Дії апостолів 22:1—30

22  «Брати і батьки! Послухайте, що я скажу на свій захист».+  Коли вони почули, що він говорить єврейською, то стихли ще більше, і він сказав:  «Я юдей,+ народився в Та́рсі, що в Кілікı́ї,+ але отримав освіту в цьому місті біля ніг Гамалії́ла.+ Мене навчили суворо дотримуватися Закону прабатьків;+ і я був ревним служителем Бога так само, як всі ви сьогодні.+  Я переслідував — іноді навіть до смерті — тих, хто належить до цієї Дороги: зв’язував і кидав до в’язниць як чоловіків, так і жінок,+  і це може засвідчити первосвященик і вся громада старійшин. Від них я також отримав листи до братів у Дамаску та йшов, щоб і звідти привести в кайданах до Єрусалима тих, кого там чекало покарання.  Але приблизно опівдні, коли я наближався до Дамаска, довкола мене несподівано спалахнуло яскраве світло з неба.+  Я впав на землю і почув голос: “Са́вле, Са́вле, навіщо ти мене переслідуєш?”  Тоді я запитав: “Хто ти, пане?” Він відповів: “Я — Ісус назаря́нин, якого ти переслідуєш”.  А чоловіки, які були зі мною, хоча й бачили світло, але не чули голосу того, хто говорив.+ 10  І я сказав: “Що ж мені робити*, Господи?” Господь відповів: “Встань, піди до Дамаска, і там тобі скажуть про все, що ти маєш зробити”.+ 11  Але оскільки я більше нічого не бачив, бо світло було дуже яскраве, то чоловікам, які були зі мною, довелося вести мене в Дамаск за руку. 12  А в цьому місті був один побожний чоловік, Ана́ній.+ Він дотримувався Закону, і про нього добре відгукувались усі тамтешні юдеї. 13  Тож він прийшов до мене, став поряд і сказав: “Са́вле, брате, будь знову зрячим!” І в ту ж мить я його побачив.+ 14  Він сказав: “Бог наших прабатьків вибрав тебе, щоб ти пізнав його волю, побачив праведного+ та почув його голос, 15  бо перед усіма людьми ти маєш бути для нього свідком того, що бачив і чув.+ 16  Чому ти зволікаєш? Встань, охрестися і змий з себе гріхи,+ кличучи його ім’я”.+ 17  Але коли я повернувся до Єрусалима+ і молився в храмі, то у видінні 18  побачив Господа, який звернувся до мене: “Поквапся і швидко вийди з Єрусалима, бо тут не приймуть твого свідчення про мене”.+ 19  І я сказав: “Господи, вони добре знають, що я кидав у в’язниці тих, хто вірив у тебе, та сік їх різками по синагогах.+ 20  До того ж, коли проливалась кров Степана, твого свідка, я схвалював це і, стоячи поряд, стеріг вбрання його вбивць”.+ 21  Але Господь сказав мені: “Йди, бо я збираюсь послати тебе в далеку дорогу до інших народів”».+ 22  До цього моменту люди слухали його, але, почувши ці слова, почали вигукувати: «Геть його! Такий чоловік не достойний жити на землі!» 23  І, оскільки вони кричали, розкидали свій одяг і підкидали порох у повітря,+ 24  воєначальник наказав відвести Павла в казарму і, піддавши бичуванню, допитати, бо хотів чітко з’ясувати, чому на нього так кричать. 25  Проте коли Павла розтягнули для бичування, він запитав сотника, який там стояв: «Хіба вам дозволено бичувати ри́млянина без суду*+ 26  Почувши це, сотник пішов до воєначальника і доповів: «Цей чоловік ри́млянин. Що ти будеш робити?» 27  Тож воєначальник підійшов до Павла і запитав: «Ти що, справді ри́млянин?» — «Так»,— відповів той. 28  Воєначальник промовив: «Я купив це громадянство за великі гроші». На це Павло сказав: «А я маю його від народження».+ 29  Тоді ті, хто збирався його катувати і допитувати, зараз же відступили від нього, а воєначальник, з’ясувавши, що закував у ланцюги ри́млянина, налякався.+ 30  Отже, наступного дня воєначальник, прагнучи все-таки дізнатися, в чому юдеї звинувачують Павла, звільнив його і наказав зібратися старшим священикам та всьому Синедріо́ну. Він привів Павла і поставив його серед них.+

Примітки

Або «треба робити».
Або «не засудженого».

Коментарі

Єврейською. Див. коментар до Ів 5:2.

Гамаліїла. Гамаліїл був учителем Закону. У книзі Дії він згадується двічі: тут і в Дії 5:34. (Див. коментар до Дії 5:34.)

Громада старійшин. Або «рада старійшин». Вжите тут грецьке слово пресбіте́ріон споріднене зі словом пресбı́терос (буквально «чоловік похилого віку»), яке в Біблії стосується передусім тих, хто посідає відповідальне становище або наділений певними обов’язками у громаді чи народі. Коли це слово передає думку про вік людини (як-от в Лк 15:25 і Дії 2:17), то може вказувати не лише на похилий вік, а й на те, що хтось старший від когось іншого. В цьому вірші вислів «громада старійшин», очевидно, стосується Синедріону — юдейського верховного суду в Єрусалимі, до складу якого входили старші священики, книжники і старійшини. Ці три групи чоловіків часто згадуються разом (Мт 16:21; 27:41; Мр 8:31; 11:27; 14:43, 53; 15:1; Лк 9:22; 20:1; див. коментар до Лк 22:66).

Назарянин. Див. коментар до Мр 10:47.

Не чули голосу. Або «не зрозуміли сказаного». В Дії 9:3—9 Лука описує, що відбулося з Павлом по дорозі в Дамаск. Розповіді у двох розділах допомагають побачити повну картину. Як пояснюється у коментарі до Дії 9:7, чоловіки, котрі супроводжували Павла, чули «якийсь голос», тобто звуки, але, очевидно, не могли розібрати слова. Тож вони не чули голосу так, як чув Павло. Ця думка узгоджується з Дії 22:7, де грецький відповідник слова «чути» у вислові «почув голос» означає, що Павло почув і зрозумів слова. На відміну від нього, інші не зрозуміли переданої йому звістки. Можливо, звук був приглушеним або спотвореним. Очевидно, саме в цьому розумінні вони «не чули голосу». (Пор. Мр 4:33; 1Кр 14:2, де те саме грецьке слово перекладене як «розуміти».)

Будь знову зрячим! Букв. «підведи очі». Основне значення грецького слова, що перекладене цим висловом,— «спрямовувати погляд вгору» (Мт 14:19; Лк 19:5). Але воно також може стосуватись прозріння людини, яка ніколи не бачила (Ів 9:11, 15, 18), або ж повернення зору (Мр 10:52; Лк 18:42; Дії 9:12).

Змий з себе гріхи, кличучи його ім’я. Або «змий з себе гріхи і клич його ім’я». Людина змиває з себе гріхи не під час водного хрещення, а завдяки тому, що кличе ім’я Ісуса, тобто вірить в Ісуса і виявляє свою віру християнськими вчинками (Дії 10:43; Як 2:14, 18; див. коментар до Рм 10:13).

У видінні. Щоб дізнатись про значення грецького слова е́кстасіс, перекладеного тут як «видіння», див. коментар до Дії 10:10. У деяких перекладах Грецьких Писань єврейською мовою (в додатку В4 вони позначені як J13, 14, 17, 22) сказано: «На мені була рука Єгови». Ще один переклад (J18) передає цей вислів так: «Дух Єгови огорнув мене».

Твого свідка. Грецьке слово ма́ртіс, перекладене як «свідок», означає «той, хто був присутнім при якійсь події або щось бачив». Деякі християни I століття свідчили про історичні факти, пов’язані з життям, смертю і воскресінням Ісуса, як очевидці (Дії 1:21, 22; 10:40, 41). А ті, хто повірив в Ісуса пізніше, свідчили про значення його життя, смерті та воскресіння (Дії 22:15). В такому значенні використав це слово Павло, коли у розмові з Ісусом назвав Степана свідком. Степан переконливо свідчив про Ісуса перед Синедріоном. Побачивши особливе видіння, він був першим, хто свідчив, що Ісус, як і передрікалося в Пс 110:1, повернувся в небо і перебуває по праву руку від Бога (Дії 7:55, 56). Коли християни свідчили, вони завжди стикалися з протидією: їх арештовували, били і навіть убивали. Так було зі Степаном, Яковом та іншими християнами. Тому слово ма́ртіс згодом стало означати «той, хто свідчить ціною власного життя; мученик», тобто той, хто помирає за вірність своїм релігійним переконанням. У цьому сенсі Степана можна назвати першим християнським мучеником, кров якого пролилась за свідчення про Христа. (Див. коментар до Дії 1:8.)

Воєначальник. Грецьке слово хілı́архос («хіліарх») буквально означає «начальник над тисячею», тобто тисячею воїнів. Воно вказує на римського воєначальника, якого називали трибуном. (Див. коментар до Ів 18:12.) Приблизно 56 року н. е. воєначальником загону в Єрусалимі був Клавдій Лісій (Дії 23:22, 26). Як розповідається з 21-го по 24-й розділ книги Дії, він врятував Павла від розлюченого натовпу та від розправи Синедріону, а також написав наміснику Феліксу супровідний лист з поясненням, коли таємно відправив Павла у Кесарію.

Сотника. Або «центуріона». Центуріон був командиром римського військового підрозділу, що налічував приблизно 100 воїнів.

Римлянина. Тобто римського громадянина. Це другий з трьох записаних у Біблії випадків, коли Павло скористався своїм римським громадянством. Римська влада рідко втручалась у справи юдеїв. Однак у випадку Павла римляни втрутились — і не лише тому, що його візит у храм викликав заворушення, а й тому, що Павло був римським громадянином. Римське громадянство давало людині права, які визнавались по всій імперії. Наприклад, заборонялось зв’язувати і бити римського громадянина, якщо його вина не була доведена, тому що так обходились тільки з рабами. (Щоб дізнатись про два інші випадки, див. коментарі до Дії 16:37; 25:11.)

Купив це громадянство. Або «купив ці права громадянина». Як видно з цієї оповіді, за певних умов римське громадянство можна було купити. Павло сказав Клавдію Лісію, що мав це громадянство від народження. Мабуть, його отримав хтось із Павлових прабатьків по чоловічій лінії. Римське громадянство можна було отримати різними способами. Іноді імператори за якісь заслуги дарували громадянство окремим людям або вільному населенню цілих міст і областей. Римськими громадянами ставали раби, які купували свободу в римського громадянина; раби, яких звільняв римлянин, а також воїни після закінчення служби в римській армії. Громадянство теж могло перейти у спадок. Малоймовірно, що у I столітті н. е. в провінції Юдея було багато римських громадян. Усі мешканці провінцій отримали римське громадянство лише в III столітті н. е.

Медіафайли

Савл у Дамаску
Савл у Дамаску

План Дамаска I століття н. е. міг бути подібний до зображеного на цій схемі. Дамаск був важливим торговельним центром, а води річки Барада (в 2Цр 5:12 її названо Авана) перетворили околиці міста на оазис. У місті діяло багато синагог. Савл прийшов у Дамаск з наміром арештовувати «кожного, хто належить до цієї Дороги» (так тоді називали послідовників Ісуса) (Дії 9:2; 19:9, 23; 22:4; 24:22). Проте по дорозі в Дамаск Савлу з’явився прославлений Ісус. Після того Савл зупинився в Дамаску у домі Юди, який жив на вулиці Прямій (Дії 9:11). Ісус з’явився у видінні учневі Ананію і наказав піти у дім Юди та відновити зір Савлу. Згодом Савл охрестився. Тож той, хто переслідував християн юдейського походження, тепер став одним із них. Він почав проповідувати добру новину в синагогах Дамаска. Побувавши в Аравії, а тоді знову в Дамаску, Савл повернувся у Єрусалим, мабуть, 36 року н. е. (Дії 9:1—6, 19—22; Гл 1:16, 17).

А. Дамаск

1. Дорога в Єрусалим

2. Вулиця Пряма

3. Агора

4. Храм Юпітера

5. Театр

6. Театр для музичних виступів (?)

Б. Єрусалим

Синедріон
Синедріон

Юдейський верховний суд, який називали Великим Синедріоном, складався з 71 члена і збирався в Єрусалимі. (Див. глосарій, «Синедріон».) Згідно з Мішною, сидіння для членів Синедріону розташовувалися півколом в три ряди. Постанови суду записували два писарі. За основу цього зображення взято деякі архітектурні елементи знайденого в Єрусалимі залу, де, як вважається, Синедріон засідав у I столітті. (Див. додаток Б12, карту «Єрусалим та околиці».)

1. Первосвященик

2. Члени Синедріону

3. Обвинувачений

4. Писарі