Євангеліє від Івана 9:1—41

9  По дорозі Ісус зустрів чоловіка, який був сліпий від народження.  Тож учні запитали Ісуса: «Учителю*,+ скажи, хто згрішив: цей чоловік чи його батьки, що він народився сліпим?»  Ісус же відповів: «Не згрішив ані він, ані його батьки. Це сталося для того, щоб на ньому виявились Божі діла.+  І, поки ще день, ми повинні виконувати діла того, хто мене послав.+ Настає ніч, коли ніхто нічого робити не зможе.  Тому, поки я ще у світі, я світло для світу».+  Після тих слів він плюнув на землю, змішав її зі слиною і, приклавши до очей чоловіка,+  сказав: «Іди вмийся в купальні Сілоа́м» (що перекладається як «посланий»). Той пішов, умився і повернувся зрячим.+  Тоді сусіди й люди, які раніше бачили, що він жебрав, почали говорити: «Хіба це не той жебрак, який колись тут сидів?»  Одні казали: «Так, це він». Інші заперечували: «Ні, це просто хтось схожий на нього». А той чоловік говорив: «Це я». 10  Тож люди запитали його: «Як же в тебе відкрились очі?» 11  Він відповів: «Чоловік, на ім’я Ісус, змішав землю зі слиною, помазав цим мої очі і промовив: “Іди до Сілоа́му та вмийся”.+ Я пішов, умився і прозрів». 12  Почувши це, люди запитали: «А де зараз той чоловік?» Він сказав: «Не знаю». 13  Тож вони відвели чоловіка, який колись був сліпим, до фарисеїв. 14  Так сталося, що Ісус змішав землю зі слиною і повернув сліпому зір+ у суботу.+ 15  Фарисеї теж почали розпитувати чоловіка, як він прозрів. Той відповів: «Він приклав до моїх очей землю, змішану зі слиною, після чого я вмився і почав бачити». 16  Тоді деякі фарисеї стали говорити: «Цей чоловік не від Бога, бо не дотримується суботи».+ Інші ж казали: «Як може грішна людина виконувати такі чуда?»+ Отже, їхні думки розділилися.+ 17  Тому чоловіка знову запитали: «А ти що скажеш про нього, це ж тобі він відкрив очі?» На це чоловік відповів: «Він пророк».+ 18  Однак юдеї не вірили, що той чоловік був сліпим і прозрів, поки не покликали його батьків. 19  Їх запитали: «Це ваш син? Кажете, він народився сліпим? Як же тоді він тепер бачить?» 20  Батьки відповіли: «Ми знаємо, що це наш син і що він народився сліпим. 21  Але як сталося, що він тепер бачить, і хто повернув йому зір, ми не знаємо. Запитайте його. Він вже дорослий, нехай сам за себе говорить». 22  А сказали вони це тому, що боялися юдеїв,+ бо юдеї змовилися відлучати від синагоги кожного, хто ви́знає Ісуса Христом.+ 23  Власне тому його батьки сказали: «Він вже дорослий. Запитайте його». 24  Тож фарисеї вдруге покликали чоловіка, який колись був сліпим, і промовили: «Віддай славу Богові. Ми знаємо, що той чоловік — грішник». 25  А він їм відповів: «Чи він грішник, я не знаю, але знаю одне: я був сліпим, а тепер бачу». 26  Вони ж запитали: «Що він тобі зробив? Як відкрив тобі очі?» 27  Чоловік відповів: «Я вже вам розповідав, але ви не слухали. Чому ви хочете знову це почути? Може, і ви бажаєте стати його учнями?» 28  Почувши це, вони презирливо сказали: «Це ти його учень, ми ж учні Мойсея. 29  Ми знаємо, що Бог розмовляв з Мойсеєм, а про цього ми навіть не знаємо, звідки він». 30  Тоді чоловік відповів: «Дуже дивно, що ви не знаєте, звідки він, і все ж він відкрив мені очі. 31  Ми знаємо, що Бог не слухає грішників;+ якщо ж людина боїться Бога і виконує його волю, він її слухає.+ 32  З давніх-давен нечувано, щоб хтось відкрив очі сліпому від народження. 33  І якби цей чоловік був не від Бога, то нічого не зміг би зробити».+ 34  А вони сказали: «Ти від самого народження весь у гріху і ще будеш навчати нас?» Після того вони його вигнали.+ 35  Коли ж Ісус дізнався, що цього чоловіка вигнали, то, зустрівши його, запитав: «Ти віриш в Сина людського?» 36  Той сказав: «Пане, а хто він? Скажи, щоб я міг у нього повірити». 37  Ісус відповів: «Ти його бачив. Це той, хто зараз говорить з тобою».+ 38  Чоловік вигукнув: «Господи, вірю!» — і вклонився йому. 39  Тоді Ісус сказав: «Я прийшов у цей світ для суду: щоб сліпі прозріли,+ а зрячі осліпли».+ 40  Почувши його слова, фарисеї, котрі були поряд, запитали: «Хочеш сказати, ми теж сліпі?»+ 41  Ісус же їм відповів: «Якби ви були сліпими, то не мали б гріха. А ви кажете: “Ми бачимо”. Тож ваш гріх залишається».+

Примітки

Або «Раббı́».

Коментарі

Влада темряви. Йдеться про владу тих, хто перебуває у духовній темряві. (Пор. Кл 1:13.) В Дії 26:18 слово «темрява» вживається паралельно з висловом «влада Сатани». Послуговуючись своєю владою, Сатана використав прибічників з-поміж людей, щоб здійснити діла темряви, які привели до страти Ісуса. Наприклад, в Лк 22:3 сказано, що «Сатана увійшов в Юду, званого Іскаріотом», і той зрадив Ісуса (Бт 3:15; Ів 13:27—30).

Настає ніч. У Біблії слово «ніч» іноді вживається у переносному значенні. Тут Ісус говорить про час, коли його засудять і стратять. Коли він помре, то не зможе виконувати діла свого Батька (Йв 10:21, 22; Ек 9:10; пор. коментар до Лк 22:53).

Слиною. У Біблії тричі згадується про те, що Ісус використовував свою слину, зціляючи людей (Мр 7:31—37; 8:22—26; Ів 9:1—7). Слину зазвичай використовували в народних лікарських засобах. Однак Ісус здійснював чуда завдяки силі Божого духу, а не якимсь цілющим властивостям своєї слини. Чоловіку, який був сліпий від народження, Ісус сказав: «Іди вмийся в купальні Сілоам», і після цього він став зрячим (Ів 9:7). Безсумнівно, це було перевіркою його віри, як і у випадку Наамана, який мав зануритись у річку Йордан, щоб очиститися від прокази (2Цр 5:10—14).

В купальні Сілоам. Руїни купальні I століття н. е., які вважаються залишками купальні Сілоам, були знайдені на південь від храмової гори. Ці руїни лежать біля підніжжя південного відгалуження гори, на якому був збудований стародавній Єрусалим, поблизу місця, де долина Тиропеон пересікається з долиною Кедрон. (Див. додаток Б12.) Сілоам — це грецький відповідник єврейської назви «Шилоах», яка, можливо, споріднена з єврейським дієсловом шала́х (означає «посилати»). Тож Іван перекладає значення назви Сілоам як посланий. В Іс 8:6, де міститься єврейська назва Шилоах (йдеться про водопровід або канал, що був частиною єрусалимської системи водопостачання), в Септуагінті вживається назва Сілоам. Купальня Сілоам наповнювалася з джерела Гіхон, яке періодично било ключем, немов би посилаючи в неї свої води. Мабуть, саме це явище дало назву купальні. Ряд перекладів Грецьких Писань єврейською мовою (в додатку В4 вони позначені як J7-14, 16-18, 22) використовують в Ів 9:7 назву «Шилоах».

Юдеї. У Євангелії від Івана це слово має різні значення, залежно від контексту. В широкому значенні воно стосується єврейського народу, мешканців Юдеї або мешканців Єрусалима чи його околиць. Також це слово може вживатись у вужчому значенні і вказувати на євреїв, які ревно обстоювали людські традиції, що були пов’язані з Мойсеєвим законом, але часто суперечили духу Закону (Мт 15:3—6). Найвпливовішими з цих «юдеїв» були юдейські релігійні провідники, які вороже ставилися до Ісуса. З контексту цього та інших віршів 7-го розділу Івана видно, що мова йде про юдейську владу, тобто релігійних провідників (Ів 7:13, 15, 35а). (Див. глосарій, «Юдей».)

Юдеї. Очевидно, йдеться про юдейську владу, тобто релігійних провідників. (Див. коментар до Ів 7:1.)

Він вже дорослий. Або «він повнолітній». Вислів може стосуватися віку, в якому за Мойсеєвим законом чоловіки вважалися придатними для служби у війську; цей вік становив 20 років (Чс 1:3). Це узгоджується з тим, що сліпого названо «чоловіком» (Ів 9:1), а не дитиною, і що він був жебраком (Ів 9:8). Але дехто вважає, що цей вислів стосується віку, в якому особа досягала зрілості з юридичного погляду. В єврейському суспільстві він наставав у 13 років.

Юдеї. У Євангелії від Івана це слово має різні значення, залежно від контексту. В широкому значенні воно стосується єврейського народу, мешканців Юдеї або мешканців Єрусалима чи його околиць. Також це слово може вживатись у вужчому значенні і вказувати на євреїв, які ревно обстоювали людські традиції, що були пов’язані з Мойсеєвим законом, але часто суперечили духу Закону (Мт 15:3—6). Найвпливовішими з цих «юдеїв» були юдейські релігійні провідники, які вороже ставилися до Ісуса. З контексту цього та інших віршів 7-го розділу Івана видно, що мова йде про юдейську владу, тобто релігійних провідників (Ів 7:13, 15, 35а). (Див. глосарій, «Юдей».)

Місцевим судам. У Грецьких Писаннях слово сіне́дріон, яке тут вживається у множині і перекладається як «місцеві суди», найчастіше стосується Синедріону — юдейського верховного суду в Єрусалимі. (Див. глосарій, «Синедріон», і коментарі до Мт 5:22; 26:59.) Однак це слово також мало ширше значення і означало будь-які збори або засідання. В цьому вірші воно стосується місцевих судів, які діяли при синагогах і могли присудити тілесне покарання або вигнання з громади (Мт 23:34; Мр 13:9; Лк 21:12; Ів 9:22; 12:42; 16:2).

Юдеїв. Очевидно, йдеться про юдейську владу, тобто релігійних провідників. (Див. коментар до Ів 7:1.)

Відлучати від синагоги. Або «виганяти із синагоги; виключати із синагоги». Грецький прикметник апосіна́ґоґос трапляється тільки тут і в Ів 12:42 та 16:2. Особа, яку відлучали від синагоги, ставала вигнанцем серед рідного народу, її уникали і до неї ставилися з презирством. Сім’я такої особи зазнавала великих економічних труднощів. Синагоги, які насамперед були місцем для навчання, використовувались також для засідань місцевих судів, що могли присудити тілесне покарання або вигнання з громади. (Див. коментар до Мт 10:17.)

Віддай славу Богові. Ідіома, яка означає, що людину зобов’язують говорити правду. Її ще можна передати так: «Віддай славу Богові, кажучи правду» або «Говори правду перед Богом». (Пор. ІсН 7:19.)

Вклонитися. Або «віддати шану». Коли грецьке слово проскіне́о вживається стосовно поклоніння богу чи божеству, воно перекладається як «поклонятися». Але в цьому контексті астрологи розпитували про «юдейського царя, який народився». Тому зрозуміло, що вони хотіли віддати шану або вклонитися не богу, а людському цареві. В подібному значенні це слово вжите в Мр 15:18, 19, де описується, як воїни глумливо «кланялися» Ісусу і називали його «Царем юдейським». (Див. коментар до Мт 18:26.)

Кланятися. Або «віддавати шану». Люди, згадані у Єврейських Писаннях, вклонялися, коли зустрічали пророків, царів та інших представників Бога (1См 25:23, 24; 2См 14:4—7; 1Цр 1:16; 2Цр 4:36, 37). Очевидно, цей чоловік зрозумів, що перед ним Божий представник, який має силу зціляти хворих. Було цілком доречно на знак пошани вклонитися майбутньому Царю, призначеному Єговою (Мт 9:18; більше інформації щодо грецького слова міститься в коментарі до Мт 2:2).

Вклонилися. Або «віддали шану». Ці люди визнавали Ісуса як Божого представника. Вони вклонилися йому не як богу, а як «Божому Сину». (Див. коментарі до Мт 2:2; 8:2; 18:26.)

Вклонилася йому. Або «віддала йому шану». Назвавши Ісуса «Сином Давидовим» (Мт 15:22), ця жінка-неєврейка, очевидно, показала, що визнає його обіцяним Месією. Вона вклонилася йому не як богу, а як Божому представнику. (Див. коментарі до Мт 2:2; 8:2; 14:33; 18:26.)

Вклонився йому. Або «віддав йому шану; впав ниць перед ним». Коли грецьке слово проскіне́о вживається стосовно поклоніння богу чи божеству, воно перекладається як «поклонятися» (Мт 4:10; Лк 4:8). Але в цьому контексті зцілений чоловік, який був сліпий від народження, визнав Ісуса як Божого представника. Він вклонився йому не як Богу чи якомусь божеству, а як передреченому «Сину людському», Месії, якого Бог наділив владою (Ів 9:35). Вклонившись Ісусу, цей чоловік, очевидно, зробив це подібно до людей, згаданих у Єврейських Писаннях. Вони кланялися, коли зустрічали пророків, царів або інших Божих представників (1См 25:23, 24; 2См 14:4—7; 1Цр 1:16; 2Цр 4:36, 37). У багатьох випадках люди так само кланялися Ісусу на знак вдячності за істини, які Бог їм виявив, чи за Божу прихильність (Мт 14:32, 33; 28:5—10, 16—18; Лк 24:50—52; див. також коментарі до Мт 2:2; 8:2; 14:33; 15:25).

Медіафайли

Купальня Сілоам
Купальня Сілоам

Вважалося, що купальня Сілоам розташовувалась у Єрусалимі, на місці сучасної невеликої купальні Біркет-Сільван. Однак у 2004 році було знайдено залишки значно більшої купальні менш ніж за 100 метрів на південний схід від купальні Біркет-Сільван. Під час розкопок знайшли монети, які датуються періодом юдейського бунту проти Риму (66—70 роки н. е.). Ці монети підтверджують, що купальню використовували аж до часу, коли Єрусалим знищили римляни. Тепер прийнято вважати, що більша купальня і є купальнею Сілоам, згаданою в Ів 9:7. Як видно на фотографії, до дна купальні (тепер заросле і вкрите мулом) ведуть сходи, якими люди могли спускатися в купальню, навіть коли рівень води змінювався.

1. Купальня Сілоам

2. Храмова гора