Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Сійте насіння правди про Царство

Сійте насіння правди про Царство

 Сійте насіння правди про Царство

«Сій ранком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя» (ЕККЛЕЗІЯСТА 11:6).

1. В якому розумінні сьогоднішні християни сіють насіння?

ЗЕМЛЕРОБСТВО в стародавньому єврейському суспільстві відігравало дуже важливу роль. Тому Ісус, котрий провів усе своє людське життя в Обітованій землі, нерідко в розповідях використовував приклади з рільництва. Приміром, він прирівнював проповідування доброї новини про Боже Царство до сіяння зерна (Матвія 13:1—9, 18—23; Луки 8:5—15). Та незалежно від того, займаються у вашій місцевості землеробством чи ні, сіяння духовного насіння і донині є найважливішою працею, яку виконують християни.

2. Наскільки важлива наша проповідницька праця і що сьогодні робиться для того, аби її виконати?

2 Можливість брати участь у сіянні насіння біблійної правди в час кінця — це великий привілей. Важливість цієї праці добре показано в Римлян 10:14, 15, де говориться: «Як почують без проповідника? І як будуть проповідувати, коли не  будуть послані? Як написано: «Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра». Сьогодні, як ніколи раніше, важливо впевнено, з позитивним складом розуму виконувати це дане Богом доручення. Тому Свідки Єгови так наполегливо працюють над виготовленням і розповсюдженням Біблій та біблійних посібників, друкуючи їх 340 мовами. Для підготовки цих матеріалів треба багато добровольців: на даний час у всесвітньому центрі та у філіалах у різних країнах їх налічується понад 18 000. І майже шість мільйонів Свідків беруть участь у розповсюдженні цієї біблійної літератури по цілому світі.

3. Які плоди приносить сіяння правди про Царство?

3 Які ж плоди приносить наполеглива праця Свідків? Так само, як на зорі християнства, сьогодні багато людей приймають правду (Дії 2:41, 46, 47). Але важливішим, ніж велика кількість новоохрещених вісників Царства, є один незаперечний факт: таке величезне свідчення сприяє освяченню імені Єгови та доведенню того, що він — єдиний правдивий Бог (Матвія 6:9). Крім того, знання Божого Слова змінює життя багатьох людей на краще й може принести їм спасіння (Дії 13:47).

4. Наскільки глибоко апостоли цікавились людьми, котрим проповідували?

4 Апостоли чітко усвідомлювали, наскільки життєво важливою є їхня добра новина, а також мали глибокі почуття до тих, кому проповідували. Це стає очевидним зі слів апостола Павла, котрий писав: «Бувши ласкаві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Євангелію, але й душі свої, бо були ви улюблені нам» (1 Солунян 2:8). Виявляючи щире зацікавлення людьми, Павло та інші апостоли наслідували Ісуса й небесних ангелів, котрі мають безпосередній зв’язок з цією рятівною працею. Розгляньмо, які важливі завдання ці небесні Божі слуги виконують у праці сіяння насіння правди про Царство і як їхній приклад повинен заохочувати нас повною мірою виконувати свою роль.

Ісус — сіяч насіння правди про Царство

5. Якій праці насамперед віддавав свої сили Ісус, коли був на землі?

5 Будучи досконалою людиною, Ісус міг зробити для своїх сучасників багато доброго в матеріальному плані. Наприклад, він міг розвіяти багато тодішніх хибних поглядів у сфері медицини або поглибити людські знання в якихось інших галузях науки. Однак ще на самому початку свого служіння Ісус чітко показав, що його завдання — проповідувати добру новину (Луки 4:17—21). А наприкінці служіння він пояснив: «Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду» (Івана 18:37). Отже, він віддавав усього себе праці сіяння насіння правди про Царство. Для Ісуса справа навчання своїх сучасників про Бога та Його наміри була набагато важливішою, ніж можливість навчити їх будь-чого іншого (Римлян 11:33—36).

6, 7. а) Яке надзвичайне зобов’язання взяв на себе Ісус, коли мав зійти на небо, і як він його виконує? б) Як на тебе особисто впливає Ісусів погляд на проповідницьку працю?

6 Ісус говорив про себе як про Сіяча правди про Царство (Івана 4:35—38). Він сіяв насіння доброї новини при кожній нагоді. Навіть помираючи на стовпі мук, Ісус звіщав добру новину про майбутній земний рай (Луки 23:43). Після своєї смерті й воскресіння він так само глибоко цікавився тим, аби добра новина й далі була проповідувана. Перш ніж зійти на небо, Христос наказав своїм апостолам продовжувати сіяти насіння правди про Царство та робити учнів. А тоді він дав надзвичайну обітницю: «Ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку» (Матвія 28:19, 20).

7 Цими словами Ісус зобов’язався підтримувати, направляти й охороняти працю  проповідування доброї новини «повсякденно аж до кінця віку». Христос і досі особисто цікавиться тим, як проходить благовісницька праця. Він наш Наставник, котрий здійснює нагляд за сіянням правди про Царство (Матвія 23:10). І, будучи Головою християнського збору, Ісус відповідає перед Єговою за цю всесвітню працю (Ефесян 1:22, 23; Колосян 1:18).

Ангели проголошують радісну звістку

8, 9. а) Як ангели ще з давнини щиро цікавляться справами людства? б) В якому розумінні ми є видовищем для ангелів?

8 Коли Єгова створював землю, ангели «разом співали... та радісний окрик здіймали» (Йова 38:4—7). З того часу ці небесні створіння глибоко цікавляться справами людства. Єгова використовував їх для передачі людям своїх звісток (Псалом 103:20). І це особливо стосується поширення доброї новини в наші дні. Коли апостолу Івану було дане об’явлення, він побачив «Ангола, що летів серед неба, і мав благовістити [«проголошувати як радісну звістку», НС] вічну Євангелію мешканцям  землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові. І він говорив гучним голосом: «Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його» (Об’явлення 14:6, 7).

9 Біблія називає ангелів «духами служебними, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати» (Євреїв 1:14). Завзято сповнюючи свої завдання, вони мають можливість спостерігати за нами та нашою працею. Отже, коли ми виконуємо свою працю, то робимо це немовби на добре видимій сцені перед небесними глядачами (1 Коринтян 4:9). Як же мобілізує, а одночасно зворушує той факт, що ми не одні сіємо насіння правди про Царство!

Завзято виконуємо свою роль

10. Як можна віднести до нашої благовісницької праці практичну пораду з Екклезіяста 11:6?

10 Чому Ісус та ангели настільки цікавляться нашою працею? Христос указав на одну з причин: «Кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається» (Луки 15:10). Ми також щиро цікавимось людьми і тому робимо все, що в наших силах, аби скрізь, де тільки можливо, сіяти насіння правди про Царство. До нашої праці можна застосувати слова з Екклезіяста 11:6, де Біблія заохочує: «Сій ранком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре вийде на краще тобі,— оце чи оте, чи обоє однаково добрі». Звичайно, на одну людину, котра приймає нашу звістку, можуть припадати сотні чи навіть тисячі тих, хто її відкидає. Але так само, як ангели, ми радіємо навіть тоді, коли лише «один грішник» приймає звістку спасіння.

11. Наскільки ефективним буває використання біблійних публікацій?

11 Проповідування доброї новини має багато граней. Одним із допоміжних засобів у цій праці є біблійні публікації, котрі використовують Свідки Єгови. Ці видання також можна прирівняти до насіння, яке сіється всюди, де тільки можливо. Ми не знаємо, де проросте посіяне нами насіння. Деколи, перш ніж якусь публікацію прочитають, вона може неодноразово переходити з рук у руки. Інколи Ісус і ангели навіть керують подіями, аби так сталося на користь людям праведного серця. Розгляньмо декілька випадків, котрі показують, як Єгова може спричинити неочікувані, а то й просто неймовірні результати, коли ми залишаємо людям літературу.

Діло правдивого Бога

12. Як старий журнал допоміг одній родині пізнати Єгову?

12 У 1953 році Роберт і Лайла разом з дітьми переїхали з великого міста у напівзруйнований старий фермерський будиночок у сільському районі штату Пенсільванія  (США). Невдовзі після переїзду Роберт вирішив зробити під сходами ванну. Знявши кілька дощок, він виявив цілу купу газетних клаптиків, шкаралупок від горіхів та іншого сміття, яке наскладали собі миші. А посеред усього цього лежав журнал «Золотий вік». Роберта особливо зацікавила стаття про виховання дітей. Надзвичайно вражений чіткими біблійними порадами, він сказав Лайлі, що вони мусять приєднатися до «релігії Золотого віку». Буквально через декілька тижнів до них завітали Свідки Єгови, але Роберт сказав, що єдина релігія, котра цікавить їхню сім’ю, це «релігія Золотого віку». Як пояснили Свідки, «Золотий вік» мав тепер нову назву: «Пробудись!». Тож Роберт і Лайла почали регулярно вивчати зі Свідками Біблію і згодом охрестились. Вони у свою чергу посіяли насіння правди в серцях своїх дітей, і це принесло рясний урожай. Сьогодні понад 20 членів тієї родини, у тому числі всі семеро дітей Роберта й Лайли,— охрещені слуги Бога Єгови.

13. Що спонукало подружню пару з Пуерто-Рико розвинути інтерес до Біблії?

13 Близько 40 років тому у Вільяма й Ади — подружжя з Пуерто-Рико — не було жодного бажання вивчати Біблію. Щоразу, коли Свідки Єгови стукали в їхні двері, вони робили вигляд, ніби нікого немає вдома. Якось Вільям пішов до крамниці вживаних речей, аби купити щось для ремонту будинку. Збираючись уже йти додому, він раптом побачив у великому контейнері для сміття яскраву зеленувато-жовту книжку. То була книжка «Релігія», видана Свідками Єгови ще в 1940 році. Вільям узяв книжку з собою і з захопленням прочитав у ній про різницю між фальшивою та правдивою релігією. Наступного разу, коли до них завітали Свідки Єгови, Вільям і Ада з радістю вислухали їхню звістку та почали вивчати з ними Біблію. Через декілька місяців на міжнародному конгресі 1958 року «Божественна воля» вони обоє охрестилися. З того часу ця подружня пара допомогла понад 50 особам приєднатися до нашого християнського братства.

14. Який висновок щодо потенціалу нашої біблійної літератури можна зробити на підставі згаданого випадку?

14 Одинадцятирічний Карл був малим бешкетником. Як йому здавалося, він завжди знаходив собі якісь проблеми. Карлів батько, котрий був проповідником у німецькій методистській церкві, навчав його, що злі люди після смерті будуть горіти в пеклі. Отже Карл дуже боявся цього місця. Одного разу, а сталося це 1917 року, він побачив на вулиці якусь листівку. Коли Карл підняв її й почав читати, його очі швидко зупинилися на питанні: «Що  таке пекло?». Та листівка була запрошенням на публічну лекцію про пекло. Цю зустріч організували Дослідники Біблії, які відомі сьогодні як Свідки Єгови. Приблизно через рік, після декількох біблійних обговорень, Карл охрестився й став Дослідником Біблії. У 1925 році його запросили працювати у всесвітньому центрі Свідків Єгови, де він служить і донині. Так понад вісімдесятирічний християнський шлях почався з клаптика паперу, що валявся на вулиці.

15. Що в стані зробити Єгова?

15 Звичайно, людям не під силу визначити, чи ангели впливали безпосередньо на хід справ у цих випадках, і якщо так, то до якої міри. Однак ми ніколи не повинні сумніватися, що Ісус з ангелами відіграють активну роль у праці проповідування і що Єгова в стані покерувати справами так, як визнає слушним. Ці та багато подібних випадків показують, який потенціал криється в публікаціях, котрі ми віддаємо в руки інших.

Нам доручено скарб

16. Що можна дізнатися з 2 Коринтян 4:7?

16 Апостол Павло згадував про «скарб у глиняних посудинах». Скарб — це дане Богом завдання проповідувати, а глиняні посудини — люди, котрим Єгова доручив той скарб. Ці люди недосконалі й мають свої обмеження, тож, як пояснює далі Павло, таке завдання їм дане зокрема для того, щоб «велич сили була Божа, а не від нас» (2 Коринтян 4:7). Отже, ми можемо розраховувати на Єгову: він дасть потрібну силу, аби ми змогли виконати доручену працю.

17. З якими труднощами ми можемо зіткнутися, сіючи насіння правди про Царство, і чому нам все одно варто виявляти позитивний склад розуму?

17 Нерідко нам доводиться йти на якісь жертви. Опрацьовувати деякі території важко й незручно. У певних місцевостях більшість людей відзначається неймовірною апатією, і навіть ворожістю. У таких районах можна багато працювати, але не мати жодних відчутних результатів. Та коли взяти до уваги, наскільки це важливо, то жодні зусилля не будуть надто великими. Пам’ятай: насіння, яке ти сієш, може дати людям щастя тепер і вічне життя в майбутньому. І часто у таких випадках підтверджуються слова з Псалма 126:6: «Все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів,— та вернеться з співом, хто носить снопи свої!»

18. Як ми можемо постійно зважати на своє служіння і чому це треба робити?

18 Тож використовуймо кожну нагоду, аби щедро сіяти насіння правди про Царство. Ніколи не забуваймо: хоча насаджуємо й поливаємо насіння ми, проте ріст йому дає сам Єгова (1 Коринтян 3:6, 7). Але Єгова очікує, що, так само як Ісус та ангели виконують свою частину праці, ми також повністю виконуватимемо своє служіння (2 Тимофія 4:5НС). Тому постійно зважай на своє навчання, склад розуму та завзяття в служінні. Для чого? Павло відповідає: «Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає» (1 Тимофія 4:16).

Чого ми навчилися?

• Які позитивні результати приносить наша праця сіяння?

• Яку роль у благовісницькій праці відіграють сьогодні Ісус Христос та ангели?

• Чому ми повинні щедро сіяти насіння правди про Царство?

• Що має спонукувати нас до витривалості, коли ми стикаємося з апатією чи ворожістю?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 15]

Подібно до рільників у стародавньому Ізраїлі, сьогоднішні християни щедро сіють насіння правди про Царство.

[Ілюстрації на сторінках 16, 17]

Свідки Єгови видають і розповсюджують 340 мовами багато різних біблійних публікацій.