Євангеліє від Івана 21:1—25

21  Після цього Ісус знову з’явився* своїм учням біля Тиберіа́дського моря. А трапилось це так.  Си́мон Петро, Хома (званий Близнюком),+ Натанаї́л+ з Ка́ни галілейської, сини Зеведе́я+ та ще два учні зібралися разом.  Си́мон Петро сказав: «Я йду ловити рибу». А всі інші відповіли: «Ми з тобою». Отже, вони вийшли і сіли в човен, але тої ночі так нічого й не зловили.+  Коли ж почало розвиднюватися, Ісус став на березі, але учні не впізнали його.+  Тож Ісус запитав: «Діти, ви не маєте що поїсти?» Ті відповіли: «Ні».  Тому він сказав: «Закиньте сіті праворуч від човна і щось зловите». Вони так і зробили, але сіті витягнути не могли, бо в них було дуже багато риби.+  Тоді учень, якого Ісус любив,+ вигукнув до Петра: «Це ж Господь!» А Си́мон Петро, почувши, що це Господь, накинув* верхній одяг, оскільки був роздягнений, і кинувся в море.  Інші ж учні попливли невеликим човном, тягнучи сіті, наповнені рибою; вони були недалеко від берега, приблизно за 90 метрів.  Зійшовши на берег, учні побачили розведене вогнище, а на ньому рибу і хліб. 10  Тоді Ісус сказав їм: «Принесіть кілька з тих риб, які ви щойно зловили». 11  Тож Си́мон Петро пішов до човна та витягнув на берег сіті, наповнені великою рибою; всього в той день вони зловили 153 риби. І, хоча риби було так багато, сіті не прорвалися. 12  Ісус сказав їм: «Ходіть снідати».+ Але ніхто з учнів не наважився запитати його: «Хто ти такий?» — бо всі вже знали, що то Господь. 13  Отже, Ісус підійшов, узяв хліб та роздав їм, і так само зробив з рибою. 14  Це вже втретє+ Ісус з’явився учням після свого воскресіння. 15  Коли вони поснідали, Ісус звернувся до Си́мона Петра: «Си́моне, сину Івана, чи ти любиш мене більше, ніж це?» Той відповів: «Так, Господи, ти знаєш, що я люблю* тебе». Тоді Ісус сказав: «Годуй моїх ягнят».+ 16  І він вдруге запитав: «Си́моне, сину Івана, ти любиш мене?» Той знову відповів: «Так, Господи, ти ж знаєш, що я люблю* тебе». На це Ісус сказав: «Паси моїх овечок».+ 17  Потім Ісус запитав утретє: «Си́моне, сину Івана, чи ти любиш* мене?» Після того як Ісус запитав утретє: «Чи ти любиш* мене?», Петро зажурився і відповів: «Господи, ти ж знаєш усе і знаєш, що я люблю* тебе». Тоді Ісус відказав: «Годуй моїх овечок.+ 18  Щиру правду кажу тобі: коли ти був молодший, то сам одягався і ходив, куди хотів. Але коли постарієш, то простягнеш руки і вже інший тебе одягне та поведе туди, куди ти не захочеш».+ 19  Він сказав це, щоб виявити, якою смертю Петро прославить Бога. Після цих слів Ісус додав: «І далі будь моїм учнем».+ 20  Тоді, обернувшись, Петро побачив, що за ними йде учень, якого Ісус любив,+ — той, хто за вечерею схилився до Ісусових грудей і запитав: «Господи, хто тебе зрадить?» 21  Тож Петро, побачивши його, запитав Ісуса: «Господи, а що буде з ним?» 22  Ісус же відповів: «Якщо я хочу, аби він залишався, аж поки не прийду, що тобі до цього? Ти ж і далі будь моїм учнем». 23  І слова про те, що той учень не помре, рознеслися між братами. Однак Ісус не говорив Петрові, що цей учень не помре, а лише сказав: «Якщо я хочу, аби він залишався, аж поки не прийду, що тобі до цього?» 24  Саме той учень+ про це свідчить і описав це. І ми знаємо, що його свідчення правдиве.+ 25  Крім того, Ісус робив ще багато чого іншого, і якби все детально описати, то, думаю, весь світ не вмістив би написаних сувоїв.+

Примітки

Або «виявив себе».
Або «оперезався».
Або «відчуваю прив’язаність до».
Або «відчуваю прив’язаність до».
Або «відчуваєш прив’язаність до».
Або «відчуваєш прив’язаність до».
Або «відчуваю прив’язаність до».

Коментарі

Діти. Або «малі діти». Грецьке слово пайдı́он (зменшувальна форма слова пайс, що означає «дитина») — це звертання, яке містить думку про ніжну прив’язаність і може означати батьківську турботу. Тут воно свідчить про дружбу.

Що поїсти. Або «риби». Грецьке слово просфа́ґіон трапляється у Грецьких Писаннях лише в цьому вірші. У небіблійних текстах це слово означає «те, що можна їсти з хлібом». Але тут воно міститься в запитанні, яке було поставлене рибалкам, тому, очевидно, стосувалося риби.

Учень, якого Ісус любив. Тобто учень, якого Ісус особливо любив. Це четверта з п’яти згадок про учня, «якого Ісус особливо любив» або «улюбленого учня» (Ів 13:23; 19:26; 20:2; 21:7, 20). Загалом вважається, що ним був апостол Іван, син Зеведея, брат Якова (Мт 4:21; Мр 1:19; Лк 5:10; Ів 21:2; підстави для такого погляду наведено в коментарях до Ів 13:23; 21:20).

Роздягнений. Або «легко вдягнений». Вжите в оригіналі грецьке слово може означати «легко вдягнений; лише в спідньому одязі» (Як 2:15, прим.; див. коментар до Мт 25:36).

Приблизно за 90 метрів. Букв. «приблизно за 200 ліктів». Грецьке слово пе́хіс (перекладене як «лікоть» в Мт 6:27; Лк 12:25; Об 21:17) означає міру довжини, яка приблизно дорівнювала відстані від ліктя до кінчика середнього пальця. Ізраїльтяни зазвичай використовували лікоть завдовжки приблизно 44,5 см. (Див. глосарій, «Лікоть», і додаток Б14.)

Ісус звернувся до Симона Петра. Ця розмова відбулася невдовзі після того, як Петро тричі зрікся Ісуса. Ісус тричі запитав Петра про те, що той відчуває до нього, і після третього запитання «Петро зажурився» (Ів 21:17). В Ів 21:15—17 вживаються два різних грецьких дієслова — аґапа́о і філе́о, які українською перекладено як «любити». Ісус тричі запитав Петра, чи він любить його, а Петро тричі дав ствердну відповідь. Кожного разу, коли Петро запевняв Ісуса у своїй любові, Ісус звертав його увагу на те, що ця любов має спонукувати його духовно годувати і пасти тих, кого Ісус назвав своїми ягнятами, або «овечками» (Ів 21:16, 17; 1Пт 5:1—3). Ісус дав Петрові можливість три рази підтвердити свою любов, а тоді довірив йому обов’язок піклуватися про овечок. Так Ісус чітко показав, що простив Петра за те, що той тричі зрікся його.

Івана. В деяких стародавніх рукописах батько апостола Петра тут названий Іваном, а в інших — Йоною. В Мт 16:17 Ісус, звертаючись до Петра, говорить: «Симоне, сину Йони». (Див. коментар до Мт 16:17.) На думку деяких вчених, грецькі імена Іван та Йона — це різні форми одного й того ж єврейського імені.

Чи ти любиш мене більше, ніж це? Беручи до уваги правила граматики, грецький вислів, перекладений як «більше, ніж це», можна розуміти по-різному. Деякі вчені віддають перевагу варіанту: «Чи ти любиш мене більше, ніж цих інших учнів?» або «Чи ти любиш мене більше, ніж ці учні люблять мене?» Однак, найімовірніше, Ісусове запитання означає: «Чи ти любиш мене більше, ніж це?», тобто зловлену рибу або все, що пов’язано з рибальством. Отже, основна думка вірша, очевидно, така: «Чи ти любиш мене більше, ніж матеріальні речі чи якесь заняття? Якщо так, годуй моїх ягнят». З огляду на минуле Петра, це запитання було цілком доречним. Хоча Петро одним з перших став Ісусовим учнем (Ів 1:35—42), він не відразу покинув усе і пішов за Ісусом. Натомість Петро повернувся до рибальства. Через кілька місяців Ісус заохотив Петра залишити своє ремесло і стати ловцем людей (Мт 4:18—20; Лк 5:1—11). Пізніше, невдовзі після смерті Ісуса, Петро сказав іншим апостолам, що йде ловити рибу, і вони приєдналися до нього (Ів 21:2, 3). Тож, можливо, Ісус, ставлячи це запитання, звернув увагу Петра на необхідність прийняти остаточне рішення. Який вибір зробить Петро: присвятить своє життя рибальству, про яке нагадує зловлена риба, чи буде віддавати сили тому, щоб духовно годувати Ісусових ягнят, тобто послідовників? (Ів 21:4—8).

Любиш. Див. коментар до Ів 21:15.

Овечок. Грецьке слово проба́тіон, перекладене як «овечки» тут і у вірші 17,— це зменшувальна форма грецького слова, яке означає «вівці». У Грецьких Писаннях зменшувальна форма іменника часто вживається для того, щоб надати слову теплого емоційного забарвлення. (Див. глосарій, «Зменшувальна форма іменника».)

Утретє. Петро зрікся свого Господа тричі; тепер Ісус дає Петру можливість тричі висловити свої почуття до нього. Після того як Петро це зробив, Ісус заохотив його виявляти любов, ставлячи служіння Богу на перше місце у своєму житті. В майбутньому Петро, як і інші відповідальні брати, мав годувати, зміцняти і пасти отару Христа. Вірні послідовники Ісуса, хоча й були помазані святим духом, потребували духовної поживи (Лк 22:32).

Івана. Походить від єврейського імені Єгоханан (Йоханан), що означає «Єгова виявив прихильність; Єгова виявив ласку». Ім’я автора не вказане в цьому Євангелії. Однак у II і III століттях н. е. здебільшого не було сумнівів, що автор книги — Іван. Коли ім’я Іван згадується в цьому Євангелії, воно завжди стосується Івана Хрестителя. Апостол Іван ніколи не згадується по імені; він та його брат Яків названі «синами Зеведея» (Ів 21:2; Мт 4:21; Мр 1:19; Лк 5:10; див. коментар до Ів 1:6). В заключних віршах Євангелія автор називає себе «учнем, якого Ісус любив» (Ів 21:20—24), й існують вагомі підстави вважати, що цей вислів стосується апостола Івана. (Див. коментар до Ів 13:23.)

Учень, якого Ісус любив. Тобто учень, якого Ісус особливо любив. Це остання з п’яти згадок про учня, «якого Ісус особливо любив» або «улюбленого учня» (Ів 13:23; 19:26; 20:2; 21:7, 20). Загалом вважається, що ним був апостол Іван, син Зеведея, брат Якова (Мт 4:21; Мр 1:19; Лк 5:10; Ів 21:2). Як видно з контексту в Ів 21:20—24, «учень, якого Ісус любив» був також «учнем...[який] описав це», тобто письменником Євангелія від Івана. (Див. коментарі до назви книги Івана; Ів 1:6; 13:23.)

Той, хто... схилився до Ісусових грудей. Див. коментар до Ів 13:23.

Аж поки не прийду. З цих слів апостоли могли зрозуміти, що апостол Іван житиме довше, ніж вони. І справді, Іван ще майже 70 років вірно служив Єгові і, очевидно, з усіх апостолів помер останнім. Також слова «аж поки прийду», мабуть, нагадали Ісусовим учням його слова про «Сина людського, який приходить у своєму Царстві» (Мт 16:28). У певному розумінні Іван дійсно залишався, поки не прийшов Ісус. Коли наприкінці свого життя Іван перебував в ув’язненні на острові Патмос, то отримав об’явлення у символічних образах — дивовижні пророчі видіння про події, які мали відбутись «у Господній день», під час приходу Ісуса в царській владі. Апостола так сильно схвилювали ці захопливі видіння, що, коли Ісус каже: «Я скоро прийду», Іван вигукує: «Амінь. Прийди, Господи Ісусе!» (Об 1:1, 9, 10; 22:20).

Ісус робив ще багато чого іншого. Слова Івана містять гіперболу: він говорить, що, якби виникла потреба записати кожну подробицю з життя і служіння Ісуса, весь світ не вмістив би написаних сувоїв. Вжите Іваном грецьке слово ко́смос може у ширшому значенні стосуватися всього людського суспільства (з усіма тодішніми бібліотеками). В нерелігійній грецькій літературі воно іноді означало цілий всесвіт, тобто найбільший простір, який тільки можна уявити. (Пор. коментар до Дії 17:24.) Іван хотів показати, що можна було написати набагато більше, але інформації в цьому сувої достатньо, щоб переконатися, що «Ісус — це Христос, Божий Син» (Ів 20:30, 31). Відносно коротка оповідь Івана розкриває чудову особистість Божого Сина.

Медіафайли

Рибальський човен у I столітті
Рибальський човен у I столітті

Це зображення ґрунтується на знахідках, датованих I століттям н. е.: залишках рибальського човна, знайдених у мулі біля узбережжя Галілейського моря, і мозаїках в одному з будинків прибережного міста Мігдал. Такий човен міг бути оснащений щоглою та одним або кількома вітрилами і мати команду з п’яти чоловіків — чотирьох веслярів і одного стернового, який стояв на невеличкій палубі і керував стерновим веслом. Човен був приблизно 8 м завдовжки, а посередині — близько 2,5 м завширшки та 1,25 м завглибшки. Він міг вмістити щонайменше 13 людей.

Залишки галілейського рибальського човна
Залишки галілейського рибальського човна

У 1985—1986 роках рівень води в Галілейському морі впав внаслідок посухи, і в мулі було виявлено частину корпусу стародавнього човна. Залишки човна мають довжину 8,2 м і ширину 2,3 м, а найбільша висота — 1,3 м. Археологи стверджують, що човен було побудовано в період між I століттям до н. е. і I століттям н. е. Знахідка зберігається в одному з ізраїльських музеїв. У цій анімації відтворено, як міг виглядати човен на воді близько 2000 років тому.

Риба Галілейського моря
Риба Галілейського моря

Коли в Біблії говориться про рибу, рибалок і рибальство, то часто згадується Галілейське море. У ньому водиться приблизно 20 видів риб. Лише 10 з них становлять інтерес для рибалок, і ці види можна поділити на три групи. Перша — це вусачі, або марени (на малюнку зображено вид Barbus longiceps) (1). У трьох видів вусачів у кутках рота є вуса, тож семітська назва цих риб — біні — цілком доречна, адже означає «волосся». Вусачі харчуються молюсками, равликами і дрібною рибою. Barbus longiceps досягає в довжину 75 см і може важити понад 7 кг. Друга група — це тиляпії (на малюнку зображено вид Tilapia galilea) (2), або арабською мушт, що в перекладі означає «гребінець»; п’ять видів тиляпій мають спинний плавник, схожий на гребінець. Один з видів досягає в довжину 45 см і може важити близько 2 кг. Третя група — це сардини (на малюнку зображено вид Acanthobrama terrae sanctae) (3), що нагадують маленького оселедця. З давніх пір цю рибу зберігають шляхом маринування.