Чи ти наслідуєш добрі приклади?

«ВИ СТАЛИ взірцем для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї». Такі слова написав апостол Павло до вірних християн, які жили в Солуні. Приклад, який вони давали співвіруючим, був справді вартий похвали. Однак солуняни самі наслідували приклад, поданий Павлом та його товаришами. Павло сказав: «Наша Євангелія не була для вас тільки у слові, а й у силі, і в Дусі Святім, і з великим упевненням, як знаєте ви, які ми були поміж вами для вас. І ви стали наслідувачі нам» (1 Солунян 1:5—7).

Так, Павло не обмежувався лише виголошуванням проповідей. Саме його життя було проповіддю — прикладом віри, витривалості та саможертовності. Через це Павло та його товариші справляли могутній вплив на життя солунян, спонукавши їх прийняти правду «в великому утискові». Але Павло та його співпрацівники не були єдиними, хто справляв позитивний вплив на тих віруючих. Приклад інших, які витерпіли утиск, також був підбадьорливим. Павло писав до солунян: «Стали ви, браття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були витерпіли від своїх земляків, як і ті від юдеїв» (1 Солунян 2:14).

Ісус Христос — найбільший Взірець

Хоча Павло сам подав приклад, достойний наслідування, він таки вказував християнам на Ісуса Христа, як на головний приклад для наслідування (1 Солунян 1:6). Христос був і є нашим найбільшим Взірцем. Апостол Петро писав: «На це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його» (1 Петра 2:21).

Однак Ісус закінчив свій людський життєвий шлях майже 2000 років тому. Тепер він «живе в неприступному світлі» як безсмертне духовне створіння. Як такого, його «не бачив ніхто із людей, ані бачити не може» (1 Тимофія 6:16). Як же нам наслідувати його? Один із способів — це вивчати чотири біблійні розповіді про Ісусове життя. Євангелія проливають світло на його особистість, життєвий шлях та «думки» (Филип’ян 2:5—8). Додаткове розуміння можна здобути за допомогою уважного вивчення книжки «Найбільша Людина, Яка будь-коли жила», в котрій детально і в хронологічному порядку обговорюються події Ісусового життя *.

Ісусів саможертовний приклад справив могутній вплив на апостола Павла. Павло сказав християнам з Коринта: «Я ж з охотою витрачуся й себе витрачу за душі ваші» (2 Коринтян 12:15). Як же це нагадує спосіб мислення Христа! Обдумуючи досконалий взірець Христа, ми теж повинні відчувати спонуку наслідувати його на своєму життєвому шляху.

Наприклад, Ісус вчив нас покладатися на Божу обіцянку піклуватися про наші матеріальні потреби. Але він робив більше, ніж тільки це. Він щодня демонстрував таку віру і довір’я до Єгови. Він сказав: «Мають  нори лисиці, а гнізда небесні пташки,— Син же Людський не має де й голови прихилити» (Матвія 6:25; 8:20). Чи матеріальні справи переважають у твоєму мисленні та діях? Чи, може, твій спосіб життя свідчить, що ти шукаєш перше Царства? А що сказати про твоє ставлення до служіння Єгові? Чи воно таке, як у нашого Взірця, Ісуса? Біблія показує, що Христос не лише проповідував ревність, але й багато разів з палкістю її виявляв (Івана 2:14—17). І який же чудовий приклад любові подав Ісус! Він навіть пожертвував своїм життя за учнів! (Івана 15:13). Чи ти наслідуєш Ісуса, виявляючи любов до своїх християнських братів? Чи, може, дозволяєш, щоб недосконалості декотрих стримували твою любов до них?

Хоча ми намагаємось наслідувати приклад Христа, часто це нам не вдається. Але Єгова, безумовно, задоволений з наших зусиль ‘зодягнутися Господом Ісусом Христом’ (Римлян 13:14).

«Будьте для стада за взір»

Чи сьогодні у зборі є особи, котрі можуть служити для нас взірцем? Безумовно, є! Брати, призначені на відповідальні становища, особливо повинні служити прикладом. Павло сказав Титу, який служив зборам на Криті і призначав наглядачів, що кожен призначений старійшина мусить бути бездоганним (Тита 1:5, 6). Апостол Петро подібно напоумляв старших чоловіків: «Будьте для стада за взір» (1 Петра 5:1—3). А що сказати про службових помічників? Кожен з них повинен бути чоловіком, який «добре виконує службу» (1 Тимофія 3:13).

Звичайно, було б нереалістично сподіватися, що кожен старійшина чи службовий помічник виявлятиме визначні здібності у кожному аспекті християнського служіння. Павло сказав християнам у Римі: «Ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам» (Римлян 12:6). Різні брати відзначаються у різних сферах. Було б нерозсудливо сподіватися, що старійшини усе робитимуть і говоритимуть досконало. «Багато ми всі помиляємось»,— каже Біблія в Якова 3:2. «Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло». Але, незважаючи на свої недосконалості, старійшини таки можуть, подібно до Тимофія, стати «зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості» (1 Тимофія 4:12). Коли старійшини роблять це, члени отари охоче застосовуватимуть пораду з Євреїв 13:7: «Спогадуйте наставників ваших... і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру».

Інші сучасні приклади

Протягом минулих кількох десятиліть чимало інших осіб зарекомендували себе як добрий приклад. Що сказати про тисячі саможертовних місіонерів, які кинули «дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі», щоб сповнювати християнське доручення у закордонному полі? (Матвія 19:29). Розгляньмо також приклад роз’їзних наглядачів та їхніх дружин, братів і сестер, які служать добровольцями у філіалах Товариства Вартової башти, а також піонерів, які служать зборам. Чи такі приклади можуть спонукувати інших? Один християнський благовісник з Азії пам’ятає місіонера з восьмого класу Біблійної школи Ґілеад Товариства Вартової башти. Він каже, що той вірний брат був «готовий зносити хмари комарів та гнітючу вологість... Ще глибше враження справляє його здатність проповідувати китайською та малайською мовами, хоча сам він з  Англії». Який вплив справив його чудовий приклад? Брат каже: «Його спокій та впевненість надихнули мене прагнути до місіонерського служіння, коли я підріс». Не дивно, що той брат сам став місіонером.

«Індекс публікацій Товариства Вартової башти» містить десятки життєписів, які були опубліковані у журналах «Вартова башта» і «Пробудись!». Це розповіді про осіб, які залишили світську кар’єру і цілі, перебороли слабкості, зробили разючі зміни особистості, зберегли позитивний склад розуму у скрутних обставинах і виявляли працьовитість, витривалість, вірність і відданість, смирення, а також дух саможертовності. Один читач написав про ці розповіді: «Коли я читаю, через що пройшли інші, я стаю смиреннішим і вдячнішим християнином; ці розповіді допомагають мені не думати про себе надто багато і не бути егоїстичним».

Крім того, не забувайте про чудові приклади у своєму зборі: голови родин, які незмінно піклуються про матеріальні й духовні потреби своїх сімей; сестри, у тому числі одинокі матері, які справляються з труднощами виховання дітей і беруть активну участь у служінні; літні та хворі особи, які залишаються вірними, незважаючи на слабкість і погіршення здоров’я. Чи тебе спонукує їхній приклад?

Безумовно, світ наповнений поганими прикладами (2 Тимофія 3:13). Але розглянь Павлову пораду християнам у Юдеї. Розповівши про зразкову поведінку багатьох стародавніх чоловіків і жінок віри, апостол Павло заохочував: «Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, ...біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами, дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри» (Євреїв 12:1, 2). Сьогодні християн також оточує «велика хмара» добрих прикладів — стародавніх та сучасних. Чи ти користаєш з них? Це можливо, якщо ти постановиш триматися поради: «Не наслідуй зло, але добро» (3 Івана 11, Дерк.).

[Примітка]

[Вставка на сторінці 20]

Звичайно, було б нереалістично сподіватися, що кожен старійшина чи службовий помічник виявлятиме визначні здібності у кожному аспекті християнського служіння.

[Ілюстрації на сторінці 21]

Старійшини повинні бути для стада за взір.