Євангеліє від Матвія 15:1—39

15  Потім до Ісуса прийшли з Єрусалима фарисеї та книжники+ і сказали:  «Чому твої учні порушують традиції своїх прабатьків? Наприклад, вони не миють рук+ перед їдою».+  У відповідь він промовив: «А ви чому порушуєте Божу заповідь заради своїх традицій?+  Наприклад, Бог сказав: “Шануй батька і матір”,+ а також: “Нехай той, хто зневажливо говорить про* свого батька чи матір, буде покараний смертю*”.+  Ви ж говорите: “Хто скаже батькові чи матері: «Все, що я маю і чим міг би допомогти тобі,— це дар, присвячений Богові»,+  той не мусить шанувати батька взагалі”. Так ви заради своєї традиції позбавили сили Боже слово.+  Лицеміри, Ісая влучно пророкував про вас:+  “Ці люди шанують мене своїми устами, але їхні серця далеко від мене.  Проте даремно вони поклоняються мені, бо видають людські заповіді за Божі вчення”».+ 10  Після цього він покликав натовп і сказав: «Послухайте і зрозумійте:+ 11  те, що входить в уста, не опоганює людину, її опоганює те, що виходить з уст».+ 12  Потім підійшли до Ісуса учні й запитали: «Ти знаєш, що твої слова стали для фарисеїв каменем спотикання?»+ 13  Він же відповів: «Кожна рослина, яку посадив не мій небесний Батько, буде вирвана з коренем. 14  Полиште їх. Це сліпі провідники. А якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть в яму*».+ 15  Тоді Петро попросив: «Поясни нам цей приклад».+ 16  На це Ісус сказав: «Невже й ви все ще не розумієте?+ 17  Невже не знаєте, що все, що входить в уста, проходить через шлунок і виходить у стічний рів*? 18  Однак те, що виходить з уст, походить із серця, і саме це опоганює людину.+ 19  Із серця, наприклад, походять грішні думки,+ що породжують вбивства, перелюб, статеву розпусту, крадіжки, неправдиві свідчення і зневажливі слова. 20  Саме це опоганює людину. Коли ж вона їсть немитими руками, це її не опоганює». 21  Звідти Ісус пішов в околиці Тира й Сидо́на.+ 22  І ось прийшла фінікı́йка, яка жила в тій місцевості, й вигукнула: «Господи, Сину Давидів, змилосердься наді мною! Моя дочка опанована демоном і сильно страждає».+ 23  Але у відповідь він не сказав їй ні слова. Тоді підійшли його учні й почали просити його: «Відправ її, бо вона без упину кричить вслід за нами». 24  А він відповів: «Я був посланий не до всіх, а тільки до загублених овець з народу Ізра́їля».+ 25  Однак жінка підійшла й вклонилася йому, говорячи: «Господи, допоможи мені!» 26  Він же промовив: «Недобре забрати хліб у дітей і кинути цуценятам». 27  Проте вона сказала: «Так, Господи, але ж цуценята їдять крихти, які падають зі столу господарів».+ 28  На це Ісус відповів: «О жінко, яка велика твоя віра! Нехай буде так, як ти хочеш». І в ту ж мить її дочка зцілилась. 29  Вирушивши звідти, Ісус пішов далі і дійшов до Галілейського моря.+ Там він піднявся на гору і сів. 30  Тоді почали приходити до нього численні натовпи людей, які приводили з собою кульгавих, калік, сліпих, німих та багатьох інших і клали до його ніг, а він їх зціляв.+ 31  І коли всі бачили, що німі говорять, каліки стають здоровими, кульгаві ходять, а сліпі бачать, то дивувалися і прославляли Бога Ізра́їлевого.+ 32  Ісус же покликав до себе учнів і сказав: «Шкода мені цих людей,+ бо вони вже три дні зі мною і не мають що їсти. Я не хочу відправити їх голодними*, щоб вони не ослабнули в дорозі».+ 33  Та учні сказали: «Де в цьому віддаленому місці взяти стільки хліба, щоб нагодувати такий великий натовп?»+ 34  Тоді Ісус їх запитав: «Скільки маєте хлібин?» Ті відповіли: «Сім, і декілька невеликих риб». 35  І, наказавши натовпу сісти на землю, 36  він взяв сім хлібин і рибу, віддав подяку Богові, поламав хліб і почав давати учням, а вони роздавали людям.+ 37  Тож усі їли й наситились і позбирали те, що залишилося, наповнивши сім великих кошиків.+ 38  Серед тих, хто їв, було 4000 чоловіків, а також жінки і малі діти. 39  Зрештою, відправивши людей, він сів у човен і поплив у місцевість Магада́н.+

Примітки

Або «ображає; лихословить».
Або «обов’язково помре».
Або «рів».
Або «туалет».
Або «без їжі; в пості».

Коментарі

Не миють рук. Йдеться не про звичайне миття рук перед їдою, а про церемоніальне очищення відповідно до традиції. Пізніше у Вавилонському Талмуді (Сота 4б) було сказано, що їсти немитими руками — це немовби те саме, що мати стосунки з повією. Також там говорилося, що той, хто нехтує миттям рук, буде «викорінений зі світу».

Дар, присвячений Богові. Книжники і фарисеї вчили, що гроші чи будь-що інше, присвячене Богові як дар, належить храму. Згідно з цією традицією, син міг і далі розпоряджатися присвяченими грошима чи майном, але водночас заявляти, що вони належать храму. Таким чином дехто, мабуть, ухилявся від свого обов’язку допомагати батькам (Мт 15:6).

Лицеміри. Спочатку грецьким словом гіпокріте́с називали грецьких (а пізніше римських) театральних акторів, які вдягали великі маски для підсилення голосу. Згодом це слово набуло переносного значення і стало вказувати на того, хто приховує свої справжні спонуки, вдає з себе когось, лицемірить чи обманює. Ісус назвав «лицемірами» юдейських релігійних провідників (Мт 6:5, 16).

Лицеміри. Див. коментар до Мт 6:2.

Приклади. Або «притчі». Грецьке слово параболе́, яке буквально означає «те, що розміщується поруч (разом)», може вказувати на притчу, прислів’я чи приклад. Коли Ісус пояснював якусь істину, він часто «розміщував її поруч», або порівнював її, з чимось схожим (Мр 4:30). Його приклади були короткими; зазвичай це були видумані історії, з яких людина могла почерпнути моральну чи духовну істину.

Приклад. Або «притчу». (Див. коментар до Мт 13:3.)

Статеву розпусту. Грецьке слово порне́йа — загальний термін, що вказує на будь-які незаконні з біблійного погляду статеві стосунки. Включає в себе перелюб, проституцію, статеві стосунки між неодруженими особами, гомосексуалізм і скотолозтво. (Див. глосарій.)

Перелюб. У тексті оригіналу слово «перелюб» (грецькою мойхе́йа) вжито тут у множині і може перекладатись як «подружні зради». (Див. глосарій.)

Статева розпуста. У тексті оригіналу грецьке слово порне́йа вжито тут у множині і може перекладатись як «розпусні вчинки; випадки статевої розпусти». (Див. коментар до Мт 5:32 і глосарій.)

Сирофінікійкою. Це слово, утворене від слів «сирійка» і «фінікійка», очевидно, виникло через те, що Фінікія входила в римську провінцію Сирія. (Див. коментар до Мт 15:22, де цю жінку названо «фінікійкою», або «ханаанкою».)

Сина Давида. Вказує на те, що Ісус — спадкоємець угоди про Царство, яка була укладена з Давидом і мала виконатися одним з Давидових нащадків (2См 7:11—16; Пс 89:3, 4).

Вклонилася йому. Або «віддала йому шану». Назвавши Ісуса «Сином Давидовим» (Мт 15:22), ця жінка-неєврейка, очевидно, показала, що визнає його обіцяним Месією. Вона вклонилася йому не як богу, а як Божому представнику. (Див. коментарі до Мт 2:2; 8:2; 14:33; 18:26.)

Фінікійка. Або «ханаанка». Грецькою ханана́йа. Фінікію за днів Ісуса також називали Ханааном, оскільки давні мешканці цього краю були нащадками Ноєвого внука Ханаана (Бт 9:18; 10:6). (Див. коментар до Мр 7:26, де цю жінку названо «сирофінікійкою».)

Сину Давидів. Див. коментарі до Мт 1:1; 15:25.

Вклонитися. Або «віддати шану». Коли грецьке слово проскіне́о вживається стосовно поклоніння богу чи божеству, воно перекладається як «поклонятися». Але в цьому контексті астрологи розпитували про «юдейського царя, який народився». Тому зрозуміло, що вони хотіли віддати шану або вклонитися не богу, а людському цареві. В подібному значенні це слово вжите в Мр 15:18, 19, де описується, як воїни глумливо «кланялися» Ісусу і називали його «Царем юдейським». (Див. коментар до Мт 18:26.)

Кланятися. Або «віддавати шану». Люди, згадані у Єврейських Писаннях, вклонялися, коли зустрічали пророків, царів та інших представників Бога (1См 25:23, 24; 2См 14:4—7; 1Цр 1:16; 2Цр 4:36, 37). Очевидно, цей чоловік зрозумів, що перед ним Божий представник, який має силу зціляти хворих. Було цілком доречно на знак пошани вклонитися майбутньому Царю, призначеному Єговою (Мт 9:18; більше інформації щодо грецького слова міститься в коментарі до Мт 2:2).

Вклонилися. Або «віддали шану». Ці люди визнавали Ісуса як Божого представника. Вони вклонилися йому не як богу, а як «Божому Сину». (Див. коментарі до Мт 2:2; 8:2; 18:26.)

Вклонився йому. Або «віддав йому шану». Коли грецьке слово проскіне́о вживається стосовно поклоніння богу чи божеству, воно перекладається як «поклонятися». Але в цьому контексті воно передає думку про те, що раб виявляє повагу і підкорення людині, яка має над ним владу. (Див. коментарі до Мт 2:2; 8:2.)

Вклонилася йому. Або «віддала йому шану». Назвавши Ісуса «Сином Давидовим» (Мт 15:22), ця жінка-неєврейка, очевидно, показала, що визнає його обіцяним Месією. Вона вклонилася йому не як богу, а як Божому представнику. (Див. коментарі до Мт 2:2; 8:2; 14:33; 18:26.)

У дітей... цуценятам. За Мойсеєвим законом собаки були нечистими тваринами, і в Біблії слово «пси» часто вживається в негативному сенсі (Лв 11:27; Мт 7:6; Флп 3:2; Об 22:15). Як видно з розповідей Марка (7:​27) і Матвія, Ісус у розмові вжив зменшувальну форму іменника, яка означає «цуценя» або «домашня собачка», і цим пом’якшив порівняння. Мабуть, це було тепле слово, яким називали домашніх улюбленців у домах неєвреїв. Порівнявши ізраїльтян з «дітьми», а неєвреїв з «цуценятами», Ісус, очевидно, хотів наголосити на порядку пріоритетності: якщо в домі були і діти, і собаки, то, зрозуміло, що дітей годували в першу чергу.

Каліки стають здоровими. Хоча цих слів немає в кількох рукописах, вони містяться у більшості стародавніх рукописів і багатьох рукописах пізнішого часу.

Проймався... жалем. Цією фразою перекладене грецьке дієслово спланхнı́зомай, яке споріднене зі словом спла́нхна («нутрощі») і вказує на сильні почуття, що зворушують людину до глибини душі. В грецькій мові цим словом описується найвищий ступінь співчуття.

Шкода мені. Або «я співчуваю». (Див. коментар до Мт 9:36.)

Кошиків. Це могли бути невеликі плетені кошики. До кошика прив’язували мотузку, щоб його можна було нести. Вважається, що їхня місткість становила приблизно 7,5 л. (Див. коментарі до Мт 16:9, 10.)

Кошик. Лука тут використовує грецьке слово сфірı́с, котре також вживається у Євангелії від Матвія і Євангелії від Марка, коли говориться про сім кошиків, в які зібрали залишки їжі після того, як Ісус нагодував 4000 чоловіків. (Див. коментар до Мт 15:37.) Це слово вказує на великий кошик, можливо з кришкою. Розповідаючи коринфським християнам про свою втечу, апостол Павло використовує грецьке слово сарґа́не, що означає плетений кошик або «кошик з лози», тобто кошик, сплетений зі шнурів або прутів. Обидва слова можуть вживатися щодо цього виду кошиків (2Кр 11:32, 33, прим.).

Великих кошиків. Або «кошиків для їжі». У грецькому тексті вжито слово сфірı́с. Ці кошики були більшими за кошики, згадані в розповіді про те, як Ісус нагодував приблизно 5000 чоловіків. (Див. коментар до Мт 14:20.) Тим самим грецьким словом названо кошик, в якому Павла спустили через отвір у мурі Дамаска. (Див. коментар до Дії 9:25.)

Також жінки і малі діти. Лише Матвій, описуючи це чудо, згадує жінок і малих дітей. Можливо, загальна кількість тих, кого Ісус чудом нагодував, становила понад 12 000.

Магадан. Сьогодні поблизу Галілейського моря немає місцевості за назвою Магадан. На думку деяких вчених, Магаданом названо Магдалу. Вважається, що Магдала — це сучасний Хірбет-Мадждал (Мігдал), розташований приблизно за 6 км на північний захід від Тіверії. У паралельній оповіді (Мр 8:10) цю місцевість названо Далманута. (Див. додаток Б10.)

Медіафайли

Кошики
Кошики

У Біблії вживається кілька слів, які вказують на різні види кошиків. Наприклад, в розповіді про те, як Ісус нагодував приблизно 5000 чоловіків, згадується 12 кошиків, у які зібрали залишки їжі. Грецьке слово вказує на відносно невеликі плетені кошики. Однак у розповіді про те, як Ісус нагодував приблизно 4000 чоловіків і залишки їжі зібрали в сім кошиків, вживається інше грецьке слово, яке вказує на великі кошики (Мр 8:8, 9). Тим самим грецьким словом названо кошик, в якому Павла спустили через отвір у мурі Дамаска (Дії 9:25).

Магадан на узбережжі Галілейського моря
Магадан на узбережжі Галілейського моря

Нагодувавши 4000 чоловіків, а також жінок і дітей, Ісус та учні попливли човном у місцевість Магадан, що лежала на західному березі Галілейського моря. У паралельній оповіді Марка цю місцевість названо Далманута (Мр 8:10). (Детальніші карти місцевостей, де служив Ісус, можна знайти в додатку А7-Г.)