Євангеліє від Марка 4:1—41

4  І знову Ісус почав навчати біля моря. Навколо зібрався величезний натовп, тому він сів у човен і трохи відплив від берега, а всі люди залишилися на березі.+ 2  Тож він за допомогою прикладів+ став навчати їх багатьох істин, кажучи:+ 3  «Послухайте. Якось сіяч вийшов сіяти.+ 4  Коли він сіяв, трохи насіння впало при дорозі, але прилетіли птахи і повидзьобували його.+ 5  Ще трохи насіння впало на кам’янисту землю, де було мало ґрунту. Воно відразу проросло, бо ґрунт був неглибокий.+ 6  Та коли зійшло сонце, то спалило його, і воно засохло, оскільки не мало коріння. 7  Ще трохи насіння впало між терни, але терни виросли й заглушили його, і воно не принесло жодного плоду.+ 8  А ще трохи насіння впало на добрий ґрунт і, піднявшись, виросло та почало давати плоди — у 30, 60 і 100 разів більше, ніж було посіяно».+ 9  Потім Ісус додав: «Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає».+ 10  Коли ж він залишився сам, ті, хто був коло нього, у тому числі його 12 апостолів, почали розпитувати про ці приклади.+ 11  Він сказав їм: «Вам дано зрозуміти священну таємницю+ Божого Царства, а для сторонніх усе почуте так і залишається прикладами.+ 12  А все це для того, щоб, дивлячись, вони не бачили і, слухаючи, не розуміли суті сказаного; вони ніколи не навернуться і не отримають прощення».+ 13  Потім він промовив: «Якщо ви не розумієте цього прикладу, то як зможете зрозуміти інші? 14  Сіяч сіє слово.+ 15  Насіння, яке падає при дорозі,— це слово, посіяне в людях, до котрих — тільки-но вони почують слово — приходить Сатана+ і забирає посіяне.+ 16  Якщо насіння падає на кам’янисту землю, це означає, що люди, почувши слово, відразу приймають його з радістю,+ 17  але вони не мають кореня, хоча й тримаються якийсь час. І коли через слово вони зазнаю́ть лиха чи переслідувань, то падають. 18  Буває і так, що насіння потрапляє між терни. Це означає, що люди чують слово,+ 19  але тривоги+ цього віку, багатство,+ яке вводить в оману*, та прагнення+ всього іншого полонять серце і заглушують слово, тож воно не приносить жодного плоду. 20  Коли ж насіння падає на добрий ґрунт, це означає, що люди слухають слово, охоче його приймають і приносять плоди — у 30, 60 і 100 разів більше».+ 21  Також він сказав їм: «Хіба світильник виносять для того, щоб поставити під кошик чи під ліжко? Хіба ж не для того його виносять, щоб поставити на підставку?+ 22  Адже все приховане з часом має бути розкрите. І, хоч би як старанно щось ховали, воно стане відомим.+ 23  Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає».+ 24  Далі він сказав: «Звертайте увагу на те, що чуєте.+ Якою мірою міряєте, такою відміряють і вам, та ще й додадуть. 25  Бо той, хто має, отримає ще більше.+ А в того, хто не має, заберуть навіть те, що він має».+ 26  Після того він промовив: «Боже Царство можна порівняти з тим, як чоловік кидає в землю насіння. 27  Вночі він спить, вранці встає, а насіння тим часом сходить і виростає, хоча він не знає як. 28  Земля сама поступово приносить плід: спочатку з’являється стеблина, потім колосок і аж в кінці на ньому визріває зерно. 29  А як тільки врожай достигає, чоловік береться за серп, бо настали жнива». 30  Далі він сказав: «З чим можна порівняти Боже Царство або яким прикладом його описати? 31  Воно подібне до гірчичного зернятка: коли воно сіється, то є найдрібнішим насінням на землі,+ 32  а коли потрапляє в ґрунт і виростає, то стає більшою від усіх городніх рослин і пускає такі великі гілки, що навіть небесні птахи можуть оселитися в його тіні». 33  Тож він доносив їм слово, наводячи багато подібних прикладів,+ і розповідав стільки, скільки вони могли зрозуміти. 34  Без прикладів він до них не говорив, а своїм учням пояснював усе на самоті.+ 35  У той же день, коли звечоріло, він сказав їм: «Перепливімо на другий берег».+ 36  Тоді вони відпустили натовп і попливли разом з ним човном. Були там ще й інші човни.+ 37  Раптом знялася сильна буря, і хвилі вдарялись об човен. Тож він, наповнившись водою, мало не почав тонути.+ 38  Ісус же був на кормі та спав, поклавши голову на подушку. Тому вони розбудили його і сказали: «Учителю, невже тобі байдуже, що ми тонемо?» 39  Тоді він підвівся, вгамував вітер і сказав морю: «Ущухни! Заспокойся!»+ Вітер ущух, і настала велика тиша.+ 40  Тож він сказав: «Чому ви так налякалися*? Невже у вас досі немає ані краплини віри?» 41  Але їх охопив величезний страх, і вони говорили один одному: «Хто ж він такий, що навіть вітер та море слухаються його?»+

Примітки

^ Або «спокусливе багатство; оманлива насолода від багатства».
^ Або «такі боязкі».

Коментарі

Від берега. Див. коментар до Мт 13:2.

Прикладів. Див. коментар до Мт 13:3.

Кам’янисту землю. Див. коментар до Мт 13:5.

Між терни. Див. коментар до Мт 13:7.

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає. Перед тим як навести приклад про сіяча, Ісус сказав: «Послухайте» (Мр 4:3). А в кінці прикладу він промовив слова, записані в цьому вірші, наголосивши на тому, що його послідовникам вкрай важливо прислухатися до його порад. Подібне заохочення міститься в Мт 11:15; 13:9, 43; Мр 4:​23; Лк 8:8; 14:35; Об 2:​7, 11, 17, 29; 3:​6, 13, 22; 13:9.

Цього віку. Див. коментар до Мт 13:22.

Світильник. Див. коментар до Мт 5:15.

Кошик. Див. коментар до Мт 5:15.

Якою мірою міряєте. Контекст (вірші 23—25) допомагає зрозуміти ці слова. Якщо учні «відмірятимуть» мало інтересу та уваги Ісусовому навчанню, воно не принесе їм багато користі. Але якщо вони повною мірою зважатимуть на слова Ісуса, то він дасть їм знання і розуміння, які перевершать їхні сподівання. Такі знання збагатять їх, і вони зможуть ділитися ними з іншими. Ісус щедро обдарує своїх учнів, відмірявши їм більше, ніж вони очікували.

Боже Царство можна порівняти з тим, як чоловік кидає в землю насіння. З усіх письменників Євангелій лише Марко наводить приклад, записаний у віршах 26—29.

Гірчичного зернятка. Див. коментар до Мт 13:31.

Найдрібнішим насінням. Див. коментар до Мт 13:32.

Зрозуміти. Букв. «слухати; чути». Грецьке слово може означати «звертати увагу, слухаючи» і «зрозуміти (збагнути)». (Пор. коментарі до Дії 9:7; 22:9.)

Другий берег. Див. коментар до Мт 8:18.

Сильна буря. Цим виразом перекладено три грецьких слова, які буквально можна передати як «великий ураган вітру». (Див. коментар до Мт 8:24.) Марко не був очевидцем подій, але дуже яскраво описує бурю та інші деталі. Це дозволяє зробити висновок, що цю інформацію він отримав від Петра. (Щоб більше дізнатися про роль Петра у написанні Євангелія від Марка, див. «Вступ до Марка».)

Подушку. Це єдиний випадок вживання цього слова в Грецьких Писаннях. В тексті оригіналу перед ним стоїть означений артикль, а це може вказувати на те, що подушка була частиною устаткування човна. Це міг бути баластний мішок з піском, який лежав під кормовою палубою, шкіряне сидіння стернового або ж шкура тварини чи подушка, на якій сидів весляр.

Медіафайли

Підставка для світильника
Підставка для світильника

За основу зображення підставки для світильника (1) взято артефакти I століття, знайдені в Ефесі та на території Італії. Такі підставки, імовірно, використовували в заможних будинках. У бідних домах світильники підвішували до стелі, ставили у нішу в стіні (2) або на підставку з глини чи дерева.

Залишки галілейського рибальського човна
Залишки галілейського рибальського човна

У 1985—1986 роках рівень води в Галілейському морі впав внаслідок посухи, і в мулі було виявлено частину корпусу стародавнього човна. Залишки човна мають довжину 8,2 м і ширину 2,3 м, а найбільша висота — 1,3 м. Археологи стверджують, що човен було побудовано в період між I століттям до н. е. і I століттям н. е. Знахідка зберігається в одному з ізраїльських музеїв. У цій анімації відтворено, як міг виглядати човен на воді близько 2000 років тому.

Рибальський човен у I столітті
Рибальський човен у I столітті

Це зображення ґрунтується на знахідках, датованих I століттям н. е.: залишках рибальського човна, знайдених у мулі біля узбережжя Галілейського моря, і мозаїках в одному з будинків прибережного міста Мігдал. Такий човен міг бути оснащений щоглою та одним або кількома вітрилами і мати команду з п’яти чоловіків — чотирьох веслярів і одного стернового, який стояв на невеличкій палубі і керував стерновим веслом. Човен був приблизно 8 м завдовжки, а посередині — близько 2,5 м завширшки та 1,25 м завглибшки. Він міг вмістити щонайменше 13 людей.

Ісус заспокоює бурю
Ісус заспокоює бурю

На морі здіймається сильна буря, і хвилі вдаряють об човен. Учні, намагаючись переплисти Галілейське море, вже промокли наскрізь. Чоловіки дуже бояться, що потонуть, і кличуть на допомогу. Вони будять Ісуса, який спить, і він наказує морю: «Ущухни! Заспокойся!» У ту ж мить буря вщухає, і настає «велика тиша» (Мр 4:35—41). Це чудо є доказом того, що, коли Ісус правитиме землею, ні він, ні його Батько ніколи не дозволять, щоб піддані Божого Царства страждали через суворі погодні умови (Об 21:4). Хоча Марко не був у тому човні, він дуже яскраво описує цю подію у характерному для нього динамічному стилі. Оскільки він так живо і детально змальовує у своєму Євангелії те, що сталося, можна припустити, що йому розповів про це хтось з очевидців, можливо, Петро.

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ (НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ)
Марка 4
українська
Читайте Біблію онлайн
https://cms-imgp.jw-cdn.org/img/p/1001070103/univ/art/1001070103_univ_sqr_xl.jpg
nwtsty