Лист до філіппійців 2:1—30
2 Отже, якщо ви, будучи в єдності з Христом, підбадьорюєте інших, якщо з любов’ю потішаєте їх, маєте духовну спільність*, сердечність і співчуття,
2 то доповніть мою радість: майте однакове мислення, однакову любов і цілковиту єдність*, будьте однодумні.+
3 Не робіть нічого через схильність до суперечок+ або пихатість.+ Натомість будьте смиренними і вважайте одне одного вищим від себе,+
4 дбаючи не лише про власні інтереси,+ а й про інтереси інших.+
5 Майте такий самий склад розуму, як і в Христа Ісуса:+
6 він, хоча й був у Божому образі,+ навіть не допускав думки про зазіхання, тобто про те, щоб бути рівним Богові.+
7 Навпаки, він відмовився від усього, прийняв образ раба+ і став людиною*.+
8 Більше того, коли він прийшов як людина*, він упокорився і залишався слухняним навіть до смерті+ — смерті на стовпі мук*.+
9 Саме тому Бог підніс його на вище становище+ і великодушно дав йому ім’я, вище від будь-якого іншого імені.+
10 Він зробив це для того, щоб перед Ісусовим ім’ям схилилось кожне коліно — ті, хто на небі, хто на землі і хто під землею,+ —
11 і щоб кожен язик відкрито визнав, що Ісус Христос — це Господь+ на славу Бога, нашого Батька.
12 Любі мої, ви завжди були і залишаєтесь слухняними, і не лише під час моєї присутності, але й тепер, коли мене немає поряд, причому робите це ще з більшою готовністю. Отже, продовжуйте так само зі страхом і тремтінням працювати над тим, щоб отримати спасіння.
13 Пам’ятайте: саме Бог, роблячи те, що йому до вподоби, зміцнює вас, щоб ви мали і бажання, і силу діяти.
14 Продовжуйте робити все без нарікань+ і суперечок.+
15 Тоді будете бездоганними і невинними, непорочними дітьми Бога+ серед зіпсованого і збоченого покоління,+ в якому ви сяєте, немов світила у світі,+
16 міцно тримаючись слова життя.+ Завдяки цьому я матиму підставу для радості в день Христа, бо знатиму, що біг і трудився недаремно.
17 А втім, навіть якщо я виливаюсь, немов виливна жертва,+ на жертву святого служіння, до якого вас спонукала віра, я тішуся і радію з усіма вами.
18 Так само і ви тіштесь та радійте зі мною.
19 Я ж сподіваюсь, якщо на це буде воля Господа Ісуса, незабаром послати до вас Тимофія,+ щоб, почувши новини про вас, я підбадьорився.
20 Адже я не маю більше нікого з таким складом розуму, хто б так щиро подбав про ваші потреби.
21 Бо всі інші дбають про власні інтереси, а не про інтереси Ісуса Христа.
22 Вам же відомо, як він себе зарекомендував: він, немов дитина+ з батьком, служив зі мною, поширюючи добру новину.
23 Тому саме його я хочу послати, тільки-но побачу, як складуться в мене обставини.
24 Більше того, я впевнений, що коли на це буде воля Господа, то і сам невдовзі прийду до вас.+
25 Але тепер вважаю за необхідне послати до вас Епафроди́та, мого брата, співпрацівника і соратника — вашого посланця, якого ви відправили служити моїм потребам.+
26 Він прагне побачитись з усіма вами і дуже засмутився через те, що ви почули про його хворобу.
27 Він і справді захворів, навіть мало не помер. Проте Бог змилосердився над ним, і не лише над ним, але й наді мною, щоб я не журився ще більше.
28 Тому я хочу якнайшвидше послати його до вас, щоб, зустрівшись із ним, ви знову раділи, а я менше тривожився.
29 Отже, прийміть його сердечно, зі щирою радістю, як і заведено серед тих, хто служить Господу, і дорожіть такими людьми.+
30 Бо він мало не помер за працю Христа*, ризикуючи своїм життям*, щоб підтримати мене за вашої відсутності, оскільки ви не могли послужити мені.+
Примітки
^ Букв. «спільність духу».
^ Або «будьте об’єднані душею».
^ Букв. «набув подоби людини».
^ Букв. «опинився у вигляді людини».
^ Або, можливо, «Господа».
^ Або «наражаючи свою душу на небезпеку».
