Книга Єремії 3:1—25
3 Кажуть: “Якщо чоловік відпустить свою дружину і вона піде від нього та одружиться з іншим, то чи зможе він знову повернутись до неї?”
Хіба ця земля вже не опоганена?+
Ти ж займалася проституцією з багатьма.+
Невже ти думаєш, що можеш до мене повернутись? — говорить Єгова.—
2 Підведи очі й подивись на лисі горби.
Чи є таке місце, де тебе не ґвалтували?
Ти сиділа при дорогах, немов той кочівник* у пустелі,і чекала коханців своїх.
Ти й далі забруднюєш цей край,бо займаєшся проституцією і чиниш зло.+
3 Тому зливи припинилися+і весняний дощ навіть не крапне.
Ти маєш зухвалий вигляд*, як дружина, яка стала повією,і ти не відчуваєш сорому.+
4 Але тепер ти кличеш до мене:
“Батьку мій, ти друг моєї молодості!+
5 Навіщо тобі вічно гніватись на насі завжди пам’ятати про наші гріхи?”
Ти кажеш це,але й далі чиниш зло як тільки можеш».+
6 І сказав мені Єгова за днів царя Йосı́ї:+ «Ти бачив, що́ коїла ця невірна жінка, Ізра́їль? Вона ходила на кожну високу гору і лягала під кожним пишним деревом, щоб займатися проституцією.+
7 Після того всього я казав їй повернутися до мене,+ але вона не верталася. А Юда тим часом дивилася на свою зрадливу сестру.+
8 Коли я побачив це, то за перелюб вигнав невірну жінку, Ізра́їль,+ і дав їй свідоцтво про розлучення.+ Але її сестра, зрадлива Юда, не злякалася; вона сама стала повією.+
9 Вона займалася проституцією через свою легковажність, опоганювала землю і чинила перелюб з камінням та деревами.+
10 І попри все Юда — її зрадлива сестра — не повернулася до мене всім серцем, а тільки вдавала, що повернулась»,— промовив Єгова.
11 Тоді Єгова сказав мені: «Ізра́їль, невірна жінка, показала себе* більш праведною, ніж зрадлива Юда.+
12 Піди і промов до півночі:+
“Повернись, Ізра́їлю, зрадлива жінко! — говорить Єгова.+ — Я не буду гнівливо дивитись* на тебе,+ бо я відданий,— каже Єгова,— і не гніватимусь вічно.
13 Лише визнай свою провину, бо ти збунтувалась проти Єгови, свого Бога. Ти обдаровувала пестощами чужинців*,— промовляє Єгова,— і лягала під кожним пишним деревом, а мого голосу не слухала”».
14 «Поверніться, зрадливі сини,— каже Єгова.— Бо я ваш справжній пан*. Візьму я вас, по одному з міста й по двоє з племені, і приведу на Сіон.+
15 І дам я вам пастирів, які мені до серця.+ Вони будуть пасти вас зі знанням та проникливістю.
16 У ті дні ви станете численними і принесете плід у цьому краї,— промовляє Єгова.+ — Ви не будете більше говорити: “Ось ковчег угоди Єгови!” Думка про нього вже не прийде вам на серце, ви не будете згадувати про нього чи жалкувати за ним і ніколи не зробите собі іншого.
17 Тоді ви назвете столицю Єрусалим престолом Єгови,+ і до неї зберуться всі народи, щоб вихваляти там ім’я Єгови.+ Вони більше не слухатимуться свого впертого і злого серця.
18 У той час нащадки Юди та Ізра́їля будуть разом,+ вони вийдуть з північного краю і прийдуть у землю, яку я дав у спадок їхнім прабатькам.+
19 І я подумав: “З якою ж радістю долучив я тебе до своїх синів і дав тобі гарний край, найгарніший спадок серед народів*!”+ І ще я подумав: “Ви будете кликати мене: «Батьку мій!» — і вже не відступите від мене”.
20 Але ви, нащадки Ізра́їля, зрадили мене, як та жінка, що зрадила свого чоловіка*»,+ — промовляє Єгова.
21 На лисих горбахчути плач та благання Ізра́їлевих нащадків,бо вони викривили свої дорогиі забули Єгову, Бога свого.+
22 «Поверніться, зрадливі сини,і я зцілю вас від зрадливості».+
«Ось ми! Прийшли ми до тебе,бо ти, Єгово,— наш Бог!+
23 А пагорби та гамір на горах — це омана.+
Тільки наш Бог Єгова дає спасіння Ізра́їлеві.+
24 Ще від нашої юності ганьба* пожирала плоди праці наших прабатьків,+їхні отари й стада,їхніх синів і дочок.
25 Ми лягаємо засоромленіта накриваємось ганьбою,бо ще від юності і донині ми й батьки наші грішилипроти нашого Бога Єгови,+ми не слухались голосу Єгови, нашого Бога».
Примітки
^ Букв. «араб».
^ Букв. «чоло».
^ Або «свою душу».
^ Або «не зверну свого обличчя у гніві».
^ Або «ходила різними шляхами до чужих богів».
^ Або, можливо, «ваш чоловік».
^ Букв. «військ народів».
^ Букв. «товариша».
^ Або «божок, що приносить ганьбу».