Книга Єремії 4:1—31
4 «Ізра́їлю, якщо ти повернешся,— говорить Єгова,—якщо ти повернешся до менеі якщо забереш з-перед мого обличчя своїх гидких ідолів,то більше не будеш вигнанцем.+
2 І якщо ти будеш присягатися, кажучи:
“Як живий Єгова*!” — у правді, справедливості і праведності,то через нього всі народи здобудуть для себе благословенняі ним будуть хвалитися».+
3 Так промовляє Єгова мешканцям Юди та Єрусалима:
«Зоріть собі необроблену землюі більше не сійте між тернами.+
4 Обріжтеся для Єгови,обріжте крайню плоть своїх сердець,+мешканці Юди та Єрусалима!
Інакше за ваші злі вчинкимій гнів запалиться, як вогонь,+і розгориться так, що ніхто не зможе його загасити».
5 «Говоріть у Юді і проголошуйте в Єрусалимі,сповіщайте і сурміть по цілому краю,+кричіть на весь голос: “Зберіться разом,тікаймо в укріплені міста!+
6 Поставте знак*, що вказує шлях до Сіону!
Шукайте собі сховку, не баріться!”
Бо я наведу з півночі лихо,+ велике знищення».
7 Ворог виступив, наче лев з гущавини;+той, хто винищує народи, вирушив у дорогу.+
Він виступив, щоб перетворити твою землю на жахливе видовище.
Твої міста обернуться в руїни, не буде в них жодного мешканця.+
8 Тому одягніть мішковину,+плачте* і ридайте,бо Єгова не відвів від нас свого палючого гніву.
9 «Того дня,— говорить Єгова,— зомліє зі страху серце* царя,+також серце* князів,священики налякаються, а пророки здивуються».+
10 І я промовив: «О Всевладний Господи Єгово! Ти дійсно обманув мешканців Юди+ та Єрусалима, сказавши: “У вас буде мир”,+ тимчасом як над нами висить меч*».
11 Тоді мешканці Юди та Єрусалима почують:
«Посушливий вітер з лисих горбів у пустеліналетить на дочку* мого народу,але не для віяння, не для очищення зерна.
12 Сильний вітер дме звідти за моїм наказом.
Ось тепер я проголошу їм свої вироки.
13 Ворог прийде, як дощові хмари.
Його колісниці — то буревій,+а коні швидші від орлів.+
Горе нам, ми погублені!
14 Єрусалиме, змий зі свого серця все зло, щоб врятуватися.+
Доки будеш виношувати хибні думки?!
15 Голос несе звістку з Да́на,+він сповіщає про лихо з Єфре́мових гір.
16 Звіщайте про це народам,оголосіть звістку проти Єрусалима».
«З далекого краю ідуть розвідники*,з бойовим кличем вони виступлять проти Юдиних міст.
17 Немов сторожі на полі, вони обступили Єрусалим звідусіль,+бо він збунтувався проти мене,+ — промовляє Єгова.—
18 Ти розплатишся за свій шлях і за вчинки свої.+
Розплата буде гіркою,бо вразить тебе в саме серце».
19 Який біль*, який біль!
Нестерпний біль стискає моє серце*,воно сильно б’ється.
Я не можу мовчати:
бо я* почув звук рога,сигнал бойової тривоги*.+
20 Проголошують нещастя за нещастям,бо весь край спустошений.
Зненацька понищені мої намети,вмить — полотнища моїх наметів.+
21 Доки я дивитимусь на знак*,доки чутиму звук рога?+
22 «Мій народ безглуздий,+на мене він не зважає.
Це немудрі сини, що не мають розуміння.
Вони розумні* в тому, як чинити зло,але не знають, як робити добро».
23 Поглянув я на землю — а вона порожня й покинута,+поглянув на небеса — і немає там світла.+
24 Я подивився на гори — а вони трясуться,і пагорби всі здригаються.+
25 Не побачив я жодної людини,і птахи небесні пощезали усі.+
26 Поглянув я — а край садів обернувся на пустелю,і міста його сплюндровані.+
Це зробив Єговау полум’ї свого гніву.
27 Бо так сказав Єгова: «Уся земля перетвориться в пустище,+але я не наведу цілковитого знищення.
28 Тому земля порине в жалобу,+а небеса потемніють.+
Це станеться, бо я так сказав і так вирішив,я не передумаю* і не відступлюся від цього.+
29 Від галасу вершників та лучниківціле місто втікає:+
хтось ховається в хащах,хтось лізе на скелі.+
Усі міста покинуті,немає в них жодного мешканця».
30 Що ж робитимеш тепер, коли тебе спустошили?
Колись ти зодягалася в багряницю,оздоблювала себе золотими прикрасамиі підмальовувала* очі чорною фарбою*.
Але даремно ти прикрашалася:+
ті, що розпалювалися до тебе пристрастю, відкинули тебеі тепер прагнуть відібрати тобі життя*.+
31 Я чув голос, схожий на голос хворої жінки,на стогін породіллі, яка народжує свого первістка,чув я голос сіонської дочки, що хапає ротом повітря.
Вона простягає руки+ й кричить:
«Горе мені, бо я* виснажилась через убивць!»
Примітки
^ Серед ізраїльтян було звичним клястися існуванням Єгови чи іншої особи, щоб надати ваги своїм словам.
^ Або «сигнальний прапор».
^ Або «бийте себе в груди».
^ Або «мужність покине».
^ Або «мужність покине».
^ Або «коли меч дійшов до нашої душі».
^ Поетичне уособлення; можливо, для вираження жалю або співчуття.
^ Або «вартові», тобто ті, хто спостерігає за містом, щоб визначити, коли здійснювати напад.
^ Букв. «мої нутрощі».
^ Букв. «стіни мого серця».
^ Або «моя душа».
^ Або, можливо, «бойовий клич».
^ Або «сигнальний прапор».
^ Або «мудрі».
^ Або «не пожалкую».
^ Або «збільшувала».
^ Або «тінями для очей».
^ Або «шукають твоєї душі».
^ Або «моя душа».