Другий лист до коринфян 4:1—18

4  Тож, оскільки ми через виявлене до нас милосердя виконуємо таке служіння,+ ми не падаємо духом.  Більш того, ми відкинули ганебні таємні вчинки. Ми не вдаємося до підступності та не розбавляємо Божого слова,+ а натомість рекомендуємо себе кожній людині*, виявляючи правду, і Бог цьому свідок.+  Але якщо добра новина, яку ми звіщаємо, і закрита покривалом, то лише для тих, хто йде шляхом знищення,—  для невіруючих, яким бог цього світу+ засліпив розуми,+ щоб їх не сягнуло сяйво* славної доброї новини про Христа,+ який є образом Бога.+  Бо ми проповідуємо не про себе, а про те, що Ісус Христос — це Господь, а ми — раби, які служать вам задля Ісуса.  І сам Бог, який сказав: «Нехай з темряви засяє світло»,+ осяяв наші серця і через лице Христа освітив їх+ славним знанням про себе.+  Проте скарб+ цей ми маємо в глиняних посудинах,+ щоб було чітко видно, що силу, яка перевершує людську, ми отримали від Бога, вона походить не від нас.+  В усьому нас утискають,+ але ми не загнані в кут, ми розгублені, але не залишені у безвиході*,+  нас переслідують, але ми не покинуті,+ ми повалені, але не знищені.+ 10  У своєму тілі ми завжди зносимо смертельні страждання, завдані Ісусу,+ щоб і життя Ісуса виявилося в наших тілах. 11  Бо заради Ісуса нас, живих, знову й знову віддають на смерть,+ щоб і життя його виявилося в наших смертних тілах. 12  Отже, в нас діє смерть, а у вас — життя. 13  А оскільки ми маємо такий дух віри, про який написано: «Я вірив, тому й говорив»,+ ми також віримо, тому й говоримо, 14  знаючи, що той, хто воскресив Ісуса, воскресить з Ісусом і нас та поставить разом з вами перед ним.+ 15  Бо все це ради вас, аби щедра незаслужена доброта виявлялася ще рясніше, оскільки дедалі більше людей складають Богові подяку і цим несуть йому славу.+ 16  Тож ми не падаємо духом. І, навіть якщо наше фізичне тіло нищиться, наша внутрішня людина,+ безумовно, день у день обновлюється.+ 17  Бо, хоча наші страждання короткочасні й легкі, вони приносять нам славу, яка набуває дедалі більшої величі* і триватиме вічно.+ 18  Ми ж тим часом зосереджуємо погляд не на видимому, а на невидимому,+ бо видиме скороминуще, а невидиме вічне.

Примітки

Букв. «сумлінню кожної людини».
Або «світло».
Або, можливо, «у відчаї».
Букв. «ваги».

Коментарі

Служителями. Або «слугами; тими, хто прислуговує». У Біблії грецьке слово діа́конос часто використовується щодо тих, хто невтомно і смиренно служить на користь інших. (Див. коментар до Мт 20:26.) Тут Павло говорить про себе, про Тимофія та всіх помазаних духом християн як про «служителів нової угоди» (2Кр 1:1). Це означає, що вони служили інтересам цієї угоди, проповідуючи добру новину і навчаючи інших, і таким чином допомагали їм стати учасниками нової угоди або отримати пов’язані з нею благословення. (Див. коментар до Рм 11:13.)

Таке служіння. Тобто служіння, яке виконують «служителі нової угоди», про що згадано в 2Кр 3:6. (Див коментар.) Завдяки такому служінню, яке Павло називає «скарбом», виявляється правда (2Кр 4:2, 7).

Ми не падаємо духом. Або «не опускаємо рук (не знеохочуємося)». Тут цей вислів показує, що Павло і його товариші не дозволяли собі ослабнути чи втратити за́пал у «служінні».

Ми не торгуємо Божим словом. Або «ми не заробляємо на Божій звістці; ми не отримуємо прибутку з Божої звістки». На відміну від фальшивих учителів, Павло, апостоли та інші учні проповідували чисту звістку від Бога зі щирих спонук. Грецьке дієслово капеле́уо, що означає «торгувати», спочатку вживалося щодо роздрібних торговців або господарів заїжджих дворів, але згодом набуло ще й негативного відтінку і почало стосуватися тих, хто обманює і наживається на інших. Споріднене грецьке слово використовується в Септуагінті в Іс 1:22 у вислові «твої торговці вином [трактирники] розбавляють вино водою». У греко-римському суспільстві вино перед споживанням зазвичай розбавляли водою. Щоб заробити більше грошей, хтось розбавляв вино великою кількістю води. Тож, на думку декотрих вчених, Павло мав на увазі саме таких нечесних виноторговців. Ця метафора також використовувалася у грецькій літературі, коли йшлося про мандрівних філософів, які ділилися своїми вченнями за гроші. Говорячи про багатьох, які торгували Божим словом, Павло, очевидно, мав на увазі фальшивих служителів, які додавали до Слова Єгови людські філософії, традиції і фальшиві релігійні вчення. Вони, так би мовити, розбавляли звістку від Бога, спотворюючи її запах і смак, і вона вже не могла приносити стільки радості (Пс 104:15; див. коментар до 2Кр 4:2).

Не розбавляємо Божого слова. У Грецьких Писаннях це єдиний випадок вживання грецького дієслова, перекладеного як «розбавляємо». Але споріднений іменник вживається у Рм 1:29 («обману»), 2Кр 12:16 («підступністю») та 1Фс 2:3 (перекладений дієсловом «обманути»). Основне значення вислову «розбавляти Боже слово» — це «псувати, перекручувати і неправильно тлумачити Боже слово». Також це може означати, що Божу звістку змішують з чимось зовсім чужим або менш цінним, наприклад з людськими філософіями чи особистими поглядами. Павло не розбавляв Божого слова, щоб зробити його привабливішим для тих юдеїв і греків, яких він навчав, тобто не підмішував до чистої правди з Божого слова їхніх вірувань. Він не пом’якшував правду, щоб зробити її приємнішою для світу, чию мудрість Бог вважав безглуздям (1Кр 1:21; див. коментар до 2Кр 2:17).

Задуми. Або «наміри; плани». Вжите тут грецьке слово но́ема походить від слова нус, що означає «розум». Однак в цьому вірші воно стосується злих планів Сатани, тобто його задумів. Усю свою хитрість Сатана скеровує на те, щоб християни перестали служити Богу. Але про методи Сатани можна дізнатися з Євангелій, а також з біблійних розповідей, написаних раніше, як-от з книги Йова (Йв 1:7—12; Мт 4:3—10; Лк 22:31; Ів 8:44). Трохи далі у своєму листі Павло написав, що Єву «підступно спокусив змій» і що «Сатана видає себе за ангела світла» (2Кр 11:3, 14). Саме тому Павло написав, що задуми Сатани нам відомі. На думку декого, тут Павло вжив гру слів, яку можна перекласти «ми розуміємо його розум», тобто його підступне мислення.

Бог цього світу. Бог, про якого тут ідеться,— це Сатана, оскільки у вірші чітко сказано, що він «засліпив розуми» «невіруючим». Ісус назвав Сатану «правителем цього світу» і сказав, що він «буде вигнаний геть» (Ів 12:31). З цих слів Ісуса, а також з того, що Сатану названо «богом цього світу [або «цього віку»]», видно, що його становище тимчасове. (Пор. Об 12:12.)

Цього світу. Грецьке слово айо́н, основне значення якого «вік», може стосуватися періоду, або епохи, що характеризується певними ознаками чи обставинами. (Див. глосарій, «Вік».) Оскільки «цей світ» перебуває під владою Сатани, характерні ознаки і дух світу формуються під його впливом (Еф 2:1, 2).

Розуми. Або «здатність мислити». Грецьке слово но́ема перекладено як «розуми» в 2Кр 3:14, «мислення» в 2Кр 11:3, «думка» в 2Кр 10:5 і «здатність мислити [або «розуми; думки», прим.]» в Флп 4:7. (Див. коментар до 2Кр 2:11.)

Славної доброї новини про Христа. Добру новину можна по праву назвати «славною» з огляду на її зміст. Ця новина розповідає про дивовижне розкриття священної таємниці Бога, пов’язаної з Христом (Кл 1:27), про роль його співправителів у Царстві (1Фс 2:12; Об 1:6), а також про чудове майбутнє, яке Бог обіцяє всьому людству (Об 21:3, 4). Цей грецький вислів теж можна перекласти як «добра новина про славу Христа».

Добре знати тебе. Або «здобувати знання про тебе; продовжувати дізнаватись про тебе». Грецьке слово ґіно́ско в основному означає «знати». Вжите тут у теперішньому часі, воно передає думку про тривалу дію. Ця форма дієслова може вказувати на процес «здобуття знань про когось; кращого знайомства з кимось». Також вона може містити думку про постійні зусилля, яких докладає людина, щоб більше дізнатися про того, кого вже знає. В цьому контексті це дієслово означає розвивати все ближчі стосунки з Богом, постійно набуваючи знань про Бога та Христа і поглиблюючи до них своє довір’я. Безперечно, щоб розвинути з кимось близькі стосунки, недостатньо знати, як його звати або ким він є. Важливо дізнатись, що йому подобається, а що не подобається, які в нього цінності і моральні норми (1Ів 2:3; 4:8).

Нехай... засяє світло. Або «світло буде сяяти». Тут Павло посилається на Бт 1:3. Бог Єгова є Джерелом як буквального, так і духовного світла.

Через лице Христа. Або «завдяки відображенню в лиці Христа». Згадка про «лице» в цьому вірші пов’язана з думкою у 2Кр 3:7, 12, 13, де говориться про славу, яку відображало лице Мойсея.

Славним знанням про себе. Коли в Біблії згадується дієслово «знати» та іменник «знання», то вжиті в оригіналі слова часто означають не лише знати факти чи володіти інформацією, а добре знати когось, визнавати його становище і слухатися його. (Див. коментар до Ів 17:3.) У 2Кр 4:6 «знання про [Бога]» пов’язується з духовним світлом, яке Бог дає своїм служителям через Христа. Це знання можна назвати «славним», тому що воно стосується славної, тобто величної, особистості Бога і його рис. Грецький вислів, перекладений як «славне знання про [Бога]», можна також передати як «знання про славу Бога», і це підкреслює, що таке знання в першу чергу пов’язане з Божою славою. Подібний вислів вживається в Ав 2:14, де сказано: «Земля буде наповнена знанням про славу Єгови».

Надзвичайні. Коли Павло каже, що об’явлення, які він отримав, були «надзвичайні», то вживає грецьке слово гіперболе́, і цим підкреслює, що їх неможливо ні з чим порівняти. (Див. коментар до 2Кр 12:2.) Це грецьке слово трапляється вісім разів у Грецьких Писаннях і тільки в листах Павла. Воно перекладається по-різному, залежно від контексту. Наприклад, у 2Кр 4:7 цим словом описується «сила, яка перевершує людську», а в 2Кр 1:8 — «величезні утиски», яких зазнали Павло і його товариші. (Див. глосарій, «Гіпербола».)

Скарб... в глиняних посудинах. Або «скарб у глеках з глини». Писання часто порівнює людей з глиняними посудинами (Йв 10:9; Пс 31:12). За днів Павла біля стародавніх гаваней та ринків були купи розбитого посуду. У подібних посудинах перевозили їжу та рідини, наприклад вино, зерно чи олію, а навіть срібні та золоті монети. Часто посудини билися або їх викидали після того, як в них перевезли щось цінніше, ніж сам посуд. Хоча глиняний посуд був недорогим, його використовували, щоб доставити цінний товар. Крім того, в ньому тримали важливі речі (Єр 32:13—15). Наприклад, сувої Мертвого моря, знайдені в Кумрані, теж зберігалися в глиняних посудинах. «Скарб», про який Павло говорить у цьому вірші,— це дане Богом завдання, або служіння, пов’язане з проповідуванням життєдайної звістки про Боже Царство (Мт 13:44; 2Кр 4:1, 2, 5). Глиняні посудини — це звичайні, слабкі люди, яким Єгова довірив цей скарб. Хоча ці люди мають недосконале тіло, мають свої обмеження, Бог послуговується ними, щоб донести цей «скарб» до інших.

Силу, яка перевершує людську. Вислів «яка перевершує людську» — це переклад грецького слова гіперболе́. Тут Павло говорить про надзвичайну силу, яку може дати лише Бог. (Див. коментар до 2Кр 12:7.)

Смертельні страждання, завдані Ісусу. Або «омертвлення Ісуса». Павло говорить, що йому та його товаришам постійно загрожувала смерть і страждання, подібні до тих, яких зазнав Ісус.

Нас... віддають на смерть. Цей вислів означає «нам постійно загрожує смерть» або «нас постійно наражають на смерть». Вжите в цьому вислові грецьке дієслово «віддавати» також використовувалось в уривках, де описано, як Ісус був «відданий» представникам юдейської влади (Мт 20:18; 26:2; Мр 10:33; Лк 18:32).

Я вірив. В додатку А3 зображено сторінку рукопису, на якій видно уривок, що починається з вислову «Я вірив» в 2Кр 4:13 і закінчується 2Кр 5:1. (Сама сторінка містить уривок 2Кр 4:13—5:4.) Багато вчених датують цей папірусний рукопис, відомий як P46, приблизно 200 роком н. е. Це найдавніша збірка листів Павла, до якої ввійшли дев’ять його листів, у тому числі майже весь текст 1 та 2 Коринфян. Таке раннє датування цього кодексу означає, що він з’явився всього через 150 років після того, як Павло написав свої листи.

Я вірив, тому й говорив. Павло цитує тут Пс 116:10 з Септуагінти (115:1, LXX).

Ми... зосереджуємо погляд не на видимому, а на невидимому. Християни в Коринфі виконували своє служіння, зазнаючи багатьох труднощів (2Кр 4:8, 9, 16). Тому Павло заохочує коринфян не допускати, щоб проблеми й переслідування (видиме) заважали їм ясно бачити величну нагороду, яка їх очікувала (невидиме). Вислів «зосереджуємо погляд» — це переклад грецького слова скопе́о, яке означає «пильно зважати; постійно думати; зосереджувати увагу». Коли християни наслідували приклад Ісуса і зосереджували свій погляд на нагороді, яка чекає їх на християнському шляху, то цим щодня підживлювали свою рішучість вірно продовжувати служіння (Єв 12:1—3).

Наше фізичне тіло. Тут Павло говорить, що фізичне тіло християн нищиться. Таке погіршення фізичного стану може бути спричинене хворобами, вадами і старістю або жорстоким ставленням чи іншими труднощами.

Наша внутрішня людина... обновлюється. Павло пояснює, що хоча фізичне тіло «нищиться», Єгова постійно, день у день, обновлює своїх служителів, тобто дає їм нових духовних сил (Пс 92:12—14). «Наша внутрішня людина» — це наша духовна сутність, наші риси і внутрішня сила. Цей вислів також пов’язаний з «новою особистістю», в яку одягаються християни (Кл 3:9, 10). Павло заохочує християн зосереджуватися «на невидимому», тобто на величній нагороді, яку Бог обіцяє дати в майбутньому. (Див. коментар до 2Кр 4:18.)

Випробуваннях. Або «лихах; труднощах». Основне значення вжитого тут грецького слова — це горе, утиски чи біль внаслідок складних обставин. Воно часто вживається, коли йдеться про утиски під час переслідувань (Мт 24:9; Дії 11:19; 20:23; 2Кр 1:8; Єв 10:33; Об 1:9). Це може бути ув’язнення або смерть через те, що людина залишається вірною Богу (Об 2:10). Але причиною різного роду випробувань можуть стати й інші труднощі, наприклад голод (Дії 7:11), бідність чи проблеми, з якими стикаються сироти і вдови (Як 1:27), а навіть шлюб та сімейне життя (1Кр 7:28).

Страждання. Вжите тут грецьке слово тлı́псіс у цьому контексті теж може означати «випробування; утиски; лиха; труднощі». (Див. коментар до 2Кр 1:4.)

Ми... зосереджуємо погляд не на видимому, а на невидимому. Християни в Коринфі виконували своє служіння, зазнаючи багатьох труднощів (2Кр 4:8, 9, 16). Тому Павло заохочує коринфян не допускати, щоб проблеми й переслідування (видиме) заважали їм ясно бачити величну нагороду, яка їх очікувала (невидиме). Вислів «зосереджуємо погляд» — це переклад грецького слова скопе́о, яке означає «пильно зважати; постійно думати; зосереджувати увагу». Коли християни наслідували приклад Ісуса і зосереджували свій погляд на нагороді, яка чекає їх на християнському шляху, то цим щодня підживлювали свою рішучість вірно продовжувати служіння (Єв 12:1—3).

Медіафайли

Глиняні посудини
Глиняні посудини

Тут зображено глиняні посудини, які датуються І століттям н. е. Подібні посудини виготовляли ремісники в Коринфі. У своєму другому натхненому листі до коринфського збору Павло порівняв християн з таким недорогим посудом. Займаючись буденними справами, учні в Коринфі постійно користувалися глиняними глеками, горщиками і світильниками, які легко билися. Такі посудини нагадували учням про те, що треба мати правильний погляд на себе і на обов’язки, які доручає Єгова (2Кр 4:1, 5—11).