А тепер про те, про що ви писали. Як видно з цього вірша, а також з 1Кр 8:1, коринфські брати раніше написали Павлу листа, в якому запитували про одруження та споживання їжі, пожертвуваної ідолам. (Див. коментарі до 1Кр 1:2; 8:1.)

Не торкається жінки. Тобто не має інтимних стосунків з жінкою. Таке розуміння узгоджується з іншими біблійними віршами, в яких слово «торкатися» означає мати статеві стосунки (Бт 20:6, 7; Пр 6:29). Павло не засуджує статеві стосунки у шлюбі, адже він радить чоловікам і дружинам не ухилятися від подружнього обов’язку (1Кр 7:3—5; див. коментар до 1Кр 7:3). Коли Павло говорить: «Добре, якщо чоловік не торкається жінки», то, як видно з контексту, він радить неодруженим християнам не вступати в шлюб (1Кр 7:6—9; пор. Мт 19:10—12).

Скрізь поширена статева розпуста. Цим висловом перекладене грецьке слово порне́йа, вжите тут у множині. В деяких перекладах початок цього вірша передано так: «Оскільки статева розпуста — це таке звичне явище». Ці слова влучно описують ситуацію у стародавньому Коринфі. (Див. коментар до 1Кр 5:9.)

Належне. Букв. «борг; обов’язок». Тут ідеться про статеві стосунки між подружніми партнерами. У шлюбі, який сам по собі є даром від Бога, такі стосунки цілком нормальні та приносять задоволення і радість. Чоловік і дружина не повинні навмисне позбавляти цього одне одного, хіба тільки за спільною згодою (1Кр 7:5). За словами Ісуса, утримуватися від статевих стосунків можна ще з однієї причини — через подружню невірність, яка дає невинному подружньому партнерові право на розлучення (Мт 5:32; 19:9).

Як дозвіл. Або «як поступку». Очевидно, стосується поради, яку Павло дав у 1Кр 7:2.

Як я. Коли апостол Павло здійснював свої місіонерські подорожі, він був неодруженим. Біблія прямо не говорить, чи Павло колись мав дружину. Деякі висловлювання Павла наводять на думку, що, можливо, він був вдівцем (1Кр 7:8; 9:5).

Помириться. Павло вживає тут дієслово каталла́ссо, основне значення якого «обмінювати». У Грецьких Писаннях це дієслово має значення «обміняти ворожість на дружні стосунки» або «відновити втрачений мир». Павло, говорячи про шлюб, використав це дієслово, можливо, для того, щоб показати, що напружені сімейні стосунки можна «обміняти» на любов і злагоду, так само як ворожі стосунки з Богом можна «обміняти» на мирні. (Див. коментар до Рм 5:10.)

Говорю, цього разу я, а не Господь. У цьому розділі Павло кілька разів смиренно показує, що це його власна думка, а не слова Христа. (Див. також вірші 25, 40.) Очевидно, Павло нагадував своїм читачам, що стосовно деяких питань не було прямих вказівок Ісуса Христа, які можна було б процитувати. Проте Павло міг висловити власну думку, адже він був Христовим апостолом, сповненим святого духу. Раніше Ісус обіцяв, що цей дух керуватиме його послідовниками, допомагаючи їм «повністю зрозуміти правду» (Ів 16:13). Отже, Павлова порада була натхнена Богом і, як решта Писань, служила надійною і корисною вказівкою для всіх християн (2Тм 3:16).

Невіруючу дружину. Слово «невіруюча» в цьому контексті не означає, що дружина не сповідувала жодної релігії. Мова йде про жінку, яка не вірила в Ісуса і не була присвяченою Єгові. Можливо, вона була юдейкою або ж поклонялась язичницьким богам.

Невіруючий... невіруюча. У цьому контексті Павло використовує слово «невіруючий» стосовно тих, хто не вірить у викупну жертву Ісуса Христа. Такі люди досі належать до нечистого світу і перебувають у рабстві гріха. Хоча невіруючі можуть бути чесними людьми і вести морально чисте життя, вони не є святими, тобто чистими, в Божих очах (Ів 8:34—36; 2Кр 6:17; Як 4:4; див. коментар до вислову освячується через у цьому вірші).

Освячується через. Грецьке дієслово гаґіа́зо, перекладене як «освячується», та спільнокореневий прикметник га́ґіос («святий») вказують на те, що хтось або щось є відокремленим для Бога. Все, що освячене, є святим, чистим і відокремленим для служіння Богу (Мр 6:20; 2Кр 7:1; 1Пт 1:15, 16; див. глосарій, «Святий; святість»). Людина є чистою в Божих очах, якщо вірить у викуп, який Бог дав через свого Сина. (Див. коментар до вислову невіруючий... невіруюча в цьому вірші.)

Святі. Павло не каже, що подружні узи роблять невіруючого партнера «святим». Невіруючий чоловік чи дружина може грішити або займатися чимось нечистим. Натомість Павло говорить, що ця людина освячується «через» віруючого партнера. Отже, такий шлюб є чистим і достойним у Божих очах. Завдяки віруючому партнеру малі діти в такому шлюбі вважаються святими, тобто перебувають під опікою і захистом Бога; вони в ліпшому становищі, ніж діти, в яких ніхто з батьків не є віруючим.

Піти. Або «жити окремо». Вжите тут грецьке слово хорı́зо також використовується в 1Кр 7:10, 11, де воно перекладено як «жити окремо».

Нехай кожен живе... відповідно до того, чим його наділив Єгова. Вислів «чим наділив» стосується того, як в людини склалося життя, тобто всього, що відбувається в житті християнина з волі чи дозволу Єгови. Павло заохочує кожного християнина жити і надто не перейматися тим, щоб змінити свої обставини. У грецькому тексті оригіналу в цьому вірші слово «кожен» вжите двічі. Можливо, Павло хотів цим показати, що Бог дбає про кожного християнина зокрема. Хоча в більшості грецьких рукописів тут вживається слово «Господь» (го Кı́ріос), існують вагомі підстави для вживання Божого імені в основному тексті цього видання. (Див. додаток В3, вступ і 1Кр 7:17.)

Бог. У давніх грецьких рукописах — «Бог». Однак у деяких рукописах пізнішого часу вживається «Господь». У деяких перекладах Грецьких Писань єврейською мовою (в додатку В4 вони позначені як J^{7, 8, 10}) у цій частині вірша використано «Єгова».

Хай не відмовляється від свого обрізання. Павло, можливо, мав на увазі хірургічну процедуру, до якої вдавалися деякі юдейські атлети, які хотіли брати участь в іграх доби еллінізму. Під час цих ігор учасники виступали без одягу, тому, щоб уникнути презирства і насмішок, деякі юдеї намагалися за допомогою хірургічної операції створити імітацію крайньої плоті і так «відмов[итися] від свого обрізання». Оскільки в коринфському зборі, очевидно, були поділення через суперечки про обрізання, Павло заохочував християн не намагатися змінити стан, в якому вони були покликані,— чи то обрізаними, чи то необрізаними (1Кр 7:17—20; Єв 13:17).

Вільновідпущеним, який належить Господу... вільний. Вільновідпущеним (грецькою апеле́утерос) був той, кого звільнили з рабства. У Писаннях це грецьке слово вживається тільки в цьому вірші. Але в Коринфі добре знали, хто такі «вільновідпущені», адже багато таких людей проживало в цьому місті ще до того, як римляни його відбудували. Декотрі вільновідпущені стали християнами. В зборі також були ті, хто ніколи не був рабом, і їх Павло описує словом «вільний» (грецькою еле́утерос), тобто народжений не в рабстві. Однак і ті, і ті християни були «куплені за високу ціну» — за дорогоцінну кров Ісуса. Тож, незалежно від того, чи християнин був вільновідпущеним, чи вільним у буквальному значенні, він був рабом Бога та рабом Ісуса Христа і мав підкорятися їхнім наказам. У християнському зборі не мало значення, чи хтось був рабом, вільновідпущеним чи вільним (1Кр 7:23; Гл 3:28; Єв 2:14, 15; 1Пт 1:18, 19; 2:16; див. глосарій, «Вільний; вільновідпущений»).

Незайманих. Або «тих, хто ніколи не був одружений». Грецьке слово парте́нос, що часто перекладається як «незайманий», буквально означає «особа, яка ніколи не мала статевих стосунків»; це слово вживається в прямому та переносному значенні і стосується як чоловіків, так і жінок (Мт 25:1—12; Лк 1:27; Об 14:4; див. коментар до Дії 21:9). Далі в цьому розділі (1Кр 7:32—35) це слово вживається в ширшому значенні і вказує не лише на незайманих, але й на неодружених осіб.

Кажу свою думку. Тут Павло висловлює власну думку про шлюб і безшлюбність. Він не засуджує і не забороняє шлюб, а під натхненням пояснює, які переваги дає безшлюбність у служінні Господу. (Див. коментар до 1Кр 7:12.)

Незаймана людина. Див. коментар до 1Кр 7:25.

Нові труднощі в житті. Букв. «страждання в тілі». Основне значення грецького слова, яке часто перекладається як «страждання» або «лихо»,— це горе, утиски чи біль внаслідок складних обставин. Його теж можна перекласти як «клопоти; проблеми». Грецьке слово, що перекладається як «тіло», часто вказує на людину. (Див. коментар до Рм 3:20.) Отже, в цьому контексті буквальний вислів «страждання в тілі» стосується проблем і складних ситуацій, з якими стикається подружня пара, а вона в Божих очах є «одним тілом» (Мт 19:6). Деякі переклади, подібно до цього видання, передають цей вислів як «життєві труднощі; повсякденні клопоти». Такі «труднощі» в сімейному житті можуть виникати через хворобу, фінансові проблеми, а у випадку християн — і через переслідування. (Див. коментар до 2Кр 1:4.)

Користується тим, що пропонує світ. У багатьох віршах грецьке слово ко́смос, перекладене як «світ», передусім стосується людства. (Див. коментарі до Ів 1:9, 10; 3:16.) Але в цьому контексті слово «світ» має ширше значення і стосується всіх факторів, які впливають на людське життя; іншими словами, це система, в якій живуть люди і функціонує людське суспільство. Наприклад, сюди входить житло, їжа, одяг та все інше, що пов’язане з матеріальною сферою. (Див. коментар до Лк 9:25.) Християни користуються тим, що пропонує світ, скажімо, коли забезпечують себе і свою сім’ю матеріально. Однак вони не користуються цим світом сповна, тобто не дозволяють, щоб такі справи цілком їх поглинули.

Сцена цього світу змінюється. Грецьке слово, перекладене як «сцена», може означати «образ» чи «форма» чогось, «теперішня схема» світу. Мабуть, Павло мав на увазі тогочасні театри, коли порівнював світ зі сценою, на якій швидко змінюються актори і декорації. Також, можливо, він хотів сказати, що теперішній світ, тобто його теперішній образ чи форма, «минає» (1Ів 2:17).

Тривожиться. Словом «тривожиться» перекладено грецьке дієслово мерімна́о, значення якого залежить від контексту. В цьому вірші воно має позитивний відтінок і передає думку про те, що переживання є доречними, оскільки людина горить бажанням займатися духовними справами, щоб догодити Господу. В наступних віршах це слово вживається стосовно чоловіків і дружин, які піклуються про емоційні, фізичні та матеріальні потреби свого подружнього партнера (1Кр 7:33, 34). Згідно з 1Кр 12:25, така тривога виражається в тому, що брати і сестри у зборі піклуються одні про одних. В інших контекстах це грецьке дієслово може передавати думку про переживання, які поглинають людину і розпорошують її увагу, позбавляючи радості (Мт 6:25, 27, 28, 31, 34; Лк 12:11, 22, 25, 26; див. коментарі до Мт 6:25; Лк 12:22).

Господнє. Тобто все, що сприяє виконанню волі Божого Сина і його Батька, Єгови. Йдеться, зокрема, про спосіб життя християнина, його поклоніння і служіння (Мт 4:10; Рм 14:8; 2Кр 2:17; 3:5, 6; 4:1; див. коментар до 1Кр 7:33).

Світське. Букв. «речі світу». Вжите тут грецьке слово ко́смос, що перекладається як «світ», стосується факторів, які впливають на життя людини в суспільстві. Павло говорить про буденні речі, не пов’язані з духовними справами, наприклад про їжу, одяг і житло. «Світське» в цьому контексті — це не те саме, про що згадується в 1Ів 2:15—17, тобто йдеться не про те, що притаманне неправедному світу і чого християни намагаються уникати. (Див. коментар до 1Кр 7:32.)

Обмежити. Букв. «накинути петлю на». У буквальному розумінні цей вислів означає накинути петлю або мотузку на шию тварини, щоб зловити її або обмежити її свободу. Цей вислів також використовували, коли говорили про обмеження свободи невільників. У цьому контексті вислів вживається в переносному значенні і передає думку про те, що когось обмежують або контролюють чиюсь поведінку. Коли Павло давав поради щодо одруження і безшлюбності (1Кр 7:25—34), він не хотів обмежити свободу християн у Коринфі; він намагався допомогти їм, щоб вони могли «бути відданими Господу, служачи йому без відволікання».

Залишаючись неодруженим. Або «зі своєю незайманістю». Вжите тут грецьке слово парте́нос часто перекладається як «незайманий». З контексту зрозуміло, що йдеться не про незайману або неодружену людину, а про незайманість як стан, тобто про те, що людина залишається неодруженою або незайманою. У попередніх віршах Павло заохочував християн залишатися неодруженими, і тут він продовжує про це говорити.

Розквіт його молодості вже минув. Цим висловом перекладено грецьке слово гіпе́ракмос, яке походить від слів гіпе́р («за межами») і акме́ («розквіт» або «найвища точка»). Друга частина слова гіпе́ракмос часто вживалася, коли говорили про цвітіння квітів. Тут «розквіт... молодості», очевидно, стосується віку, коли молода людина стає фізично зрілою і може народити дитину. Але разом з фізіологічними змінами у неї з’являються сильні емоції, які заважають тверезо мислити. У цьому уривку Павло говорить про переваги безшлюбності. З його поради можна зробити висновок, що молода людина, яка вже досягла фізичної зрілості, не обов’язково стала емоційно і духовно зрілою, тому їй варто працювати над самовладанням і не поспішати одружуватися.

Залишатися неодруженим. Або «берегти свою незайманість». Як пояснюється в коментарі до 1Кр 7:36, грецьке слово парте́нос у цьому контексті стосується незайманості як стану, а не самої людини, яка незаймана чи неодружена; тобто йдеться про те, що людина залишається неодруженою або незайманою. Таке розуміння узгоджується з контекстом, адже Павло говорить про переваги безшлюбності (1Кр 7:32—35).

Одружується. Або «віддає свою незайманість у шлюбі». (Див. коментарі до 1Кр 7:36, 37.)

Тільки в Господі. Або «тільки за віруючого в Господа; тільки за того, хто перебуває в єдності з Господом», тобто за одновірця, за християнина. Ця натхнена настанова стосується всіх християн. Павло, без сумніву, говорить про одновірця, адже, згадуючи про одновірців в Рм 16:8—11, він використовує той самий грецький вислів, перекладений тут як «в Господі», а в Листі до римлян — як «учень Господа» і «Господні послідовники». У Кл 4:7 той самий грецький вислів (перекладений як «[раб] Господа») вживається разом з висловами «улюблений брат» і «вірний служитель». Християни юдейського походження добре знали, що в Божому законі, даному Ізраїлю, містився наказ «не уклада[ти] шлюбних союзів» з довколишніми язичницькими народами. Єгова попереджав ізраїльтян: «Вони [неізраїльтяни] відвернуть ваших синів від мене, і ті будуть служити іншим богам» (Пв 7:3, прим., 4). Отже, для християн настанова одружуватися «тільки в Господі» означає одружуватися тільки з тим, хто поклоняється Єгові і є послідовником Христа.

Господі. У цьому контексті титул «Господь» може стосуватися як Ісуса Христа, так і Бога Єгови.

Думаю. Див. коментар до 1Кр 7:25.