Зліва. Або «з лівого борту». Прямуючи на схід до Тира, корабель, очевидно, оминув з південного заходу острів Кіпр. Коли під час першої місіонерської подорожі приблизно дев’ять років тому Павло з Варнавою та Іваном Марком служили на Кіпрі, їм перешкоджав чарівник Еліма (Дії 13:4—12). Те, що Павло побачив цей острів і згадав події, які там сталися, могло зміцнити і підбадьорити його напередодні випробувань.

Проповідника доброї новини. Основне значення грецького слова еуанґелісте́с, яке дехто перекладає як «благовісник» або «євангеліст»,— це «проповідник доброї новини». (Див. коментар до Мт 4:23.) Хоча всі християни мають проголошувати добру новину (Мт 24:14; 28:19, 20; Дії 5:42; 8:4; Рм 10:9, 10), контекст трьох біблійних віршів, у яких вживається це грецьке слово, показує, що воно може набувати особливого значення (Дії 21:8; Еф 4:11; 2Тм 4:5; також прим.). Наприклад, коли йдеться про того, хто проповідує добру новину на нових територіях, це грецьке слово можна також перекладати як «місіонер». Пилип був тим, хто розпочав працю в місті Самарія після П’ятидесятниці. Спонуканий ангелом, він проповідував добру новину про Христа ефіопському вельможі, і цей чоловік охрестився. Тоді дух повів Пилипа проповідувати в Ашдоді та всіх містах, що лежали на шляху до Кесарії (Дії 8:5, 12, 14, 26—40). Події, описані в Дії 21:8, сталися приблизно через 20 років після того, однак про Пилипа й далі говориться як про «проповідника доброї новини».

Неодружених дочок. Букв. «дочок; незайманих». У Біблії грецьке слово парте́нос, що часто перекладається як «незайманий», означає «особа, яка ніколи не мала статевих стосунків» і може стосуватися як чоловіків, так і жінок (Мт 25:1—12; Лк 1:27; 1Кр 7:25, 36—38). В цьому контексті грецьке слово підкреслює, що чотири дочки Пилипа ніколи не були одруженими.

Пророкували. Пророк Йоіл передрік, що і чоловіки, і жінки будуть пророкувати (Йл 2:28, 29). Основне значення вжитих в оригіналі слів, що перекладаються як «пророкувати»,— проголошувати звістки від Бога. Ці слова не обов’язково означають передрікати майбутні події. (Див. коментар до Дії 2:17.) Хоча всі члени християнського збору можуть розповідати про сповнення пророцтв з Божого Слова, згаданий у 1Кр 12:4, 10 «дар пророкувати» був одним з дарів духу, які отримав новосформований християнський збір. Деякі християни, як-от Агав, отримавши дар пророкувати, могли передрікати майбутнє (Дії 11:27, 28). Жінки, яким Єгова дав цей дар, без сумніву, виявляли Богу пошану тим, що підкорялися чоловікам, які головували у зборі (1Кр 11:3—5).

Намагаєтесь послабити мою рішучість. Або «знесилюєте моє серце». Грецьке дієслово, вжите у цьому вислові, буквально означає «разом трощити; розбивати на шматки». Тут воно вживається у переносному значенні разом з грецьким словом, перекладеним як «серце».

Воля Єгови. Словом «воля» перекладено грецьке слово те́лема. У Грецьких Писаннях воно найчастіше стосується волі Бога (Мт 7:21; 12:50; Мр 3:35; Рм 12:2; 1Кр 1:1; Єв 10:36; 1Пт 2:15; 4:2; 1Ів 2:17). У Септуагінті грецьке слово те́лема часто використовується для перекладу єврейського вислову, який передає думку про волю Бога (або те, що йому до вподоби), де в єврейському тексті оригіналу міститься Боже ім’я (Пс 40:8, 9 [39:9, 10, LXX]; 103:21 [102:21, LXX]; 143:9—11 [142:9—11, LXX]; Іс 44:24, 28; Єр 9:24 [9:23, LXX]; Мл 1:10). Як видно з Мт 26:42, Ісус висловив подібну думку, коли сказав у молитві до свого Батька: «Нехай буде твоя воля». (Див. додаток В3, вступ і Дії 21:14.)

Якова. Очевидно, йдеться про Ісусового брата по матері, про якого згадується в Дії 12:17; 15:13. (Див. коментарі до Мт 13:55; Дії 12:17; 15:13.)

Усі старійшини. Див. коментарі до Дії 15:2; 16:4. Ця зустріч відбулася 56 року н. е. У Біблії не згадується, що на ній був присутній хоч хтось із апостолів, і не пояснюється, з яких причин. Історик Євсевій (народився близько 260 року н. е.), описуючи час перед знищенням Єрусалима, зазначив: «Решта апостолів, яким постійно загрожувала насильницька смерть, залишили Юдею. Проте завдяки силі Христа вони несли своє вчення й далі, подорожуючи з краю в край» («Церковна історія», кн. 3, розд. 5, абз. 2). Слова Євсевія не є частиною натхнених Писань, але узгоджуються з тим, що каже Біблія. Наприклад, у 62 році Петро був у Вавилоні, далеко від Єрусалима (1Пт 5:13). Однак Яків, брат Ісуса, залишався у Єрусалимі й, очевидно, головував на цій зустрічі, де був присутній Павло й «усі старійшини».

Тисячі. Букв. «міріади; десятки тисяч». Грецьке слово вказує на групу з 10 000, але також може стосуватися дуже великого, невизначеного числа.

Відступництва. Грецький іменник апостасı́а, вжитий у цьому вірші, походить від дієслова афı́стемі, що буквально означає «відступати вбік» і, залежно від контексту, може перекладатись як «залишати; відкидати» (Дії 19:9; 2Тм 2:19). Іменник означає «відступлення, залишення або бунт». В Грецьких Писаннях він трапляється двічі: тут і в 2Фс 2:3. У класичній грецькій мові це слово зазвичай стосувалося політичної зради; очевидно, в подібному значенні вжите грецьке дієслово в Дії 5:37, де говориться про галілеянина Юду, який «потягнув [форма афı́стемі] за собою людей». У Септуагінті те саме дієслово вживається в Бт 14:4, де йдеться про політичний бунт, а іменник апостасı́а — в ІсН 22:22, 2Хр 29:19 і Єр 2:19, де ним перекладено єврейські вислови, що означають «бунт» і «невірність». У Грецьких Писаннях іменник апостасı́а стосується релігійної зради, відмови чи відступлення від правдивого поклоніння і служіння Богові, відмови від своїх колишніх переконань, повного зречення від своїх принципів та віри.

М’яса задушених тварин. Див. коментар до Дії 15:20.

Статевої розпусти. Див. коментар до Дії 15:20.

Командира. Грецьке слово хілı́архос («хіліарх») буквально означає «начальник над тисячею», тобто тисячею воїнів. Воно вказує на римського воєначальника, якого називали трибуном. (Див. коментар до Ів 18:12.) Приблизно 56 року н. е. воєначальником загону в Єрусалимі був Клавдій Лісій (Дії 23:22, 26). Як розповідається з 21-го по 24-й розділ книги Дії, він врятував Павла від розлюченого натовпу та від розправи Синедріону, а також написав наміснику Феліксу супровідний лист з поясненням, коли таємно відправив Павла у Кесарію.

Сотників. Або «центуріонів». Центуріон був командиром римського військового підрозділу, що налічував приблизно 100 воїнів.

Казарму. Тобто казарму римських загонів у фортеці Антонія в Єрусалимі. Ця фортеця прилягала до північно-західного кута храмового подвір’я, і з неї було видно всю територію храму. Вона, очевидно, стояла там, де Неемія колись звів «Фортецю», згадану в Не 2:8. Її відновив та укріпив Ірод Великий, витративши на це великі кошти. Ірод назвав фортецю на честь римського воєначальника Марка Антонія. До часів Ірода фортеця здебільшого захищала місто від нападів з півночі, однак пізніше її основним призначенням став контроль за юдеями і нагляд за тим, що відбувалося в храмі. Між фортецею і храмом був прохід (Йосиф Флавій, «Юдейські старожитності», кн. 15, розд. 11, абз. 7). Тож римський загін міг швидко потрапити на територію храму, що, можливо, й сталося, коли воїни врятували Павла від натовпу (Дії 21:31, 32; див. додаток Б11, де показано розташування фортеці Антонія).

Єврейською. Див. коментар до Ів 5:2.