Євангеліє від Матвія 17:1—27

17  Через шість днів Ісус взяв із собою на високу гору Петра, Якова та його брата Івана, і з ними більше нікого не було.+  Там, на горі, Ісус преобразився перед ними. Його обличчя засяяло, немов сонце, а вбрання стало сліпучим*, як світло.+  Перед ними з’явилися Мойсей та Ілля, і вони почали розмовляти з Ісусом.  Тоді Петро сказав Ісусу: «Господи, добре нам тут. Якщо хочеш, я поставлю тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі».  Коли він ще говорив, їх огорнула ясна хмара, а з хмари пролунав голос:+ «Це Син мій улюблений. Я ним задоволений.+ Слухайте його».+  Почувши це, учні попадали ниць і дуже злякалися.  Тоді Ісус підійшов, торкнувся їх і сказав: «Встаньте, не бійтеся».  І, звівши очі, вони побачили, що, крім Ісуса, коло них більше нікого немає.  Як вони спускалися з гори, Ісус наказав їм: «Нікому не розповідайте про це видіння, аж поки Син людський не воскресне з мертвих».+ 10  Проте учні запитали його: «Чому ж книжники говорять, що спочатку має прийти Ілля?»+ 11  А він їм відповів: «Ілля справді прийде і все відновить.+ 12  Але кажу вам: Ілля вже прийшов, та його не розпізнали і з ним зробили все, що хотіли.+ Так і Син людський має постраждати від їхніх рук».+ 13  Тоді учні зрозуміли, що він говорив про Івана Хрестителя. 14  Коли вони наблизились до натовпу людей,+ до Ісуса підійшов чоловік і, впавши навколішки, сказав: 15  «Господи, змилосердься над моїм сином, бо він епілептик і дуже мучиться. Він часто кидається то у вогонь, то у воду.+ 16  Я привів його до твоїх учнів, але вони не змогли його зцілити». 17  На це Ісус сказав: «О безвірне й зіпсоване* покоління!+ Скільки мені ще бути з вами? Скільки ще терпіти вас? Приведіть його до мене». 18  Тоді Ісус докорив демону, і демон вийшов з хлопця, а хлопець у ту ж мить одужав.+ 19  Після того учні підійшли до Ісуса й наодинці запитали: «Чому ми не змогли його вигнати?» 20  Він же сказав їм: «Тому що вам бракує віри. Правду кажу вам: якщо ви будете мати віру хоча б з гірчичне зернятко, то скажете цій горі: “Пересунься звідси он туди”, і вона пересунеться, і для вас не буде нічого неможливого».+ 21   —— 22  Потім вони зібралися в Галілеї, і там Ісус сказав їм: «Сина людського зрадять і видадуть в руки людей.+ 23  Його вб’ють, але на третій день він воскресне».+ Тому учні дуже зажурилися. 24  Коли ж вони прибули в Капернау́м, люди, які збирали дводрахмовий податок, підійшли до Петра й запитали: «Ваш учитель сплачує дводрахмовий податок?»+ 25  Петро відповів: «Сплачує». Але коли він увійшов у дім, Ісус випередив його, запитавши: «Як ти вважаєш, Си́моне, від кого земні царі беруть мито чи подушний податок: від своїх синів чи від чужих людей?» 26  Коли Петро відповів: «Від чужих людей», Ісус сказав: «Отже, сини звільнені від податку. 27  Але щоб не давати підстави для спотикання,+ піди до моря, закинь рибальський гачок і візьми першу зловлену рибу, а коли відкриєш їй рот, знайдеш срібну монету. Тож візьми її і дай за мене й за себе».

Примітки

Або «білим».
Або «порочне; збочене».

Коментарі

Кесарії Філіппової. Місто, яке лежало у верхів’ї річки Йордан на висоті 350 м над рівнем моря. Воно розташовувалося приблизно за 40 км на північ від Галілейського моря, біля південно-західного підніжжя гори Хермон. Тетрарх Філіпп, син Ірода Великого, назвав це місто Кесарією на честь римського імператора. Щоб відрізнити це місто від однойменного середземноморського порту, його називали Кесарією Філіпповою. (Див. додаток Б10.)

На високу гору. Можливо, йдеться про гору Хермон, що поблизу Кесарії Філіппової. (Див. коментар до Мт 16:13.) Вона здіймається на 2814 м над рівнем моря. Преображення, мабуть, відбулося не на вершині, а на одному з відгалужень цієї гори. (Див. додаток Б10.)

Ісус преобразився. Або «перемінився; його вигляд змінився». Те саме грецьке дієслово (метаморфо́о) вживається в Рм 12:2.

З неба почувся голос. Перший з трьох згаданих у Євангеліях випадків, коли люди чули голос Єгови. (Див. коментарі до Мт 17:5; Ів 12:28.)

Голос. Третій з трьох згаданих у Євангеліях випадків, коли Єгова звертався до людей безпосередньо. Вперше його голос пролунав під час Ісусового хрещення у 29 році н. е., як про це записано в Мт 3:16, 17; Мр 1:11 і Лк 3:22. Вдруге — під час преображення Ісуса у 32 році н. е., як про це записано в Мт 17:5; Мр 9:7 і Лк 9:35. Про третій раз згадується лише в Євангелії від Івана. Голос Єгови пролунав у відповідь на прохання Ісуса, щоб Батько прославив своє ім’я. Це сталося незадовго до останньої Пасхи Ісуса у 33 році н. е.

Я ним задоволений. Або «який мені до вподоби; яким я дуже радію». Подібний вислів вживається в Мт 12:18, де цитуються слова з Іс 42:1 про обіцяного Месію, або Христа. Вилиття святого духу і Божі слова з неба були чітким доказом того, що Ісус — обіцяний Месія. (Див. коментар до Мт 12:18.)

Я задоволений. Або «моя душа задоволена; до вподоби моїй душі». В цій цитаті з Іс 42:1 грецьким словом псіхе́ перекладене єврейське слово не́феш; обидва слова традиційно перекладають як «душа». (Див. глосарій, «Душа», і коментар до Мт 3:17.)

Голос. Другий з трьох згаданих у Євангеліях випадків, коли люди чули голос Єгови. (Див. коментарі до Мт 3:17; Ів 12:28.)

Я ним задоволений. Або «який мені до вподоби». (Див. коментарі до Мт 3:17; 12:18.)

Син... людський. Або «Син людини». Цей вислів вживається в Євангеліях близько 80 разів. Так Ісус називає самого себе, очевидно, для того щоб підкреслити, що він дійсно був людиною, народженою від жінки, і що був подібним до Адама, завдяки чому міг викупити людство від гріха і смерті (Рм 5:12, 14, 15). Вислів «Син людський» також показує, що Ісус є Месією, тобто Христом (Дн 7:13, 14; див. глосарій).

Син людський. Див. коментар до Мт 8:20.

Впавши навколішки. На стародавньому Близькому Сході так виражали повагу, особливо коли зверталися з проханням до людини, яка займала вище становище.

Епілептиків. Переклад грецького слова селеніа́зомай. (Деякі переклади передають його як «лунатик» або «сновида».) Грецьке слово відображає стародавній забобон, що певні хвороби виникали через зміну фаз місяця. Однак Матвій вживає це слово не в такому сенсі, а як медичний термін. Симптоми, описані Матвієм, Марком і Лукою, чітко вказують на епілепсію.

Епілептик. Див. коментар до Мт 4:24.

Маловіри. Ісус застосував це слово до своїх учнів, показавши цим, що їхня віра чи довір’я до Бога були недостатніми (Мт 8:26; 14:31; 16:8; Лк 12:28). Це слово вказує не на того, в кого зовсім немає віри, а на того, кому її не вистачає.

Маловіри. Ісус мав на увазі не те, що в учнів зовсім немає віри, а те, що їм віри не вистачає (Мт 14:31; 16:8; Лк 12:28; див. коментар до Мт 6:30.)

Правду. В оригіналі вжито грецьке слово аме́н, яке є транслітерацією єврейського аме́н і означає «нехай буде так» або «безперечно». Ісус часто використовував це слово, перш ніж висловити якесь твердження, обіцянку чи пророцтво, і таким чином підкреслював цілковиту правдивість і надійність своїх слів. Ні в Біблії, ні в іншій релігійній літературі немає доказів того, що хтось, крім Ісуса, так використовував слово аме́н. У Євангелії від Івана часто вживається вислів аме́н аме́н, що перекладається як «щиру правду [кажу]». (Див. коментар до Ів 1:51.)

Гірчичного зернятка. В Ізраїлі поширені кілька видів дикорослої гірчиці, а культивують найчастіше гірчицю чорну (Brassica nigra). З відносно невеликої насінини діаметром 1—1,6 мм і вагою 1 мг може вирости рослина, схожа на дерево. Деякі види гірчиці сягають заввишки 4,5 м.

Насіння найдрібніше з усіх. Стародавні юдейські письменники згадували гірчичне зернятко в образній мові для позначення найменшої міри величини. Хоча сьогодні відомо, що існують насінини й меншого розміру, очевидно, гірчичне насіння було найменшим з усіх, які рільники збирали і сіяли в Галілеї за днів Ісуса.

Вам бракує віри. Вжитий тут грецький вислів споріднений зі словом, яке в Мт 6:30; 8:26; 14:31; 16:8; Лк 12:28 перекладене як «маловіри» (або «маловір»). Ісус не говорить, що учні зовсім не мають віри, радше він хоче сказати, що їм потрібно зміцнювати її. (Див. коментарі до Мт 6:30; 8:26.)

Правду. Див. коментар до Мт 5:18.

Хоча б з гірчичне зернятко. Або «таку маленьку, як гірчична насінина». (Див. коментарі до Мт 13:31, 32.)

Молитви. Деякі рукописи додають: «І посту». Однак цієї фрази немає в найдавніших і найавторитетніших рукописах. Очевидно, вона була додана переписувачами, які відстоювали необхідність постити і самі дотримувались посту. Вони неодноразово додавали згадки про піст у ті вірші, де їх немає в давніших рукописах. (Див. коментар до Мт 17:21.)

В деяких стародавніх рукописах тут говориться: «Але цей рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом». (Див. коментар до Мр 9:29.) Однак ці слова не містяться в найдавніших і найавторитетніших рукописах, тож, очевидно, вони не є частиною натхнених Писань. (Див. додаток А3.)

В Капернаумі. Походить від єврейської назви і означає «село Наума» або «село розради» (На 1:1, прим.). Це місто часто згадується у зв’язку зі служінням Ісуса і в Мт 9:1 назване його містом. Капернаум лежав на північно-західному узбережжі Галілейського моря.

Капернаум. Див. коментар до Мт 4:13.

Дводрахмовий податок. Букв. «подвійні драхми». (Див. додаток Б14.) Для того щоб підтримувати служіння в храмі, стягувалися податки (Вх 30:12—16). Очевидно, за днів Ісуса кожен юдейський чоловік жертвував визначену суму як щорічний податок на храм.

Сини звільнені від податку. В часи Ісуса члени царської сім’ї звільнялися від сплати податків.

Рибальський гачок. Це єдиний випадок, коли у Грецьких Писаннях вживається слово, перекладене як «рибальський гачок». Очевидно, йдеться про прив’язаний до волосіні гачок з приманкою, який закидали у воду. З іншого рибальського спорядження в Грецьких Писаннях згадуються лише сіті і невід.

Срібну монету. Букв. «статер». Вважається, що це була тетрадрахма. (Див. додаток Б14.) Вартість цієї монети становила чотири драхми, або один шекель; саме стільки було необхідно, щоб заплатити храмовий податок за двох (Вх 30:13).

Медіафайли

Гора Хермон
Гора Хермон

Гора Хермон, що поблизу Кесарії Філіппової, є найвищою горою в Ізраїлі. Її висота сягає 2814 м. Завдяки засніженим вершинам водяна пара конденсується і осідає рясною росою, яка живить рослинність у довгий період посухи (Пс 133:3). Талий сніг з Хермону є головним джерелом живлення річки Йордан. Можливо, саме на цій горі відбулося преображення Ісуса (Мт 17:2).

Вид на гору Хермон із заповідника Хула
Вид на гору Хермон із заповідника Хула

Гора Хермон, через яку пролягав північний кордон Обіцяного краю, має кілька вершин, найвища з яких сягає 2814 м над рівнем моря. Ці вершини утворюють південну частину хребта Антиліван. Можливо, саме на горі Хермон відбулося преображення Ісуса.