Книга Єремії 13:1—27
13 Так сказав мені Єгова: «Піди купи собі лляний пояс і підпережися ним, але у воді його не мочи».
2 Тож я купив пояс згідно зі словом Єгови і підперезався ним.
3 Тоді я вдруге почув слово Єгови:
4 «Візьми пояс, який ти купив і яким підперезався, устань, піди до Євфрату і сховай його в скельній розколині».
5 І я пішов та сховав той пояс коло Євфрату, як звелів мені Єгова.
6 Коли ж минуло багато днів, Єгова сказав мені: «Устань, піди до Євфрату і забери звідти пояс, який я наказав тобі сховати».
7 Тож я пішов до Євфрату, туди, де заховав пояс, і дістав його, але він уже знищився і був ні до чого не придатний.
8 І почув я слово Єгови:
9 «Ось що говорить Єгова: “Так само я знищу гордість Юди і безмірну гордість Єрусалима.+
10 Цей безбожний народ не хоче слухатися моїх слів,+ він задовольняє бажання свого впертого серця+ і служить та поклоняється іншим богам. Тому стане він наче той пояс, ні до чого не придатний.
11 Як людина тісно обв’язує свій стан поясом, так я наблизив до себе всіх нащадків Ізра́їля та Юди,— промовляє Єгова.— Я наблизив їх, щоб стали вони моїм народом,+ моєю славою,+ хвалою та окрасою. Але вони не слухались мене”.+
12 Також скажи їм: “Так говорить Єгова, Бог Ізра́їлів: кожен великий дзбан наповнюють вином”. У відповідь вони промовлять: “Хіба ми не знаємо, що кожен великий дзбан наповнюють вином?”
13 А ти відкажи їм: “Так промовляє Єгова: я напою до сп’яніння усіх жителів цього краю,+ царів, які сидять на престолі Давида, а також священиків, пророків і всіх мешканців Єрусалима.
14 Я порозбиваю їх один об одного, і батьків, і синів,— каже Єгова.+ — Не виявлю їм співчуття, не зжалюся, не змилосерджуся, а винищу їх, і ніщо не зупинить мене”».+
15 «Послухайте і будьте уважні.
Не будьте пихаті, бо промовляє сам Єгова.
16 Віддайте славу Єгові, вашому Богові,доки він не навів темрявуі доки ваші ноги не спіткнулися на горах у сутінках.
І ви будете сподіватися світла,а він наведе густу тінь,оберне світло в непроглядний морок.+
17 Якщо ви не послухаєте,я* буду потай ридати через вашу гордість.
Я проливатиму сльози, очі мої заллються слізьми,+бо отару Єгови+ забрано у неволю.
18 Скажи цареві й цариці-матері:+ “Сядьте нижче,бо з ваших голів упаде гарна корона”.
19 Південні міста позамикані*, і нı́кому їх відчинити.
Увесь народ Юди пішов у вигнання, забрали в полон усіх до одного.+
20 Підведи свої очі й подивися на тих, що йдуть з півночі.+
Де отара, яку тобі дали, де твоя прекрасна череда?+
21 Що ти скажеш, коли тебе покараютьблизькі друзі, яких ти від початку схиляла до дружби з тобою?+
Чи ж не схоплять тебе пологові муки, мов породіллю?+
22 Ти скажеш у своєму серці: “Чому все це спало на мене?”+
Знай же: за твої великі провини подı́л твого одягу було піднято,+а п’яти твої зранено.
23 Хіба кушитя́нин* може змінити колір своєї шкіри, а леопард — свої плями?+
Якщо так, тоді й ви, люди, навчені чинити зло,могли б робити добро.
24 Тож я розпорошу народ свій, мов солому, яку розносить пустельний вітер.+
25 Це твій жереб, частка, яку я відміряв тобі,— промовляє Єгова,—бо ти забула мене+ і покладаєшся на брехню.+
26 Тому я задеру тобі на обличчя подı́л твого одягу,і всі побачать твій сором,+
27 побачать твій перелюб,+ твоє похітливе іржанняі твою розгнуздану* проституцію.
Я бачив, як ти чинила мерзотуна пагорбах і в полі.+
Горе тобі, єрусалимська дочко!
Доки ти будеш нечистою?»+