Другий лист до Тимофія 4:1—22

4  З усією серйозністю наказую тобі перед Богом та Христом Ісусом, який має судити+ живих і мертвих,+ через виявлення Христа+ і його Царство:+  проповідуй слово,+ роби це невідкладно* як у сприятливий, так і у важкий час, докоряй,+ напучуй, настійно заохочуй і при цьому повною мірою виявляй терпеливість та послуговуйся мистецтвом навчати.+  Бо настане час, коли люди будуть нетерпимі до здорового* вчення.+ Керуючись власними бажаннями, вони збиратимуть довкола себе вчителів, які б влещували їм вуха*,+  і відвернуться від правди та будуть слухати байки.  Ти ж зберігай тверезість у всьому, стійко знось труднощі,+ займайся працею проповідника доброї новини*, старанно виконуй своє служіння.+  Бо я вже виливаюсь, немов виливна жертва,+ і час мого визволення+ неминуче наближається.  Я вів добру боротьбу,+ у забігу досягнув фінішу,+ віру зберіг.  Відтепер на мене чекає вінок праведності,+ яким Господь, праведний суддя,+ винагородить мене того дня,+ і не лише мене, але й усіх, хто полюбив його виявлення.  Зроби все можливе, щоб прийти до мене якнайшвидше, 10  бо Дима́с,+ полюбивши теперішній світ*, покинув мене і пішов у Фессало́ніки. Криске́нт пішов у Гала́тію, а Тит — у Далма́цію. 11  Тільки Лука залишився зі мною. Приведи із собою Марка, бо я потребую його допомоги в служінні. 12  А Ти́хика+ я відправив до Ефе́са. 13  Коли будеш іти до мене, принеси накидку, яку я залишив у Карпа в Троа́ді, а також сувої, особливо пергаменти*. 14  Олександр, мідник, заподіяв мені багато кривди, але Єгова* відплатить йому за його вчинками.+ 15  Стережися його і ти, бо він дуже противився нашим словам. 16  Під час мого першого захисту ніхто не став на мій бік, але всі вони покинули мене. Хай на них не ляже відповідальність за це. 17  Однак Господь стояв поряд зі мною і давав мені силу, щоб через мене праця проповідування була виконана до кінця та щоб усі народи почули цю звістку;+ і я був врятований з лев’ячої пащі.+ 18  Господь мене врятує від усякого зла і дасть спасіння, щоб я був у його небесному Царстві.+ Йому слава на віки вічні. Амінь. 19  Передай вітання При́сці й Аки́лі+ та домашнім Онисифо́ра.+ 20  Ера́ст+ залишився в Кори́нфі, а Трохим+ захворів, тож я не взяв його з собою, коли пішов з Міле́та. 21  Зроби все можливе, щоб прийти до зими. Передає тобі вітання Евву́л, а також Пуд, Лин, Клавдія та всі брати. 22  Господь нехай буде з духом, який ти виявляєш. Хай з вами буде його незаслужена доброта.

Примітки

Або «завзято».
Або «корисного».
Або «говорили їм те, що вони хочуть почути».
Або «єва́нгелія».
Або «теперішній вік; теперішню систему». Див. глосарій, Вік.
Тобто шкіряні сувої.

Коментарі

Медіафайли

Павло відвідує Мілет
Павло відвідує Мілет

На карті видно стародавнє місто Мілет на західному узбережжі Малої Азії (сучасна Туреччина). Згідно з Біблією, Павло відвідав це місто принаймні двічі. Уперше він побував там під кінець своєї третьої місіонерської подорожі (бл. 56 р. н. е.). По дорозі в Єрусалим він прибув кораблем в Мілет і покликав на важливу зустріч старійшин зі збору в Ефесі. Щоб дістатися з Ефеса до Мілета, старійшини мали подолати приблизно 70 км спочатку сушею, а потім, імовірно, кораблем. Після емоційного прощання вони провели Павла до корабля, і він продовжив свою подорож (Дії 20:17—38). Є підстави вважати, що після свого першого ув’язнення в Римі Павло відвідав Мілет вдруге. Він писав: «Трохим захворів, тож я не взяв його з собою, коли пішов з Мілета» (2Тм 4:20; див. карту «Павлові подорожі прибл. після 61 р. н. е.»).

1. Вид на частину однієї зі стародавніх гаваней. Оскільки гавані заповнювалися мулом, руїни Мілета тепер розташовані не на самому узбережжі, а приблизно за 8 км від моря.

2. Стародавній театр був побудований у ІІІ столітті до н. е., але його кілька разів ремонтували.

3. На карті зображено берегову лінію стародавніх часів.