Євангеліє від Луки 21:1—38

21  Ісус підвів очі та побачив, як заможні люди кидали пожертви в скриньки для дарів.+  Потім він помітив нужденну вдову, котра вкинула дві монетки, які були майже нічого не варті,+  і сказав: «Правду кажу вам: ця бідна вдова вкинула більше, ніж усі вони.+  Бо всі кидали* дари через те, що мають надмір, а ця убога жінка, хоча й живе в нужді*, вкинула все, що мала на прожиток».+  Пізніше, коли дехто говорив про храм — про те, як він оздоблений гарним камінням і присвяченими дарами,+  Ісус сказав: «Прийдуть дні, коли з усього, що ви бачите, не залишиться тут каменя на камені, усе буде зруйновано».+  Тоді вони почали розпитувати його: «Учителю, коли це станеться і яка ознака вказуватиме, що все це невдовзі відбудеться?»+  А він відповів: «Стережіться, щоб вас не ввели в оману,+ бо багато буде тих, хто прийде під моїм іменем, кажучи: “Я Христос” і “Час наблизився”. Ви ж не йдіть за ними.+  Більш того, коли почуєте про війни та заворушення*, не жахайтесь: усе це має відбуватися спочатку, але кінець прийде не відразу».+ 10  Потім він сказав: «Повстане народ на народ+ і царство на царство.+ 11  Відбуватимуться сильні землетруси, і в одному місці за іншим буде голод та епідемії.+ Люди бачитимуть страшні видовища, а з неба з’являтимуться великі знаки. 12  Але перед тим як усе це станеться, люди будуть хапати вас і переслідувати,+ віддаючи в синагоги і в’язниці. За моє ім’я вас поведуть до царів та намісників.+ 13  Унаслідок цього ви зможете давати свідчення. 14  Тож постановіть у своєму серці не готуватись наперед, як захищатися,+ 15  бо я дам вам такі слова й мудрість, яким всі ваші противники разом узяті не зможуть протистояти чи перечити.+ 16  Крім того, вас будуть видавати* навіть батьки, брати, родичі й друзі, і декому з вас заподіють смерть.+ 17  І за моє ім’я всі будуть вас ненавидіти.+ 18  Але навіть волосина не впаде з вашої голови.+ 19  І своєю витривалістю ви збережете своє життя.+ 20  А коли побачите, що Єрусалим оточений військовими таборами,+ знайте, що наблизилося його спустошення.+ 21  Тоді нехай ті, що в Юдеї, втікають у гори,+ той, хто в місті, хай виходить з нього, а той, хто в околицях, хай у нього не входить. 22  Бо в ті дні виконається правосуддя, щоб сповнилося все написане. 23  Горе в ті дні жінкам, які будуть вагітні або годуватимуть грудьми!+ Адже в цьому краї* настане велика скрута і на його народ виллється лють. 24  Одні поляжуть від вістря меча, а інші підуть у полон до всіх народів;+ і народи топтатимуть Єрусалим, аж поки не закінчаться визначені для народів часи.+ 25  Крім того, на сонці, місяці й зірках будуть знаки,+ а на землі народи зазнаватимуть страждання, бо через рев розбурханого моря вони не бачитимуть виходу. 26  Люди будуть мліти від страху та очікування того, що́ насувається на населену землю, бо сили небесні затрясуться.+ 27  Тоді побачать Сина людського,+ який прийде в хмарі із силою та великою славою.+ 28  Коли ж це почне відбуватися, випростуйтесь та підніміть голови, бо наближається ваше визволення». 29  Далі він навів їм приклад: «Зверніть увагу на фігове дерево та всі інші дерева:+ 30  коли вони пускають бруньки, ви бачите це і знаєте, що вже близько літо. 31  Так само, коли побачите, що все це відбувається, знайте, що Царство Боже близько. 32  Правду кажу вам: не промине це покоління, як усе це станеться.+ 33  Небо і земля проминуть, але слова мої нізащо не проминуть.+ 34  А ви зважайте на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися переїданням, п’янством+ і життєвими тривогами*+ і щоб той день не захопив вас зненацька, 35  немов пастка,+ оскільки він прийде на всіх, хто живе по цілій землі. 36  Тож пильнуйте+ і повсякчас благайте,+ щоб ви змогли уникнути всього того, що має відбутися, і стати перед Сином людським».+ 37  Вдень Ісус навчав у храмі, а ввечері він виходив і ночував на горі, яка називалась Оливковою. 38  Рано-вранці ж весь народ приходив до нього в храм, щоб слухати його.

Примітки

Або «жертвували».
Або «бідності».
Або «безладдя; повстання».
Або «зраджувати».
Букв. «землі».
Або «тривогами про засоби для існування; повсякденними клопотами».

Коментарі

Скриньки для дарів. Див. коментар до Мр 12:41.

Нужденну. Або «бідну». Вжите тут грецьке слово пеніхро́с може вказувати на особу, якій бракує найнеобхіднішого або яка ледь зводить кінці з кінцями. Це слово більше не трапляється у Грецьких Писаннях.

Дві монетки, які були майже нічого не варті. Букв. «дві лепти». Форма множини грецького слова лепто́н, що означає щось маленьке і тонке. Лепта дорівнювала 1/128 денарія і, очевидно, була найменшою мідною чи бронзовою монетою, яку використовували в Ізраїлі. (Див. глосарій, «Лепта», і додаток Б14.)

Все, що мала на прожиток. Як видно з коментаря до Лк 21:2, вдова вкинула у скриньку для дарів «дві лепти» — еквівалент 1/64 денного заробітку. У той час в Ізраїлі лепта була монетою найменшої вартості. Згідно з Матвія 10:29, за асарій (еквівалент восьми лепт) людина могла купити два горобці, а горобець був одним із найдешевших птахів, яких використовували в їжу. Отже вдова мала лише половину грошей, необхідних для того, щоб купити одного горобця; цього не вистачило б навіть на один обід.

Я Христос. Букв. «я є». (Див. коментар до Мр 13:6.)

Кінець. Або «повний кінець; остаточний кінець». (Див. коментар до Мт 24:6.)

Повстане. Див. коментар до Мт 24:7.

Народ. Див. коментар до Мт 24:7.

Епідемії. Або «пошесті». З трьох письменників, які у своїх Євангеліях записали видатне Ісусове пророцтво про час кінця, лише Лука згадує про цю складову ознаки часу кінця (Лк 21:7; Мт 24:3, 7; Мр 13:4, 8). Три євангельські оповіді доповнюють одна одну. Грецьке слово, перекладене словом «епідемії», у Біблії міститься ще тільки в одному вірші — в Дії 24:5. Там воно перекладене як «паразит» і використане у переносному значенні щодо того, кого вважали порушником спокою і загрозою для суспільства.

Страшні видовища. Походить від грецького дієслова фобе́о, яке означає «боятися». У Грецьких Писаннях вживається лише в цьому вірші і, очевидно, стосується подій, які вселяють жах.

Такі слова. Або «переконливу мову». Букв. «уста». Тут грецьке слово сто́ма вживається у значенні «мова» або «сила слова».

Витривалістю. У Біблії грецький іменник гіпомоне́ передає думку про витривалість, яку людина виявляє з мужністю, непохитністю і терпеливістю, не втрачаючи надії попри перешкоди, переслідування, випробування чи спокуси. Споріднене дієслово гіпоме́но, що перекладається як «витримувати», буквально означає «залишатися (стояти) під». Воно часто означає «залишатися, замість того щоб втекти; не здавати своїх позицій; триматися до кінця; залишатися непохитним» (Мт 10:22; Рм 12:12; Єв 10:32; Як 5:11).

Збережете своє життя. Або «здобудете (отримаєте) своє життя (свої душі)». Значення грецького слова псіхе́, яке традиційно перекладають як «душа», залежить від контексту. (Див. глосарій, «Душа».) Часто воно стосується життя людини — теперішнього чи майбутнього. Тут воно може перекладатись як «своє майбутнє життя» або «своє справжнє життя».

В Юдеї. Тобто в римській провінції Юдея.

У гори. Згідно з повідомленням історика Євсевія, який жив у IV столітті, християни з Юдеї та Єрусалима, перетнувши річку Йордан, втекли до гірського міста Пелли, що в Десятимісті. (Див. додаток Б10.)

В ті дні виконається правосуддя. Або «це дні помсти», тобто Божої помсти і суду. Ісус не вперше цитує пророцтво Ісаї. Колись у синагозі в Назареті він уже цитував частину цього пророцтва (Іс 61:1, 2), показуючи, що воно стосується його. Однак в Біблії не говориться, що тоді він згадав ту частину пророцтва, де йшлося про «день помсти нашого Бога» (Лк 4:16—21). Тепер же Ісус проголошує «дні помсти», передрікаючи, що Єрусалим буде оточений військовими таборами. Про Божу помсту згадувалось серед всього написаного у Єврейських Писаннях. Грецьке слово, яке тут перекладене як «виконається правосуддя», або «помста», трапляється в Септуагінті в Пв 32:35; Єр 46:10 [26:10, LXX]; Ос 9:7. У цих віршах єврейські слова українською перекладено як «помста» або «покарання».

Визначені для народів часи. Або «часи язичників (поган)». Грецьке слово кайро́с (вжите тут у формі множини і перекладене як «визначені часи») може стосуватись конкретного часу або встановленого чи визначеного періоду або «пори», що характеризуються певними ознаками (Мт 13:30; 21:34; Мр 11:13). Вислів «визначений час» вживається щодо початку Ісусового служіння (Мр 1:15) і часу його смерті (Мт 26:18). Слово кайро́с також використовується щодо майбутніх часів або пір, які встановлює Бог відповідно до свого наміру, особливо це стосується присутності Христа і його Царства (Дії 1:7; 3:19; 1Фс 5:1). З огляду на те, в якому значенні слово кайро́с вживається у Біблії, можна зробити висновок, що вислів «визначені для народів часи», очевидно, стосується не якогось невизначеного часу, а періоду з чіткими межами — початком і кінцем. Словом «народів» перекладена форма множини грецького слова е́тнос, яким біблійні письменники часто називали інші народи.

Населену землю. Висловом «населена земля» перекладено грецьке слово ойкуме́не, яке в широкому значенні стосується землі як місця проживання людей (Лк 4:5; Дії 17:31; Рм 10:18; Об 12:9; 16:14).

Побачать. Див. коментар до Мт 24:30.

Сина людського Див. коментар до Мт 8:20.

В хмарі. Див. коментар до Мт 24:30.

Небо і земля проминуть. Див. коментар до Мт 24:35.

Слова мої нізащо не проминуть. Див. коментар до Мт 24:35.

Стати. Коли в Біблії говориться, що особа чи група осіб стоїть перед тим, хто має владу, то це може означати, що вона має його схвалення (Пс 5:5; Пр 22:29; Лк 1:19). Наприклад, в Об 7:9, 15 сказано, що великий натовп людей «стоя[в] перед престолом та Ягням», тобто отримав схвалення від Бога та Ісуса.

Ночував на горі. Останні чотири дні свого земного життя Ісус упродовж дня був зайнятий служінням у Єрусалимі. Ввечері він разом з учнями йшов у Віфанію, що на східному схилі Оливкової гори, і, безперечно, ночував у домі Марти, Марії та Лазаря (Мт 21:17; Мр 11:11).

Медіафайли

Скриньки для дарів і вдова
Скриньки для дарів і вдова

Згідно з рабинськими джерелами, у храмі, збудованому Іродом, було 13 скриньок, або посудин, для дарів. Їх називали шофар. Єврейське слово шофа́р означає «баранячий ріг», і це вказує на те, що принаймні частина скриньки мала форму рога або сурми. Коли Ісус засудив тих, хто, даючи дари милосердя, образно кажучи, сурмив перед собою, його слухачі могли пригадати дзвін монет, які люди опускали в ці скриньки (Мт 6:2). Дві дрібні монети, які вкинула вдова, мабуть, впали майже нечутно, але Ісус показав, що ця жінка і її пожертва були цінними в очах Єгови.

Камені з храмової гори
Камені з храмової гори

Тут зображено камені, які лежать біля південної частини Стіни Плачу. Вважається, що вони були частиною споруд на храмовій горі у I столітті. Їх залишили як сумне нагадування про знищення Єрусалима та його храму римлянами.

Монета «Юдея полонена»
Монета «Юдея полонена»

У своєму видатному пророцтві про майбутнє Єрусалима та його храму Ісус передрік, що мешканці Юдеї «підуть у полон до всіх народів» (Лк 21:21, 24). Зображена тут монета — яскравий доказ сповнення Ісусових слів. Такі монети були вперше викарбувані 71 року н. е. на згадку про захоплення Юдеї. На лицьовому боці зображено Тита, сина імператора Веспасіана. Тит завершив розпочате Веспасіаном завоювання Юдеї. На зворотному боці монети зображено пальмове дерево, полонений єврей зі зв’язаними за спиною руками і єврейка у жалобі. Напис «IVDAEA CAPTA» означає «Юдея полонена».

Римський меч
Римський меч

Ісус передрік, що мешканці Єрусалима та Юдеї «поляжуть від вістря меча» (Лк 21:24). На фото зображено меч, якому 2000 років. Очевидно, він належав піхотинцю римського війська, що розташовувалось у Єрусалимі 66 року н. е., коли розпочалось повстання проти римлян. Довжина цього меча приблизно 60 см. На ньому збереглися залишки шкіряного чохла, або піхов. Як повідомлялось у 2011 році, меч було знайдено під час розкопок водовідвідного тунелю між Давидовим Містом та археологічним садом біля Стіни Плачу в Єрусалимі. Очевидно, мешканці Єрусалима використовували цей тунель як сховок у буремні часи перед знищенням Єрусалима 70 року н. е.