Євангеліє від Луки 8:1—56

8  Невдовзі після того Ісус пішов від міста до міста й від села до села, проповідуючи і звіщаючи добру новину про Боже Царство.+ З ним були дванадцятеро  і деякі жінки, яких він звільнив від злих духів та зцілив від хвороб: Марія, звана Магдалиною,+ з якої вийшло сім демонів,  Іванна,+ дружина Ху́зи, управителя Іродового дому, Сусанна і багато інших жінок, які їм прислуговували, використовуючи своє майно.+  Коли ж біля Ісуса зібрався численний натовп, а також люди, які ходили з ним від міста до міста, він навів їм приклад:+  «Якось сіяч вийшов сіяти. Коли він сіяв, трохи насіння впало при дорозі, і його затоптали, а небесні птахи повидзьобували його.+  Ще трохи насіння впало на скелю і, зійшовши, висохло, бо не мало вологи.+  Ще трохи впало між терни, але терни зійшли разом з насінням і заглушили його.+  А ще трохи насіння впало на добрий ґрунт, проросло й принесло плоди у 100 разів більше, ніж було посіяно».+ Сказавши це, Ісус голосно промовив: «Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає».+  Тоді учні запитали його, що означає цей приклад.+ 10  Він сказав: «Вам дано* зрозуміти священні таємниці Божого Царства, а для інших усе почуте так і залишається прикладами,+ щоб, дивлячись, вони дивилися даремно і, слухаючи, не розуміли суті сказаного.+ 11  Ось пояснення цього прикладу: насіння — це Боже слово.+ 12  Коли насіння падає при дорозі, це означає, що люди чують слово, але потім приходить Диявол і забирає слово з їхніх сердець, щоб вони не повірили й не отримали спасіння.+ 13  Коли насіння падає на скелю, це означає, що люди, почувши слово, з радістю приймають його, однак не мають коріння. Якийсь час вони вірять, але коли приходить пора випробувань, відпадають.+ 14  Коли насіння падає між терни, це означає, що люди чують слово, але тривоги, багатство+ та втіхи цього життя+ поглинають їх і повністю заглушують слово; ці люди так і не приносять зрілого плоду.+ 15  А коли насіння падає на добру землю, це означає, що люди, які мають добре і чисте серце,+ почувши слово, зберігають його і витривало приносять плід.+ 16  Ніхто, запаливши світильник, не накриває його посудиною і не ставить під ліжко; навпаки, його ставлять на підставку, щоб ті, хто входить, бачили світло.+ 17  Адже немає нічого прихованого, що не виявиться, і, хоч би як старанно щось ховали, воно з часом стане явним і відомим.+ 18  Тож звертайте увагу на те, як ви слухаєте, бо тому, хто має, буде дано ще більше,+ а в того, хто не має, заберуть навіть те, що, як йому здається, він має».+ 19  І прийшли до Ісуса його мати і брати,+ але оскільки було багато людей, вони не могли підійти до нього.+ 20  Тоді йому сказали: «Там надворі твоя мати з твоїми братами, вони хочуть побачитися з тобою». 21  На це він відповів: «Моя мати і мої брати — це ті, хто слухає Боже слово і виконує його».+ 22  Якось Ісус сів зі своїми учнями в човен і сказав їм: «Перепливімо на другий берег озера». І вони відпливли.+ 23  У дорозі Ісус заснув. Раптом на озері знялася шалена буря, і човен почала заливати вода, через що вони опинились у небезпеці.+ 24  Тож учні підбігли до Ісуса і розбудили його, кажучи: «Наставнику, Наставнику, ми тонемо!» Прокинувшись, він вгамував вітер і розбурхане озеро. Тоді все навкруги заспокоїлось і настала тиша.+ 25  Після того він сказав: «Де ваша віра?» А вони, перелякані, дивувалися й говорили один одному: «Хто ж він такий? Він дає накази навіть вітру та воді, і вони слухаються його!»+ 26  Потім вони пристали до берега в місцевості герази́нів,+ що навпроти Галілеї. 27  Коли Ісус зійшов на берег, його зустрів чоловік з поблизького міста, який був опанований демонами. Він уже довго не носив одягу і жив не в домі, а серед гробниць*.+ 28  Побачивши Ісуса, чоловік закричав, упав перед ним і вигукнув: «Чого ти від мене хочеш, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Благаю, не муч мене!»+ 29  (Бо Ісус наказував нечистому духові вийти з того чоловіка. Цей дух багато разів хапав його*.+ Чоловіка не раз заковували в ланцюги і кайдани та стерегли, але він розривав пута, і демон гнав його у віддалені місця.) 30  Тоді Ісус запитав його: «Як тебе звати?» Він відповів: «Легіон», бо в нього ввійшло багато демонів. 31  І вони благали Ісуса, щоб той не відправляв їх у безодню.+ 32  Неподалік на горі паслося величезне стадо свиней,+ тому демони благали Ісуса, щоб він дозволив їм увійти в них, і він дозволив.+ 33  Тож демони вийшли з чоловіка та ввійшли у свиней, і ціле стадо кинулося з урвища* в озеро й потонуло. 34  А чоловіки, які пасли свиней, побачивши це, втекли й розповіли про все в місті та в довколишніх селах. 35  І люди вийшли подивитися, що сталось. Коли вони підійшли до Ісуса й побачили, що чоловік, з якого вийшли демони, одягнений і при здоровому розумі сидить біля Ісусових ніг,+ то налякались. 36  А ті, хто бачив усе на власні очі, розповіли їм, як видужав* чоловік, який був опанований демонами. 37  Тож чимало людей з довколишньої місцевості герази́нів просили, щоб Ісус пішов звідти, бо їх огорнув великий страх. І він сів у човен, щоб відплисти. 38  А чоловік, з якого вийшли демони, став благати, щоб Ісус дозволив залишитися з ним, але той відіслав його, говорячи:+ 39  «Повертайся додому і розповідай, що́ Бог зробив для тебе». І він пішов та по цілому місті розказував про те, що́ Ісус для нього зробив. 40  Коли Ісус повернувся, його привітно зустрів натовп людей, бо всі на нього чекали.+ 41  І ось прийшов один чоловік, на ім’я Яı́р, начальник синагоги. Упавши до ніг Ісуса, Яı́р почав благати, щоб той увійшов до нього в дім,+ 42  бо його єдина дочка, яка мала близько 12 років, була при смерті. Коли Ісус ішов, на нього напирав натовп людей. 43  Була там одна жінка, яка 12 років страждала від кровотечі,+ і ніхто не міг її вилікувати.+ 44  Вона підійшла до нього ззаду й доторкнулася до торочок* його одягу+ — і кровотеча відразу припинилась. 45  Тоді Ісус запитав: «Хто доторкнувся до мене?» А коли всі почали запевняти, що це не вони, Петро сказав: «Наставнику, чимало людей оточили тебе і тиснуть звідусіль».+ 46  Проте Ісус відказав: «І все-таки хтось доторкнувся до мене, бо я відчув*, що з мене вийшла сила».+ 47  Тоді жінка побачила, що не змогла залишитись непоміченою, і тремтячи підійшла до Ісуса, впала на коліна й розповіла при всіх, чому доторкнулась до нього і як відразу зцілилася. 48  А він їй сказав: «Дочко, твоя віра зцілила тебе*. Іди з миром».+ 49  Поки Ісус ще говорив, до начальника синагоги підійшов один чоловік з його дому і сказав: «Твоя дочка померла, не турбуй вже Вчителя».+ 50  На це Ісус відповів: «Не бійся, тільки вір, і вона буде врятована».+ 51  І коли він підійшов до дому, то нікому не дозволив увійти з ним, крім Петра, Івана та Якова і батьків дівчини. 52  Усі ж, хто там був, плакали й били себе в груди, сумуючи за нею. Та він сказав: «Не плачте,+ бо вона не померла, а просто спить».+ 53  Почувши це, люди стали насміхатися, бо знали, що вона померла. 54  А Ісус взяв її за руку й вигукнув: «Дитино, встань*+ 55  Тоді її дух+ повернувся до неї, і вона відразу піднялась.+ Ісус же сказав, щоб їй дали поїсти. 56  А батьки її були надзвичайно вражені тим, що сталося, однак Ісус наказав їм нікому не розповідати про це.+

Примітки

Або «дозволено».
Або «пам’ятних гробниць».
Або, можливо, «дух довгий час міцно тримав його».
Або «крутого берега».
Або «був врятований».
Або «краю; китиць».
Або «зрозумів».
Або «врятувала тебе».
Або «прокинься».

Коментарі

Проповідувати. Основне значення грецького слова — «публічно проголошувати, бути глашатаєм». Це слово підкреслює спосіб проголошення: зазвичай мається на увазі привселюдне проголошення, а не промова, звернена до обмеженої кількості людей.

Проповідуючи. Див. коментар до Мт 3:1.

Марія, звана Магдалиною. Ця жінка, яку часто звали Марією Магдалиною, вперше згадується тут, у розповіді про другий рік Ісусового проповідницького служіння. Ім’я Магдалина (означає «що належить до Магдали»), очевидно, походить від назви міста Магдала, яке лежало на західному березі Галілейського моря, на півдорозі між Капернаумом і Тиберіадою. Дехто вважає, що Марія була родом з Магдали або жила там. Марія Магдалина переважно згадується в розповідях про смерть та воскресіння Ісуса (Мт 27:55, 56, 61; Мр 15:40; Лк 24:10; Ів 19:25).

Буде як слуга. Або «буде як той, хто прислуговує». Цим висловом перекладено грецьке дієслово діаконе́о, споріднене з іменником діа́конос («слуга; той, хто прислуговує»), який часто використовується щодо тих, хто невтомно і смиренно служить на користь інших. Це слово вживається стосовно Христа (Рм 15:8), служителів Христа, як чоловіків, так і жінок (Рм 16:1; 1Кр 3:5—7; Кл 1:23), служителів збору (Флп 1:1; 1Тм 3:8), а також домашніх слуг (Ів 2:5, 9) і представників влади (Рм 13:4).

Іванна. Скорочена жіноча форма єврейського імені Єгоханан, що означає «Єгова виявив прихильність; Єгова виявив ласку». Іванна була однією з жінок, яких зцілив Ісус. Вона згадується в Грецьких Писаннях тільки двічі і тільки в Євангелії від Луки (Лк 24:10).

Хузи. Йдеться про управителя дому Ірода Антипи.

Їм прислуговували. Або «їх підтримували (дбали про їхні потреби)». Грецьке слово діаконе́о може передавати думку про те, що хтось дбає про фізичні потреби інших: приносить і готує їжу, подає її до столу тощо. В подібному значенні це слово вживається в Лк 10:40 («поратися коло всього»), Лк 12:37 («прислуговувати»), Лк 17:8 («прислуговуй») і Дії 6:2 («розподіляти їжу»), але воно може також стосуватись інших особистих послуг. У цьому вірші воно показує, як жінки (згадані у віршах 2 і 3) підтримували Ісуса та його учнів, які виконували доручене Богом завдання. Так ці жінки прославляли Бога, а Бог у свою чергу оцінив їхні вчинки і подбав, щоб усі майбутні покоління дізналися з Біблії про їхнє милосердя і щедрість (Пр 19:17; Єв 6:10). Те саме грецьке слово вживається в Мт 27:55 і Мр 15:41. (Див. коментар до Лк 22:26, де обговорюється споріднений іменник діа́конос.)

Приклади. Або «притчі». Грецьке слово параболе́, яке буквально означає «те, що розміщується поруч (разом)», може вказувати на притчу, прислів’я чи приклад. Коли Ісус пояснював якусь істину, він часто «розміщував її поруч», або порівнював її, з чимось схожим (Мр 4:30). Його приклади були короткими; зазвичай це були видумані історії, з яких людина могла почерпнути моральну чи духовну істину.

Приклад. Див. коментар до Мт 13:3.

Кам’янисту землю. Йдеться не про ґрунт з камінням, а про скелясту породу, на якій є тонкий шар ґрунту. У паралельній оповіді в Лк 8:6 сказано, що трохи насіння впало «на скелю». В такій землі насіння не могло глибоко вкоренитися й отримати достатньо вологи.

На скелю. Див. коментар до Мт 13:5.

Між терни. Очевидно, Ісус має на увазі не зарості колючих рослин, а бур’яни, які лишилися в землі після оранки. Вони виросли і заглушили посіяне насіння.

Між терни. Див. коментар до Мт 13:7.

Священні таємниці. У «Перекладі нового світу» вислів «священна таємниця» трапляється 28 разів і є перекладом грецького слова місте́ріон. Це слово, вжите тут у множині, стосується граней Божого наміру, які Бог приховує до визначеного ним часу. Після того він повністю відкриває їх, однак лише тим, кого хоче наділити розумінням (Кл 1:25, 26). Тоді священні таємниці проголошуються всім і усюди. Про це свідчать слова, які вживаються у Біблії стосовно «священної таємниці»: «виявляти», «звіщати», «об’явлення», «проповідувати», «розповідати» (1Кр 2:1; Еф 1:9; 3:3; Кл 1:25, 26; 4:3). Найважливіша «Божа священна таємниця» полягає в тому, що Ісус Христос є обіцяним «потомством», тобто Месією (Кл 2:2; Бт 3:15). Проте ця священна таємниця має багато граней, одна з яких стосується ролі Ісуса в Божому намірі (Кл 4:3). Як показав Ісус у цьому вірші, «священні таємниці» пов’язані з небесним Царством, або «Божим Царством», тобто небесним урядом, в якому Ісус є Царем (Мр 4:11; Лк 8:10; див. коментар до Мт 3:2.) У Грецьких Писаннях термін місте́ріон має інше значення, ніж у стародавніх містичних релігіях. Ці релігії (в їхній основі часто лежав культ родючості, який процвітав у I столітті н. е.) обіцяли своїм прихильникам безсмертя, а також можливість отримувати об’явлення і наближатися до богів через містичні обряди. Зрозуміло, що їхні таємниці не мали нічого спільного з правдою. У містичних релігіях ті, хто пройшов обряд посвячення, обіцяли не розголошувати таємниць. Ці містичні таємниці, які не розкривались, дуже відрізнялися від священних таємниць у християнстві, які широко проголошувались. Коли в Біблії слово місте́ріон вживається у зв’язку з фальшивим поклонінням, воно перекладене в «Перекладі нового світу» просто як «таємниця». (Щоб дізнатись про три випадки вживання місте́ріон в такому значенні, див. коментарі до 2Фс 2:7; Об 17:5, 7.)

Священні таємниці. Див. коментар до Мт 13:11.

Світильник. У біблійні часи побутовий світильник був невеликою глиняною посудиною, яку наповнювали оливковою олією.

Світильник. Див. коментар до Мт 5:15.

Брати. Тобто Ісусові брати по матері. Їхні імена згадуються в Мт 13:55 і Мр 6:3. (Більше інформації щодо значення слова «брат» міститься в коментарі до Мт 13:55.)

Брати. Див. коментар до Мт 12:46.

Моя мати і мої брати. Тут Ісус показує різницю між своїми рідними братами, деякі з яких, очевидно, не вірили в нього (Ів 7:5), та своїми духовними братами, тобто учнями. Ісус підкреслює, що, хоч би якими цінними були для нього сімейні узи, він набагато більше цінує стосунки з тими, хто слухає Боже слово і виконує його.

На другий берег. Тобто на східний берег Галілейського моря.

Сильна буря. Цим виразом перекладено три грецьких слова, які буквально можна передати як «великий ураган вітру». (Див. коментар до Мт 8:24.) Марко не був очевидцем подій, але дуже яскраво описує бурю та інші деталі. Це дозволяє зробити висновок, що цю інформацію він отримав від Петра. (Щоб більше дізнатися про роль Петра у написанні Євангелія від Марка, див. «Вступ до Марка».)

Шалена буря. Цим виразом перекладено два грецьких слова, які буквально можна передати як «ураган вітру». (Див. коментар до Мр 4:37.) Такі бурі нерідко трапляються на Галілейському морі. Оскільки воно розташоване приблизно на 200 м нижче від рівня моря, повітря там значно тепліше, ніж на довколишніх плато і в горах. Це спричиняє збурення в атмосфері і, як наслідок, сильні вітри, які можуть раптово підняти на морі хвилі.

Місцевість гадаринів. Регіон на другому березі (тобто на східному узбережжі) Галілейського моря. Можливо, мається на увазі місцевість, що простягалась від моря до міста Гадара, яке лежало за 10 км від моря. Це підтверджується тим фактом, що на багатьох монетах, викарбуваних у Гадарі, був зображений корабель. Марко і Лука називають цей регіон «місцевістю геразинів». (Див. коментар до Мр 5:1.) Території різних регіонів могли накладатися одна на одну. (Див. додаток А7, карту 3Б, «На березі Галілейського моря», і додаток Б10.)

Геразинів. У паралельних оповідях (Мт 8:28—34; Мр 5:1—20; Лк 8:26—39) вживаються різні назви. Різні назви також містяться в кожній розповіді у стародавніх рукописах. Згідно з найавторитетнішими рукописами, Матвій вживає слово «гадарини», а Марко і Лука — «геразини». Проте, як видно з коментаря до вислову місцевість геразинів у цьому вірші, обидва терміни стосуються тої самої місцевості.

Геразинів. У паралельних оповідях (Мт 8:28—34; Мр 5:1—20; Лк 8:26—39) вживаються різні назви. Різні назви також містяться в кожній розповіді у стародавніх рукописах. Згідно з найавторитетнішими рукописами, Матвій вживає слово «гадарини», а Марко і Лука — «геразини». Проте, як видно з коментаря до вислову місцевість геразинів у цьому вірші, обидва терміни стосуються тої самої місцевості.

Місцевості геразинів. Регіон навпроти Галілеї, тобто на східному березі Галілейського моря. Точно не відомо, де саме була ця місцевість і якими були її межі. Дехто вважає, що «місцевість геразинів» — це околиці Курсі біля стрімких схилів на східному узбережжі моря. На думку інших, це більший регіон, який простягався від міста Гераза (Джараш), що за 55 км на південний схід від Галілейського моря. В Мт 8:28 цю місцевість названо «місцевістю гадаринів». (Див. коментарі до Мт 8:28; Мр 5:1.) Території регіонів могли накладатися одна на одну, і, хоча у Євангеліях вживаються різні назви, йдеться про ту саму місцевість на східному узбережжі Галілейського моря. Тож у розповідях письменників Євангелій немає суперечностей. (Див. також додаток А7, карту 3Б, «На березі Галілейського моря», і додаток Б10.)

Геразинів. Див. коментар до Мр 5:1.

Гробниць. Або «пам’ятних гробниць». (Див. глосарій, «Пам’ятна гробниця».) Очевидно, це були печери або склепи, висічені в скелях. Такі місця поховання зазвичай розташовувалися за містом. Юдеї намагалися обходити гробниці стороною, щоб не стати церемоніально нечистими. Тому ці безлюдні місця ставали пристановищем для божевільних чи опанованих демонами людей.

Чоловік... опанований демонами. Матвій (8:28) згадує двох опанованих демонами чоловіків, а Марко (5:2) і Лука — одного. Марко і Лука зосереджуються на одному чоловікові, очевидно, тому, що з ним розмовляв Ісус і його випадок заслуговував більшої уваги. Імовірно, цей чоловік був більш агресивним і був опанований демонами довше. Також, можливо, після зцілення двох чоловіків лише один з них захотів супроводжувати Ісуса (Лк 8:37—39).

Гробниць. Див. коментар до Мт 8:28.

Чого ти від мене хочеш..? Або «Що спільного між мною і тобою?» Риторичне запитання, яке буквально перекладається так: «Що мені й тобі?» Це семітська ідіома, яка неодноразово вживається в Єврейських Писаннях (Сд 11:12, прим.; ІсН 22:24; 2См 16:10; 19:22; 1Цр 17:18; 2Цр 3:13; 2Хр 35:21; Ос 14:8), а її грецький відповідник — у Грецьких Писаннях (Мт 8:29; Мр 1:24; 5:7; Лк 4:34; 8:28; Ів 2:4). Ця фраза може мати різні значення, залежно від контексту. У цьому вірші (Мр 5:7) вона виражає ворожість і роздратування, і дехто перекладає її як «Не турбуй мене!» або «Лиши мене у спокої!» В інших контекстах ця фраза виражає незгоду з тим, про що йшлося раніше, або небажання виконувати якусь дію і не вказує на зневагу, зухвальство чи ворожість. (Див. коментар до Ів 2:4.)

В’язничним вартовим. Так перекладене грецьке слово басаністе́с. Основне значення цього слова — «мучитель; кат»; очевидно, це пов’язано з тим, що вартові часто піддавали в’язнів жорстоким тортурам. Але, мабуть, через те, що ув’язнення само по собі вважалося мукою, цим словом стали називати будь-яких в’язничних вартових, незалежно від того, вдавалися вони до тортур чи ні. (Див. коментар до Мт 8:29.)

Чого ти від мене хочеш..? Див. коментар до Мр 5:7.

Не муч мене. Слово, вжите в оригіналі, пов’язане зі словом, перекладеним у Мт 18:34 як «в’язничні вартові». Тож у цьому контексті слово «мучити», очевидно, вказує на ув’язнення в «безодні», яка згадана в Лк 8:31. (Див. коментар до Мт 18:34.)

Легіон. Очевидно, це ім’я не було справжнім іменем чоловіка, а вказувало на те, що він був опанований багатьма демонами. Можливо, найголовніший з цих демонів змусив чоловіка сказати, що його звати Легіон. У I столітті римський легіон зазвичай налічував близько 6000 воїнів, а це може означати, що чоловік був під владою великої кількості демонів. (Див. коментар до Мт 26:53.)

Легіон. Див. коментар до Мр 5:9.

Мучити. Слово, вжите в оригіналі, пов’язане зі словом, перекладеним у Мт 18:34 як «в’язничні вартові». Тож у цьому контексті слово «мучити», очевидно, вказує на ув’язнення в «безодні», яка згадана у паралельній оповіді в Лк 8:31.

Безодню. Або «глиби́ни». Грецьке слово а́біссос, яке означає «надзвичайно глибокий» або «безмежний; невимірний», вживається для позначення місця або стану ув’язнення. У Грецьких Писаннях це слово трапляється дев’ять разів — тут, у Рм 10:7 і сім разів у книзі Об’явлення. В Об 20:1—3 описано, як у майбутньому Сатана буде кинутий в безодню на 1000 років. Легіон демонів, які благали Ісуса не відправляти їх «у безодню», мабуть, мали на увазі цю майбутню подію. У вірші 28 говориться, що один з демонів попросив Ісуса не мучити його. У паралельній оповіді в Мт 8:29 демони запитали Ісуса: «Ти прийшов нас мучити передчасно?» Тож муки, яких боялися демони,— це, очевидно, ув’язнення в «безодні». (Див. глосарій і коментар до Мт 8:29.)

Свиней. Хоча за Законом свині вважалися нечистими тваринами (Лв 11:7), неєвреї, які жили в Десятимісті, торгували свининою. І греки, і римляни вважали її делікатесом. В оповіді не говориться, чи «чоловіки, які пасли свиней» були юдеями, що порушували Закон (Лк 8:34).

Розповідай, що Бог зробив для тебе. Зазвичай Ісус наказував людям не розповідати іншим про його чуда (Мр 1:44; 3:12; 7:36; Лк 5:14). Але цьому чоловікові він звелів піти до родичів і розповісти їм про все, що сталося. Можливо, Ісус зробив це тому, що люди попросили його покинути їхню місцевість, і він сам не міг дати їм свідчення. Розповіді чоловіка також могли покласти край негативним розмовам про загибель свиней.

По цілому місті. У паралельній оповіді в Мр 5:20 вживається вислів «в Десятимісті». Тож згадане тут місто, мабуть, було одним із міст Десятимістя. (Див. глосарій, «Десятимістя».)

Єдинородний син. Грецьке слово моноґене́с, яке зазвичай перекладають як «єдинородний», означає «єдиний у своєму роді; один-єдиний; унікальний». В Біблії це слово використовується для опису спорідненості між дитиною (сином чи дочкою) та її батьками. (Див. коментарі до Лк 7:12; 8:42; 9:38.) У біблійних книгах, написаних Іваном, це слово вживається лише щодо Ісуса (Ів 3:16, 18; 1Ів 4:9), але ніколи не стосується його народження чи життя на землі. Іван використовує його, описуючи передлюдське існування Ісуса, коли той був Логосом, або Словом,— тим, хто був «з Богом на початку», ще «до створення світу» (Ів 1:1, 2; 17:5, 24). Ісуса названо «єдинородним сином» тому, що він був Первістком Єгови і єдиним, кого Бог створив сам. Хоча інші духовні істоти також названі «синами правдивого Бога» і «синами Бога» (Бт 6:2, 4; Йв 1:6; 2:1; 38:4—7), усі вони були створені Єговою через його первонародженого Сина (Кл 1:15, 16). Отже, слово моноґене́с вказує на те, що Ісус був «єдиним у своєму роді; унікальним; незрівнянним» і що тільки його Бог створив сам (1Ів 5:18; див. коментар до Єв 11:17).

Єдинородного Сина. Грецьке слово моноґене́с, яке зазвичай перекладають як «єдинородний», означає «єдиний у своєму роді; один-єдиний; єдиний представник або член якоїсь групи чи роду; унікальний». У своїх книгах апостол Іван вживає це слово тільки щодо Ісуса (Ів 1:14; 3:18; 1Ів 4:9; див. коментар до Ів 1:14). Синами названі й інші духовні істоти, яких створив Бог, однак лише Ісуса названо «єдинородним Сином» (Бт 6:2, 4; Йв 1:6; 2:1; 38:4—7). Ісус, Первісток, був створений безпосередньо Батьком і тим відрізнявся від усіх інших Божих синів. Вони були створені, або народжені, Єговою через цього Первістка. Грецьке слово моноґене́с вживається в подібному значенні, коли Павло каже, що Ісак був «єдинородним сином» Авраама (Єв 11:17). Хоча в Авраама народився Ізмаїл від Агар і кілька синів від Кетури (Бт 16:15; 25:1, 2; 1Хр 1:28, 32), Ісак був його «єдинородним сином» в особливому значенні. Він — єдиний син Авраама, який народився згідно з Божою обіцянкою, і єдиний син Сарри (Бт 17:16—19).

Єдина. Грецьке слово моноґене́с, яке зазвичай перекладають як «єдинородний», означає «єдиний у своєму роді; один-єдиний; єдиний представник або член якоїсь групи чи роду; унікальний». Це слово використовується для опису спорідненості між дитиною (сином чи дочкою) та її батьками. В контексті цього уривка воно вказує на єдину дитину. Те саме грецьке слово вживається щодо «єдиного» сина вдови з Наїна і «єдиного» сина, який був в одного чоловіка і з якого Ісус вигнав демона (Лк 7:12; 9:38). У грецькому тексті Септуагінти слово моноґене́с використовується в уривку про дочку Їфтаха, де говориться: «Вона була його єдиною дитиною. Крім неї він більше не мав ні сина, ні дочки» (Сд 11:34). Апостол Іван п’ять разів вживає слово моноґене́с щодо Ісуса. (Щоб дізнатися про значення цього слова в тих контекстах, де воно вживається щодо Ісуса, див. коментарі до Ів 1:14; 3:16.)

Кровотечі. Очевидно, хронічної маткової кровотечі. За Мойсеєвим законом жінка в такому стані вважалася церемоніально нечистою, а отже не могла торкатися інших (Лв 15:19—27).

Кровотечі. Див. коментар до Мт 9:20.

Дочко. Єдиний випадок, коли Ісус звертається до жінки, називаючи її «дочкою». Можливо, він робить це тому, що бачить її сильні переживання і розуміє, що вона потребує чуйного ставлення (Мр 5:33; Лк 8:47). Таке тепле звертання свідчить про ніжну турботу Ісуса і нічого не говорить про вік жінки.

Іди з миром. Ця ідіома часто трапляється і в Грецьких, і в Єврейських Писаннях і означає «нехай у тебе все буде добре» (Лк 7:50; 8:48; Як 2:16; пор. 1См 1:17; 20:42; 25:35; 29:7; 2См 15:9; 2Цр 5:19). Єврейське слово шало́м, що зазвичай перекладається як «мир», має широке значення. Це слово вказує на відсутність збройної боротьби і неспокою (Сд 4:17; 1См 7:14; Ек 3:8); воно може передавати думку про здоров’я і безпеку (1См 25:6; 2Хр 15:5; Йв 5:24; також прим.), добробут (Ес 10:3, прим.) і дружбу (Пс 41:9). Грецьке слово ейре́не («мир») теж має широке значення, як і єврейське шало́м, і може, окрім відсутності конфлікту, стосуватися благополуччя, спасіння і згоди.

Дочко. Див. коментар до Мр 5:34.

Іди з миром. Див. коментар до Мр 5:34.

Не померла, вона просто спить. У Біблії смерть часто порівнюється зі сном (Пс 13:3; Ів 11:11—14; Дії 7:60; 1Кр 7:39; 15:51; 1Фс 4:13). Ісус мав намір воскресити дівчинку. Тож, промовивши ці слова, він, мабуть, хотів показати, що повернути людину до життя так само можливо, як розбудити від глибокого сну. Силу воскресити дівчинку Ісус отримав від свого Батька, «який оживляє мертвих і говорить про те, чого немає, так, наче воно є» (Рм 4:17).

Не померла, а просто спить. Див. коментар до Мр 5:39.

Віддав дух. Або «віддав останній подих; перестав дихати». Слово «дух» (грецькою пне́ума) тут може означати «дихання» або «життєва сила». Це підтверджується тим, що в паралельній оповіді в Мр 15:37 вжите грецьке слово екпне́о (буквально «видихати»), яке перекладено там як «помер», або, як сказано в коментарі, «віддав останній подих». Дехто стверджує, що грецьке слово, перекладене як «віддав», вказує на те, що Ісус свідомо припинив боротися за життя, адже все «здійснилось» (Ів 19:30). Він добровільно «пішов на смерть» (Іс 53:12; Ів 10:11).

Дух. Або «життєва сила; дихання». Тут грецьке слово пне́ума, очевидно, вказує на життєву силу, що діє в земних створіннях, або просто на дихання. (Див. коментар до Мт 27:50.)

Медіафайли

Підставка для світильника
Підставка для світильника

За основу зображення підставки для світильника (1) взято артефакти I століття, знайдені в Ефесі та на території Італії. Такі підставки, імовірно, використовували в заможних будинках. У бідних домах світильники підвішували до стелі, ставили у нішу в стіні (2) або на підставку з глини чи дерева.

Рибальський човен у I столітті
Рибальський човен у I столітті

Це зображення ґрунтується на знахідках, датованих I століттям н. е.: залишках рибальського човна, знайдених у мулі біля узбережжя Галілейського моря, і мозаїках в одному з будинків прибережного міста Мігдал. Такий човен міг бути оснащений щоглою та одним або кількома вітрилами і мати команду з п’яти чоловіків — чотирьох веслярів і одного стернового, який стояв на невеличкій палубі і керував стерновим веслом. Човен був приблизно 8 м завдовжки, а посередині — близько 2,5 м завширшки та 1,25 м завглибшки. Він міг вмістити щонайменше 13 людей.

Залишки галілейського рибальського човна
Залишки галілейського рибальського човна

У 1985—1986 роках рівень води в Галілейському морі впав внаслідок посухи, і в мулі було виявлено частину корпусу стародавнього човна. Залишки човна мають довжину 8,2 м і ширину 2,3 м, а найбільша висота — 1,3 м. Археологи стверджують, що човен було побудовано в період між I століттям до н. е. і I століттям н. е. Знахідка зберігається в одному з ізраїльських музеїв. У цій анімації відтворено, як міг виглядати човен на воді близько 2000 років тому.

Скелі на східному узбережжі Галілейського моря
Скелі на східному узбережжі Галілейського моря

На східному березі Галілейського моря Ісус вигнав демонів з двох чоловіків і послав цих демонів у стадо свиней.

Ісус зціляє жінку
Ісус зціляє жінку

Налякана жінка, впавши на коліна, дивиться на Ісуса. Тремтячи, вона зізнається, що доторкнулась до його одягу, бо хотіла зцілитися від хвороби, через яку страждає 12 років. Ісус не засуджує її, а, навпаки, лагідно каже: «Дочко, твоя віра зцілила тебе. Іди з миром» (Лк 8:48). Ісус виконав це чудо, коли йшов до Яіра, щоб зцілити його дочку (Лк 8:41, 42). Ці чуда показують, що Ісус має силу зціляти різні хвороби і, коли він правитиме людством, ніхто з його підданих не скаже: «Я хворий» (Іс 33:24).