Розділ 6

Чудеса. Чи вони дійсно відбувались?

Одного дня 31 року н. е. Ісус зі своїми учнями йшов до міста Наїн, що на півночі Палестини. Наближаючись до міської брами, вони побачили похоронну процесію. Ховали юнака, єдиного сина вдови. Тепер жінка залишилась зовсім одна. Згідно з біблійною оповіддю, Ісус «пройнявся жалем і сказав: «Не плач». Після цього Ісус підійшов до нош і торкнувся їх. А як ті, що несли, зупинились, він промовив: «Юначе, кажу тобі: встань!» Тоді померлий сів та почав говорити» (Луки 7:11—15).

1. (Разом зі вступом). а) Яке чудо здійснив Ісус неподалік міста Наїн? б) Наскільки важливими є чудеса, описані в Біблії, і чи всі люди в них вірять?

ЗВОРУШЛИВА історія, але чи вона правдива? Багатьом важко повірити, що таке могло трапитись насправді. А втім, чудеса є невід’ємною частиною біблійних оповідей. Тож довіряти Біблії означає також вірити в чудеса. Фактично вся суть біблійної істини нерозривно пов’язана з одним дуже важливим чудом — воскресінням Ісуса Христа.

Чому дехто не вірить

2, 3. У чому полягав перший аргумент, який висунув шотландський філософ Дейвід Юм, намагаючись довести, що чудес не буває?

² Чи вірите ви в чудеса? Чи, може, вам здається, що в наш час наукового прогресу нелогічно  вірити в чудеса, тобто в надзвичайні події, які свідчать про втручання надлюдської сили? Якщо ви не вірите в них, то ви не перші. Понад два століття тому шотландський філософ Дейвід Юм також не вірив у них. Можливо, ви не вірите в чудеса з тих самих причин, що й він.

³ Юм заперечував чудеса, наводячи три головні аргументи ¹. По-перше, він говорив: «Чудеса суперечать законам природи». З незапам’ятних часів людина покладалася на незмінність цих законів. Вона знає, що коли випустити з рук якусь річ, то ця річ полетить донизу, і що сонце сходитиме щоранку та заходитиме щовечора і таке інше. Підсвідомо людина розуміє, що так буде завжди. І нічого ніколи не відбуватиметься всупереч законам природи. Цей аргумент проти чудес Юм вважав «таким же вагомим, як будь-який доказ, отриманий з досвіду».

4, 5. Які два інші аргументи проти чудес наводить Дейвід Юм?

⁴ Другий аргумент Юма полягав у тому, ніби людей легко обдурити. Дехто просто хоче вірити в чудеса, особливо якщо вони пов’язані з релігією. Багато так званих чудес виявилися звичайним шахрайством. А суть третього аргументу в тому, що зазвичай повідомлення про чудеса з’являлись у часи неуцтва. Чим освіченішими ставали люди, тим менше повідомлялось про чудеса. Як висловився Юм, «такі надприродні явища не трапляються в наші дні». Таким чином, він вважав це доказом того, що чудеса ніколи не відбувались.

⁵ Навіть сьогодні більшість аргументів проти чудес спирається на ці головні принципи. Тож розгляньмо по порядку заперечення Юма.

 Чи суперечать законам природи?

6. Чому нелогічно заперечувати чудеса через те, що вони «суперечать законам природи»?

⁶ Що ж сказати про аргумент, ніби чудеса «суперечать законам природи», і тому їх не буває? На перший погляд таке твердження може здаватись переконливим, однак поміркуймо, що воно насправді означає. Зазвичай чудом вважається явище, яке виходить за межі законів природи *. Воно відбувається вкрай несподівано, і через це спостерігачі переконані, що стали свідками надлюдського втручання. Отже, вищенаведене заперечення насправді означає: «чудеса неможливі, бо вони надприродні». Але чому б не розглянути докази, перш ніж погодитись з таким поспішним висновком?

7, 8. а) Чому вчені стали більш толерантними стосовно того, що є можливим, а що ні з огляду на відомі закони природи? б) Якщо ми віримо в Бога, то як ми повинні сприймати його здатність спричиняти надзвичайні явища?

⁷ У наш час освічені люди менш схильні, ніж Юм, наполягати на тому, що відомі нам закони природи завжди і всюди діють однаково. Вчені охоче роблять припущення, що замість трьох відомих нам вимірів — довжини, ширини і висоти — в Усесвіті можуть існувати й інші виміри ². Вони говорять про існування чорних дір, тобто гігантських зірок, які стискаються доти, доки їхня густина не стане майже нескінченно великою. Поблизу них, як вважають, простір настільки  викривлений, що зупиняється час ³. Крім того, вчені дискутують про те, чи не може час за певних обставин навіть іти назад!⁴

⁸ Професор математики Кембриджського університету Стівен Хокінґ, обговорюючи питання виникнення Усесвіту, сказав: «Згідно з класичною версією загальної теорії відносності... початком Усесвіту мала б бути точка з нескінченною густиною і кривизною простору й часу. За таких умов перестали б діяти всі відомі закони фізики»⁵. Отже, сучасні вчені не погоджуються з думкою, що коли якесь явище суперечить відомим законам природи, то воно неможливе. Незвичайні явища можуть відбуватись за незвичайних обставин. Безперечно, якщо ми віримо у всемогутнього Бога, то повинні також визнавати, що він, коли це відповідає його наміру, має силу спричиняти незвичайні явища, тобто чудеса (Вихід 15:6—10; Ісаї 40:13, 15).

Що сказати про шахрайство?

9. Чи правда, що деякі чудеса сфальсифіковані? Поясніть.

⁹ Жодна розважна людина не буде заперечувати, що чудеса можна сфальсифікувати. Наприклад, дехто стверджує, ніби може здійснювати чудесні зцілення вірою. Лікар Вільям Нолан вирішив дослідити такі зцілення. Він перевірив численні випадки зцілень, начебто здійснених проповідниками-цілителями в США і так званими хірургами-екстрасенсами в Азії. З яким результатом? Усе, що він побачив,— це обманутих і розчарованих людей ⁶.

10. Чи той факт, що деякі чудеса були сфальсифіковані, означає, що всі чудеса є шахрайством?

 ¹⁰ Чи такі шахрайства означають, що справжніх чудес не буває? Зовсім ні. Інколи ми чуємо, що в грошовий обіг пускають фальшиві банкноти, але це не означає, що всі гроші фальшиві. Деякі люди покладають надію на знахарів та лікарів-шарлатанів і витрачають на них багато грошей. Але це не значить, що всі лікарі — шарлатани. Певні художники можуть вміло підробляти полотна великих майстрів. Однак це не означає, що всі картини є підробками. Те саме можна сказати і про чудеса: якщо деякі з них — явне шахрайство, це не означає, що справжніх чудес взагалі не буває.

Чудеса «не трапляються в наші дні»

11. Який третій аргумент проти чудес навів Дейвід Юм?

¹¹ Суть третього аргументу проти чудес передана словами: «такі надприродні явища не трапляються в наші дні». Юм ніколи не бачив чудес, тому й не вірив, що вони можливі. Однак таке судження нелогічне. Кожна мисляча людина погодиться, що задовго до народження цього шотландського філософа відбувались «надприродні явища», які не повторювались за його днів. Що це за явища?

12. Які дивовижні речі, що їх неможливо пояснити теперішніми законами природи, відбувалися в минулому?

 ¹² Почнемо з того, що на землі виникло життя. Потім з’явились його вищі форми і зрештою — людина, наділена мудрістю, уявою, сумлінням і здатністю любити. Ніхто з учених не може пояснити на основі законів природи, котрі діють сьогодні, як сталися такі дивовижні речі. Проте вони відбулись, і ми маємо живі докази цього.

13, 14. Які поширені сьогодні явища Дейвід Юм сприйняв би як чудо?

¹³ А що сказати про «надприродні явища», які відбулись уже після часів Дейвіда Юма? Уявімо собі, що ми перенеслись у минуле і можемо розповісти Юму про сучасний світ. Як би ми пояснили йому, що бізнесмен у Гамбурзі може розмовляти з кимсь на відстані декількох тисяч кілометрів у Токіо, навіть не підвищуючи голосу; що можна дивитись по цілому світі пряму трансляцію футбольного матчу, який проходить в Іспанії; що кораблі, набагато більші, ніж океанські судна за днів Юма, можуть здійматись над землею і за лічені години перевозити повітрям 500 осіб на відстань у тисячі кілометрів. Уявляєте, що б він вам сказав? «Це неможливо! Такі надприродні явища не трапляються в наші дні!»

¹⁴ Однак такі «чудеса» відбуваються в наші дні. Чому? Тому що люди, використовуючи наукові принципи, про які Юм навіть поняття не мав, винайшли телефон і телевізор, а також навчились будувати літаки. Тож хіба важко повірити, що в минулому Бог якимсь і досі незрозумілим для нас чином здійснював діла, які ми вважаємо чудесами?

 Як нам дізнатись?

15, 16. Яка існує єдина можливість дізнатись про чудеса, якщо вони дійсно відбувались? Поясніть на прикладі.

¹⁵ Звичайно, твердження про те, що чудеса могли відбуватись, не означає, що вони дійсно були. Як же сьогодні, у XXI столітті, нам упевнитись, що в давні біблійні часи Бог через своїх служителів здійснював на землі справжні чудеса? Яких доказів ви сподівалися б? Уявіть собі, що людина з дикого племені в джунглях потрапила до великого міста. Як вона, повернувшись додому, може описати одноплемінникам дива цивілізації? Вона не в стані пояснити, як працює автомобіль або чому з радіоприймача лунає музика. Вона не може змайструвати комп’ютер, щоб довести його існування. Усе, що вона може,— це розповісти побачене.

¹⁶ Ми перебуваємо в ситуації, подібній до ситуації одноплемінників тієї людини. Якщо Бог справді здійснював чудеса, то про них ми можемо дізнатися лише з розповіді очевидців. Вони не можуть ані пояснити, як відбувались чудеса, ані повторити їх. Очевидці можуть лише розповісти, що вони бачили. Звісно, очевидців можна обдурити. І самі вони легко можуть щось перебільшити чи перекрутити. Тому, щоб вірити їхнім розповідям, потрібно переконатись, що ці люди правдиві, доброчесні і мають чисті наміри.

 Чудо, яке було найліпше засвідчене

17. а) Яке чудо, описане в Біблії, було засвідчене найліпше? б) Які події передували смерті Ісуса?

¹⁷ Описане в Біблії чудо, яке було найліпше засвідчене,— це воскресіння Ісуса Христа. Тож розгляньмо його, щоб пізніше використати як своєрідний прецедент. Спочатку обміркуймо описані факти: Ісуса арештували увечері 14 нісана, за сучасним методом відліку часу це було у четвер ввечері *. Ісуса привели до юдейських провідників, що звинуватили його в богозневазі і засудили на смерть. Ці юдейські провідники відвели його до римського намісника Понтія Пилата, який, піддавшись їхньому тиску, віддав Ісуса на страту. Імовірно, в п’ятницю перед полуднем (усе ще 14 нісана за єврейським календарем) Ісуса прибили до стовпа, і через кілька годин він помер (Марка 14:43—65; 15:1—39).

18. Як, згідно з Біблією, почала ширитися звістка про воскресіння Ісуса?

¹⁸ Аби переконатись, що Ісус мертвий, римський воїн проколов йому списом бік. Після цього тіло Ісуса поклали в нову гробницю. Наступний  день, 15 нісана (п’ятниця/субота), був суботній. Коли ж зранку 16 нісана (в неділю вранці) деякі учні пішли до гробниці, то побачили, що вона порожня. Незабаром поширилася звістка, що Ісуса бачили живим. Перша реакція на цю звістку була абсолютно такою ж, якою вона була б і сьогодні,— недовір’я. Не повірили навіть апостоли. Проте коли вони на власні очі побачили живого Ісуса, їм нічого не залишалось, як визнати, що він воскрес з мертвих (Івана 19:31—20:29; Луки 24:11).

Порожня гробниця

19—21. а) Як, за словами Юстина Мученика, євреї протидіяли тому, що християни проповідували про воскресіння Ісуса? б) Який факт щодо Ісусової гробниці в день 16 нісана не підлягає сумніву?

¹⁹ Чи воскрес Ісус насправді? Чи, може, усе це було лише вигадкою? У той час люди, мабуть, питали: «Чи тіло Ісуса все ще в гробниці?» Якби тіло Ісуса залишалося в гробниці, послідовники Ісуса опинились би в складній ситуації. Їхні противники могли б використати це як доказ того, що Ісус не воскрес. Однак немає жодних відомостей, що вони це зробили. Натомість, згідно з Біблією, вони підкупили воїнів, які охороняли гробницю, і наказали їм: «Говоріть так: «Його учні прийшли вночі, коли ми спали, і викрали його» (Матвія 28:11—13). Про те, що юдейські провідники вчинили саме так, свідчить не лише Біблія.

²⁰ Приблизно через століття після Ісусової смерті Юстин Мученик написав працю «Діалог з Трифоном». У ній він сказав: «Ви [євреї] розіслали вибраних чоловіків по цілому світі  проголошувати, що безбожна і беззаконна єресь поширилась від якогось собі Ісуса, галілейського пройдисвіта, якого ми розіп’яли, але якого його учні викрали вночі з гробниці, де він лежав»⁷.

²¹ Трифон був євреєм, а праця «Діалог з Трифоном» була написана для того, щоб обстояти християнство перед юдаїзмом. Отже, Юстин Мученик навряд чи говорив би про те, що євреї звинуватили християн у викраденні тіла Ісуса, якби євреї не висували такого звинувачення. Якщо б Юстин говорив неправду, то його можна було б легко викрити. Безумовно, він сказав це тому, що євреї дійсно розіслали таких посланців. А євреї зробили це тому, що 16 нісана 33 року н. е. гробниця була справді порожньою і вони не могли вказати на тіло Ісуса як на доказ того, що він не воскрес. Оскільки гробниця була порожньою, що ж відбулося? Чи учні справді вкрали тіло? Чи все ж таки сталося чудо, і тіло зникло з гробниці на доказ воскресіння Ісуса?

Висновок лікаря Луки

22, 23. Який освічений чоловік I століття досліджував факт воскресіння Ісуса і які джерела були йому доступні?

²² Лікар Лука був одним з високоосвічених чоловіків I століття. Він уважно перевіряв усі свідчення (Колосян 4:14). Лука написав дві книги, котрі увійшли до Біблії: Євангеліє, в якому описано служіння Ісуса, і книгу Дії апостолів, яка розповідає про поширення християнства відразу після Ісусової смерті.

²³ У вступі до свого Євангелія Лука згадує про багато різних джерел, які були доступні йому, але не дійшли до нас. Він звертався до письмових  матеріалів, котрі описували життя Ісуса. Лука також говорить, що розмовляв з тими, хто був очевидцем подій, пов’язаних з життям, смертю і воскресінням Ісуса. Крім того, він каже, що написав своє Євангеліє, «докладно дослідивши усе від самого початку» (Луки 1:1—3). Отже, як видно, дослідження Луки були дуже ретельні. Чи був Лука добрим істориком?

24, 25. Яку оцінку дає багато вчених Луці як історику?

²⁴ Багато хто вважає, що так. У 1913 році Вільям Рамзай в одній з лекцій висловив свої міркування щодо історичності праць Луки. Яким був його висновок? «Лука — історик високого класу, він не просто достовірно викладає факти, але й володіє справжнім історичним чуттям»⁸. Такого ж висновку доходили і вчені пізніших часів. В одній праці, у передмові до томів, в яких коментуються книги, написані Лукою, говориться: «Лука був як істориком (причому дуже точним), так і богословом» («The Living Word Commentary»).

²⁵ Д-р Дейвід Ґудінґ, колишній професор старогрецької мови з Північної Ірландії, який спеціалізувався на вивченні Старого Завіту, сказав, що Лука був «стародавнім істориком, який працював у традиціях істориків Старого Завіту і в стилі  Фукідіда [одного з найбільш шанованих істориків стародавнього світу]. Подібно до них він докладав великих зусиль, щоб дослідити джерела, вибрати матеріал і потім викласти його. (...) У Фукідіда цей метод поєднувався з пристрастю до історичної точності, і немає підстав вважати, що Лука мав інший підхід»⁹.

26. а) Який висновок зробив Лука стосовно Ісусового воскресіння? б) Що, можливо, зміцнило його віру в це воскресіння?

²⁶ Який висновок зробив цей історик високого класу щодо того, чому Ісусова гробниця була порожньою 16 нісана? І в Євангелії, і в книзі Дії Лука говорить про воскресіння Ісуса як про факт (Луки 24:1—52; Дії 1:3). Він зовсім не сумнівався в цьому. Імовірно, віра Луки в чудо воскресіння була зміцнена подіями з його життя. Хоча Лука, очевидно, і не був свідком воскресіння Ісуса, він бачив чудеса, які чинив апостол Павло (Дії 20:7—12; 28:8, 9).

Вони бачили воскреслого Ісуса

27. Назвіть деяких осіб, котрі стверджували, що бачили воскреслого Ісуса.

²⁷ Написання двох Євангелій традиційно приписується чоловікам, які знали Ісуса, були очевидцями його смерті і стверджували, що бачили його після воскресіння. Ними були Матвій, колишній збирач податків, та Іван, улюблений учень Ісуса. Апостол Павло, який написав чимало біблійних книг, також говорив, що бачив воскреслого Христа. Крім того, Павло згадує імена інших осіб, які бачили Ісуса живим після його смерті. Також він говорить, що одного разу Ісус з’явився «понад п’ятистам братам» (1 Коринфян 15:3—8).

28. Як на Петра впливало воскресіння Ісуса?

 ²⁸ Серед очевидців, яких згадує Павло, був єдиноутробний брат Ісуса Яків, який знав Ісуса з самого дитинства. Ще один очевидець — апостол Петро. Історик Лука повідомляє, що всього через кілька тижнів після смерті Ісуса Петро сміливо свідчив про його воскресіння (Дії 2:23, 24). Традиційно вважається, що цей апостол написав два листи, які ввійшли в Біблію. У першому з них Петро показав, що навіть через багато років віра у воскресіння Ісуса залишалася для нього великою спонукальною силою. Він написав: «Благословенний нехай буде Бог та Батько нашого Господа Ісуса Христа, бо він виявив велике милосердя: народив нас знову, давши через воскресіння Ісуса Христа з мертвих живу надію» (1 Петра 1:3).

29. Який переконливий доказ воскресіння Ісуса ми маємо, хоч і не можемо порозмовляти з очевидцями цієї події?

²⁹ Лука міг порозмовляти з людьми, які стверджували, що бачили Ісуса і говорили з ним після його воскресіння. А ми можемо прочитати те, що записали деякі з них, і самі зробити висновок, чи були вони обмануті, чи намагались обманути нас, чи все-таки насправді бачили воскреслого Христа. Відверто кажучи, їх неможливо було обманути. Чимало з них були близькими друзями Ісуса до самої його смерті. Дехто навіть бачив його муки на стовпі. Вони бачили, як з рани потекла кров з водою, коли воїн списом проколов Ісусові бік. Як воїн, так і ці очевидці знали, що Ісус точно був мертвий. Пізніше вони засвідчили, що бачили Ісуса живим і говорили з ним. Отже, їх ніяк не могли обманути. Але чи не намагалися  вони обманути нас, коли стверджували, що Ісус воскрес? (Івана 19:32—35; 21:4, 15—24).

30. Чому неможливо, щоб очевидці Ісусового воскресіння казали неправду?

³⁰ Щоб з’ясувати це, подумаймо над таким запитанням: чи вірили вони самі в те, що говорили? Безперечно, вірили. Адже воскресіння Ісуса Христа є основою віри християн, у тому числі тих, які стверджували, що були очевидцями цього воскресіння. Апостол Павло сказав: «Якщо ж Христос не воскрес, то проповідування наше даремне і віра наша даремна. Якщо ж Христос не воскрес, то віра ваша марна» (1 Коринфян 15:14, 17). Чи могла б так висловлюватись людина, яка б обманювала, говорячи, що бачила воскреслого Ісуса?

31, 32. На які жертви йшли перші християни і чому це служить вагомим доказом того, що вони не обманювали, коли говорили про воскресіння Ісуса?

³¹ Поміркуйте, що означало бути християнином у ті часи. Це не приносило престижу, влади чи багатства. Навпаки, багато перших християн «радісно сприймали пограбування свого майна», якого зазнавали через свою віру (Євреїв 10:34). Життя християнина було пов’язане з чималими жертвами і переслідуваннями та нерідко закінчувалось мученицькою, до того ж ганебною, смертю.

³² Деякі християни походили з заможних сімей, наприклад апостол Іван, батько якого, мабуть, мав прибуткову риболовну справу в Галілеї. У багатьох були непогані перспективи. Скажімо, Павло, перед тим як стати християнином, навчався у видатного рабина Гамаліїла, і його вже почали помічати юдейські провідники (Дії 9:1, 2;  22:3; Галатів 1:14). Однак ці християни відмовились від принадних пропозицій світу і стали проповідувати звістку, в основі якої лежав факт, що Ісус воскрес з мертвих (Колосян 1:23, 28). Чи пішли б вони на такі жертви і страждання заради того, що, як вони знали, ґрунтувалося на брехні? Звичайно, що ні. Учні Ісуса були готові страждати і померти за те, що, як вони знали, ґрунтувалося на правді.

Чудеса бувають

33, 34. Оскільки Ісус справді воскрес, що можна сказати про інші описані в Біблії чудеса?

³³ Безумовно, свідчення очевидців цілковито переконливі. Ісус дійсно воскрес з мертвих 16 нісана 33 року н. е. І якщо відбулося це воскресіння, то були можливі й інші чудеса, описані в Біблії. Вони також підтверджені надійними свідченнями очевидців. Той, хто воскресив Ісуса, наділив його силою, щоб воскресити сина вдови з Наїна. Він також дав Ісусові силу здійснювати менші, проте не менш дивовижні чудеса, а саме зцілення. Його ж силою Ісус зміг в чудесний спосіб нагодувати численний натовп людей і ходити по воді (Луки 7:11—15; Матвія 11:4—6; 14:14—21, 23—31).

³⁴ Отже, хоча Біблія говорить про чудеса, це не є підставою для сумнівів у її правдивості. Навпаки, той факт, що в біблійні часи чудеса справді відбувалися, служить переконливим доказом того, що Біблія — Слово Бога. Однак проти Біблії висувають ще інше звинувачення. Багато хто каже, що вона суперечить сама собі і тому не може бути Божим Словом. Але чи це так?

[Примітки]

[Запитання для вивчення]

[Вставка на сторінці 81]

Противники християнства говорили, що учні Ісуса вкрали його тіло. Якби це було так, то хіба християни були б готові померти за свої переконання, в основі яких лежала віра у воскресіння Ісуса?

 [Рамка на сторінці 85]

Чому сьогодні немає чудес?

Інколи виникає питання: «Чому сьогодні немає чудес, подібних до тих, про які говорить Біблія?» Річ у тім, що чудеса вже виконали свою роль. Сьогодні Бог очікує, щоб ми жили вірою (Авакума 2:2—4; Євреїв 10:37—39).

За днів Мойсея чудеса відбувались, щоб підтвердити повноваження Мойсея. Вони вказували на те, що Єгова послуговується ним і що Закон-угода походить від Бога, а отже, ізраїльтяни є Божим вибраним народом (Вихід 4:1—9, 30, 31; Повторення Закону 4:33, 34).

У I столітті чудеса підтверджували, що Бог схвалював Ісуса, а пізніше — новосформований християнський збір. Завдяки ним можна було побачити, що саме Ісус був обіцяним Месією, що після його смерті замість ізраїльтян Божим вибраним народом став християнський збір і тому вже більше не потрібно було виконувати Мойсеїв закон (Дії 19:11—20; Євреїв 2:3, 4).

З часами апостолів проминули й часи чудес. Апостол Павло написав: «Що ж до дарів пророкувати, говорити мовами або чудесним способом отримувати знання, то вони зникнуть. Бо наше знання часткове, і пророкуємо ми частково, але коли настане повне, часткове зникне» (1 Коринфян 13:8—10).

Тепер ми маємо цілу Біблію, яка містить усі об’явлення від Бога і повною мірою виявляє його волю. Ми бачимо сповнення пророцтв і добре розуміємо Божі наміри. Отже, чудеса більше не потрібні. А втім, той самий Божий дух, завдяки якому відбувались чудеса, діє також сьогодні. Результати його дії не менш переконливо свідчать про Божу силу. Більше довідатись про це нам допоможе один з подальших розділів.

[Ілюстрація на сторінці 75]

Незмінність законів природи, наприклад той факт, що кожного дня сходить сонце, для багатьох є доказом неможливості чудес.

[Ілюстрація на сторінці 77]

Створення землі — домівки для живих істот — було «надприродним явищем», яке більше ніколи не повторювалось.

[Ілюстрації на сторінці 78]

Як би ви пояснили дивовижні досягнення сучасної науки людині, яка жила 200 років тому?