14:72). Загальновідомо, що в країнах на схід від Середземного моря час віддавна визначали за співом півнів. (Див. коментарі до Мт 26:34; Мр 14:30, 72.)

Рано-вранці. Йдеться про четверту нічну сторожу відповідно до поширеної серед греків і римлян системи поділу, тобто приблизно від 03:00 до сходу сонця. (Див. попередній коментар до цього вірша.)

Медіафайли

Камені з храмової гори
Камені з храмової гори

Тут зображено камені, які лежать біля південної частини Стіни Плачу. Вважається, що вони були частиною споруд на храмовій горі у I столітті. Їх залишили як сумне нагадування про знищення Єрусалима та його храму римлянами.

Оливкова гора
Оливкова гора

Оливкова гора (1) — це пасмо вапнякових пагорбів з пологими схилами, що лежить на схід від Єрусалима і відділене від міста долиною Кедрон. Узвишшя навпроти храмової гори (2) сягає 812 м, і саме воно в Біблії зазвичай називається Оливковою горою. На Оливковій горі Ісус розповів учням про ознаку своєї присутності.