Євангеліє від Матвія 20:1—34

20  Небесне Царство подібне до господаря дому, який вийшов удосвіта, щоб найняти робітників у свій виноградник.+  Домовившись з робітниками за 1 дена́рій в день, він відправив їх у виноградник.  Пізніше він вийшов коло третьої години і побачив інших, які стояли без роботи на ринковій площі.  Господар і їм сказав: “Ви теж ідіть у виноградник, а я заплачу вам скільки належить”.  Тож вони пішли. І він вийшов ще раз коло шостої години, а пізніше коло дев’ятої і зробив те саме.  Зрештою господар вийшов коло 11-ї години і побачив ще інших, які там стояли, та й сказав: “Чому ви тут стоїте цілий день без роботи?”  Вони відповіли: “Бо ніхто нас не найняв”. Тоді він сказав: “І ви йдіть у виноградник”.  А як звечоріло, власник винограднику наказав своєму управителю: “Поклич робітників та видай їм платню,+ починаючи від останнього і до першого”.  Коли прийшли чоловіки, які працювали з 11-ї години, кожен з них отримав по дена́рію. 10  Тому як прийшли перші, то сподівалися, що отримають більше, проте і їм заплатили по дена́рію. 11  Отримавши платню, вони почали нарікати на господаря дому 12  і казати: “Останні попрацювали лише годину, а ти заплатив їм нарівні з нами. Ми ж цілий день трудилися і зносили нестерпну спеку!” 13  Проте у відповідь одному з них господар сказав: “Чоловіче, я нічим не скривдив тебе. Хіба не за 1 дена́рій ти домовлявся зі мною?+ 14  Бери своє і йди. А цьому останньому я хочу дати стільки ж, скільки й тобі. 15  Хіба я не маю права робити зі своїм майном усе, що хочу? А може, ти заздриш через те, що я виявив великодушність?”+ 16  Тож останні стануть першими, а перші — останніми».+ 17  По дорозі до Єрусалима Ісус відвів 12 учнів убік і сказав їм:+ 18  «Ось ми йдемо до Єрусалима, і Син людський буде відданий у руки старших священиків та книжників. Вони засудять його на смерть+ 19  і віддадуть людям з інших народів, щоб ті насміхалися з нього, бичували його і стратили на стовпі,+ але на третій день він воскресне».+ 20  Тоді мати Зеведе́євих синів+ підійшла до Ісуса зі своїми синами і вклонилася йому, бо хотіла дещо попросити.+ 21  А він запитав її: «Чого ти хочеш?» Вона ж відповіла: «Пообіцяй, що обидва мої сини сядуть біля тебе у твоєму Царстві — один праворуч, а другий ліворуч».+ 22  Та Ісус відказав: «Ви не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я питиму?»+ Вони відповіли: «Можемо». 23  На це він сказав: «Ви справді будете пити чашу мою,+ але хто сидітиме праворуч чи ліворуч від мене, вирішую не я. Ці місця належать тим, для кого їх приготував мій Батько».+ 24  Коли про це почули 10 інших учнів, то обурилися на тих двох братів.+ 25  Але Ісус, покликавши їх до себе, сказав: «Ви знаєте, що правителі народів панують над людьми і видатні особи володарюють над ними.+ 26  Проте серед вас так не має бути,+ а, навпаки, хто хоче бути поміж вами великим, той повинен стати вашим слугою,+ 27  і, хто хоче бути першим серед вас, той повинен стати вашим рабом.+ 28  Подібно й Син людський прийшов не для того, щоб йому служили, а щоб послужити+ і віддати своє життя як викуп за багатьох».+ 29  Коли вони виходили з Єрихона, за Ісусом йшов численний натовп. 30  І ось двоє сліпих, які сиділи при дорозі, почули, що Ісус проходить поряд, і вигукнули: «Змилосердься над нами, Господи, Сину Давидів!»+ 31  І, хоча люди з натовпу докоряли їм і наказували мовчати, ті кричали ще голосніше: «Змилосердься над нами, Господи, Сину Давидів!» 32  Тож Ісус зупинився, покликав сліпих і запитав: «Що ви хочете, аби я для вас зробив?» 33  Вони сказали: «Господи, нехай розкриються наші очі». 34  Пройнявшись жалем,+ Ісус торкнувся до їхніх очей,+ і сліпі відразу прозріли й пішли за ним.

Примітки

Коментарі

Найняти робітників. Деяких робітників наймали на весь період збору врожаю, а деяких наймали поденно, коли виникала потреба.

Денарій. Римська срібна монета вагою приблизно 3,85 г, на якій з одного боку був зображений Цезар. Як видно з цього вірша, за днів Ісуса сільськогосподарський робітник зазвичай отримував 1 денарій за 12-годинний робочий день. (Див. глосарій і додаток Б14.)

Коло третьої години. Тобто приблизно о 09:00. У I столітті н. е. юдеї ділили день на 12 годин і початком дня вважали схід сонця, тобто приблизно 06:00 (Ів 11:9). Тому третя година — це приблизно 09:00, шоста година — приблизно 12:00, а дев’ята — приблизно 15:00. Через те що люди не мали точних годинників, час якоїсь події зазвичай вказували лише приблизно (Ів 1:39; 4:6; 19:14; Дії 10:3, 9).

Коло третьої години. Тобто приблизно о 09:00. У I столітті н. е. юдеї ділили день на 12 годин і початком дня вважали схід сонця, тобто приблизно 06:00 (Ів 11:9). Тому третя година — це приблизно 09:00, шоста година — приблизно 12:00, а дев’ята — приблизно 15:00. Через те що люди не мали точних годинників, час якоїсь події зазвичай вказували лише приблизно (Ів 1:39; 4:6; 19:14; Дії 10:3, 9).

Коло третьої години. Тобто приблизно о 09:00. У I столітті н. е. юдеї ділили день на 12 годин і початком дня вважали схід сонця, тобто приблизно 06:00 (Ів 11:9). Тому третя година — це приблизно 09:00, шоста година — приблизно 12:00, а дев’ята — приблизно 15:00. Через те що люди не мали точних годинників, час якоїсь події зазвичай вказували лише приблизно (Ів 1:39; 4:6; 19:14; Дії 10:3, 9).

Коло шостої години. Тобто приблизно о 12:00. (Див. коментар до Мт 20:3.)

Коло дев’ятої. Тобто приблизно о 15:00. (Див. коментар до Мт 20:3.)

Коло третьої години. Тобто приблизно о 09:00. У I столітті н. е. юдеї ділили день на 12 годин і початком дня вважали схід сонця, тобто приблизно 06:00 (Ів 11:9). Тому третя година — це приблизно 09:00, шоста година — приблизно 12:00, а дев’ята — приблизно 15:00. Через те що люди не мали точних годинників, час якоїсь події зазвичай вказували лише приблизно (Ів 1:39; 4:6; 19:14; Дії 10:3, 9).

Коло 11-ї години. Тобто приблизно о 17:00. (Див. коментар до Мт 20:3.)

Заздрісне. Букв. «погане; зле». Нездорове око не може бачити чітко. Подібно заздрісне око не здатне зосередитися на тому, що справді важливе (Мт 6:33). Таке око збентежене, невдоволене, жадібне і нещире. Воно змушує свого господаря неправильно оцінювати речі і вести егоїстичне життя. (Див. коментар до Мт 6:22.)

Ти заздриш. Букв. «твоє око погане; твоє око зле». (Див. коментар до Мт 6:23.) Тут слово «око» вжите в переносному значенні і стосується намірів, складу розуму або емоцій людини. (Пор. Мр 7:22, де вживається вислів «заздрісне око».)

Великодушність. Або «щедрість». У цьому контексті великодушність прямо пов’язується зі щедрим учинком.

До кордонів Юдеї за Йорданом. Очевидно, йдеться про Перею, територію на східному боці річки Йордан, а зокрема про частину Переї, що межує з Юдеєю. Ісус залишив Галілею і повернувся туди лише після свого воскресіння. (Див. додаток А7, карту 5.)

По дорозі до Єрусалима. Букв. «піднімаючись до Єрусалима». Хоча деякі рукописи передають думку про те, що Ісус «збирався вирушити» до Єрусалима, аналіз рукописів свідчить на користь варіанта «піднімаючись до». Єрусалим розташовувався на висоті приблизно 750 м над рівнем моря. Ісус та його учні піднімалися з Йорданської долини (див. коментар до Мт 19:1), найнижча точка якої — близько 400 м нижче від рівня моря. Щоб дістатися Єрусалима, їм треба було піднятися на висоту приблизно 1000 м.

Син... людський. Або «Син людини». Цей вислів вживається в Євангеліях близько 80 разів. Так Ісус називає самого себе, очевидно, для того щоб підкреслити, що він дійсно був людиною, народженою від жінки, і що був подібним до Адама, завдяки чому міг викупити людство від гріха і смерті (Рм 5:12, 14, 15). Вислів «Син людський» також показує, що Ісус є Месією, тобто Христом (Дн 7:13, 14; див. глосарій).

Син людський. Див. коментар до Мт 8:20.

Стовпа мук. Або «стовпа, на якому страчують». Це перший випадок вживання грецького слова стауро́с. В класичній грецькій мові основне значення цього слова — «прямий вертикальний стовп; паля». В переносному значенні воно іноді вказувало на страждання, ганьбу, муки і навіть смерть, яких могла зазнати людина, ставши послідовником Ісуса. (Див. глосарій.)

Стовп мук. Або «стовп, на якому страчують». В класичній грецькій мові основне значення вжитого тут слова стауро́с — «прямий вертикальний стовп; паля». В переносному значенні воно іноді вказувало на страждання, ганьбу, муки і навіть смерть, яких могла зазнати людина, ставши послідовником Христа. (Див. глосарій.)

Стовп мук. Або «стовп, на якому страчують». (Див. глосарій, «Стовп», «Стовп мук», а також коментарі до Мт 10:38 і 16:24, де «стовп мук» вжито у переносному значенні.)

Стратили на стовпі. Або «прибили до стовпа (палі)». Перший з понад 40 випадків вживання грецького дієслова стауро́о в Грецьких Писаннях. Це дієслово споріднене з іменником стауро́с, що перекладається як «стовп мук». (Див. коментарі до Мт 10:38; 16:24; 27:32 і глосарій, «Стовп»; «Стовп мук».) У Септуагінті це дієслово вживається в Ес 7:9, де розповідається про наказ повісити Гамана на стовпі заввишки понад 20 м. У класичній грецькі мові це слово означало «обгородити палями; зробити частокіл».

Кланятися. Або «віддавати шану». Люди, згадані у Єврейських Писаннях, вклонялися, коли зустрічали пророків, царів та інших представників Бога (1См 25:23, 24; 2См 14:4—7; 1Цр 1:16; 2Цр 4:36, 37). Очевидно, цей чоловік зрозумів, що перед ним Божий представник, який має силу зціляти хворих. Було цілком доречно на знак пошани вклонитися майбутньому Царю, призначеному Єговою (Мт 9:18; більше інформації щодо грецького слова міститься в коментарі до Мт 2:2).

Вклонився йому. Або «віддав йому шану». Коли грецьке слово проскіне́о вживається стосовно поклоніння богу чи божеству, воно перекладається як «поклонятися». Але в цьому контексті воно передає думку про те, що раб виявляє повагу і підкорення людині, яка має над ним владу. (Див. коментарі до Мт 2:2; 8:2.)

Мати Зеведеєвих синів. Тобто мати апостолів Якова та Івана. Згідно з оповіддю Марка, до Ісуса підійшли Яків та Іван (Мр 10:35). Очевидно, це було їхнє прохання, але вони звернулися з ним через свою матір Саломію — можливо, Ісусову тітку (Мт 27:55, 56; Мр 15:40, 41; Ів 19:25).

Вклонилася. Або «віддала шану; впала навколішки на знак поваги». (Див. коментарі до Мт 8:2; 18:26.)

Одному... праворуч від тебе, а другому — ліворуч. Місця праворуч і ліворуч вказують на почесне становище і владу, але місце праворуч завжди є найпочеснішим (Пс 110:1; Дії 7:55, 56; Рм 8:34; див. коментар до Мт 25:33).

Один праворуч, а другий ліворуч. Див. коментар до Мр 10:37.

Ви не знаєте, чого просите. Контекст і грецькі дієслова у множині вказують на те, що Ісус тепер звертається не до жінки, а до її двох синів (Мр 10:35—38).

Пити чашу. У Біблії слово «чаша» часто вживається у символічному значенні і вказує на Божу волю стосовно людини, призначену їй «частку» (Пс 11:6, прим.; 16:5; 23:5). «Пити чашу» тут означає підкоритися Божій волі. В цьому випадку «чаша» включала не тільки страждання і страту Ісуса на основі фальшивих звинувачень у богозневазі, але також його воскресіння до безсмертного життя на небі.

Панують над людьми. Або «домінують над ними; керують ними». Вжите тут грецьке дієслово трапляється в Грецьких Писаннях лише чотири рази — у Мт 20:25, Мр 10:42, 1Пт 5:3 і в Дії 19:16, де воно перекладене як «подолав». Ісусова порада нагадала про ненависне юдеям римське ярмо і жорстоке панування династії Іродів (Мт 2:16; Ів 11:48). Цю пораду, очевидно, добре засвоїв Петро, який пізніше спонукував старійшин подавати приклад християнському збору, а не панувати над ним (1Пт 5:3). Споріднене дієслово, вжите у паралельній розповіді в Лк 22:25, також використав Павло в 2Кр 1:24, де він показав, що християни не повинні панувати над вірою інших.

Панують над людьми. Див. коментар до Мр 10:42.

Слугою. Або «тим, хто прислуговує». У Біблії грецьке слово діа́конос часто використовується щодо тих, хто невтомно і смиренно служить на користь інших. Це слово вживається стосовно Христа (Рм 15:8), служителів Христа (1Кр 3:5—7; Кл 1:23), служителів збору (Флп 1:1; 1Тм 3:8), а також домашніх слуг (Ів 2:5, 9) і представників влади (Рм 13:4).

Слугою. Або «тим, хто прислуговує». У Біблії грецьке слово діа́конос часто використовується щодо тих, хто невтомно і смиренно служить на користь інших. Це слово вживається стосовно Христа (Рм 15:8), служителів Христа (1Кр 3:5—7; Кл 1:23), служителів збору (Флп 1:1; 1Тм 3:8), а також домашніх слуг (Ів 2:5, 9) і представників влади (Рм 13:4).

Не для того, щоб йому служили, а щоб послужити. Див. коментар до Мт 20:26.

Життя. Грецьке слово псіхе́, яке традиційно перекладають як «душа», у цьому вірші стосується життя. (Див. глосарій, «Душа».)

Викуп. Грецьке слово лı́трон (від дієслова лı́о, що означає «відпускати; визволяти») небіблійні автори вживали стосовно плати за звільнення з неволі, рабства чи військового полону. У Грецьких Писаннях воно вживається двічі: тут і в Мр 10:45. Споріднене слово антı́літрон вживається в 1Тм 2:6, де перекладається як «відповідний викуп». Інші споріднені слова — це літро́омай, яке означає «звільняти; викупляти» (Тит 2:14; 1Пт 1:18; також прим.), і аполı́тросіс, яке часто перекладається як «визволення на основі викупу» (Еф 1:7; Кл 1:14; Єв 9:15; 11:35; Рм 3:24; 8:23). (Див. глосарій.)

З Єрихона. Перше ханаанське місто на захід від річки Йордан, яке захопили ізраїльтяни (Чс 22:1; ІсН 6:1, 24, 25). В часи Ісуса існувало нове місто, збудоване приблизно за 2 км на південь від старого. Це пояснює, чому в оповіді про той самий випадок в Лк 18:35 сказано, що «Ісус наближався до Єрихона». Можливо, Ісус здійснив своє чудо, виходячи з юдейського міста і наближаючись до нового римського або навпаки. (Див. додатки Б4 і Б10.)

Сина Давида. Вказує на те, що Ісус — спадкоємець угоди про Царство, яка була укладена з Давидом і мала виконатися одним з Давидових нащадків (2См 7:11—16; Пс 89:3, 4).

Цар Давид. Хоча в цьому родоводі згадується кілька царів, лише Давида прямо названо «царем». Царську династію в Ізраїлі називали «домом Давида» (1Цр 12:19, 20). Називаючи Ісуса «сином Давида» (вірш 1), Матвій наголошує на темі Царства і показує, що Ісус є спадкоємцем царства, яке Бог пообіцяв, уклавши угоду з Давидом (2См 7:11—16).

Вклонилася йому. Або «віддала йому шану». Назвавши Ісуса «Сином Давидовим» (Мт 15:22), ця жінка-неєврейка, очевидно, показала, що визнає його обіцяним Месією. Вона вклонилася йому не як богу, а як Божому представнику. (Див. коментарі до Мт 2:2; 8:2; 14:33; 18:26.)

Двоє сліпих. Марко і Лука згадують одного сліпого чоловіка, очевидно зосереджуючи увагу на Вартимеї, ім’я якого подає Марко (Мр 10:46; Лк 18:35). А Матвій точно вказує кількість сліпих чоловіків.

Сину Давидів. Використовуючи у своєму звертанні до Ісуса вислів «Син Давидів», два сліпих чоловіки відкрито визнають його Месією. (Див. коментарі до Мт 1:1, 6; 15:25.)

Проймався... жалем. Цією фразою перекладене грецьке дієслово спланхнı́зомай, яке споріднене зі словом спла́нхна («нутрощі») і вказує на сильні почуття, що зворушують людину до глибини душі. В грецькій мові цим словом описується найвищий ступінь співчуття.

Жалем. Або «співчуттям». (Див. коментар до Мт 9:36.)

Медіафайли

Ринкова площа
Ринкова площа

Деякі ринкові площі, подібно до зображеної на малюнку, розташовувались обабіч доріг. Часто торговці розкладали на вулиці стільки товарів, що це перешкоджало руху. Місцеві жителі могли придбати там товари домашнього вжитку, гончарні вироби, дорогий скляний посуд та свіжі овочі й фрукти. Оскільки в ті часи не було холодильників, людям доводилось ходити на ринок за продуктами щодня. На ринковій площі можна було почути новини від купців чи подорожніх; туди приходили безробітні і чекали, щоб хтось найняв їх на роботу; також там часто бавилися діти. На ринкових площах Ісус зціляв хворих. Апостол Павло там проповідував (Дії 17:17). А зухвалі книжники і фарисеї прагнули, щоб їх помічали і вітали в цих людних місцях.

Знаряддя для бичування
Знаряддя для бичування

Найжахливішим знаряддям для бичування був бич, який латинською називали фляґе́ллюм. Це знаряддя складалося з держака, до якого кріпилися кілька шнурів або шкіряних ремінців з вузлами. Деколи до ремінців прив’язували гострі шматочки костей або металу, щоб завдавати ще болючіших ударів.