Лист до євреїв 9:1—28

9  Попередня угода містила закони про священне служіння і святе місце на землі.+ 2  Там був споруджений перший відділ намету, в якому стояв світильник,+ стіл, а також були викладені хліби представлення,+ і він називався Святе.+ 3  А за другою завісою+ був відділ намету, який називався Найсвятіше.+ 4  Там була золота курильниця+ й ковчег угоди,+ повністю покритий золотом.+ Усередині ковчега була золота посудина з манною,+ Ааронова палиця, що пустила бруньки,+ і таблиці+ угоди, 5  а на ковчезі — славні херувими, тінь яких падала на кришку+ примирення*. Однак тепер не час вдаватися в подробиці стосовно цього. 6  І, відколи все це так було споруджено, священики регулярно входять у перший відділ намету, щоб виконувати обов’язки, пов’язані зі священним служінням.+ 7  А в другий відділ раз у рік входить лише первосвященик,+ і входить не без крові.+ Він приносить її за себе+ та за гріхи народу,+ скоєні через незнання. 8  Так святий дух чітко показує, що, поки стояв перший намет, шлях у святе місце ще не був відкритий.+ 9  Цей намет є наочним прикладом, який стосується теперішнього часу,+ і Богу донині приносяться дари й жертви.+ Проте вони не можуть дати людині, яка служить* Богу, бездоганно чисте сумління.+ 10  Вони пов’язані лише з їжею, напоями та різного роду церемоніальними обмиваннями*.+ Такі вимоги закону стосувалися тіла+ і були накладені до визначеного часу, коли все мало бути доведене до ладу. 11  Коли ж з’явився Христос — первосвященик, який повинен був принести ті блага, котрі ми тепер маємо, він увійшов у величніший і досконаліший намет, нерукотворний, тобто той, що не належить до цього творіння. 12  Він раз і назавжди увійшов у святе місце — не з кров’ю козлів і молодих биків, а з власною кров’ю+ — та здобув для нас вічне визволення*.+ 13  Бо якщо кров козлів, биків+ і попіл з телиці, яким кропили тих, хто був опоганений, освячували людей настільки, що Бог вважав їх чистими,+ 14  то наскільки ж більше кров Христа,+ який завдяки дії вічного духу приніс себе непорочним Богу, очистить наше сумління від мертвих учинків,+ щоб ми служили* живому Богові!+ 15  Ось тому Христос і є посередником нової угоди,+ щоб завдяки його смерті покликані отримали обіцянку про вічну спадщину,+ оскільки на основі викупу їх було визволено+ від переступів, учинених під попередньою угодою. 16  Бо, де є угода з Богом, там має настати смерть людини, яка її уклала*, 17  тому що угода набирає сили лише після смерті. Отже, поки людина, яка уклала угоду*, жива, ця угода не чинна. 18  Зрештою, і попередня угода набула чинності* не без крові. 19  Адже Мойсей, ознайомивши цілий народ з усіма заповідями Закону, взяв кров молодих биків і козлів, воду, а також яскраво-червону вовну й гісоп та покропив книгу* і весь народ, 20  кажучи: «Це кров угоди, якої Бог наказав вам дотримуватися».+ 21  Так само він покропив кров’ю намет і все, що мало використовуватись у святому служінні.+ 22  Тож за Законом майже все очищається кров’ю,+ і без пролиття крові немає прощення.+ 23  Тому було необхідно, щоб земне відображення+ небесного очищалося саме так,+ а для небесного потрібні значно ліпші жертви. 24  Бо Христос увійшов не в рукотворне святе місце,+ зроблене на зразок дійсного,+ а в саме небо,+ щоб з’явитися перед* Богом задля нашого блага.+ 25  Первосвященик входить у святе місце з року в рік,+ але не зі своєю кров’ю, а з кров’ю тварин. Однак Христу не потрібно приносити себе в жертву багато разів. 26  Інакше йому б довелося багато разів страждати ще від заснування світу. А він виявився раз і назавжди при закінченні віків*, щоб усунути гріх, принісши в жертву самого себе.+ 27  Тож, подібно як люди мають один раз померти, а потім отримати присуд, 28  так і Христос був принесений в жертву раз і назавжди, щоб понести гріхи багатьох.+ А коли він з’явиться вдруге, то вже не для того, щоб усунути гріх*; і його побачать ті, хто з нетерпінням очікує, що він принесе їм спасіння.+

Примітки

Або «місце для примирення».
Або «виконує священне служіння».
Букв. «різними хрещеннями».
Букв. «викуплення».
Або «виконували священне служіння».
Або «посередника при укладанні угоди».
Або «посередник при укладанні угоди».
Букв. «була запроваджена».
Або «сувій».
Букв. «перед лицем».
Або «систем». Див. глосарій.
Або «мати справу з гріхом».

Коментарі

Медіафайли

Світильник з чистого золота
Світильник з чистого золота

У першому відділі святого намету, який називався Святе, був світильник «з чистого золота» і на ньому сім каганців. Єгова дав Мойсею видіння на горі Сінай з детальними вказівками, як зробити цей світильник (Вх 25:31—40; Чс 8:4). Зокрема він сказав Мойсею: «Його основа, ніжка, гілки, чашечки, пуп’янки і квітки мають бути викувані з одного куска золота». Цей світильник разом з каганцями і приладдям важив один талант, тобто 34,2 кг. Священик щоранку підготовляв каганці, наприклад, міняв ґніт та доливав олію, і щовечора запалював їх, щоб вони освітлювали Святе (Вх 27:20, 21; 30:7, 8). Павло згадує про світильник, коли порівнює стару угоду і святий намет з величнішою новою угодою та «правдивим наметом» у небі (Єв 8:2, 5).

Стіл з хлібами представлення
Стіл з хлібами представлення

У першому відділі намету, який називався Святе, був стіл, зроблений з акації і покритий чистим золотом. На нього клали «хліби представлення» (Вх 25:30; Єв 9:2). Єгова дав Мойсею видіння на горі Сінай, в якому були детальні вказівки, як зробити цей стіл (Вх 25:9, 23—29; Чс 8:4). Він мав бути два лікті завдовжки, один лікоть завширшки і півтора ліктя заввишки. (Див. додаток Б14.) Єврейський вислів, перекладений як «хліби представлення», буквально означає «хліб лиця». Слово, перекладене як «лице», іноді стосувалося «присутності» (2Цр 13:23, прим.; Пр 17:18). Хліби представлення, які були приношенням для Єгови, завжди були перед його лицем. Кожної суботи священик мав покласти 12 свіжих хлібів на цей стіл. Хліби складали у два стоси, по шість у кожному (Лв 24:4—8). Павло згадує про стіл з хлібами представлення, коли говорить про стару угоду і святий намет та порівнює матеріальні речі на землі з набагато величнішими духовними речами в небі (Єв 8:5).

Кам’яні таблиці Закон-угоди
Кам’яні таблиці Закон-угоди

У «ковчезі угоди», згаданому в Єв 9:4, зберігалися дві кам’яні таблиці, на яких були написані Десять заповідей. Ці заповіді — це десять законів, які лягли в основу Закон-угоди між Богом та ізраїльським народом. Сам Єгова записав Десять заповідей з обох боків цих таблиць і дав їх Мойсею на горі Сінай (Вх 31:18; 32:15). Коли Мойсей повернувся в ізраїльський табір і побачив, що люди поклоняються теляті, він сильно розлютився і, кинувши таблиці на землю, розбив їх (Вх 32:19). Тоді Єгова наказав Мойсею витесати дві нові таблиці і знову написав на них Десять заповідей (Пв 10:1, 2). Ці Десять заповідей, як і вся Закон-угода, були замінені в 33 році н. е. новою угодою, яку Єгова уклав з духовним Ізраїлем. Єгова у переносному значенні пише свої закони на серцях тих, з ким укладено нову угоду (Єв 8:10, 13). Але принципи, які лежали в основі Десяти заповідей, для народу Єгови актуальні й досі (Рм 13:8—10).

Намет
Намет

Устрій для поклоніння у святому наметі, який діяв у стародавньому Ізраїлі, був «наочним прикладом» (Єв 9:9). Завдяки цьому устрою Єгова виявив, що в майбутньому простить гріхи людей на основі викупної жертви Ісуса. Наприклад, у День примирення первосвященик проводив у святому наметі ритуал, який мав важливе символічне значення (Єв 9:6, 7). З цього відео ви дізнаєтеся, як дещо з цього ритуалу вказувало на те, що виконає «великий первосвященик» Ісус (Єв 4:14).