Євангеліє від Матвія 16:1—28

16  Там підійшли до нього фарисеї та садукеї і, прагнучи його випробувати, попросили показати їм знак з неба.+  Він же сказав: «Коли вечоріє, ви говорите: “Буде ясна погода, бо небо вогняно-червоне”,+  а вранці кажете: “Сьогодні буде холодно і йтиме дощ, бо небо вогняно-червоне, але похмуре”. Прикмети на небі ви вмієте тлумачити, проте ознаки цього часу витлумачити не можете.  Неправедне і перелюбне покоління постійно шукає знак*, але не отримає жодного,+ крім знаку, даного через пророка Йо́ну».+ Покинувши їх, він пішов геть.  А учні переправились на інший берег, однак забули взяти з собою хліб.+  Ісус сказав їм: «Дивіться, остерігайтеся фарисейської і садукейської закваски».+  Та вони почали говорити між собою: «Ми не взяли ані хлібини».  Знаючи це, Ісус промовив: «Маловіри, чому ви говорите між собою про те, що не маєте хліба?  Невже ви й досі не розумієте? Не пам’ятаєте, як п’ятьма хлібинами наїлися 5000 і скільки потім кошиків зібрали?+ 10  Або як сімома хлібинами наїлись 4000 і скільки великих кошиків ви зібрали?+ 11  Як же не розумієте, що я говорив вам не про хліб? Остерігайтеся фарисейської і садукейської закваски».+ 12  Аж тоді вони збагнули, що він казав остерігатися не хлібної закваски, а вчення фарисеїв і садукеїв. 13  Прийшовши в околиці Кеса́рії Філіппової, Ісус запитав своїх учнів: «Що люди говорять про Сина людського? Хто він такий?»+ 14  Вони ж відповіли: «Декотрі кажуть, що ти Іван Хреститель,+ інші — Ілля,+ а ще інші — Єремı́я або один з пророків». 15  Тоді він сказав: «А ви, що ви думаєте? Хто я такий?» 16  Си́мон Петро відповів: «Ти — Христос,+ Син живого Бога».+ 17  На це Ісус сказав: «Щасливий ти, Си́моне, сину Йо́ни, бо не плоть і кров виявили це тобі, а мій небесний Батько.+ 18  До того ж говорю тобі: ти — Петро,+ і на цій скелі+ я збудую свій збір, і брами могили не подолають його.+ 19  Я дам тобі ключі від небесного Царства, і все, що ти зв’яжеш на землі, уже буде зв’язане на небесах, а що розв’яжеш на землі, уже буде розв’язане на небесах».+ 20  І він твердо наказав учням нікому не говорити, що він Христос.+ 21  Відтоді Ісус почав пояснювати учням, що він повинен піти в Єрусалим і зазнати багатьох страждань від рук старійшин, старших священиків та книжників і що потім його вб’ють, але на третій день він воскресне.+ 22  Почувши це, Петро відвів Ісуса вбік та почав йому докоряти: «Змилосердься над собою, Господи, нехай з тобою таке ніколи не станеться».+ 23  Однак Ісус, відвернувшись*, сказав Петру: «Відійди від мене, Сатано! Для мене ти камінь спотикання, бо думаєш не про Боже, а про людське*».+ 24  Потім Ісус сказав своїм учням: «Якщо хтось хоче йти за мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій стовп мук і постійно йде за мною.+ 25  Бо, хто хоче врятувати своє життя, той його погубить. А хто погубить своє життя заради мене, той врятує його.+ 26  Справді, яка користь людині, коли вона здобуде цілий світ, але втратить життя?+ Або що дасть людина взамін за своє життя?+ 27  Адже Син людський має прийти у славі свого Батька зі своїми ангелами+ і тоді відплатить* кожному за його вчинками.+ 28  Правду кажу вам: декотрі з тих, хто тут стоїть, не скуштують смерті, аж поки не побачать Сина людського, який приходить у своєму Царстві».+

Примітки

Або «чудо, яке було б доказом».
Або «обернувшись».
Або «маєш не Боже мислення, а людське».
Або «винагородить; відшкодує».

Коментарі

Він же сказав. В кількох авторитетних стародавніх рукописах немає решти вірша 2, а також цілого вірша 3. Хоча існують певні сумніви в достовірності цього уривка, чимало вчених визнають його частиною Святого Письма, оскільки він міститься у багатьох стародавніх і пізніших рукописах.

Перелюбним. Або «невірним». У духовному розумінні перелюб вказує на невірність Богові, яку виявляють ті, хто зв’язаний з ним угодою. Буквальний Ізраїль порушував Закон-угоду, тримаючись звичаїв фальшивої релігії, тому був винний у духовному перелюбі (Єр 3:8, 9; 5:7, 8; 9:2; 13:27; 23:10; Ос 7:4). З тих самих причин Ісус засуджував тогочасних євреїв, називаючи їх перелюбним поколінням (Мт 12:39; 16:4). Якщо християни, з котрими укладено нову угоду, опоганюють себе стосунками з цим світом, вони вчиняють духовний перелюб. Те саме стосується всіх, хто присвятився Єгові (Як 4:4).

Знаку, даного через пророка Йону. Йона приблизно три дні пробув у череві риби, і своє звільнення звідти він прирівняв до звільнення з могили (Йн 1:17—2:2). Ісусове воскресіння мало бути таким же реальним, як звільнення Йони з черева риби. Але навіть попри те, що Ісус, провівши неповні три дні в могилі, воскрес, його жорстокі противники не повірили в нього.

Перелюбне. Стосується духовного перелюбу, тобто невірності Богові. (Див. коментар до Мр 8:38.)

Знаку, даного через пророка Йону. Див. коментар до Мт 12:39.

На інший берег. Тобто на інший берег Галілейського моря, очевидно до Віфсаїди, що лежала на північно-східному узбережжі.

Закваски. Невеликий шматок заквашеного тіста, відкладений з попереднього замісу. Його додавали до нового тіста, щоб викликати бродіння. Тут Ісус згадує звичайний процес випікання хліба. Хоча закваска в Біблії часто символізує гріх і зіпсуття (див. коментар до Мт 16:6), це слово не завжди вживається в негативному значенні (Лв 7:11—15). У цьому вірші процес бродіння, очевидно, унаочнює поширення чогось доброго.

Закваски. Або «дріжджів». У Біблії закваска часто символізує гріх і зіпсуття; тут стосується фальшивих вчень (Мт 16:12; 1Кр 5:6—8; пор. коментар до Мт 13:33).

Кошиків. Це могли бути невеликі плетені кошики. До кошика прив’язували мотузку, щоб його можна було нести. Вважається, що їхня місткість становила приблизно 7,5 л. (Див. коментарі до Мт 16:9, 10.)

Великих кошиків. Або «кошиків для їжі». У грецькому тексті вжито слово сфірı́с. Ці кошики були більшими за кошики, згадані в розповіді про те, як Ісус нагодував приблизно 5000 чоловіків. (Див. коментар до Мт 14:20.) Тим самим грецьким словом названо кошик, в якому Павла спустили через отвір у мурі Дамаска. (Див. коментар до Дії 9:25.)

Великих кошиків. Або «кошиків для їжі». (Див. коментарі до Мт 15:37; 16:9.)

Кошиків. В оповідях про два випадки, коли Ісус чудом нагодував натовпи людей (див. коментарі до Мт 14:20; 15:37; 16:10 і паралельні розповіді у Мр 6:43; 8:8, 19, 20), і Матвій, і Марко розрізняють два види кошиків, в які зібрали залишки їжі. В оповіді про те, як Ісус нагодував приблизно 5000 чоловіків, вживається грецьке слово ко́фінос (перекладене як «кошик»), а в оповіді про те, як він нагодував приблизно 4000 чоловіків,— грецьке слово сфірı́с (перекладене як «великий кошик»). Це вказує на те, що автори цих розповідей були очевидцями подій або отримали від когось іншого достовірну інформацію.

Великих кошиків. Або «кошиків для їжі». У грецькому тексті вжито слово сфірı́с. Ці кошики були більшими за кошики, згадані в розповіді про те, як Ісус нагодував приблизно 5000 чоловіків. (Див. коментар до Мт 14:20.) Тим самим грецьким словом названо кошик, в якому Павла спустили через отвір у мурі Дамаска. (Див. коментар до Дії 9:25.)

Кошиків. В оповідях про два випадки, коли Ісус чудом нагодував натовпи людей (див. коментарі до Мт 14:20; 15:37; 16:10 і паралельні розповіді у Мр 6:43; 8:8, 19, 20), і Матвій, і Марко розрізняють два види кошиків, в які зібрали залишки їжі. В оповіді про те, як Ісус нагодував приблизно 5000 чоловіків, вживається грецьке слово ко́фінос (перекладене як «кошик»), а в оповіді про те, як він нагодував приблизно 4000 чоловіків,— грецьке слово сфірı́с (перекладене як «великий кошик»). Це вказує на те, що автори цих розповідей були очевидцями подій або отримали від когось іншого достовірну інформацію.

Великих кошиків. Або «кошиків для їжі». (Див. коментарі до Мт 15:37; 16:9.)

Син... людський. Або «Син людини». Цей вислів вживається в Євангеліях близько 80 разів. Так Ісус називає самого себе, очевидно, для того щоб підкреслити, що він дійсно був людиною, народженою від жінки, і що був подібним до Адама, завдяки чому міг викупити людство від гріха і смерті (Рм 5:12, 14, 15). Вислів «Син людський» також показує, що Ісус є Месією, тобто Христом (Дн 7:13, 14; див. глосарій).

Кесарії Філіппової. Місто, яке лежало у верхів’ї річки Йордан на висоті 350 м над рівнем моря. Воно розташовувалося приблизно за 40 км на північ від Галілейського моря, біля південно-західного підніжжя гори Хермон. Тетрарх Філіпп, син Ірода Великого, назвав це місто Кесарією на честь римського імператора. Щоб відрізнити це місто від однойменного середземноморського порту, його називали Кесарією Філіпповою. (Див. додаток Б10.)

Сина людського. Див. коментар до Мт 8:20.

Іван. Походить від єврейського імені Єгоханан (Йоханан), що означає «Єгова виявив прихильність; Єгова виявив ласку».

Хреститель. Або «той, що заглиблює; той, що занурює». Очевидно, вживається як частина імені і вказує на те, що Іван хрестив людей, занурюючи їх у воду. Юдейський історик Йосиф Флавій згадує про «Івана, званого Хрестителем».

Ілля. Походить від єврейського імені, що означає «мій Бог — Єгова».

Іван Хреститель. Див. коментарі до Мт 3:1.

Ілля. Див. коментар до Мт 11:14.

Симон, якого називають Петром. Згідно з Біблією, він мав п’ять імен: 1) грецьке ім’я Симеон, яке подібне до єврейської форми цього імені; 2) грецьке Симон (і Симеон, і Симон походять від єврейського дієслова, що означає «чути; слухати»); 3) Петро (грецьке ім’я, яке означає «камінь; кусок скелі» і яким у Біблії названий тільки він); 4) Кифа, семітський відповідник імені Петро (можливо, споріднене з єврейським словом кефı́м [«скелі»], вжитим у Йв 30:6; Єр 4:29); 5) подвійне ім’я Симон Петро (Дії 15:14; Ів 1:42; Мт 16:16).

Христа. Цей титул походить від грецького слова Хрісто́с і є відповідником титулу «Месія» (від єврейського машı́ах); обидва слова означають «Помазанець». У біблійні часи правителів урочисто помазували олією.

Христос. В цьому вірші у грецькому тексті перед титулом «Христос» стоїть означений артикль, що, очевидно, підкреслює становище Ісуса як Месії.

Симон Петро. Див. коментар до Мт 10:2.

Христос. Петро називає Ісуса «Христом» (грецькою го Хрісто́с), вживаючи титул, який є відповідником титулу «Месія» (від єврейського машı́ах); обидва слова означають «Помазанець». В цьому вірші у грецькому тексті перед титулом «Христос» стоїть означений артикль, що, очевидно, підкреслює становище Ісуса як Месії. (Див. коментарі до Мт 1:1; 2:4.)

Живого Бога. Цей вислів підкреслює, що Єгова є живим і діяльним Богом, на відміну від мертвих богів інших народів (Дії 14:15), скажімо богів, яким поклонялися в околицях Кесарії Філіппової (Мт 16:13). Вислів «живий Бог» трапляється і в Єврейських Писаннях (Пв 5:26; Єр 10:10).

Сину Йони. Букв. «Бар-Йона». До складу багатьох єврейських імен входило єврейське слово бен або арамейське бар (обидва означають «син»), після якого йшло ім’я батька, що було свого роду прізвищем. Використання запозиченого з арамейської слова бар в деяких іменах — наприклад, Варфоломій, Вартимей, Варнава і Вар-Ісус — показує, що за днів Ісуса в єврейській мові був відчутний вплив арамейської.

Плоть і кров. Або «людина». Поширений єврейський вислів. Ісус має на увазі, що Петро дійшов цього висновку не самостійно і не завдяки тому, що якась людина виявила йому це (Гл 1:16, прим.).

Ти — Петро, і на цій скелі. Грецьке слово пе́трос — чоловічого роду і означає «камінь; кусок скелі». Тут воно вжите як власне ім’я (Петро); це грецька форма імені, яким Ісус назвав Симона (Ів 1:42). Словом «скеля» перекладене грецьке слово пе́тра. Це іменник жіночого роду, який може означати «скеляста порода, круча або кам’яна глиба». Те саме грецьке слово вживається в Мт 7:24, 25; 27:60; Лк 6:48; 8:6; Рм 9:33; 1Кр 10:4; 1Пт 2:8. Сам Петро не вважав себе скелею, на якій Ісус мав побудувати свій збір, оскільки в 1Пт 2:4—8 він написав, що Ісус є давно передреченим «наріжним каменем основи», який вибрав Бог. Подібно апостол Павло назвав Ісуса «фундаментом» і «духовною скелею» (1Кр 3:11; 10:4). Тож Ісус, очевидно, використав гру слів, немовби говорячи: «Ти — той, кого я назвав Петром, Куском Скелі,— зрозумів, хто є Христом, “цією скелею”, яка стане фундаментом християнського збору».

Збір. Перший випадок вживання грецького слова екклесı́а. Воно складається з двох грецьких слів — ек, що означає «ззовні», і кле́сіс, що означає «клич». Це слово стосується групи людей, зібраних або скликаних з певною метою, для якоїсь діяльності. (Див. глосарій.) В цьому уривку Ісус передрікає утворення християнського збору, який складатиметься з помазаних християн. Вони — «живе каміння», з якого «будується духовний дім» (1Пт 2:4, 5). Слово екклесı́а часто вживається у Септуагінті як відповідник єврейського слова, що перекладається як «збір» і нерідко стосується цілого Божого народу (Пв 23:3; 31:30). У Дії 7:38 ізраїльтян, які були покликані з Єгипту, названо «збором». Подібно і християни, покликані з темряви і вибрані зі світу, є «Божим збором» (1Кр 1:2; 1Пт 2:9; Ів 15:19).

Могили. Або «гадесу», тобто спільної могили людства. (Див. глосарій.) Біблія говорить про померлих як про тих, хто увійшов «до брам смерті» (Пс 107:18) чи «до брам могили» (Іс 38:10), іншими словами, перебуває у владі смерті. Ісус обіцяє, що могила буде переможена, тобто її «брами» відкриються і завдяки воскресінню померлі будуть звільнені. Його власне воскресіння підтвердило правдивість цієї обіцянки (Мт 16:21). Оскільки збір побудований на Ісусі — на тому, хто здатен визволити від смерті, могила не зможе подолати збір і повіки тримати його членів у полоні (Дії 2:31; Об 1:18; 20:13, 14).

Усе, що зв’яжете... що розв’яжете. У цьому контексті слово «зв’яжете», очевидно, означає «вважатимете винним; визнаєте винним», а «розв’яжете» — «виправдаєте; визнаєте невинним». Дієслово у формі множини вказує на те, що не лише Петро, але й інші відповідальні чоловіки мали приймати такі рішення. (Пор. коментар до Мт 16:19.)

Вже буде зв’язане... вже буде розв’язане. Незвична дієслівна конструкція в тексті оригіналу (дієслово «бути» у майбутньому часі разом з пасивними дієприкметниками доконаного виду, «зв’язане» і «розв’язане») вказує на те, що будь-яке рішення учнів («усе, що зв’яжете»; «що розв’яжете») буде прийняте лише після того, як це рішення буде прийняте на небі, а не навпаки. Учні прийматимуть рішення на основі принципів, які вже встановлені в небі. Крім того, тут йдеться не про те, що небеса будуть схвалювати або затверджувати рішення, зроблені на землі, а про те, що учні отримуватимуть керівництво з неба. Ці слова наголошують на тому, що учні потребуватимуть такого керівництва, щоб рішення, які вони прийматимуть на землі, узгоджувалися з рішеннями, які вже прийняті в небі. (Пор. коментар до Мт 16:19.)

Ключі від небесного Царства. Як показує Біблія, той, кому давали ключі (буквальні чи символічні), отримував певні повноваження і владу (1Хр 9:26, 27; Іс 22:20—22). Отже, «ключ» може символізувати владу чи певні обов’язки. Петро використав довірені йому «ключі», щоб відкрити євреям (Дії 2:22—41), самарянам (Дії 8:14—17) і язичникам (Дії 10:34—38) можливість отримати Божий дух і увійти в небесне Царство.

Зв’яжеш... розв’яжеш. Або «замкнеш... відімкнеш». Очевидно, стосується рішень, прийнятих з метою заборонити або дозволити якісь дії чи тенденції. (Пор. коментар до Мт 18:18.)

Уже буде зв’язане... уже буде розв’язане. Незвична дієслівна конструкція в тексті оригіналу (дієслово «бути» у майбутньому часі разом з пасивними дієприкметниками доконаного виду, «зв’язане» і «розв’язане») вказує на те, що будь-яке рішення Петра («все, що ти зв’яжеш», «що розв’яжеш») буде прийняте лише після того, як це рішення буде прийняте на небі, а не навпаки. (Пор. коментар до Мт 18:18.)

Христос. Петро називає Ісуса «Христом» (грецькою го Хрісто́с), вживаючи титул, який є відповідником титулу «Месія» (від єврейського машı́ах); обидва слова означають «Помазанець». В цьому вірші у грецькому тексті перед титулом «Христос» стоїть означений артикль, що, очевидно, підкреслює становище Ісуса як Месії. (Див. коментарі до Мт 1:1; 2:4.)

Христос. Див. коментар до Мт 16:16.

Старших священиків. Коли грецьке слово вживається в однині, то перекладається як «первосвященик» і стосується головного представника народу перед Богом. Тут це слово вжите в множині і стосується впливових священиків, у тому числі первосвящеників, зміщених зі становища, і, можливо, голів 24 священицьких груп.

Книжників. Спочатку так називали переписувачів Єврейських Писань, а за днів Ісуса — знавців та вчителів Закону.

Ісус. У деяких стародавніх рукописах — «Ісус Христос».

Старійшин. Букв. «чоловіків похилого віку». У Біблії грецьке слово пресбı́терос стосується передусім тих, хто посідає відповідальне становище або наділений певними обов’язками у громаді чи народі. Коли це слово передає думку про вік людини (як-от в Лк 15:25 і Дії 2:17), то може вказувати не лише на похилий вік, а й на те, що хтось старший від когось іншого. В цьому вірші слово пресбı́терос означає провідників єврейського народу, які часто згадуються разом зі старшими священиками і книжниками. Чоловіки з цих трьох груп входили до складу Синедріону (Мт 21:23; 26:3, 47, 57; 27:1, 41; 28:12; див. глосарій, «Старійшина; старший чоловік»).

Старших священиків. Див. коментар до Мт 2:4 і глосарій, «Старший священик».

Книжників. Див. коментар до Мт 2:4 і глосарій, «Книжник».

Підстави для спотикання. Або «камені спотикання». Вважається, що вжите тут грецьке слово ска́ндалон спочатку стосувалося якоїсь пастки; існує думка, що це була палиця з приманкою. Згодом це слово почало означати будь-яку перешкоду, об яку можна спіткнутися і впасти. У переносному значенні воно передає думку про дію чи обставину, через яку людина може збитися з правильного шляху, «спіткнутися» або «впасти» морально чи згрішити. Споріднене дієслово скандалı́зо, перекладене в Мт 18:8, 9 як «доводити до спотикання», можна також передати як «стати пасткою; підштовхнути до гріха».

Відійди від мене. Букв. «стань позаду мене». Цими словами Ісус суворо «докорив» Петрові (Мр 8:33). Ісус показав, що не дозволить, аби щось завадило йому виконати волю Батька. Деякі словники визначають ідіому, вжиту в грецькому тексті, як «геть з моїх очей», і в деяких перекладах її передано висловами «геть від мене» або «відступися від мене». Ці слова, можливо, також нагадали Петру про його місце — про те, що він має бути вірним послідовником свого Пана, а не каменем спотикання, тобто перешкодою на Ісусовому шляху.

Сатано. Ісус не має на увазі, що Петро є Сатаною Дияволом. Він називає його противником — саме таке значення має єврейське слово сата́н. Можливо, Ісус говорив про те, що в цій ситуації Петро піддався впливу Сатани.

Камінь спотикання. Див. коментар до Мт 18:7.

Нехай зречеться самого себе. Або «нехай відмовиться від усіх прав на самого себе». Це вказує на готовність людини повністю зректися себе і віддати себе у розпорядження Богові. Грецький вислів можна також перекласти як «він мусить сказати собі “ні”», що може означати відмову від своїх бажань, цілей і зручностей (2Кр 5:14, 15). Те саме грецьке дієслово Матвій вживає, коли згадує про те, як Петро зрікся Ісуса (Мт 26:34, 35, 75).

Стовп мук. Або «стовп, на якому страчують». В класичній грецькій мові основне значення вжитого тут слова стауро́с — «прямий вертикальний стовп; паля». В переносному значенні воно іноді вказувало на страждання, ганьбу, муки і навіть смерть, яких могла зазнати людина, ставши послідовником Христа. (Див. глосарій.)

Життя. Або «душу». (Див. глосарій, «Душа».)

Життя. Або «душу». (Див. глосарій, «Душа».)

Життя. Див. коментар до Мт 16:25 і глосарій, «Душа».

Правду. В оригіналі вжито грецьке слово аме́н, яке є транслітерацією єврейського аме́н і означає «нехай буде так» або «безперечно». Ісус часто використовував це слово, перш ніж висловити якесь твердження, обіцянку чи пророцтво, і таким чином підкреслював цілковиту правдивість і надійність своїх слів. Ні в Біблії, ні в іншій релігійній літературі немає доказів того, що хтось, крім Ісуса, так використовував слово аме́н. У Євангелії від Івана часто вживається вислів аме́н аме́н, що перекладається як «щиру правду [кажу]». (Див. коментар до Ів 1:51.)

Правду. Див. коментар до Мт 5:18.

Медіафайли

Кошики
Кошики

У Біблії вживається кілька слів, які вказують на різні види кошиків. Наприклад, в розповіді про те, як Ісус нагодував приблизно 5000 чоловіків, згадується 12 кошиків, у які зібрали залишки їжі. Грецьке слово вказує на відносно невеликі плетені кошики. Однак у розповіді про те, як Ісус нагодував приблизно 4000 чоловіків і залишки їжі зібрали в сім кошиків, вживається інше грецьке слово, яке вказує на великі кошики (Мр 8:8, 9). Тим самим грецьким словом названо кошик, в якому Павла спустили через отвір у мурі Дамаска (Дії 9:25).

Подорож від Галілейського моря до Кесарії Філіппової
Подорож від Галілейського моря до Кесарії Філіппової

Ісус з учнями переплив на човні з Магадану до Віфсаїди, що на північному березі Галілейського моря (Мр 8:22). Ця водойма лежить приблизно на 210 м нижче рівня моря. Ймовірно, в них пішло кілька днів на те, щоб подолати 40 км до Кесарії Філіппової, що лежала на висоті 350 м над рівнем моря. (Детальнішу карту місцевості, де служив Ісус, можна знайти в додатку А7-Д.)