Книга Екклезіаста 11:1—10

11  Кидай* свій хліб на воду,+ бо через багато днів ти знову його знайдеш.+ 2  Давай частку з того, що маєш, сімом, а навіть вісьмом,+ бо не знаєш, яке нещастя* може статися на землі. 3  Якщо хмари повні води, то з них проллється на землю дощ; і, якщо дерево упаде чи то на південь, чи то на північ, воно лежатиме там, де впало. 4  Хто спостерігає за вітром, той зерно не посіє, і хто дивиться на хмари, той не буде жати.+ 5  Так само як ти не знаєш, як діє дух у кістках дитини в материнській утробі,+ так не знаєш і діл правдивого Бога, який робить усе.+ 6  Сій зерно вранці й до вечора не давай відпочинку своїй руці,+ бо не знаєш, яке зійде — оце чи оте, а може, зійде і те, і друге. 7  Світло приємне, і сонце милує очі. 8  Якщо людина живе багато років, то хай насолоджується всіма цими роками.+ Але вона мусить пам’ятати, що днів темряви може бути багато. Усе, що прийде,— марнота.+ 9  Тішся, юначе, поки молодий, і нехай твоє серце радіє у дні твоєї юності. Йди туди, куди спонукує тебе серце і куди ведуть очі, проте знай: за все це правдивий Бог приведе тебе на суд*.+ 10  Тож віддаляй тривоги від свого серця і відвертай усе, що згубне, від свого тіла*, бо молодість і розквіт років — це марнота.+

Примітки

Або «відсилай».
Або «лихо».
Або «притягне тебе до відповідальності».
Букв. «плоті».

Коментарі

Медіафайли