Брати. В деяких біблійних віршах чоловіки-християни названі «братами», а жінки-християнки — «сестрами» (1Кр 7:14, 15). Але в цьому та інших віршах слово «брати» стосується як чоловіків, так і жінок. Це була звична форма звертання до групи, що складалася з чоловіків і жінок (Дії 1:15; 1Фс 1:4). Саме в такому значенні слово «брати» вживається в більшості натхнених листів Грецьких Писань. У своєму листі до римлян Павло кілька разів використовує слово «брати», коли звертається до християн загалом (Рм 7:1, 4; 8:12; 10:1; 11:25; 12:1; 15:14, 30; 16:17).

Брати. Див. коментар до Рм 1:13.

Людьми з інших народів. Тобто невіруючими.

Дар. Або «незаслужений дар; дар від щирого серця». Грецьке слово ха́рісма передає думку передусім про безкоштовний і незаслужений дар, про те, що дається людині не за її працю чи заслуги. Воно споріднене зі словом ха́ріс, яке часто перекладається як «незаслужена доброта». (Див. глосарій, «Незаслужена доброта».) Доброта Єгови, яка виявилася в тому, що він віддав свого Сина як викуп,— це безцінний дар, і ті, хто виявляє віру в Ісусову жертву, можуть отримати дар вічного життя (Ів 3:16; див. Рм 5:15, 16, де грецьке слово ха́рісма двічі перекладено як «дар»).

Дари. У цьому уривку Павло говорить про духовні дари, якими Бог наділив християнський збір у першому столітті (1Кр 12:1). Кожен дар, згаданий у 1Кр 12:8—10 (див. коментарі до цих віршів), був пов’язаний з якоюсь надприродною здатністю. Щоб наділити християн цими дарами, Бог послуговувався своїм святим духом, або діючою силою. Задля досягнення конкретної мети Божий дух може по-різному діяти в різних служителях Бога. Тому не кожен отримував той самий дар, або надприродну здатність. Вжите тут грецьке слово ха́рісма (букв. «дар від щирого серця») трапляється у Грецьких Писаннях 17 разів і споріднене зі словом ха́ріс, яке часто перекладається як «незаслужена доброта». (Див. коментар до Рм 6:23.)

Слово мудрості. Або «звістку мудрості». Тут ідеться про щось більше, ніж мудрість, яку християнин може здобути, вивчаючи Боже Слово і живучи згідно з його принципами. Павло говорить про надприродну здатність правильно застосовувати знання. Така мудрість, безперечно, дуже допомагала розв’язувати складні питання, які виникали у новосформованому християнському зборі. Можливо, Павло отримав цей дар і використовував його, коли, наприклад, писав листи, які стали частиною Божого натхненого Слова (2Пт 3:15, 16). Раніше Ісус пообіцяв, що християни отримають дар мудрості, коли будуть захищати свою віру (Лк 21:15; Дії 6:9, 10).

Слово знання. Павло не має на увазі знання про Бога, яке повинні здобувати всі християни, щоб бути учнями Христа (Ів 17:3; Рм 10:14). Знання, про яке він говорить, було надприродним — чимось більшим, ніж знання, яке могли мати всі християни. Наприклад, апостол Петро, можливо, послуговувався «словом знання», коли розкрив обман Ананія. Святий дух відкрив йому те, що Ананій сказав неправду зборові і приховав гроші. Петро не міг би дізнатися про це сам (Дії 5:1—5).

Віру. Хоча віру повинні мати всі християни (Рм 10:10; Єв 11:6), тут Павло пише про особливу, надзвичайну, віру. Така віра, очевидно, допомагала деяким християнам немовби чудом долати подібні до гір перешкоди, які заважали віддано служити Богові (1Кр 13:2).

Дар зціляти. Ідеться про надприродну здатність зціляти будь-яку фізичну недугу. Щоб отримати зцілення, хворий не мусив якимось особливим чином демонструвати свою віру (Ів 5:5—9, 13). Набагато важливішим було те, щоб віру мала людина, яка зціляла (Мт 17:14—16, 18—20). Цей дар був очевидним доказом того, що на новосформований християнський збір впливав Божий дух (Дії 5:15, 16; 9:33, 34; 28:8, 9).

Пророкувати. Грецьке слово профете́уо буквально означає «висловлювати». У Біблії воно вказує на проголошення звісток від Бога. Хоча це слово нерідко передає думку про передбачення майбутнього, це значення не є основним. Грецьке слово може стосуватися виявлення чогось завдяки божественному об’явленню. (Див. коментарі до Мт 26:68; Мр 14:65; Лк 22:64.) У контексті йдеться про те, що святий дух спонукав декого пророкувати. Проголошуючи «величні... діла» Єгови, колишні і майбутні, ці люди служили речниками Всемогутнього Бога (Дії 2:11). Єврейське слово, що перекладається як «пророкувати», передає подібну думку. Наприклад, у Вх 7:1 Аарон названий «пророком» Мойсея в тому розумінні, що він став речником Мойсея, а не в тому, що він передрікав майбутні події.

Пророкували. Пророк Йоіл передрік, що і чоловіки, і жінки будуть пророкувати (Йл 2:28, 29). Основне значення вжитих в оригіналі слів, що перекладаються як «пророкувати»,— проголошувати звістки від Бога. Ці слова не обов’язково означають передрікати майбутні події. (Див. коментар до Дії 2:17.) Хоча всі члени християнського збору можуть розповідати про сповнення пророцтв з Божого Слова, згаданий у 1Кр 12:4, 10 «дар пророкувати» був одним з дарів духу, які отримав новосформований християнський збір. Деякі християни, як-от Агав, отримавши дар пророкувати, могли передрікати майбутнє (Дії 11:27, 28). Жінки, яким Єгова дав цей дар, без сумніву, виявляли Богу пошану тим, що підкорялися чоловікам, які головували у зборі (1Кр 11:3—5).

Мовами. У Біблії грецьке слово ґло́сса може означати «язик» (Мр 7:33; Лк 1:64; 16:24). Однак воно також вживається у переносному значенні і стосується мови або людей, які розмовляють певною мовою (Об 5:9; 7:9; 13:7). Це грецьке слово трапляється в Дії 2:3 у вислові «вогняні язики». Те, що ці «язики» опустились на учнів і ті заговорили різними мовами, було доказом вилиття святого духу.

Дар виконувати могутні діла. Або «дар виконувати чуда». Букв. «діла сил». Павло, очевидно, говорить про різні чуда. Сюди, можливо, входила здатність воскрешати людей, виганяти демонів і навіть вражати сліпотою противників. Такі діла мали великий вплив на очевидців і спонукували багатьох приєднатися до християнського збору (Дії 9:40, 42; 13:8—12; 19:11, 12, 20).

Дар пророкувати. У певному розумінні всі християни пророкували, коли розповідали про сповнення пророцтв, записаних у Божому Слові (Дії 2:17, 18; див. коментарі до Дії 2:17; 21:9 і глосарій, «Пророцтво»; «Пророк»). Але ті, хто отримав згаданий Павлом дар пророкувати, також могли передрікати майбутнє. Наприклад, Агав під натхненням пророкував про великий голод і про те, що Павла переслідуватимуть юдеї і він буде ув’язнений (Дії 11:27, 28; 21:10, 11). Такий дар дуже зміцнював збори (1Кр 14:3—5, 24, 25).

Здатність розпізнавати, які слова справді натхнені. Цей вислів дослівно означає «розпізнавання духів» і стосується надприродної здатності розуміти натхнені вислови. Очевидно, цей дар включав здатність розпізнавати, який вислів був натхнений Богом, а який походив з іншого джерела. Це, безперечно, допомагало захищати збір від лжепророків (2Кр 11:3, 4; 1Ів 4:1). Він також допомагав апостолам і старійшинам у Єрусалимі вирішувати, яких частин Закону християни мали і далі дотримуватися (Дії 15:19, 20, 28, 29). Крім того, християни потребували керівництва, щоб визначити, які листи та письмові звістки передавати зборам, і зрозуміти, котрі з них стануть частиною біблійного канону. Наприклад, до натхнених Писань увійшли деякі листи Павла. Це видно з таких слів апостола Петра: «Люди ненавчені та нестійкі перекручують [Павлові листи] — як і решту Писань» (2Пт 3:16). Без сумніву, Божий дух керував тим, які книги ввійшли у біблійний канон. Цей дух, безумовно, діяв через братів, наділених здатністю розпізнавати натхнені вислови (2Тм 3:16; див. глосарій, «Канон»; «Дух»).

Різні мови. Дар розмовляти різними мовами давав можливість ділитися доброю новиною про Боже Царство з людьми, які говорили невідомими для християн мовами. Завдяки цьому дару від Бога християни в 33 році н. е. могли розповідати про «величні Божі діла» багатьом іноземцям, які прибули в Єрусалим на свято П’ятидесятниці (Дії 2:1—12). Пізніше Павло нагадав коринфянам, що ті, хто отримав цей дар, мали послуговуватися ним розважливо: вони повинні були говорити по черзі і хтось мав перекладати їхні слова (1Кр 14:4, 5, 9, 27).

Мови. Див. коментар до Дії 2:4.

Дар перекладати з інших мов. Християнин або християнка, які отримали цей надприродний дар, могли перекладати з мови, якою вони не володіли. Цей дар був дуже корисним, адже той, хто розмовляв мовами, міг підбадьорити тільки людей, які розуміли його слова. Саме тому Павло сказав, що християни, які мали дар розмовляти різними мовами, могли говорити тільки тоді, коли був перекладач. Лише в такому разі їхня звістка підбадьорила б цілий збір (1Кр 14:27, 28).

Тривожиться. Словом «тривожиться» перекладено грецьке дієслово мерімна́о, значення якого залежить від контексту. В цьому вірші воно має позитивний відтінок і передає думку про те, що переживання є доречними, оскільки людина горить бажанням займатися духовними справами, щоб догодити Господу. В наступних віршах це слово вживається стосовно чоловіків і дружин, які піклуються про емоційні, фізичні та матеріальні потреби свого подружнього партнера (1Кр 7:33, 34). Згідно з 1Кр 12:25, така тривога виражається в тому, що брати і сестри у зборі піклуються одні про одних. В інших контекстах це грецьке дієслово може передавати думку про переживання, які поглинають людину і розпорошують її увагу, позбавляючи радості (Мт 6:25, 27, 28, 31, 34; Лк 12:11, 22, 25, 26; див. коментарі до Мт 6:25; Лк 12:22).

Щоб... його частини піклувалися одна про одну. Букв. «щоб... частини тривожилися одна про одну». Вжите тут грецьке дієслово мерімна́о також використовується в 1Кр 7:32, де Павло говорить про неодруженого християнина, який «тривожиться про Господнє». (Див. коментар до 1Кр 7:32.) Те саме дієслово вживається в 1Кр 7:33, де сказано, що одружений чоловік піклується про дружину. Крім того, Павло згадував свою власну «тривогу [грецький іменник ме́рімна, споріднений з дієсловом мерімна́о] про всі збори» (2Кр 11:28). Він дуже переживав за те, щоб всі християни до кінця залишалися вірними послідовниками Божого Сина. Павло також використовує це слово, коли говорить про готовність Тимофія дбати про братів у Філіппах (Флп 2:20). У 1Кр 12:25 це дієслово вказує на те, як сильно члени християнського збору мають турбуватися про духовні, фізичні і матеріальні потреби одновірців (1Кр 12:26, 27; Флп 2:4).

Дар виконувати могутні діла. Або «дар виконувати чуда». Букв. «діла сил». Павло, очевидно, говорить про різні чуда. Сюди, можливо, входила здатність воскрешати людей, виганяти демонів і навіть вражати сліпотою противників. Такі діла мали великий вплив на очевидців і спонукували багатьох приєднатися до християнського збору (Дії 9:40, 42; 13:8—12; 19:11, 12, 20).

Могутні діла. Або «чуда». (Див. коментар до 1Кр 12:10.)

Здібності керувати. Вжите тут грецьке слово кібе́рнесіс означає «спрямування; керування; ведення справи; управління». Таке вміле керівництво було необхідне, щоб виконати наказ Ісуса: «Робіть учнями людей з усіх народів» (Мт 28:19, 20). А для цього деякі християни повинні були отримати повноваження засновувати нові збори і керувати діяльністю всіх зборів (Дії 15:1, 2, 27—29; 16:4). Це грецьке слово споріднене з дієсловом кіберна́о, яке буквально означає «керувати кораблем». У Грецьких Писаннях двічі вживається споріднений іменник кіберне́тес, що перекладається як «стерновий» і «капітан» (Дії 27:11; Об 18:17).

Перекладає. Або «тлумачить». Вжите тут грецьке слово означає «перекладати з однієї мови на іншу» (Дії 9:36; 1Кр 12:30, прим.; 14:13, 27). Однак це слово також може означати «прояснювати значення; детально пояснювати». (Див. коментарі до Лк 24:27; 1Кр 12:10.)

Перекладачами. Або «тими, хто тлумачить». (Див. коментар до 1Кр 14:5.)