Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

«Час вподобання»

«Час вподобання»

Розділ десятий

«Час вподобання»

Ісаї 49:1—26

1, 2. а) Якого благословення зазнав Ісая? б) Кого стосуються пророчі слова, записані у першій частині 49-го розділу Ісаї?

УСІ вірні люди віддавна мають Боже схвалення та захист. Але Єгова не обдаровує доброю волею усіх без розбору. Щоб отримувати такі незрівнянні благословення, потрібно відповідати певним вимогам. Саме такою людиною був Ісая. Бог ставився до нього з прихильністю і використовував як знаряддя для сповіщення своєї волі іншим. Приклад цього подано в першій частині 49-го розділу пророцтва Ісаї.

2 Ці пророчі слова скеровані до насіння Авраама. Під час першого сповнення пророцтва тим насінням був ізраїльський народ, який походить від Авраама. Але явно, що більшість сказаного стосується довгожданого Насіння Авраама, тобто обіцяного Месії. Також натхнені слова стосуються духовних братів Месії, які стають частиною духовного насіння Авраама та «Ізраїля Божого» (Галатів 3:7, 16, 29; 6:16). Зокрема в цій частині пророцтва Ісаї описано особливі стосунки між Єговою та його улюбленим Сином, Ісусом Христом (Ісаї 49:26).

Єгова призначив його та оберігає

3, 4. а) Яку підтримку має Месія? б) До кого говорить Месія?

3 Месія має Боже вподобання, тобто схвалення. Єгова дає йому владу й повноваження, необхідні для виконання дорученої місії. Тому майбутній Месія говорить: «Почуйте Мене, острови, і народи здалека, вважайте: Господь із утроби покликав Мене, Моє Ймення згадав з нутра неньки Моєї» (Ісаї 49:1).

4 Цими словами Месія звертається до народів «здалека». Згідно з обітницею, Месія прийде до єврейського народу, але завдяки його служінню благословляться всі народи (Матвія 25:31—33). Хоч «острови» та «народи» не склали угоди з Єговою, вони повинні слухатись Месії Ізраїля, тому що його послано принести спасіння для всього людства.

5. Які імена отримав Месія ще до свого народження як людина?

5 У пророцтві говориться, що Єгова дасть Месії ім’я ще до його народження як людини (Матвія 1:21; Луки 1:31). Задовго до приходу на землю Ісуса було названо «Дивний [«Чудесний», Хом.] Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру» (Ісаї 9:5). Ім’я Еммануїл (так, очевидно, звали сина Ісаї) зрештою також стає пророчим іменем Месії (Ісаї 7:14; Матвія 1:21—23). Навіть особисте ім’я Месії, Ісус, як його всі називатимуть, було передречене ще до його народження (Луки 1:30, 31). Воно походить від єврейського слова, яке означає «Єгова є спасіння». Явно, що Ісус — не самозваний Христос.

6. Як слід розуміти те, що уста Месії подібні до гострого меча, і в якому значенні він захований?

6 Пророчі слова Месії продовжуються: «І Мої уста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в тіні Своєї руки, і Мене вчинив за добірну стрілу, в Своїм сагайдаці заховав Він Мене» (Ісаї 49:2). Коли приходить час, і 29 року н. е. Месія Єгови розпочинає своє земне служіння, слова та діла Ісуса дійсно стають, як гостра, добірна зброя, вони можуть проникати в серця його слухачів (Луки 4:31, 32). Слова та діла Месії викликають лють у найбільшого ворога Єгови, Сатани, та його прибічників. Сатана намагається позбавити Ісуса життя ще від самого народження, але Він подібний до стріли, захованої в сагайдаці Єгови *. Месія може з упевненістю розраховувати на захист свого Отця (Псалом 91:1; Луки 1:35). У призначений момент Ісус віддає за людство своє життя. Але настане час, коли він виступить як могутній небесний воїн, озброєний уже інакше: матиме гострий меч, що буде виходити з його уст. У цьому випадку гострий меч символізує Ісусову владу: він буде проголошувати ворогам Єгови судові вироки та виконуватиме їх (Об’явлення 1:16).

Праця Божих слуг не марнотна

7. Кого стосуються слова Єгови з Ісаї 49:3 і чому?

7 Далі Єгова пророчо говорить: «Ти раб [«слуга», Хом.] Мій, Ізраїлю, Яким Я прославлюсь» (Ісаї 49:3). Єгова називає ізраїльський народ своїм слугою (Ісаї 41:8, Хом.). Але найвидатнішим Божим Слугою є Ісус Христос (Дії 3:13, Хом.). Жодне з творінь Єгови не може відображати його ‘слави’ ліпше, ніж Ісус. Отже, хоча ці слова Бог скерував до Ізраїля, насправді вони стосуються Ісуса (Івана 14:9; Колосян 1:15).

8. Як поставився до Месії його народ, але від кого Месія очікує справедливої оцінки свого успіху?

8 Але хіба не правда, що більшість народу зневажала Ісуса і відреклася від нього? Так. У цілому ізраїльський народ не прийняв Ісуса як помазаного Божого Слугу (Івана 1:11). Усе, що здійснив Ісус під час свого перебування на землі, здавалося його сучасникам маловажним, навіть беззмістовним. Далі Месія вказує саме на таку позірну невдачу в служінні: «Надаремно трудивсь Я, на порожнечу й марноту зужив Свою силу» (Ісаї 49:4а). Месія висловлюється так не через знеохочення. Він говорить далі: «Справді ж з Господом право Моє, і нагорода Моя з Моїм Богом» (Ісаї 49:4б). Про успіх Месії судитиме не людина, а Бог.

9, 10. а) Яке доручення отримує Месія від Єгови і яких результатів він досягає? б) Як може підбадьорити сучасних християн те, що пережив Месія?

9 Ісус особливо зацікавлений у тому, щоб мати Боже схвалення, тобто добру волю. У пророцтві Месія говорить: «Тепер же промовив Господь, що Мене вформував Собі від живота за раба, щоб навернути Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зібраний. І був Я шанований в очах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю» (Ісаї 49:5). Месія приходить для того, щоб навернути серця Ізраїлевих синів до їхнього небесного Отця. Більшість не реагує, але дехто таки навертається. Однак його справжня нагорода є у Бога Єгови. Його успіх визначається не за людськими нормами, а за нормами самого Єгови.

10 Нині Ісусові послідовники іноді можуть думати, що трудяться надаремно. У деяких територіях результати служіння можуть здаватись незначними у порівнянні з об’ємом виконаної праці та докладеними зусиллями. Незважаючи на це, вони черпають підбадьорення з прикладу Ісуса й виявляють витривалість. Також їх зміцнюють слова апостола Павла, який написав: «Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі» (1 Коринтян 15:58).

«Світло народів»

11, 12. В якому розумінні Месія є «світлом народів»?

11 У пророцтві Ісаї Єгова заохочує Месію, нагадуючи йому, що бути Божим Слугою — це не «дріб’язкова справа» (НС). Ісус має «відновити племена Якова, щоб вернути врятованих Ізраїля». До того ж Єгова пояснює: «Я вчиню Тебе світлом народів, щоб був Ти спасінням Моїм аж до краю землі» (Ісаї 49:6). В якому розумінні Ісус служить світлом для народів «аж до краю землі», якщо його земне служіння пов’язувалось тільки з Ізраїлем?

12 Біблійна оповідь показує, що «світло народів», послане Богом, не погасло після того, як Ісус покинув землю. Приблизно через 15 років після Ісусової смерті місіонери Павло та Варнава процитували пророцтво з Ісаї 49:6 і пов’язали його з учнями Ісуса, тобто з його духовними братами. Вони пояснили: «Бо так заповів нам Господь: «Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі» (Дії 13:47). Перед своєю смертю Павло міг ствердити, що добру новину про спасіння вже чули не тільки євреї, але й «все створіння під небом» (Колосян 1:6, 23). Сьогодні позосталі помазані брати Христа продовжують цю працю. Маючи підтримку «великого натовпу», який нараховує мільйони членів, помазанці служать як «світло народів» для мешканців понад 230 країн (Об’явлення 7:9).

13, 14. а) З яким відгуком на проповідницьку працю зіткнувся Месія та його послідовники? б) Як змінилися обставини?

13 Єгова дійсно показав, що є тією силою, яка підтримує його Слугу Месію, помазаних братів Месії та всіх членів великого натовпу, котрі разом з ними продовжують працю проповідування доброї новини. Щоправда, Ісусові учні, подібно до свого вчителя, зносять зневагу та протидію (Івана 15:20). Але Єгова завжди у призначений ним час змінює обставини, щоб визволити та нагородити своїх вірних і відданих слуг. Стосовно Месії, який «погорджений на душі» та «обриджений від людей», Єгова обіцяє: «Побачать царі, і князі повстають,— і поклоняться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що вибрав Тебе» (Ісаї 49:7).

14 Пізніше апостол Павло написав до християн у Филипах про цю передречену зміну обставин. Він показав, що Ісус був принижений на стовпі мук, а потім звеличений Богом. Єгова «повищив Його [свого Слугу], та дав Йому Ім’я, що вище над кожне ім’я, щоб перед Ісусовим Ім’ям вклонялося кожне коліно» (Филип’ян 2:8—11). Христос застерігав своїх вірних послідовників, що вони також зазна́ють переслідувань. Але, подібно до Месії, вони отримали запевнення, що матимуть уподобання Єгови (Матвія 5:10—12; 24:9—13; Марка 10:29, 30).

«Час приємний»

15. Про який особливий «час» згадується в пророцтві Ісаї і на що це вказує?

15 Пророцтво Ісаї продовжується твердженням, яке має надзвичайно велике значення. Єгова каже Месії: «За часу вподобання Я відповів Тобі, в день спасіння Тобі допоміг, і стерегтиму Тебе, і дам Я Тебе заповітом народові» (Ісаї 49:8а). Подібне пророцтво записане в Псалмі 69:14—19 (Хом.). У ньому псалмоспівець, говорячи про «час вподобання», вживає вислів «сприятливий час». Ці вислови вказують на те, що Єгова обдаровує своїм уподобанням й захистом у надзвичайний спосіб, але тільки протягом особливого та обмеженого періоду.

16. Чим був час уподобання Єгови для стародавнього Ізраїля?

16 Коли ж настав час уподобання? Спочатку ці слова були частиною пророцтва про відновлення, вони передрікали повернення євреїв з вигнання. Ізраїльський народ побачив час уподобання, коли зміг «край обновити» і знову оволодів «спадками спустошеними» (Ісаї 49:8б). Ці люди вже більше не були «в’язнями» у Вавилоні. Єгова подбав про те, щоб по дорозі додому вони не були «голодні» чи «спрагнені», і ‘не вдарила їх ні спека, ні сонце’. Розпорошені ізраїльтяни повернулися на свою батьківщину «здалека... із півночі й з заходу» (Ісаї 49:912). Хоча це пророцтво вперше збулося в такий видатний спосіб, Біблія також вказує на його ширше сповнення.

17, 18. Який час уподобання призначив Єгова в I столітті?

17 Спочатку під час народження Ісуса ангели проголосили людям мир та Божу добру волю, тобто схвалення (Луки 2:13, 14). Уподобання було досяжне не всім людям, а тільки тим, хто повірив в Ісуса. Пізніше Ісус прилюдно прочитав пророцтво з Ісаї 61:1, 2 і вказав, що воно стосується його як вісника «року Господнього змилування» (Луки 4:17—21). Також апостол Павло сказав, що, будучи людиною, Христос отримував від Єгови особливий захист (Євреїв 5:7—9). Отже, цей час уподобання стосується періоду людського життя Ісуса, коли він мав Боже схвалення.

18 Однак це пророцтво має ще й подальше сповнення. Павло, процитувавши слова Ісаї про час уподобання, сказав: «Ось тепер — час сприятливий, ось тепер — день спасіння» (2 Коринтян 6:2, Хом.). Апостол написав ці слова через 22 роки після Ісусової смерті. Очевидно, коли народився християнський збір у П’ятидесятницю 33 року н. е., Єгова продовжив свій рік уподобання, щоб охопити період діяльності Христових помазаних послідовників.

19. Як християни можуть сьогодні скористатися з часу уподобання Єгови?

19 А що сказати про сьогоднішніх послідовників Ісуса, котрих не помазано на спадкоємців Божого небесного царства? Чи можуть особи із земною надією скористатися з того сприятливого часу? Звичайно, що так. Як показує біблійна книга Об’явлення, саме у цей час Єгова виявляє уподобання до великого натовпу, який прийде від «великої скорботи», щоб жити на райській землі (Об’явлення 7:13—17, Філ.). Отже, усі християни можуть скористатися з цього обмеженого періоду, коли Єгова пропонує своє уподобання недосконалим людям.

20. Що повинні робити християни, аби не брати надармо благодаті Єгови?

20 Апостол Павло, перед тим як проголосити про сприятливий час Єгови, зробив застереження. Він благав християн, щоб вони «Божої благодаті не брали надармо» (2 Коринтян 6:1). Тому християни використовують кожну нагоду, аби догоджати Богові та виконувати його волю (Ефесян 5:15Ог., 1988; 5:16). Їм було б варто слухатися Павлового застереження: «Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого! Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься «Сьогодні», щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха» (Євреїв 3:12, 13).

21. Якими висловами радості закінчується перша частина 49-го розділу Ісаї?

21 Коли пророча розмова між Єговою та його Месією надходить до кінця, Ісая із захопленням говорить: «Радійте, небеса, звеселися ти, земле, ви ж, гори, втішайтеся співом, бо Господь звеселив Свій народ, і змилувався над Своїми убогими» (Ісаї 49:13). Які ж приємні слова потіхи для стародавніх ізраїльтян і величного Слуги Єгови, Ісуса Христа, а також для сьогоднішніх помазаних слуг Єгови та їхніх товаришів — «інших овець»! (Івана 10:16).

Єгова не забуває про свій народ

22. Як Єгова підкреслює, що ніколи не забуде свого народу?

22 Ісая продовжує передавати проголошення Єгови. Він передрікає, що у вигнанні ізраїльтяни будуть слабнути та втрачати надію: «Сказав був Сіон: Господь кинув мене, і Господь мій про мене забув» (Ісаї 49:14). Чи це дійсно так? Чи Єгова покинув свій народ і забув про нього? Будучи речником Єгови, Ісая продовжує: «Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе» (Ісаї 49:15). Як же сердечно відповідає Єгова! Бог любить свій народ більше, ніж матір свою дитину. Він постійно думає про вірних і відданих слуг. Єгова добре пам’ятає про них, він неначе вирізьбив їхні імена у себе на руках: «Отож на долонях Своїх тебе вирізьбив Я, твої мури позавсіди передо Мною» (Ісаї 49:16).

23. Як Павло заохотив християн вірити, що Єгова не забуде про них?

23 Апостол Павло в Посланні до галатів закликав християн: «Роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо» (Галатів 6:9). А євреям він написав такі підбадьорливі слова: «Не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім’я Його ви» (Євреїв 6:10). Ми також ніколи не повинні думати, що Єгова забув про свій народ. Подібно до мешканців стародавнього Сіону, християни мають усі підстави для того, щоб радіти й терпеливо чекати на Єгову. Він твердо дотримується умов своєї угоди та обітниць.

24. Яким чином буде відновлено гору Сіон і про що вона запитає?

24 Послуговуючись Ісаєю, Єгова далі потішає своїх слуг. Ті, хто «руйнує» Сіон,— чи то вавилоняни, чи відступницькі євреї,— більше не будуть для них загрозою. «Синове» Сіону, тобто вигнані євреї, які залишаються вірними та відданими Єгові, ‘поспішилися.  Вони ‘позбираються’. Євреї, які поквапляться до Єрусалима, будуть окрасою цієї столиці, наче «оздоба» для «нареченої» (Ісаї 49:17, 18). Місто, яке стояло на Сіоні, перетворилося на «руїни». Уявіть, як же здивується гора Сіон, коли на ній несподівано з’явиться так багато мешканців, що її місця́ для проживання стануть тісними. (Прочитайте Ісаї 49:19, 20). Тож зрозуміло, чому вона запитає, звідки поприходили всі ці діти: «Ти скажеш у серці своїм: Хто мені їх зродив, як була осирочена я та самітна, була вигнана та заблудила? І хто виховав їх? Я зосталась сама, а ці,— звідки вони?» (Ісаї 49:21). Яку ж радість матиме гора Сіон, що була колись неплідною!

25. Яке відновлення духовного Ізраїля відбулося в теперішні часи?

25 Ці слова сповнюються нині. У важкі роки Першої світової війни духовний Ізраїль переживав період спустошення та поневолення. Але після відновлення він потрапив у духовний рай (Ісаї 35:1—10). Подібно до міста з оповіді Ісаї, яке було колись спустошене, духовний Ізраїль, так би мовити, дуже втішився, побачивши, що його наповнили радісні, активні поклонники Єгови.

‘Сигнал для народів’

26. Які вказівки дає Єгова для свого визволеного народу?

26 Тепер Єгова за допомогою пророцтва переносить Ісаю в час, коли Його людей буде визволено з Вавилона. Чи вони отримають якісь божественні вказівки? Єгова відповідає: «Я підійму Свою руку до людів, і піднесу до народів прапора Свого [«сигнал свій», НС— і позносять синів твоїх в пазусі, а дочок твоїх поприносять на плечах» (Ісаї 49:22). Спочатку ці слова сповнюються на Єрусалимі, де колись перебував уряд та розміщувався храм Єгови; це місто стало Його «сигналом». Навіть видатні та впливові представники інших народів, зокрема «царі» і «цариці», допомагають ізраїльтянам повернутися назад (Ісаї 49:23а). Серед цих помічників є перські царі Кір та Артаксеркс Довгорукий, а також їхні родини (Ездри 5:13; 7:11—26). Крім того, слова Ісаї мають подальше сповнення.

27. а) До якого «сигналу» збиратимуться народи під час більшого сповнення? б) Яким буде результат того, що всі народи будуть змушені схилитися перед правлінням Месії?

27 Апостол Павло процитував слова з Ісаї 11:10 (НС), де вжито вислів «сигнал народам», маючи на увазі Ісуса Христа (Римлян 15:8—12). Отже, якщо говорити про більше сповнення, то «сигналом», до якого збираються всі народи, є Ісус та його помазані духом співправителі (Об’явлення 14:1). У призначений час усі народи землі, причому навіть сьогоднішні правлячі класи, будуть змушені схилитися перед правлінням Месії (Псалом 2:10, 11; Даниїла 2:44). Який буде результат цього? Єгова каже: «Ти пізнаєш, що Я — то Господь, що не посоромляться ті, хто на Мене надіється» (Ісаї 49:23б).

«Тепер спасіння ближче до нас»

28. а) Якими словами Єгова ще раз запевнює свій народ, що визволить його? б) Яке зобов’язання Єгови щодо його народу й досі залишається в силі?

28 Можливо, дехто з вигнанців у Вавилоні думатиме: «Невже Ізраїль буде визволено?». Передбачаючи такі сумніви, Єгова запитує: «Чи ж від сильного буде віднята здобич, і чи награбоване ґвалтівником урятоване буде?» (Ісаї 49:24). Бог дає ствердну відповідь, запевнюючи їх: «Полонені відібрані будуть від сильного, і врятована буде здобич насильника» (Ісаї 49:25а). Як же потішає це запевнення! Крім того, Єгова виявляє уподобання до своїх людей і зобов’язується захищати їх. Він прямо говорить: «Я стану на прю із твоїми суперечниками, синів же твоїх Я спасу» (Ісаї 49:25б). Це зобов’язання залишається в силі й досі. Як записано в Захарія 2:12, Єгова говорить до своїх людей: «Хто вас доторкується, той доторкується до зірця Його [Єгови] ока». Тепер ми живемо в період уподобання, протягом якого люди всієї землі мають нагоду сходитися до духовного Сіону. Однак цей період закінчиться.

29. Яка похмура перспектива чекає на тих, хто не хоче слухатися Єгови?

29 А що станеться з тими, хто вперто не хоче слухатися Єгови і навіть переслідує його поклонників? Він каже: «Я змушу твоїх гнобителів їсти тіло своє, і вони повпиваються власною кров’ю, немов би вином молодим» (Ісаї 49:26а). Яка невтішна перспектива! Такі уперті противники не мають майбутнього. Їх буде знищено. Отже, Єгова врятує своїх людей та знищить їхніх ворогів і таким чином покаже, що він— їхній Спаситель. «Пізнає тоді кожне тіло, що Я — то Господь, твій Спаситель та твій Відкупитель, Потужний Яковів» (Ісаї 49:26б).

30. Які рятівні дії виконав Єгова задля свого народу, але що ще він має зробити?

30 Спочатку ці слова збулися, коли Єгова послужився Кіром, аби визволити своїх людей з вавилонської неволі. Вони збулися також і в 1919 році, коли Єгова послужився Ісусом Христом — своїм Сином, який вже був зведений на престол, і визволив свій народ з духовного поневолення. Отже, Біблія називає спасителями як Єгову, так і Ісуса Христа (Тита 2:11—13; 3:4—6). Єгова — це наш Спаситель, а Ісус Христос — це Месія, його «князь» (Дії 5:31, Хом.). Рятівні дії Єгови, які він здійснює через Ісуса Христа, надзвичайно дивовижні. За допомогою доброї новини Єгова визволяє людей праведного серця з рабства фальшивої релігії. Крім того, завдяки викупній жертві він визволяє їх з рабства гріха та смерті. У 1919 році Бог визволив Ісусових братів з духовної неволі. А під час війни Армагеддон, яка дуже швидко наближається, Єгова врятує великий натовп вірних людей від знищення, що прийде на грішників.

31. Як християни повинні реагувати на те, що мають Боже уподобання?

31 Яка ж велика честь бути серед тих, хто має Боже уподобання! Тож мудро використовуймо цей сприятливий час. Виявляймо своїми вчинками, що пам’ятаємо про невідкладність нашого часу, і зважаймо на Павлові слова до римлян: «Знаєте час, що пора нам уже пробудитись від сну. Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували. Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла. Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п’янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах, але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість» (Римлян 13:11—14).

32. Яке запевнення мають Божі люди?

32 Єгова й далі обдаровуватиме своєю прихильністю людей, які зважають на його поради. Він дасть їм силу та здатність виконувати працю проповідування доброї новини (2 Коринтян 4:7). Єгова використовуватиме своїх слуг так, як використовує їхнього Провідника, Ісуса. Він зробить уста своїх людей подібними до «гострого меча», і вони за допомогою доброї новини зворушуватимуть серця сумирних (Матвія 28:19, 20). Бог захищатиме своїх людей у «тіні Своєї руки». А вони, як «добірна стріла», будуть сховані у його «сагайдаці». Єгова ніколи не опустить свого народу! (Псалом 94:14; Ісаї 49:2, 15).

[Примітка]

^ абз. 6 «Сатана, безперечно, розпізнав в Ісусі Божого Сина, який, за словами пророцтва, мав стерти йому голову (Бт 3:15), і тому робив усе, аби знищити Ісуса. Однак ангел Гавриїл, повідомляючи Марії про зачаття Ісуса, сказав: «Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий» (Лк 1:35). Єгова оберігав свого Сина. Спроби знищити Ісуса ще в немовлячому віці зазнали провалу» («Проникливість у суть Святого Письма», том 2, сторінка 868, англ., опубліковано Товариством «Вартова башта»).

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 139]

Месія нагадує «добірну стрілу» в сагайдаці Єгови.

[Ілюстрація на сторінці 141]

Месія став «світлом народів».

[Ілюстрація на сторінці 147]

Бог любить свій народ більше, ніж матір свою дитину.