Лист до колоссян 4:1—18

4  Пани, поводьтеся зі своїми рабами праведно і справедливо, бо ви знаєте, що у вас також є Пан на небі.+  Перебувайте в молитві,+ будьте в цьому пильними; молячись, висловлюйте вдячність.+  Водночас моліться і за нас,+ щоб Бог відчинив двері й ми могли проповідувати слово та розповідати священну таємницю про Христа. За неї я закутий у тюремні кайдани.+  Моліться, щоб я звіщав її настільки зрозуміло, наскільки повинен.  Поводьтеся мудро зі сторонніми, якнайліпше використовуючи час.+  Нехай ваші слова завжди будуть люб’язні, приправлені сіллю,+ щоб ви знали, як відповідати кожній людині.+  А про те, що в мене нового, вам розповість Ти́хик,+ мій улюблений брат та вірний служитель, котрий, як і я, є рабом Господа.  Я посилаю його для того, щоб ви знали, як у нас справи, і щоб він потішив ваші серця.  Він прийде разом з Они́симом,+ моїм вірним улюбленим братом, який колись був у вас. Вони розкажуть вам про все, що у нас відбувається. 10  Шле вам вітання ув’язнений зі мною Ариста́рх,+ а також Марко,+ двоюрідний брат Варна́ви+ (ви отримували настанову сердечно його прийняти,+ якщо він до вас прийде). 11  Вітає вас також Ісус, званий Ю́стом. Усі ці чоловіки — з обрізаних, лише вони співпрацюють зі мною в інтересах Божого Царства, і вони стали для мене джерелом великої потіхи. 12  Шле вам вітання Епафра́с+ — один з ваших, раб Христа Ісуса. Він завжди ревно молиться за вас, щоб ви залишилися зрілими й твердо переконаними в усій волі Бога. 13  І я можу підтвердити, що він докладає величезних зусиль заради вас і заради тих, хто в Лаодикı́ї та Гієра́полі. 14  Шле вам вітання і Лука,+ улюблений лікар, та Дима́с.+ 15  Передайте мої вітання братам у Лаодикı́ї, а також Нı́мфі і збору в її домі.+ 16  Коли прочитаєте цього листа, подбайте, щоб його прочитали+ також у зборі лаодикı́йців, а ви прочитайте лист, написаний до них. 17  І скажіть Архи́пу:+ «Пильнуй за тим, щоб належно виконувати служіння, яке ти прийняв як послідовник Господа». 18  Я, Павло, вітаю вас, пишучи це власною рукою.+ Не забувайте про мої тюремні кайдани.+ І нехай з вами буде незаслужена доброта.

Примітки

Коментарі

Якнайліпше використовуючи час. Букв. «викупляючи визначений час». Цей вислів також вживається в Кл 4:5. Щоб застосувати цю пораду, потрібно чимось пожертвувати: треба відмовитись від якихось менш важливих занять, щоб викупити час на духовні справи. Павло говорить тут не про час взагалі, а про конкретний період, або пору. Тоді для християн в Ефесі був сприятливий період — вони мали відносну свободу і могли без перешкод виконувати своє служіння. Павло заохочував їх не пропустити таку нагоду і якнайліпше використати цей час.

Сторонніми. Йдеться про тих, хто не є частиною духовного братства, до якого належать всі правдиві послідовники Христа (Мт 23:8; пор. 1Кр 5:12). Павло заохочує християн поводитися мудро, адже сторонні люди часто дуже уважно спостерігають за нашою духовною сім’єю, бо їх цікавить, чи ми справді дотримуємося всього, чого навчаємо.

Якнайліпше використовуючи час. Букв. «викупляючи визначений час». Павло вживає такий же вислів в Еф 5:16 (див. коментар). В обидвох листах Павло дає однакову пораду, ймовірно, тому, що написав їх приблизно в той самий час (Еф 6:21, 22; Кл 4:7—9).

Сіль. Речовина, що використовується для зберігання продуктів від зіпсуття або як приправа. В цьому уривку Ісус, очевидно, має на увазі властивість солі зберігати від псування; його учні можуть допомагати іншим людям уникнути духовного і морального зіпсуття.

Майте сіль у собі. Ісус, очевидно, говорить про те, що слова і вчинки християн мають бути, так би мовити, приємними на смак, добрими, тактовними, а також сприяти збереженню життя людей. Подібне порівняння з сіллю використовує апостол Павло у Кл 4:6. Можливо, Ісус думав про суперечки апостолів щодо того, хто з них найбільший. Слова, «приправлені сіллю», легше сприймати, а це допомагає зберігати мир.

Люб’язні. Грецьке слово ха́ріс (перекладене тут як «люб’язні») має багато значень і зазвичай у Біблії стосується незаслуженої доброти Бога. Тут Павло використовує його, коли говорить про мову, яка має бути доброю, приємною, дуже привабливою і приносити пожиток. (Пор. Еф 4:29, де слово ха́ріс перекладене як «приносить пожиток».) Те саме слово вживається в Лк 4:22 (перекладене як «приємним»), де йдеться про те, як Ісус звертався до мешканців свого рідного міста Назарета. (Пор. Пс 45:2 [44:3, LXX], в якому Септуагінта вживає ха́ріс, щоб описати приємні слова Месіанського Царя.) Мова християнина завжди має бути доброю, приємною, дуже привабливою і приносити пожиток. Тож Павло підкреслює, що наші слова мають бути люб’язними не лише тоді, коли звертаємось до якихось вибраних осіб чи при особливих нагодах. Люб’язна мова має бути звичкою християнина.

Приправлені сіллю. У Грецьких Писаннях про сіль згадується кілька разів — як у буквальному, так і в переносному значенні. Такі випадки вживання допомагають зрозуміти, що мав увазі Павло. (Див. коментарі до Мт 5:13; Мр 9:50.) Очевидно, Павло говорить про властивість солі покращувати та підсилювати смак їжі, а також зберігати продукти від зіпсуття. Тож він заохочує християн використовувати «приправлені» слова, тобто мову, яку легко сприймати, коли вони передають звістку, яка може зберегти людям життя.

Тихик. Християнський служитель з провінції Азія, якого Павло дуже цінував (Дії 20:2—4). Павло доручив Тихику доставити листи до колоссян, до Филимона зі збору в Колоссах, а також до ефесян. Тихик був не лише кур’єром. В його завдання входило також розповісти «про те, що в [Павла] нового», зокрема про його ув’язнення, стан і потреби. Павло знав, що цей «улюблений брат та вірний служитель» потішить серця своїх слухачів і допоможе їм ще краще засвоїти важливі вчення з його натхнених листів (Кл 4:8, 9; див. також Еф 6:21, 22). Після звільнення з в’язниці Павло хотів, щоб Тихик поїхав на Крит (Тит 3:12). А коли Павла вдруге ув’язнили в Римі, він послав Тихика в Ефес (2Тм 4:12).

Онисимом. Це той самий Онисим, про якого йдеться в листі Павла до Филимона. Онисим був рабом, який утік від свого пана Филимона, християнина з міста Колосси. Мабуть, перед тим як утекти в Рим, Онисим обікрав його (Флм 18). В Римі він став християнином, улюбленою духовною дитиною апостола Павла (Флм 10). Павло порадив Онисиму повернутися до свого пана і добиратися в Колосси разом з Тихиком, котрий якраз тоді мав передати Павлові листи християнам в Ефесі і Колоссах (Еф 6:21, 22; Кл 4:7, 8). Можливо, Онисим власноручно віддав Филимону лист від Павла. Онисим здійснив цю довгу подорож до Колосс не сам, а разом з Тихиком, ймовірно, тому, що його могли схопити представники римської влади, які розшукували рабів-утікачів. Павло просить збір прийняти Онисима, «вірного улюбленого брата».

Марка. Походить від латинського імені Ма́ркус. Марко — це римське ім’я Івана, згаданого в Дії 12:12. Його матір’ю була Марія, яка жила в Єрусалимі і належала до перших учнів Христа. Іван Марко був «двоюрідним братом Варнави» (Кл 4:10), з яким подорожував. Марко також подорожував з Павлом та іншими християнськими місіонерами першого століття (Дії 12:25; 13:5, 13; 2Тм 4:11). Хоча в самому Євангелії не говориться, хто його написав, письменники II і III століть н. е. вважали автором Марка.

Івана, якого звали Марком. Один з Ісусових учнів, «двоюрідний брат Варнави» (Кл 4:10), письменник Євангелія від Марка. (Див. коментар до назви книги Марка.) Ім’я Іван походить від єврейського імені Єгоханан (Йоханан), що означає «Єгова виявив прихильність; Єгова виявив ласку». В Дії 13:5, 13 цього учня названо Іваном. Але тут і в Дії 12:25; 15:37 також додається його римське ім’я Марко. В інших уривках Грецьких Писань його названо Марком (Кл 4:10; 2Тм 4:11; Флм 24; 1Пт 5:13).

Джерелом великої потіхи. Або «підтримкою і допомогою». У попередніх віршах Павло згадує кількох братів, які допомагали йому під час його ув’язнення в Римі (Кл 4:7—11), а в цьому вірші каже, що вони стали «джерелом великої потіхи». Вжите в оригіналі грецьке слово часто використовувалось у стародавніх літературних творах і написах, а в Грецьких Писаннях вживається лише тут. Як пояснює один довідник, це слово і його різні форми були насамперед медичними термінами і передавали думку про полегшення симптомів хвороби. У тому ж довіднику далі зазначається: «Можливо, саме через те що це слово вживалося в [медичній] сфері, його головне значення пов’язане з потіхою і заспокоєнням». Павло, очевидно, мав на увазі, що згадані брати потішали і підбадьорювали його словами, а також надавали йому практичну допомогу в повсякденних справах (Пр 17:17).

Марко. Також названий Іваном у Дії 12:12, 25; 13:5, 13. (Див. коментарі до назви книги Марка; Дії 12:12.) Оскільки Павло і Варнава не зійшлися в думках щодо того, чи брати Марка в другу місіонерську подорож (бл. 49—52 рр. н. е.), між ними спалахнула «гостра суперечка», і вони розсталися (Дії 15:37—39). Але зі згадки Павла про Варнаву в 1Кр 9:6 можна зробити висновок, що на час написання Листа до колоссян, вони вже помирились. А те, що під час першого ув’язнення Павла Марко був з ним у Римі, показує, що його ставлення до Марка змінилося. Павло навіть називає його «джерелом великої потіхи». (Див. коментар до Кл 4:11.) Можливо, Марко написав своє Євангеліє, коли відвідував Павла в Римі. (Див. також «Вступ до Марка».)

Двоюрідний брат Варнави. Тут Павло говорить, що Марко є «двоюрідним братом Варнави», і цей факт, можливо, лише загострив суперечку, згадану в Дії 15:37—39. (Див. коментар до слова Марко у цьому вірші.) Це єдиний випадок вживання слова анепсіо́с («двоюрідний брат») в Грецьких Писаннях. Основне значення цього слова — «двоюрідний брат», але в ширшому розумінні воно може стосуватися і троюрідного брата, і навіть більш далекого родича.

Обрізаних. Тобто обрізаних християн юдейського походження. В цьому уривку Павло поіменно згадує братів, які прийшли йому на допомогу. (Див. коментар до вислову джерелом великої потіхи в цьому вірші.) Очевидно, вони без вагань спілкувалися з християнами неюдейського походження і разом з Павлом охоче звіщали добру новину неюдеям (Рм 1:13; Гл 1:16; 2:11—14).

Джерелом великої потіхи. Або «підтримкою і допомогою». У попередніх віршах Павло згадує кількох братів, які допомагали йому під час його ув’язнення в Римі (Кл 4:7—11), а в цьому вірші каже, що вони стали «джерелом великої потіхи». Вжите в оригіналі грецьке слово часто використовувалось у стародавніх літературних творах і написах, а в Грецьких Писаннях вживається лише тут. Як пояснює один довідник, це слово і його різні форми були насамперед медичними термінами і передавали думку про полегшення симптомів хвороби. У тому ж довіднику далі зазначається: «Можливо, саме через те що це слово вживалося в [медичній] сфері, його головне значення пов’язане з потіхою і заспокоєнням». Павло, очевидно, мав на увазі, що згадані брати потішали і підбадьорювали його словами, а також надавали йому практичну допомогу в повсякденних справах (Пр 17:17).

Кожен учасник змагань. Або «кожен атлет». В тексті оригіналу тут вживається грецьке дієслово, яке можна перекласти як «брати участь у змаганні», і воно споріднене з іменником, який часто використовували, коли йшлося про змагання атлетів. У Єв 12:1 цей іменник вживається у переносному значенні щодо християнського «забігу» за життя. Він також використовується в ширшому значенні і передає думку про «боротьбу» (Флп 1:30; Кл 2:1; 1Тм 6:12; 2Тм 4:7). Форми грецького дієслова, вжитого тут, в 1Кр 9:25, також трапляються в інших біблійних віршах, де їх перекладено як «з усіх сил намагайтесь» (Лк 13:24), «наполегливо» (Кл 1:29), «ревно» (Кл 4:12), «докладаємо всіх зусиль» (1Тм 4:10), «боротьба» (1Тм 6:12). (Див. коментар до Лк 13:24.)

З усіх сил намагайтесь. Або «продовжуйте боротися за те, щоб». Ісус наголошує, що, аби увійти через вузькі двері, необхідні рішучі дії. З огляду на контекст, в якому вживається ця фраза, різні довідкові видання пропонують такі варіанти перекладу, як «докладайте максимум зусиль; докладайте всіх зусиль». Грецьке дієслово аґонı́зомай споріднене з іменником аґо́н, який часто вживали, коли йшлося про змагання атлетів. У Єв 12:1 цей іменник вживається у переносному значенні щодо християнського «забігу» за життя. Він також використовується в ширшому значенні і передає думку про «боротьбу» (Флп 1:30; Кл 2:1; 1Тм 6:12; 2Тм 4:7). Форми грецького дієслова, вжитого в Лк 13:24, також трапляються в інших біблійних віршах, де їх перекладено як «учасник змагань» (1Кр 9:25), «наполегливо» (Кл 1:29), «ревно» (Кл 4:12), «докладаємо всіх зусиль» (1Тм 4:10), «боротьба» (1Тм 6:12). Оскільки походження цього вислову пов’язане з атлетичними змаганнями, дехто вважає, що зусилля, яких заохочував докладати Ісус, можна прирівняти до зусиль атлета, який, напружуючи кожен м’яз, намагається здобути нагороду.

Він завжди ревно. Грецьке дієслово аґонı́зомай, перекладене тут як «ревно», споріднене з іменником аґо́н, який часто вживали, коли йшлося про змагання атлетів. (Див. коментарі до Лк 13:24; 1Кр 9:25.) Так само як у давнину атлет докладав зусиль, щоб досягти мети чи перетнути фінішну лінію, Епафрас ревно і наполегливо молився за братів і сестер в Колоссах. Очевидно, він допоміг заснувати там збір і тому добре знав про потреби одновірців у тій місцевості (Кл 1:7; 4:13). І він, і Павло хотіли, щоб ці брати і сестри залишилися зрілими, тобто духовно дорослими християнами, і мали тверду надію (Кл 1:5; 2:6—10).

Лука. Лука згадується тричі в Грецьких Писаннях, і кожен раз в листах апостола Павла. Очевидно, Лука був грекомовним юдеєм, який став християнином, імовірно, після П’ятидесятниці 33 року н. е. Він написав Євангеліє, назване його іменем, а трохи згодом — Дії апостолів. (Див. коментар до назви книги Луки.) Лука супроводжував Павла в його другій і третій місіонерських подорожах і був поряд, коли той два роки сидів у в’язниці в Кесарії. Потім він супроводжував Павла до Рима, коли Павла ув’язнили там вперше. Саме тоді Павло написав Лист до колоссян. А під час останнього ув’язнення Павла в Римі, Лука знову був поряд. Це ув’язнення, очевидно, закінчилося мученицькою смертю Павла (2Тм 4:11).

Улюблений лікар. Це єдиний вірш, де прямо згадується професія Луки. Хоча Павло був дуже активною людиною, це не означало, що він ніколи не хворів (Гл 4:13). Тому присутність Луки, очевидно, стала для Павла додатковим джерелом потіхи. Мабуть, християни в Колоссах знали багатьох професійних лікарів, адже в їхній місцевості було кілька медичних шкіл.

Димас. Співпрацівник Павла, про якого згадується також у Листі до Филимона (Флм 24). Але вже через кілька років Павла ув’язнили в Римі вдруге, і звідти він написав: «Димас, полюбивши теперішній світ, покинув мене». Він повернувся у Фессалоніки, очевидно, у своє рідне місто (2Тм 4:10).

Луки. Грецька форма цього імені — Лука́с. Воно походить від латинського імені Лю́кас. Лука — автор цього Євангелія і книги Дії апостолів. Він був лікарем і вірним товаришем апостола Павла (Кл 4:14; див. також «Вступ до Луки»). Дехто вважає, що Лука не був юдеєм і що про це свідчить його грецьке ім’я і стиль написання цих двох книг, а також слова з Кл 4:10—14, де Павло спочатку говорить про чоловіків, які були «з обрізаних», і лише потім згадує Луку. Однак такий погляд суперечить словам з Рм 3:1, 2, де сказано, що юдеям «були довірені Божі священні слова». Тож, очевидно, Лука був грекомовним юдеєм з грецьким іменем.

Збору в її домі. Див. коментар до 1Кр 16:19.

Збір в їхньому домі. Християни в першому столітті часто збиралися разом у приватних домах (Рм 16:3, 5; Кл 4:15; Флм 2). Грецьке слово екклесı́а, перекладене як «збір», стосується групи людей, зібраних зі спільною метою (1Кр 12:28; 2Кр 1:1). У деяких перекладах Біблії грецьке слово екклесı́а в цьому та інших віршах перекладається як «церква». Але оскільки багато людей асоціює слово «церква» не з групою людей, які поклоняються Богові, а з будівлею, де проводяться релігійні служби, слово «збір» точніше передає потрібне значення.

А ви прочитайте лист, написаний до них. Тут Павло згадує про лист до збору в Лаодикії, який не дійшов до наших днів. (Пор. коментар до 1Кр 5:9.) Це означає, що, окрім листів, які були написані під натхненням і стали частиною Біблії, Павло писав також інші листи. Можливо, цей лист лише повторював думки, записані в канонічних листах. В будь-якому разі, слова Павла в цьому вірші показують, що в першому столітті важливі листи, наприклад, листи від Павла, передавали по зборах і зачитували на зібраннях (1Фс 5:27). Існує навіть апокрифічний лист нібито від Павла до лаодикійців, який, імовірно, був написаний приблизно в IV столітті н. е. Але збори в давнину ніколи не вважали його частиною канону. (Див. глосарій, «Канон (біблійний)».)

Я написав вам у листі. З цих слів можна чітко зрозуміти, що Павло говорить про лист, який написав коринфянам раніше. Цей лист не дійшов до наших днів, очевидно, тому, що Бог його не зберіг. Мабуть, інформація в ньому була важлива лише для тих, кому він був написаний. (Див. коментар до 1Кр 1:2.)

Архипу. Схоже на те, що це той самий Архип, якого Павло називає «нашим соратником» в листі до Филимона. У цьому короткому листі Павло звертається «до Филимона... до Апфії, нашої сестри, до Архипа», а також до збору в домі Филимона (Флм 1, 2). Багато біблеїстів вважають, що ці троє християн, можливо, були родичами і жили в одному домі. Таке припущення здається логічним, хоча прямих доказів цього немає. Про Архипа в Біблії сказано зовсім небагато — лише те, що він прийняв служіння. Павлові слова «пильнуй за тим, щоб належно виконувати служіння» зовсім не означали, що він виправляв Архипа. Павло хотів, щоб усі християни дорожили своїм служінням і виконували його. (Пор. коментар до 2Кр 4:7.)

Скарб... в глиняних посудинах. Або «скарб у глеках з глини». Писання часто порівнює людей з глиняними посудинами (Йв 10:9; Пс 31:12). За днів Павла біля стародавніх гаваней та ринків були купи розбитого посуду. У подібних посудинах перевозили їжу та рідини, наприклад вино, зерно чи олію, а навіть срібні та золоті монети. Часто посудини билися або їх викидали після того, як в них перевезли щось цінніше, ніж сам посуд. Хоча глиняний посуд був недорогим, його використовували, щоб доставити цінний товар. Крім того, в ньому тримали важливі речі (Єр 32:13—15). Наприклад, рукописи Мертвого моря, знайдені в Кумрані, теж зберігалися в глиняних посудинах. «Скарб», про який Павло говорить у цьому вірші,— це дане Богом завдання, або служіння, пов’язане з проповідуванням життєдайної звістки про Боже Царство (Мт 13:44; 2Кр 4:1, 2, 5). Глиняні посудини — це звичайні, слабкі люди, яким Єгова довірив цей скарб. Хоча ці люди мають недосконале тіло, мають свої обмеження, Бог послуговується ними, щоб донести цей «скарб» до інших.

Вітаю вас, пишучи це власною рукою. Павло власноруч пише заключні слова і так, мабуть, підтверджує, що це справді його лист. Подібними словами він завершує деякі свої листи, а це може вказувати на те, що в написанні листів йому не раз допомагав секретар (1Кр 16:21; 2Фс 3:17).

Медіафайли

Лікарі та медичні інструменти
Лікарі та медичні інструменти

На фотографії зліва показано кілька медичних інструментів часів Римської імперії. Деякі лікарі працювали з високоякісними інструментами, як-от скальпелями, ножицями та хірургічними щипцями. Вони також використовували лікарські засоби, виготовлені з рослин, наприклад, вино і оцет, які служили антисептиками. (Пор. Лк 10:34.) Діяльність лікарів не контролювалася державою. Серед лікарів були фахівці, які вміло лікували хвороби та проводили операції, а були й шахраї, які видавали себе за лікарів. Заробіток і соціальний статус лікаря, скоріше за все, залежали від того, ким були його пацієнти. Частина лікарів надавали свої послуги лише заможним особам або родинам, а інші працювали в селах, містах або військових госпіталях. Хтось приймав пацієнтів у себе, а хтось приходив до них додому. «Улюблений лікар» Лука супроводжував Павла під час деяких його місіонерських подорожей (Кл 4:14).

Павло в кайданах під домашнім арештом
Павло в кайданах під домашнім арештом

Під час першого ув’язнення апостола Павла в Римі йому дозволили винаймати будинок і жити там під охороною воїна (Дії 28:16, 30). Римські охоронці зазвичай тримали в’язнів у кайданах. Переважно праве зап’ястя в’язня було з’єднане ланцюгом з лівим зап’ястям охоронця. Тоді права рука охоронця була вільною. Павло згадував про свої ланцюги, кайдани та ув’язнення в більшості натхнених листів, які він написав під час свого домашнього арешту в Римі (Еф 3:1; 4:1; 6:20; Флп 1:7, 13, 14, 17; Кл 4:3, 18; Флм 1, 9, 10, 13).