Євангеліє від Марка 4:1—41
Коментарі
На березі. На узбережжі Галілейського моря ландшафт однієї місцевості неподалік Капернаума нагадує амфітеатр. Якщо Ісус навчав там, то завдяки добрій акустиці великі натовпи могли добре чути, коли він промовляв до них з човна.
Від берега. Див. коментар до Мт 13:2.
Приклади. Або «притчі». Грецьке слово параболе́, яке буквально означає «те, що розміщується поруч (разом)», може вказувати на притчу, прислів’я чи приклад. Коли Ісус пояснював якусь істину, він часто «розміщував її поруч», або порівнював її, з чимось схожим (Мр 4:30). Його приклади були короткими; зазвичай це були видумані історії, з яких людина могла почерпнути моральну чи духовну істину.
Прикладів. Див. коментар до Мт 13:3.
Кам’янисту землю. Йдеться не про ґрунт з камінням, а про скелясту породу, на якій є тонкий шар ґрунту. У паралельній оповіді в Лк 8:6 сказано, що трохи насіння впало «на скелю». В такій землі насіння не могло глибоко вкоренитися й отримати достатньо вологи.
Кам’янисту землю. Див. коментар до Мт 13:5.
Між терни. Очевидно, Ісус має на увазі не зарості колючих рослин, а бур’яни, які лишилися в землі після оранки. Вони виросли і заглушили посіяне насіння.
Між терни. Див. коментар до Мт 13:7.
Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає. Перед тим як навести приклад про сіяча, Ісус сказав: «Послухайте» (Мр 4:3). А в кінці прикладу він промовив слова, записані в цьому вірші, наголосивши на тому, що його послідовникам вкрай важливо прислухатися до його порад. Подібне заохочення міститься в Мт 11:15; 13:9, 43; Мр 4:23; Лк 8:8; 14:35; Об 2:7, 11, 17, 29; 3:6, 13, 22; 13:9.
Віку. Тут вживається грецьке слово айо́н. Воно стосується не просто якогось проміжку часу, а епохи, яка характеризується певними ознаками чи обставинами. Тривоги і проблеми є невід’ємною частиною життя в цьому віці. (Див. глосарій.)
Цього віку. Див. коментар до Мт 13:22.
Світильник. У біблійні часи побутовий світильник був невеликою глиняною посудиною, яку наповнювали оливковою олією.
Кошик. Використовувався для вимірювання сипких продуктів, як-от зерна. Кошик, який згадується в цьому вірші (грецькою мо́діос), вміщав приблизно 9 л.
Світильник. Див. коментар до Мт 5:15.
Кошик. Див. коментар до Мт 5:15.
Якою мірою міряєте. Контекст (вірші 23—25) допомагає зрозуміти ці слова. Якщо учні «відмірятимуть» мало інтересу та уваги Ісусовому навчанню, воно не принесе їм багато користі. Але якщо вони повною мірою зважатимуть на слова Ісуса, то він дасть їм знання і розуміння, які перевершать їхні сподівання. Такі знання збагатять їх, і вони зможуть ділитися ними з іншими. Ісус щедро обдарує своїх учнів, відмірявши їм більше, ніж вони очікували.
Боже Царство можна порівняти з тим, як чоловік кидає в землю насіння. З усіх письменників Євангелій лише Марко наводить приклад, записаний у віршах 26—29.
Гірчичного зернятка. В Ізраїлі поширені кілька видів дикорослої гірчиці, а культивують найчастіше гірчицю чорну (Brassica nigra). З відносно невеликої насінини діаметром 1—1,6 мм і вагою 1 мг може вирости рослина, схожа на дерево. Деякі види гірчиці сягають заввишки 4,5 м.
Насіння найдрібніше з усіх. Стародавні юдейські письменники згадували гірчичне зернятко в образній мові для позначення найменшої міри величини. Хоча сьогодні відомо, що існують насінини й меншого розміру, очевидно, гірчичне насіння було найменшим з усіх, які рільники збирали і сіяли в Галілеї за днів Ісуса.
Гірчичного зернятка. Див. коментар до Мт 13:31.
Найдрібнішим насінням. Див. коментар до Мт 13:32.
Чули якийсь голос. У Дії 22:6—11 Павло сам описує те, що з ним відбулося по дорозі в Дамаск. Розповіді у двох розділах допомагають побачити повну картину. Обидві розповіді містять ті самі грецькі слова, проте різні граматичні конструкції. Грецьке слово фоне́ можна перекласти як «голос» або «звук». У цьому вірші воно вжите в родовому відмінку, тому передає думку про звук голосу і перекладається як «якийсь голос». (У Дії 22:9 те саме грецьке слово стоїть у знахідному відмінку і перекладається як «голос».) Чоловіки, котрі супроводжували Павла, чули якийсь голос, тобто звуки, але, очевидно, не могли розпізнати і зрозуміти слова, які прозвучали. Тож вони не чули голосу так, як чув Павло (Дії 26:14; див. коментар до Дії 22:9).
Не чули голосу. Або «не зрозуміли сказаного». В Дії 9:3—9 Лука описує, що відбулося з Павлом по дорозі в Дамаск. Розповіді у двох розділах допомагають побачити повну картину. Як пояснюється у коментарі до Дії 9:7, чоловіки, котрі супроводжували Павла, чули «якийсь голос», тобто звуки, але, очевидно, не могли розібрати слова. Тож вони не чули голосу так, як чув Павло. Ця думка узгоджується з Дії 22:7, де грецький відповідник слова «чути» у вислові «почув голос» означає, що Павло почув і зрозумів слова. На відміну від нього, інші не зрозуміли переданої йому звістки. Можливо, звук був приглушеним або спотвореним. Очевидно, саме в цьому розумінні вони «не чули голосу». (Пор. Мр 4:33; 1Кр 14:2, де те саме грецьке слово перекладене як «розуміти».)
Зрозуміти. Букв. «слухати; чути». Грецьке слово може означати «звертати увагу, слухаючи» і «зрозуміти (збагнути)». (Пор. коментарі до Дії 9:7; 22:9.)
На другий берег. Тобто на східний берег Галілейського моря.
Другий берег. Див. коментар до Мт 8:18.
Сильна буря. Такі бурі нерідко трапляються на Галілейському морі. Оскільки воно розташоване приблизно на 200 м нижче від рівня моря, повітря там значно тепліше, ніж на довколишніх плато і в горах. Це спричиняє збурення в атмосфері і, як наслідок, сильні вітри, які можуть раптово підняти на морі хвилі.
Сильна буря. Цим виразом перекладено три грецьких слова, які буквально можна передати як «великий ураган вітру». (Див. коментар до Мт 8:24.) Марко не був очевидцем подій, але дуже яскраво описує бурю та інші деталі. Це дозволяє зробити висновок, що цю інформацію він отримав від Петра. (Щоб більше дізнатися про роль Петра у написанні Євангелія від Марка, див. «Вступ до Марка».)
Подушку. Це єдиний випадок вживання цього слова в Грецьких Писаннях. В тексті оригіналу перед ним стоїть означений артикль, а це може вказувати на те, що подушка була частиною устаткування човна. Це міг бути баластний мішок з піском, який лежав під кормовою палубою, шкіряне сидіння стернового або ж шкура тварини чи подушка, на якій сидів весляр.
Медіафайли
За основу зображення підставки для світильника (1) взято артефакти I століття, знайдені в Ефесі та на території Італії. Такі підставки, імовірно, використовували в заможних будинках. У бідних домах світильники підвішували до стелі, ставили у нішу в стіні (2) або на підставку з глини чи дерева.
Це зображення ґрунтується на знахідках, датованих I століттям н. е.: залишках рибальського човна, знайдених у мулі біля узбережжя Галілейського моря, і мозаїках в одному з будинків прибережного міста Мігдал. Такий човен міг бути оснащений щоглою та одним або кількома вітрилами і мати команду з п’яти чоловіків — чотирьох веслярів і одного стернового, який стояв на невеличкій палубі і керував стерновим веслом. Човен був приблизно 8 м завдовжки, а посередині — близько 2,5 м завширшки та 1,25 м завглибшки. Він міг вмістити щонайменше 13 людей.
У 1985—1986 роках рівень води в Галілейському морі впав внаслідок посухи, і в мулі було виявлено частину корпусу стародавнього човна. Залишки човна мають довжину 8,2 м і ширину 2,3 м, а найбільша висота — 1,3 м. Археологи стверджують, що човен було побудовано в період між I століттям до н. е. і I століттям н. е. Знахідка зберігається в одному з ізраїльських музеїв. У цій анімації відтворено, як міг виглядати човен на воді близько 2000 років тому.
На морі здіймається сильна буря, і хвилі вдаряють об човен. Учні, намагаючись переплисти Галілейське море, вже промокли наскрізь. Чоловіки дуже бояться, що потонуть, і кличуть на допомогу. Вони будять Ісуса, який спить, і він наказує морю: «Ущухни! Заспокойся!» У ту ж мить буря вщухає, і настає «велика тиша» (Мр 4:35—41). Це чудо є доказом того, що, коли Ісус правитиме землею, ні він, ні його Батько ніколи не дозволять, щоб піддані Божого Царства страждали через суворі погодні умови (Об 21:4). Хоча Марко не був у тому човні, він дуже яскраво описує цю подію у характерному для нього динамічному стилі. Оскільки він так живо і детально змальовує у своєму Євангелії те, що сталося, можна припустити, що йому розповів про це хтось з очевидців, можливо, Петро.