Чи ті люди, які справді вірять Божому Слову, стримуються від хрещення?

Матв. 28:19, 20: «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів».

Дії 2:41: «Ті, хто прийняв його слово, охристилися».

Дії 8:12: «Коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім’я Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристилися».

Дії 8:36—38: «І, як шляхом вони їхали, прибули до якоїсь води. І озвався [ефіопський] скопець: «Ось вода. Що мені заважає христитись?» ...І звелів, щоб по́віз спинився. ...І охристив [Пилип] його».

 Чи християнське водне хрещення здійснюється через кроплення, чи цілковите занурення?

Марка 1:9, 10 (Хом.): «Ісус... був хрищений Йоаном у [ріці] Йордані. І коли виходив з води, то побачив, як небо розкрилось» (курсив наш).

Дії 8:38: «Обидва — Пилип та скопець — увійшли до води, і охристив він його» (курсив наш).

Чи християни першого століття практикували хрещення немовлят?

Матв. 28:19 (Хом.): «Ідіть, отже, і зробіть учнями... христячи їх» (курсив наш).

Дії 8:12: «Коли йняли віри Пилипові... чоловіки й жінки охристилися» (курсив наш).

Проте пізніше Оріген (185—254 роки н. е.) написав: «Згідно із звичаєм церкви хрещення дається навіть немовлятам» (Восьма гомілія на Левит, 12). Цей звичай був затверджений Карфагенським собором (бл. 252 року н. е.).

Церковний історик Август Неандер писав: «Віра й хрещення завжди були пов’язані одне з одним; тому дуже ймовірно... що звичай хрестити немовлят не був відомий у цей період [у першому столітті]... Те, що його було вперше визнано як апостольську традицію в третьому столітті, є швидше доказом проти, а не на користь його апостольського походження» («Історія започаткування і навчання християнської церкви апостолами» [«History of the Planting and Training of the Christian Church by the Apostles»], Нью-Йорк, 1864, с. 162).

Чи християнське водне хрещення приносить прощення гріхів?

1 Ів. 1:7: «Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі... кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха». (Отже, не вода, в якій хрестимось, а кров Ісуса очищує нас від гріха).

Матв. 3:11: «Я [Іван Хреститель] хрищу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені [Ісус Христос], потужніший від мене: я недостойний понести взуття  Йому!» (Як показують вірші 5, 6, а також Дії 13:24, те, що робив Іван, стосувалося не всіх людей, а лише євреїв. Чому? Через гріхи євреїв проти Закон-угоди і щоб приготувати їх для Христа).

Дії 2:38: «Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів». (Чи саме́ хрещення приносило їм прощення? Задумайтесь: це було сказано євреям, які поділяли відповідальність за смерть Христа. [Див. вірші 22, 23]. Їхнє хрещення мало про щось свідчити. Про що саме? Про те, що тепер вони вірять в Ісуса як Месію, Христа. Тільки завдяки цьому їхні гріхи могли бути прощені [Дії 4:12; 5:30, 31]).

Дії 22:16: «Уставай й охристися, і обмий гріхи свої, прикликавши Ймення Його!» (Курсив наш). (Також Дії 10:43).

Хто є охрещений святим духом?

1 Кор. 1:2; 12:13, 27: «Посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим... Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне,— чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні,— і всі ми напоєні Духом одним. І ви — тіло Христове» (курсив наш). (Як показано в Даниїла 7:13, 14, 27, такі «святі» мають участь у Царстві з Сином Людським, Ісусом Христом).

Ів. 3:5 (Гер.): «Хто не народиться від води й духу, той не зможе увійти до царства Божого». (Людина ‘народжується від духу’ в час її хрещення тим духом. Луки 12:32 показує, що тільки «мала черідка» має цей привілей. Див. також Об’явлення 14:1—3).

Чи всі охрещені святим духом говорять мовами або мають дар зцілення?

1 Кор. 12:13, 29, 30: «Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне... Чи ж усі апостоли? ...Чи ж усі сили чудодійні [«чудотворці», Хом.]? Чи ж усі мають дари вздоровлення? Чи ж мовами всі розмовляють?»

Дивіться також розділи «Зцілення» і «Мови».

‘Хрещення ради мертвих’— що це означає?

1 Кор. 15:29: «Бо що зроблять ті, хто христяться ради  мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться?»

Грецький прийменник гипе́р, перекладений тут словом «ради», означає також «за», «через», «для того, щоб», «замість» тощо («Греко-російський словник Нового Завіту», переклад «Короткого греко-англійського словника Нового Завіту» Барклі М. Ньюмана). Що він означає в цьому вірші? Чи Павло говорив про хрещення живих людей заради тих, що померли неохрещеними?

Інші вірші, де прямо згадується смерть у зв’язку з хрещенням, говорять про хрещення самої особи, а не хрещення заради іншої людини, яка померла

Рим. 6:3: «Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?» (Також Марка 10:38, 39).

Кол. 2:12: «Ви [живі члени збору в Колосах] були з Ним поховані у хрищенні, у Ньому ви й разом воскресли через віру в силу Бога, що Він з мертвих Його воскресив».

У «Перекладі нового світу» цей вірш перекладено граматично правильно, і він узгоджується з цими біблійними віршами

1 Кор. 15:29: «Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих [«щоб бути мертвими», НС]? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих [«щоб бути такими», НС] і христяться?» (Отже, вони охрещені, або занурені, у такий спосіб життя, який вестиме до смерті в непорочності, якою була і смерть Христа, а тоді до воскресіння до духовного життя, яким було і його воскресіння).

До чого призводить хрещення вогнем?

Луки 3:16, 17: «Він [Ісус Христос] христитиме вас... огнем! У руці Своїй має Він віячку,— і перечистить Свій тік... полову попалить ув огні невгасимім». (Її знищення буде вічне).

Матв. 13:49, 50: «Так буде й наприкінці віку: Анголи  повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних, і їх повкидають до печі огненної».

Луки 17:29, 30: «Того ж дня, як Лот вийшов із Содому,— огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив. Так буде й того дня, як Син Людський з’явиться!»

Це не те саме, що хрещення святим духом, передбачене для учнів

Дії 1:5: «Іван бо водою христив,— ви ж [Ісусові вірні апостоли] охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!»

Дії 2:2—4: «Нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів [але вони не були огорнені ними чи в них занурені]. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав».