Перший лист до коринфян 7:1—40

7  А тепер про те, про що ви писали: добре, якщо чоловік не торкається жінки,  але оскільки скрізь поширена статева розпуста, то нехай кожен чоловік має свою дружину,+ а кожна жінка — свого чоловіка.+  Хай чоловік віддає належне дружині, а дружина — чоловікові.+  Дружина не має влади над своїм тілом: ця влада належить її чоловікові; так само й чоловік не має влади над своїм тілом: ця влада належить дружині.  Не відмовляйте в цьому одне одному, хіба тільки на визначений період і за спільною згодою, щоб присвятити час молитві. І тоді знову будьте разом, аби Сатана не спокушав вас через те, що вам бракуватиме самовладання.  Однак сприймайте мої слова як дозвіл, а не як наказ.  Мені ж хотілось би, щоб усі були як я. Але кожен має власний дар+ від Бога: хтось — такий дар, а хтось — інший.  А всім неодруженим і вдовам кажу: було б ліпше, якби вони залишались як я.+  Проте якщо в них немає самовладання, то нехай одружуються, бо ліпше одружитися, ніж розпалюватися пристрастю.+ 10  Одружених наставляю, точніше не я, а Господь: дружина хай не йде жити окремо від свого чоловіка.+ 11  А якщо вона житиме окремо, нехай залишається неодруженою або помириться з ним, і чоловік хай не покидає свою дружину.+ 12  Іншим же говорю, цього разу я, а не Господь:+ якщо брат має невіруючу дружину і вона згідна залишатися з ним, хай він не покидає її. 13  Також, якщо жінка має невіруючого чоловіка і він згідний залишатися з нею, хай вона не покидає його. 14  Бо невіруючий чоловік освячується через дружину, а невіруюча дружина освячується через нашого брата; інакше ваші діти були б нечисті, а так вони святі. 15  Але якщо невіруючий вирішить піти, то хай іде. У такому випадку брат чи сестра не зв’язані, адже Бог покликав вас зберігати мир.+ 16  Бо звідки ти знаєш, дружино, чи не врятуєш свого чоловіка?+ Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи не врятуєш свою дружину? 17  Нехай кожен живе так, як Бог покликав його, відповідно до того, чим його наділив Єгова.+ Цю вказівку я даю у всіх зборах. 18  Хтось був покликаний вже обрізаним?+ Хай не відмовляється від свого обрı́зання. Хтось був покликаний необрізаним? Хай не стає обрізаним.+ 19  Бо як обрı́зання, так і необрı́зання не мають жодного значення,+ головне — виконувати Божі заповіді.+ 20  Нехай кожен залишається в такому стані, в якому був покликаний.+ 21  Ти був покликаний рабом? Не турбуйся,+ але якщо зможеш стати вільним, то скористайся такою нагодою. 22  Бо кожен учень Господа, що був покликаний як раб, стає вільновідпущеним, який належить Господу.+ Подібно й кожен, хто був покликаний як вільний, є рабом Христа.+ 23  Ви були куплені за високу ціну,+ тож не ставайте більше рабами людей.+ 24  Брати, нехай кожен залишається перед Богом в такому стані, в якому був покликаний. 25  А щодо незайманих, то я не маю жодного наказу від Господа. Але кажу свою думку+ як той, кому Господь виявив милосердя, щоб я був вірний. 26  Тож думаю, що з огляду на теперішні труднощі чоловіку найліпше залишатися як є. 27  Чи ти зв’язаний з дружиною? Тоді не шукай звільнення.+ А якщо ти вже вільний від дружини, не шукай дружини. 28  Але якщо й одружишся, то не вчиниш гріха. І, якщо незаймана людина одружиться, вона теж не згрішить. Однак у таких з’являться нові труднощі в житті, а я намагаюся вберегти вас від цього. 29  А ще кажу вам, брати: часу залишилось мало.+ Тож відтепер нехай ті, хто має дружину, будуть як ті, хто її не має, 30  хто плаче — як ті, хто не плаче, хто радіє — як ті, хто не радіє, хто купує — як ті, хто нічим не володіє, 31  і хто користується тим, що пропонує світ,— як ті, хто не користується цим сповна;+ бо сцена цього світу змінюється. 32  Я справді хочу, щоб у вас не було тривог. Неодружений чоловік тривожиться про Господнє: як отримати схвалення від Господа, 33  а одружений тривожиться про світське:+ як отримати схвалення своєї дружини, 34  і він поділений. Також неодружена жінка чи незаймана дівчина тривожиться про Господнє:+ щоб бути святою і тілом, і духом, а одружена жінка тривожиться про світське: як отримати схвалення свого чоловіка. 35  А кажу я все це задля вашого блага: не для того, щоб обмежити вас, а щоб спонукати належно поводитись і завжди бути відданими Господу, служачи йому без відволікання. 36  Проте якщо хтось вважає, що поводиться неправильно, залишаючись неодруженим, і якщо розквіт його молодості вже минув, то нехай робить, що хоче; він не згрішить.+ Нехай такі люди одружуються.+ 37  Але якщо хтось постановив у своєму серці залишатися неодруженим і міцно тримається цього рішення, бо не відчуває потреби одружуватися і має владу над своїми бажаннями, то добре робить.+ 38  Отже, людина, яка одружується, робить добре, а та, яка не одружується, робить ліпше.+ 39  Дружина зв’язана весь час, поки живе її чоловік.+ Але якщо чоловік засне смертним сном, вона має право виходити заміж за кого хоче, тільки в Господі.+ 40  Проте, думаю, вона буде щасливіша, якщо залишиться як є. А я впевнений, що маю Божий дух.

Примітки

Коментарі

Божого збору в Коринфі. Павло заснував збір у Коринфі приблизно у 50 році н. е. (Дії 18:1—11). Він написав цей перший натхнений лист до коринфян приблизно 55 року н. е., перебуваючи в Ефесі. (Пор. 1Кр 5:9.) Незадовго до того коринфські брати написали Павлу листа, в якому запитували про одруження та споживання їжі, пожертвуваної ідолам (1Кр 7:1; 8:1). Однак Павло розумів, що у зборі існували нагальніші проблеми. Збір дивився крізь пальці на кричущу статеву розпусту (1Кр 5:1—8). Також між християнами у зборі був розбрат (1Кр 1:11—13; 11:18; 15:12—14, 33, 34). Крім того, вони, можливо, не до кінця розуміли, як правильно відзначати Господню вечерю (1Кр 11:20—29). Під натхненням Павло дав християнам поради щодо того, як вирішити ці проблеми, а також наголосив, наскільки важливо виявляти християнську любов (1Кр 13:1—13).

А тепер про їжу, пожертвувану ідолам. У першому столітті н. е. греки і римляни, поклоняючись ідолам, приносили тваринні жертви. Частини тварини клали на жертовник. Щось із тварини віддавали жерцям, а щось — тому, хто приносив жертву; людина могла з’їсти це м’ясо під час звичайного споживання їжі або ж під час бенкету. М’ясо, яке залишалося, часто продавали на «м’ясному ринку» (1Кр 10:25). Християни з коринфського збору раніше писали Павлу і запитували, чи можна їсти таке м’ясо (1Кр 7:1а). Під натхненням святого духу Павло допоміг їм зрозуміти, що для зрілого християнина «ідол взагалі ніщо» (1Кр 8:4). Але він порадив їм не споживати пожертвуване м’ясо в ідольському храмі. Якби духовно слабі одновірці побачили, що християнин споживає їжу в язичницькому храмі, в них склалося б хибне враження, ніби він поклоняється ідолам. Для декого з тих слабих християн це могло б стати каменем спотикання чи навіть спонукати їх споживати м’ясо під час язичницьких релігійних обрядів (1Кр 5:9, 10; 8:9, 10). А це було б прямим порушенням наказу від керівного органу, записаного в Дії 15:28, 29. (Див. коментарі до 1Кр 8:4; 10:25.)

Належне. Букв. «борг; обов’язок». Тут ідеться про статеві стосунки між подружніми партнерами. У шлюбі, який сам по собі є даром від Бога, такі стосунки цілком нормальні та приносять задоволення і радість. Чоловік і дружина не повинні навмисне позбавляти цього одне одного, хіба тільки за спільною згодою (1Кр 7:5). За словами Ісуса, утримуватися від статевих стосунків можна ще з однієї причини — через подружню невірність, яка дає невинному подружньому партнерові право на розлучення (Мт 5:32; 19:9).

А тепер про те, про що ви писали. Як видно з цього вірша, а також з 1Кр 8:1, коринфські брати раніше написали Павлу листа, в якому запитували про одруження та споживання їжі, пожертвуваної ідолам. (Див. коментарі до 1Кр 1:2; 8:1.)

Не торкається жінки. Тобто не має інтимних стосунків з жінкою. Таке розуміння узгоджується з іншими біблійними віршами, в яких слово «торкатися» означає мати статеві стосунки (Бт 20:6, 7; Пр 6:29). Павло не засуджує статеві стосунки у шлюбі, адже він радить чоловікам і дружинам не ухилятися від подружнього обов’язку (1Кр 7:3—5; див. коментар до 1Кр 7:3). Коли Павло говорить: «Добре, якщо чоловік не торкається жінки», то, як видно з контексту, він радить неодруженим християнам не вступати в шлюб (1Кр 7:6—9; пор. Мт 19:10—12).

Розпусниками. Цим словом перекладений грецький іменник по́рнос, який споріднений з іменником порне́йа («статева розпуста», 1Кр 5:1) та дієсловом порне́уо («займатися статевою розпустою», 1Кр 6:18). (Див. глосарій, «Статева розпуста».) У давні часи Коринф був відомий тим, що його мешканці вели неморальний спосіб життя і поклонялися богині Афродіті. Поклоніння їй спонукувало до хтивості та неморальності. (Пор. коментар до 1Кр 7:2.) Павло говорить, що деякі християни в Коринфі колись вели неморальне життя, але потім змінили свою поведінку, і їх можна було вважати добрим товариством (1Кр 6:11).

Скрізь поширена статева розпуста. Цим висловом перекладене грецьке слово порне́йа, вжите тут у множині. В деяких перекладах початок цього вірша передано так: «Оскільки статева розпуста це таке звичне явище». Ці слова влучно описують ситуацію у стародавньому Коринфі. (Див. коментар до 1Кр 5:9.)

Належне. Букв. «борг; обов’язок». Тут ідеться про статеві стосунки між подружніми партнерами. У шлюбі, який сам по собі є даром від Бога, такі стосунки цілком нормальні та приносять задоволення і радість. Чоловік і дружина не повинні навмисне позбавляти цього одне одного, хіба тільки за спільною згодою (1Кр 7:5). За словами Ісуса, утримуватися від статевих стосунків можна ще з однієї причини — через подружню невірність, яка дає невинному подружньому партнерові право на розлучення (Мт 5:32; 19:9).

Як дозвіл. Або «як поступку». Очевидно, стосується поради, яку Павло дав у 1Кр 7:2.

Як я. Коли апостол Павло здійснював свої місіонерські подорожі, він був неодруженим. Біблія прямо не говорить, чи Павло колись мав дружину. Деякі висловлювання Павла наводять на думку, що, можливо, він був вдівцем (1Кр 7:8; 9:5).

Примирилися з Богом. Грецьке дієслово каталла́ссо двічі вживається в цьому вірші і двічі в 2Кр 5:18, 19. Його основне значення — «змінювати; обмінювати». Також воно набуло значення «змінити ворожість на дружні стосунки». Коли йдеться про стосунки людей і Бога, воно передає думку про відновлення втраченого миру і дружби. Павло використав це дієслово, коли дав пораду жінці, яка живе окремо від свого чоловіка: «Нехай... помириться з [чоловіком]» (1Кр 7:11). Споріднене дієслово діалла́ссомай трапляється в Мт 5:24, де Ісус говорить «примири[ти]ся з братом», перш ніж складати приношення на жертовнику. (Див. коментар до Мт 5:24.) Людям необхідно примиритися з Богом, оскільки перший чоловік Адам виявив непослух і передав усім своїм нащадкам гріх та недосконалість. Як наслідок, люди стали ворогами Бога і відчужені від нього, адже Бог, дотримуючись своїх норм, не може дивитись крізь пальці на гріх (Рм 5:12; 8:7, 8).

Помириться. Павло вживає тут дієслово каталла́ссо, основне значення якого «обмінювати». У Грецьких Писаннях це дієслово має значення «обміняти ворожість на дружні стосунки» або «відновити втрачений мир». Павло, говорячи про шлюб, використав це дієслово, можливо, для того, щоб показати, що напружені сімейні стосунки можна «обміняти» на любов і злагоду, так само як ворожі стосунки з Богом можна «обміняти» на мирні. (Див. коментар до Рм 5:10.)

Говорю, цього разу я, а не Господь. У цьому розділі Павло кілька разів смиренно показує, що це його власна думка, а не слова Христа. (Див. також вірші 25, 40.) Очевидно, Павло нагадував своїм читачам, що стосовно деяких питань не було прямих вказівок Ісуса Христа, які можна було б процитувати. Проте Павло міг висловити власну думку, адже він був Христовим апостолом, сповненим святого духу. Раніше Ісус обіцяв, що цей дух керуватиме його послідовниками, допомагаючи їм «повністю зрозуміти правду» (Ів 16:13). Отже, Павлова порада була натхнена Богом і, як решта Писань, служила надійною і корисною вказівкою для всіх християн (2Тм 3:16).

Невіруючу дружину. Слово «невіруюча» в цьому контексті не означає, що дружина не сповідувала жодної релігії. Мова йде про жінку, яка не вірила в Ісуса і не була присвяченою Єгові. Можливо, вона була юдейкою або ж поклонялась язичницьким богам.

Невіруючий... невіруюча. У цьому контексті Павло використовує слово «невіруючий» стосовно тих, хто не вірить у викупну жертву Ісуса Христа. Такі люди досі належать до нечистого світу і перебувають у рабстві гріха. Хоча невіруючі можуть бути чесними людьми і вести морально чисте життя, вони не є святими, тобто чистими, в Божих очах (Ів 8:34—36; 2Кр 6:17; Як 4:4; див. коментар до вислову освячується через у цьому вірші).

Освячується через. Грецьке дієслово гаґіа́зо, перекладене як «освячується», та споріднений іменник га́ґіос («святий») вказують на те, що хтось або щось є відокремленим для Бога. Все, що освячене, є святим, чистим і відокремленим для служіння Богу (Мр 6:20; 2Кр 7:1; 1Пт 1:15, 16; див. глосарій, «Святий; святість»). Людина є чистою в Божих очах, якщо вірить у викуп, який Бог дав через свого Сина. (Див. коментар до вислову невіруючий... невіруюча в цьому вірші.)

Святі. Павло не каже, що подружні узи роблять невіруючого партнера «святим». Невіруючий чоловік чи дружина може грішити або займатися чимось нечистим. Натомість Павло говорить, що ця людина освячується «через» віруючого партнера. Отже, такий шлюб є чистим і достойним у Божих очах. Завдяки віруючому партнеру малі діти в такому шлюбі вважаються святими, тобто перебувають під опікою і захистом Бога; вони в ліпшому становищі, ніж діти, в яких ніхто з батьків не є віруючим.

Піти. Або «жити окремо». Вжите тут грецьке слово хорı́зо також використовується в 1Кр 7:10, 11, де воно перекладено як «жити окремо».

Нехай кожен живе... відповідно до того, чим його наділив Єгова. Вислів «чим наділив» стосується того, як в людини склалося життя, тобто всього, що відбувається в житті християнина з волі чи дозволу Єгови. Павло заохочує кожного християнина жити і надто не перейматися тим, щоб змінити свої обставини. У грецькому тексті оригіналу в цьому вірші слово «кожен» вжите двічі. Можливо, Павло хотів цим показати, що Бог дбає про кожного християнина зокрема. Хоча в більшості грецьких рукописів тут вживається слово «Господь» (го Кı́ріос), існують вагомі підстави для вживання Божого імені в основному тексті цього видання. (Див. додаток В3, вступ і 1Кр 7:17.)

Бог. У давніх грецьких рукописах — «Бог». Однак у деяких рукописах пізнішого часу вживається «Господь». У деяких перекладах Грецьких Писань єврейською мовою (в додатку В4 вони позначені як J7, 8, 10) у цій частині вірша використано «Єгова».

Хай не відмовляється від свого обрізання. Павло, можливо, мав на увазі хірургічну процедуру, до якої вдавалися деякі юдейські атлети, які хотіли брати участь в іграх доби еллінізму. Під час цих ігор учасники виступали без одягу, тому, щоб уникнути презирства і насмішок, деякі юдеї намагалися за допомогою хірургічної операції створити імітацію крайньої плоті і так «відмов[итися] від свого обрізання». Оскільки в коринфському зборі, очевидно, були поділення через суперечки про обрізання, Павло заохочував християн не намагатися змінити стан, в якому вони були покликані,— чи то обрізаними, чи то необрізаними (1Кр 7:17—20; Єв 13:17).

Вільновідпущеним, який належить Господу... вільний. Вільновідпущеним (грецькою апеле́утерос) був той, кого звільнили з рабства. У Писаннях це грецьке слово вживається тільки в цьому вірші. Але в Коринфі добре знали, хто такі «вільновідпущені», адже багато таких людей проживало в цьому місті ще до того, як римляни його відбудували. Декотрі вільновідпущені стали християнами. В зборі також були ті, хто ніколи не був рабом, і їх Павло описує словом «вільний» (грецькою еле́утерос), тобто народжений не в рабстві. Однак і ті, і ті християни були «куплені за високу ціну» — за дорогоцінну кров Ісуса. Тож, незалежно від того, чи християнин був вільновідпущеним, чи вільним у буквальному значенні, він був рабом Бога та рабом Ісуса Христа і мав підкорятися їхнім наказам. У християнському зборі не мало значення, чи хтось був рабом, вільновідпущеним чи вільним (1Кр 7:23; Гл 3:28; Єв 2:14, 15; 1Пт 1:18, 19; 2:16; див. глосарій, «Вільний; вільновідпущений»).

Неодружених дочок. Букв. «дочок; незайманих». У Біблії грецьке слово парте́нос, що часто перекладається як «незайманий», означає «особа, яка ніколи не мала статевих стосунків» і може стосуватися як чоловіків, так і жінок (Мт 25:1—12; Лк 1:27; 1Кр 7:25, 36—38). В цьому контексті грецьке слово підкреслює, що чотири дочки Пилипа ніколи не були одруженими.

Говорю, цього разу я, а не Господь. У цьому розділі Павло кілька разів смиренно показує, що це його власна думка, а не слова Христа. (Див. також вірші 25, 40.) Очевидно, Павло нагадував своїм читачам, що стосовно деяких питань не було прямих вказівок Ісуса Христа, які можна було б процитувати. Проте Павло міг висловити власну думку, адже він був Христовим апостолом, сповненим святого духу. Раніше Ісус обіцяв, що цей дух керуватиме його послідовниками, допомагаючи їм «повністю зрозуміти правду» (Ів 16:13). Отже, Павлова порада була натхнена Богом і, як решта Писань, служила надійною і корисною вказівкою для всіх християн (2Тм 3:16).

Незайманих. Або «тих, хто ніколи не був одружений». Грецьке слово парте́нос, що часто перекладається як «незайманий», буквально означає «особа, яка ніколи не мала статевих стосунків»; це слово вживається в прямому та переносному значенні і стосується як чоловіків, так і жінок (Мт 25:1—12; Лк 1:27; Об 14:4; див. коментар до Дії 21:9). Далі в цьому розділі (1Кр 7:32—35) це слово вживається в ширшому значенні і вказує не лише на незайманих, але й на неодружених осіб.

Кажу свою думку. Тут Павло висловлює власну думку про шлюб і безшлюбність. Він не засуджує і не забороняє шлюб, а під натхненням пояснює, які переваги дає безшлюбність у служінні Господу. (Див. коментар до 1Кр 7:12.)

Незайманих. Або «тих, хто ніколи не був одружений». Грецьке слово парте́нос, що часто перекладається як «незайманий», буквально означає «особа, яка ніколи не мала статевих стосунків»; це слово вживається в прямому та переносному значенні і стосується як чоловіків, так і жінок (Мт 25:1—12; Лк 1:27; Об 14:4; див. коментар до Дії 21:9). Далі в цьому розділі (1Кр 7:32—35) це слово вживається в ширшому значенні і вказує не лише на незайманих, але й на неодружених осіб.

Людина. Букв. «тіло». Грецьке слово саркс тут вказує на людину, істоту з фізичним тілом і кров’ю. (Див. коментарі до Ів 3:6; 17:2.)

Незаймана людина. Див. коментар до 1Кр 7:25.

Нові труднощі в житті. Букв. «страждання в тілі». Основне значення грецького слова, яке часто перекладається як «страждання» або «лихо»,— це горе, утиски чи біль внаслідок складних обставин. Його теж можна перекласти як «клопоти; проблеми». Грецьке слово, що перекладається як «тіло», часто вказує на людину. (Див. коментар до Рм 3:20.) Отже, в цьому контексті буквальний вислів «страждання в тілі» стосується проблем і складних ситуацій, з якими стикається подружня пара, а вона в Божих очах є «одним тілом» (Мт 19:6). Деякі переклади, подібно до цього видання, передають цей вислів як «життєві труднощі; повсякденні клопоти». Такі «труднощі» в сімейному житті можуть виникати через хворобу, фінансові проблеми, а у випадку християн — і через переслідування.

Світ. Грецьке слово ко́смос тут стосується людства. Вислів прийти у світ, очевидно, стосується передусім хрещення Ісуса, а не його народження на землі. Після свого хрещення Ісус ніс світло людям, виконуючи серед них доручене йому служіння. (Пор. Ів 3:17, 19; 6:14; 9:39; 10:36; 11:27; 12:46; 1Ів 4:9.)

Світ з’явився через нього. Грецьке слово ко́смос («світ») тут стосується людства. Це видно з останньої частини вірша, де говориться, що світ його не знав. У нерелігійній літературі це грецьке слово іноді передавало думку про всесвіт і cтворіння загалом, і в такому значенні його, мабуть, використав апостол Павло, коли звертався до греків на Ареопазі (Дії 17:24). Однак у Грецьких Писаннях воно переважно вказує на все людство або його частину. Звичайно, Ісус брав участь у створенні всього, у тому числі неба, землі і того, що на них. Проте в цьому вірші наголошується на його ролі у створенні людей (Бт 1:26; Ів 1:3; Кл 1:15—17).

Світ. У грецькій нерелігійній літературі, а також у Біблії грецьке слово ко́смос часто стосується людства. (Див. коментар до Ів 1:10.) В цьому вірші слово ко́смос вказує на все людство, яке, згідно з Ів 1:29, є винним у «гріху», тобто гріху, успадкованому від Адама.

Цілий світ. Основне значення грецького слова ко́смос, яке найчастіше перекладається як «світ»,— це «порядок» або «устрій». У грецькій нерелігійній літературі це слово могло стосуватися людства, і в такому значенні воно часто вживається в Грецьких Писаннях. (Див. коментарі до Ів 1:9, 10; 3:16.) Але слово ко́смос не є просто синонімом слова «людство». В Біблії воно зберігає своє початкове значення «порядок» чи «устрій», оскільки людське суспільство має свою структуру, в його межах існують різні культури, народи, племена та економічні устрої (1Ів 3:17; Об 7:9; 14:6). В такому значенні слово «світ» вживається в цьому та деяких інших уривках. Протягом століть чисельність людства збільшувалась і так само збільшувалась і ставала складнішою структура людського суспільства. (Див. коментар до Ів 16:21.)

Користується тим, що пропонує світ. У багатьох віршах грецьке слово ко́смос, перекладене як «світ», передусім стосується людства. (Див. коментарі до Ів 1:9, 10; 3:16.) Але в цьому контексті слово «світ» має ширше значення і стосується всіх факторів, які впливають на людське життя; іншими словами, це система, в якій живуть люди і функціонує людське суспільство. Наприклад, сюди входить житло, їжа, одяг та все інше, що пов’язане з матеріальною сферою. (Див. коментар до Лк 9:25.) Християни користуються тим, що пропонує світ, скажімо, коли забезпечують себе і свою сім’ю матеріально. Однак вони не користуються цим світом сповна, тобто не дозволяють, щоб такі справи цілком їх поглинули.

Сцена цього світу змінюється. Грецьке слово, перекладене як «сцена», може означати «образ» чи «форма» чогось, «теперішня схема» світу. Мабуть, Павло мав на увазі тогочасні театри, коли порівнював світ зі сценою, на якій швидко змінюються актори і лаштунки. Також, можливо, він хотів сказати, що теперішній світ, тобто його теперішній образ чи форма, «минає» (1Ів 2:17).

Перестаньте тривожитись. Або «перестаньте переживати». Часова форма грецького дієслова вказує на наказ припинити дію, що вже триває. Грецький відповідник слова «тривожитись» може передавати думку про переживання, які поглинають людину і розпорошують її увагу, позбавляючи радості. Те саме грецьке слово вживається в Мт 6:27, 28, 31, 34.

Перестаньте тривожитись. Або «перестаньте переживати». Часова форма грецького дієслова мерімна́о вказує на наказ припинити дію, що вже триває. Грецький відповідник слова «тривожитись» може передавати думку про переживання, які поглинають людину і розпорошують її увагу, позбавляючи радості. Лука вживає це грецьке слово в Лк 12:11, 25, 26. Те саме дієслово використовує Павло в 1Кр 7:32—34 і Флп 4:6. (Див. коментар до Мт 6:25.)

Світське. Букв. «речі світу». Вжите тут грецьке слово ко́смос, що перекладається як «світ», стосується факторів, які впливають на життя людини в суспільстві. Павло говорить про буденні речі, не пов’язані з духовними справами, наприклад про їжу, одяг і житло. «Світське» в цьому контексті — це не те саме, про що згадується в 1Ів 2:15—17, тобто йдеться не про те, що притаманне неправедному світу і чого християни намагаються уникати. (Див. коментар до 1Кр 7:32.)

Тривожиться. Словом «тривожиться» перекладено грецьке дієслово мерімна́о, значення якого залежить від контексту. В цьому вірші воно має позитивний відтінок і передає думку про те, що переживання є доречними, оскільки людина горить бажанням займатися духовними справами, щоб догодити Господу. В наступних віршах це слово вживається стосовно чоловіків і дружин, які піклуються про емоційні, фізичні та матеріальні потреби свого подружнього партнера (1Кр 7:33, 34). Згідно з 1Кр 12:25, така тривога виражається в тому, що брати і сестри у зборі піклуються одні про одних. В інших контекстах це грецьке дієслово може передавати думку про переживання, які поглинають людину і розпорошують її увагу, позбавляючи радості (Мт 6:25, 27, 28, 31, 34; Лк 12:11, 22, 25, 26; див. коментарі до Мт 6:25; Лк 12:22).

Господнє. Тобто все, що сприяє виконанню волі Божого Сина і його Батька, Єгови. Йдеться, зокрема, про спосіб життя християнина, його поклоніння і служіння (Мт 4:10; Рм 14:8; 2Кр 2:17; 3:5, 6; 4:1; див. коментар до 1Кр 7:33).

Господнє. Тобто все, що сприяє виконанню волі Божого Сина і його Батька, Єгови. Йдеться, зокрема, про спосіб життя християнина, його поклоніння і служіння (Мт 4:10; Рм 14:8; 2Кр 2:17; 3:5, 6; 4:1; див. коментар до 1Кр 7:33).

Світське. Букв. «речі світу». Вжите тут грецьке слово ко́смос, що перекладається як «світ», стосується факторів, які впливають на життя людини в суспільстві. Павло говорить про буденні речі, не пов’язані з духовними справами, наприклад про їжу, одяг і житло. «Світське» в цьому контексті — це не те саме, про що згадується в 1Ів 2:15—17, тобто йдеться не про те, що притаманне неправедному світу і чого християни намагаються уникати. (Див. коментар до 1Кр 7:32.)

Обмежити. Букв. «накинути петлю на». У буквальному розумінні цей вислів означає накинути петлю або мотузку на шию тварини, щоб зловити її або обмежити її свободу. Цей вислів також використовували, коли говорили про обмеження свободи невільників. У цьому контексті вислів вживається в переносному значенні і передає думку про те, що когось обмежують або контролюють чиюсь поведінку. Коли Павло давав поради щодо одруження і безшлюбності (1Кр 7:25—34), він не хотів обмежити свободу християн у Коринфі; він намагався допомогти їм, щоб вони могли «бути відданими Господу, служачи йому без відволікання».

Залишаючись неодруженим. Або «зі своєю незайманістю». Вжите тут грецьке слово парте́нос часто перекладається як «незайманий». З контексту зрозуміло, що йдеться не про незайману або неодружену людину, а про незайманість як стан, тобто про те, що людина залишається неодруженою або незайманою. У попередніх віршах Павло заохочував християн залишатися неодруженими, і тут він продовжує про це говорити.

Розквіт його молодості вже минув. Цим висловом перекладено грецьке слово гіпе́ракмос, яке походить від слів гіпе́р («за межами») і акме́ («розквіт» або «найвища точка»). Друга частина слова гіпе́ракмос часто вживалася, коли говорили про цвітіння квітів. Тут «розквіт... молодості», очевидно, стосується віку, коли молода людина стає фізично зрілою і може народити дитину. Але разом з фізіологічними змінами у неї з’являються сильні емоції, які заважають тверезо мислити. У цьому уривку Павло говорить про переваги безшлюбності. З його поради можна зробити висновок, що молода людина, яка вже досягла фізичної зрілості, не обов’язково стала емоційно і духовно зрілою, тому їй варто працювати над самовладанням і не поспішати одружуватися.

Залишаючись неодруженим. Або «зі своєю незайманістю». Вжите тут грецьке слово парте́нос часто перекладається як «незайманий». З контексту зрозуміло, що йдеться не про незайману або неодружену людину, а про незайманість як стан, тобто про те, що людина залишається неодруженою або незайманою. У попередніх віршах Павло заохочував християн залишатися неодруженими, і тут він продовжує про це говорити.

Залишатися неодруженим. Або «берегти свою незайманість». Як пояснюється в коментарі до 1Кр 7:36, грецьке слово парте́нос у цьому контексті стосується незайманості як стану, а не самої людини, яка незаймана чи неодружена; тобто йдеться про те, що людина залишається неодруженою або незайманою. Таке розуміння узгоджується з контекстом, адже Павло говорить про переваги безшлюбності (1Кр 7:32—35).

Залишаючись неодруженим. Або «зі своєю незайманістю». Вжите тут грецьке слово парте́нос часто перекладається як «незайманий». З контексту зрозуміло, що йдеться не про незайману або неодружену людину, а про незайманість як стан, тобто про те, що людина залишається неодруженою або незайманою. У попередніх віршах Павло заохочував християн залишатися неодруженими, і тут він продовжує про це говорити.

Залишатися неодруженим. Або «берегти свою незайманість». Як пояснюється в коментарі до 1Кр 7:36, грецьке слово парте́нос у цьому контексті стосується незайманості як стану, а не самої людини, яка незаймана чи неодружена; тобто йдеться про те, що людина залишається неодруженою або незайманою. Таке розуміння узгоджується з контекстом, адже Павло говорить про переваги безшлюбності (1Кр 7:32—35).

Одружується. Або «віддає свою незайманість у шлюбі». (Див. коментарі до 1Кр 7:36, 37.)

Тільки в Господі. Або «тільки за віруючого в Господа; тільки за того, хто перебуває в єдності з Господом», тобто за одновірця, за християнина. Ця натхнена настанова стосується всіх християн. Павло, без сумніву, говорить про одновірця, адже, згадуючи про одновірців в Рм 16:8—11, він використовує той самий грецький вислів, перекладений тут як «в Господі», а в Листі до римлян — як «учень Господа» і «Господні послідовники». У Кл 4:7 той самий грецький вислів (перекладений як «[раб] Господа») вживається разом з висловами «улюблений брат» і «вірний служитель». Християни юдейського походження добре знали, що в Божому законі, даному Ізраїлю, містився наказ «не уклада[ти] шлюбних союзів» з довколишніми язичницькими народами. Єгова попереджав ізраїльтян: «Вони [неізраїльтяни] відвернуть ваших синів від мене, і ті будуть служити іншим богам» (Пв 7:3, прим., 4). Отже, для християн настанова одружуватися «тільки в Господі» означає одружуватися тільки з тим, хто поклоняється Єгові і є послідовником Христа.

Господі. У цьому контексті титул «Господь» може стосуватися як Ісуса Христа, так і Бога Єгови.

Кажу свою думку. Тут Павло висловлює власну думку про шлюб і безшлюбність. Він не засуджує і не забороняє шлюб, а під натхненням пояснює, які переваги дає безшлюбність у служінні Господу. (Див. коментар до 1Кр 7:12.)

Думаю. Див. коментар до 1Кр 7:25.

Медіафайли