Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Зміцняйте один одного

Зміцняйте один одного

Зміцняйте один одного

«Вони співробітники, що були мені втіхою» (КОЛОСЯН 4:11).

1, 2. Чому Павлові друзі, незважаючи на небезпеку, відвідували його у в’язниці?

НЕБЕЗПЕЧНО бути другом людини, що перебуває у в’язниці, навіть якщо вона ув’язнена несправедливо. Працівники в’язниці можуть дивитися на вас із підозрою, стежити за кожним вашим рухом, аби ви не скоїли якогось злочину. Тому потрібна мужність, щоб продовжувати близько спілкуватися зі своїм другом і відвідувати його у в’язниці.

2 А втім, саме це робили приблизно 1900 років тому деякі друзі апостола Павла. Вони без жодних вагань відвідували його, коли він був у в’язничних кайданах, потішали його, підбадьорювали і зміцняли духовно. Хто були ці вірні друзі? І чого можна навчитися з прикладу їхньої мужності, відданості і дружби? (Приповістей 17:17).

«Втіха»

3, 4. а) Ким були п’ять Павлових друзів і чим вони стали для нього? б) Яку думку передає слово «втіха»?

3 Перенесімося подумки приблизно в 60 рік н. е. Апостол Павло перебуває у в’язниці в Римі, його фальшиво звинувачено у підбуренні до заколоту (Дії 24:5; 25:11, 12). Павло згадує поіменно п’ятьох християн, які підтримували його: Тихика, свого особистого представника з провінції Азія і «співробітника у Господі»; Онисима, «вірного та улюбленого брата» з Колосів; Аристарха, македонянина із Солуня, що якийсь час був ув’язнений разом з Павлом; Марка, який написав одне з Євангелій і був двоюрідним братом Варнави, Павлового товариша у місіонерському служінні; і Юста, одного з Павлових співробітників «для Божого Царства». Про цих п’ятьох Павло говорить: «Вони співробітники, що були мені втіхою» (Колосян 4:7—11).

4 Павло яскраво виразив думку про те, як йому допомагали ці вірні друзі. Він вжив грецьке слово пареґорı́а, перекладене як «втіха». Воно використовується в Біблії лише в цьому вірші. Це слово мало кілька значень і вживалося насамперед у текстах на медичні теми *. Його можна перекласти як «заспокоєння, полегшення, підтримка або розрада». Павло потребував такої підтримки, і він отримував її від тих п’ятьох чоловіків.

Чому Павло потребував «втіхи»?

5. Чого потребував Павло, хоча він був апостолом, і чого час від часу потребуємо всі ми?

5 Можливо, хтось здивується, що Павло — апостол — потребував підтримки. Але він дійсно її потребував. Безперечно, Павло мав сильну віру і витримав чимало фізичних знущань, був «у ранах над міру», «часто при смерті», а також зносив інші муки (2 Коринтян 11:23—27). Проте він був людиною, а всі люди рано чи пізно потребують розради і допомоги, щоб зміцнитися в вірі. Це можна було сказати навіть про Ісуса. Останньої ночі перед його смертю ангел з’явився до нього в Гефсиманському саду і «додавав Йому сили» (Луки 22:43).

6, 7. а) Хто розчарував Павла у Римі і хто його підбадьорював? б) Як християнські брати допомагали Павлові в Римі, будучи для нього «втіхою»?

6 Отже, Павло потребував підтримки. Коли, будучи в’язнем, він прибув до Рима, то не отримав теплого прийому з боку представників свого народу. Ці євреї в більшості виявилися несприйнятливими до звістки про Царство. У книзі Дії говориться, що, коли «знатніші з юдеїв» відвідали Павла в місці його ув’язнення, «одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили. Вони між собою незгідні були й повиходили» (Дії 28:17, 24, 25). Як же їхня невдячність до Єгови за його незаслужену доброту, напевно, засмутила Павла! Подібні почуття він передав у листі, якого за кілька років перед цим написав до збору в Римі: «Маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого! Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх [євреїв], рідних мені тілом» (Римлян 9:2, 3). Однак він усе-таки знайшов у Римі вірних товаришів, чия мужність і прихильність заспокоювала його серце. Вони були його справжніми духовними братами.

7 Як ці п’ятеро братів стали для нього втіхою? Незважаючи на те, що Павло перебував у в’язничних кайданах, ці чоловіки не уникали спілкування з ним. Натомість вони охоче і з любов’ю допомагали Павлові, роблячи те, чого він, будучи в’язнем, не міг робити сам. Наприклад, ці чоловіки як посланці передавали листи й усні настанови від Павла різним зборам. А Павлові вони приносили підбадьорливі звістки про братів у Римі та інших місцях. Очевидно, вони забезпечували Павла потрібними йому речами, як-от зимовим одягом, сувоями і письмовим приладдям (Ефесян 6:21, 22; 2 Тимофія 4:11—13). Усі такі корисні послуги зміцняли і підбадьорювали ув’язненого апостола, і він у свою чергу міг бути «втіхою» для інших, у тому числі для цілих зборів (Римлян 1:11, 12).

Як нам бути «втіхою» для інших

8. Чого ми вчимося з того, що Павло смиренно визнавав свою потребу в підтримці?

8 Чого ми вчимося з цієї розповіді про Павла і п’ятьох його співробітників? По-перше, потрібна мужність і саможертовність, щоб прийти комусь на допомогу в скруті. Крім того, необхідна смиренність, аби визнавати, що у важких для нас ситуаціях ми самі можемо потребувати допомоги. Павло не лише визнавав, що потребує допомоги, але й вдячно приймав її і хвалив тих, хто її надавав. Він не вважав прийняття чиєїсь допомоги приниженням чи ознакою слабкості; такий самий погляд треба мати й нам. Ми, люди, не можемо сказати, що ніколи не потребуємо чиєїсь підтримки. Пригадайте Ісуса, з прикладу якого видно, що навіть досконала людина може іноді благати про допомогу (Євреїв 5:7).

9, 10. Які добрі результати досягаються тоді, коли людина визнає, що потребує допомоги, і як це може вплинути на інших членів сім’ї чи збору?

9 Коли відповідальні особи визнаю́ть, що мають слабкі місця і нездатні обійтися без чиєїсь підтримки, це може принести добрі результати (Якова 3:2). Завдяки цьому зміцняються узи єдності між тими, хто має певну владу, і тими, хто цій владі підкоряється, а це сприяє щирому і невимушеному спілкуванню. Смирення осіб, що приймають допомогу, служить наочним прикладом для інших у подібних ситуаціях. Воно показує, що особи, котрі беруть провід,— звичайні люди, до яких завжди можна звернутися (Екклезіяста 7:20).

10 Наприклад, дітям, які стикаються з проблемами і спокусами, легше буде прийняти допомогу від батьків, якщо вони знатимуть, що їхні батьки у дитинстві теж стикалися з подібними труднощами (Колосян 3:21). Це сприятиме доброму обміну думками між батьками і дітьми. Тоді біблійні поради буде легше як давати, так і приймати (Ефесян 6:4). Так само й члени збору скоріше прийматимуть допомогу старійшин, коли усвідомлюватимуть, що ті теж борються з проблемами, побоюваннями й труднощами (Римлян 12:3; 1 Петра 5:3). У результаті знову ж таки можна буде мати добрий обмін думками, давати й приймати біблійні поради і зміцняти віру. Пам’ятаймо: сьогодні, як ніколи раніше, наші брати й сестри потребують підтримки (2 Тимофія 3:1).

11. Чому сьогодні так багато людей потребують утіхи?

11 Хоч би де ми жили, ким були і скільки років мали, усі ми іноді стикаємося з напруженими життєвими ситуаціями. У сьогоднішньому світі нам цього не уникнути (Об’явлення 12:12). За таких обставин, які викликають фізичні та емоційні проблеми, випробовується якість нашої віри. Випробування можуть поставати перед нами на роботі, у школі, в сім’ї чи у зборі. Причиною може бути серйозна хвороба або отримана в минулому травма. Коли подружній партнер, старійшина чи друг сердечно підбадьорює нас добрими словами і вчинками, яке ж заспокоєння це може принести! Це наче бальзам на подразнену шкіру! Тож, помітивши, що хтось із братів перебуває в такому стані, будь для нього втіхою. А якщо якась надзвичайна трудність обтяжує тебе, проси допомоги в духовно зрілих осіб (Якова 5:14, 15).

Як може допомагати збір

12. Що може робити кожен член збору для зміцнення своїх братів?

12 Усі члени збору, включаючи молодих, можуть підкріпляти інших. Наприклад, ти дуже зміцнюєш віру інших осіб, якщо регулярно відвідуєш зібрання і береш участь у проповідуванні (Євреїв 10:24, 25). Твоя постійність у священному служінні свідчить про відданість Єгові і показує, що ти зберігаєш духовну пильність усупереч можливим труднощам (Ефесян 6:18). Також вона може зміцняти інших (Якова 2:18).

13. Чому дехто стає неактивним і як допомогти таким особам?

13 Інколи через життєві клопоти чи інші проблеми дехто дуже обмежує свою участь у проповідницькому служінні або й зовсім стає неактивним (Марка 4:18, 19). Неактивні особи, можливо, не приходять на зібрання збору. Однак в їхньому серці, напевно, все ще є любов до Бога. Як зміцнити їхню віру? Старійшини могли б відвідати їх і доброзичливо запропонувати допомогу (Дії 20:35). Можна було б попросити допомогти також інших членів збору. Такі відвідини, зроблені з любов’ю, можуть виявитися, так би мовити, добрим ліком, щоб оживити тих, чия віра ослабла.

14, 15. Яку пораду дав Павло щодо зміцнення інших? Наведіть приклад того, як члени одного збору застосували цю пораду.

14 Біблія закликає нас: «Потішайте малодушних, підтримуйте слабих» (1 Солунян 5:14). Можливо, такі особи знеохочені й бачать, що не в стані здолати певні перешкоди без чиєїсь допомоги. Чи можеш ти запропонувати таку допомогу? Вислів «підтримуйте слабих» можна передати також як «тримайтеся» слабих. Єгова дуже цінує і ніжно любить усіх своїх овець. Він не вважає їх малоцінними і не хоче, щоб якась із них відпала. Чи можеш ти допомагати збору «триматися» духовно слабких доти, доки ті не зміцняться (Євреїв 2:1).

15 Один старійшина відвідав чоловіка і його дружину, які були неактивними впродовж шести років. Він пише: «Щира і сердечна турбота, яку до них виявив цілий збір, так сильно подіяла на них, що вони повернулися до отари». А як на відвідини членів збору дивилася дружина, що була неактивною? Тепер вона говорить: «Стати знову активними нам допомогло те, що ні брати, які до нас приходили, ні сестри, які їх супроводжували, ніколи не ставилися до нас осудливо чи критично. Вони, навпаки, виявляли розуміння і підбадьорювали нас за допомогою Біблії».

16. Хто завжди готовий допомогти тим, кому потрібна підтримка?

16 Без сумніву, щирий християнин радіє, якщо може стати для когось втіхою. А оскільки обставини в житті змінюються, то, можливо, колись нам самим доведеться приймати підтримку від наших братів. Але може статися, що у скрутний час поряд не буде жодної людини, яка могла б нам допомогти. Незважаючи на це, існує завжди доступне Джерело підтримки, той, хто весь час готовий прийти на допомогу,— Бог Єгова (Псалом 27:10).

Єгова — основне Джерело підтримки

17, 18. Як Єгова зміцняв свого Сина, Ісуса Христа?

17 Розп’ятий на стовпі, Ісус вигукнув: «Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!» (Луки 23:46). Після цього він помер. Лише за кілька годин перед цим Ісуса арештували, а найближчі друзі покинули його і повтікали через страх (Матвія 26:56). Підтримки Ісус міг очікувати тільки з одного Джерела — від свого небесного Отця. Він покладався на Єгову, і не дарма. За свою відданість Отцеві Ісус був винагороджений відданою підтримкою самого Єгови (Псалом 18:26; Євреїв 7:26НС).

18 Протягом Ісусового земного служіння Єгова давав своєму Синові все необхідне, щоб він залишився непорочним аж до останнього подиху. Наприклад, відразу після хрещення, яке позначило початок його служіння, Ісус почув голос свого Отця, який схвалював його і засвідчував свою любов до нього. Коли Ісус потребував підтримки, Єгова посилав ангелів, щоб зміцнити його. Коли наприкінці земного життя перед Ісусом постало його найбільше випробування, Єгова вислухав його прохання і молитви. Безперечно, усе це було втіхою для Ісуса (Марка 1:11, 13; Луки 22:43).

19, 20. Чому ми можемо бути впевнені, що Єгова зміцнить нас у тяжку годину?

19 Єгова хоче бути основним Джерелом підтримки й для нас (2 Хронік 16:9). Правдиве Джерело всієї енергії та сили може стати для нас втіхою в тяжку годину (Ісаї 40:26). Нас, можливо, дуже пригнічує існування війн, бідності, хвороб, смерті чи наша власна недосконалість. Коли життєві випробування здаються нездоланними, неначе «потужний ворог», Єгова може стати нашою силою і міццю (Псалом 18:18; Вихід 15:2). Він має могутній засіб, щоб допомагати нам,— святий дух. Цим духом Єгова «змученому дає силу», аби він ‘крила підняв, немов ті орли’ (Ісаї 40:29, 31).

20 Божий дух — найпотужніша сила в усесвіті. Павло з упевненістю стверджував: «Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє». Немає жодного сумніву, наш люблячий небесний Отець може дати нам «велич сили». Це допоможе нам попри усі труднощі залишатися стійкими, поки він не створить «нове все» в обіцяному ним Раю, який вже так близько (Филип’ян 4:13; 2 Коринтян 4:7; Об’явлення 21:4, 5).

[Примітка]

^ абз. 4 У «Повному тлумачному словнику слів Старого й Нового Завіту» В. Е. Вайна (англ.) говориться: «Дієслівною формою слова [пареґорı́а] позначаються ліки для заспокоєння подразнень».

Чи ви пригадуєте?

• Як брати в Римі стали «втіхою» для Павла?

• Як ми можемо бути «втіхою» у зборі?

• Чому Єгова — основне Джерело підтримки для нас?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 18]

Брати були «втіхою» для Павла, вірно надаючи йому підтримку, підбадьорення і корисні послуги.

[Ілюстрація на сторінці 21]

Старійшини беруть провід у зміцненні отари.