Євангеліє від Луки 17:1—37

17  Після того він сказав своїм учням: «Підстави для спотикання обов’язково з’являться. Однак горе тій людині, через яку вони з’являються!+  Для неї було б ліпше, якби їй на шию повісили жорно і кинули її в море, ніж стати каменем спотикання для одного із цих малих.+  Зважайте на себе. Якщо твій брат учинить гріх, докори йому,+ а якщо він покається, прости його.+  Навіть якщо він сім разів на день грішить проти тебе і сім разів повертається, кажучи: “Каюсь”, прости йому».+  Тоді апостоли сказали Господу: «Додай нам віри».+  У відповідь Господь промовив: «Якби ви мали віру хоча б з гірчичне зернятко, то сказали б цій шовковиці*: “Викорчуйся і пересадись у море!” — і вона б вас послухалась.+  Хто з вас, маючи раба, який оре поле чи пасе отару, скаже, коли той повернеться з поля: “Швидко ходи сюди і сідай за стіл”?  Хіба ви не скажете: “Приготуй щось повечеряти, вдягни фартух і прислуговуй мені, поки я не наїмся і не нап’юся, а потім можеш сам їсти й пити”?  Хіба пан дякує рабу за те, що той виконав доручене? 10  Так і ви, коли виконали все доручене, говоріть: “Ми нікчемні раби, бо зробили те, що повинні були зробити”».+ 11  Ідучи в Єрусалим, Ісус проходив між Сама́рією та Галілеєю. 12  І, коли він входив в одне село, його побачили 10 прокажених чоловіків. Стоячи здалека,+ 13  вони почали кричати: «Ісусе, Наставнику, змилосердься над нами!» 14  Побачивши їх, він промовив: «Підіть і покажіться священикам».+ І поки вони були в дорозі, то очистились.+ 15  Коли один з них побачив, що зцілився, то повернувся, голосно прославляючи Бога. 16  Він впав до ніг Ісуса і подякував йому; а був він самаря́нином.+ 17  Тоді Ісус промовив: «Хіба не всі 10 очистились? Де ж інші 9? 18  Невже більше ніхто, крім цього чоловіка з іншого народу, не повернувся, щоб віддати Богові славу?» 19  Ісус сказав йому: «Встань і йди. Твоя віра зцілила тебе*».+ 20  Якось фарисеї запитали Ісуса, коли прийде Боже Царство,+ і він їм відповів: «Боже Царство прийде не так, що всі відразу його помітять, 21  і ніхто не говоритиме: “Ось тут!” або “Там!” Кажу вам: Боже Царство є серед вас».+ 22  Потім він сказав учням: «Прийде час, коли ви захочете побачити один з днів Сина людського, але не побачите.+ 23  І люди говоритимуть вам: “Дивіться туди!” або “Дивіться сюди!” Але не виходьте і не женіться за ними.+ 24  Бо, як блискавка спалахує, освітлюючи небо від одного краю до іншого, так само буде і з Сином людським+ у його день.+ 25  Але спершу він повинен зазнати багато страждань і це покоління має відкинути його.+ 26  Крім того, за днів Сина людського буде так, як було за днів Ноя:+ 27  люди їли, пили, женилися і виходили заміж аж до того дня, коли Ной увійшов у ковчег.+ І прийшов Потоп та знищив усіх.+ 28  Подібно було і за днів Лота:+ люди їли, пили, купували, продавали, садили й будували. 29  Проте в день, коли Лот вийшов із Содома, з неба полив вогняний та сірчаний дощ і знищив усіх.+ 30  Так само буде і в день виявлення Сина людського.+ 31  Якщо в той день хтось буде на даху, а свої речі матиме вдома, хай не сходить за ними і, якщо хтось буде в полі, так само хай не повертається за тим, що залишив.+ 32  Пам’ятайте про Лотову дружину.+ 33  Хто намагається зберегти своє життя, той втратить його, а хто втратить своє життя, той його збереже.+ 34  Кажу вам: тієї ночі двоє лежатимуть в одному ліжку: одного буде забрано, а другого покинуто.+ 35  Дві жінки молотимуть на тих самих жорнах: одну буде забрано, а другу покинуто». 36  —— 37  Тоді вони запитали його: «Де, Господи?» Він же відповів: «Де буде тіло, туди злетяться орли».+

Примітки

Або «цій смоковниці».
Або «врятувала тебе».

Коментарі

Підстави для спотикання. Або «камені спотикання». Вважається, що вжите в оригіналі слово ска́ндалон колись стосувалося якоїсь пастки. Існує думка, що це була палиця з приманкою. У ширшому значенні це грецьке слово означає будь-яку перешкоду, об яку можна спіткнутися і впасти. Переносне значення цього слова — будь-які дії чи обставини, через які людина спотикається, тобто робить хибний крок у житті, падає морально або впадає в гріх. В Лк 17:2 вжито споріднене дієслово скандалı́зо, перекладене як «стати каменем спотикання»; його ще можна передати як «ставати пасткою; доводити до гріха».

Сім разів на день. Ці слова, мабуть, нагадали Петрові те, що він вже колись чув від Ісуса. Коли Петро запитав, скільки разів треба прощати брата, Ісус відповів: «До 77 разів». (Див. коментар до Мт 18:22.) Жодне з двох висловлювань Ісуса не слід сприймати буквально. Вислів «сім разів» вказує на невизначену кількість разів. (Пор. Пс 119:164, де вислів «сім разів на день» означає «неодноразово; постійно; завжди».) Християнин може сім разів на день згрішити проти свого брата і сім разів покаятися. Якщо, отримавши докір, грішник розкаюється, його кожного разу слід простити. Потрібно завжди охоче прощати, не встановлюючи обмежень (Лк 17:3).

Хоча б з гірчичне зернятко. Або «таку маленьку, як гірчична насінина». (Див. коментар до Лк 13:19.)

Шовковиці. Або «смоковниці». Це дерево згадується в Біблії лише один раз. Грецьким словом, вжитим у цьому вірші, називали будь-яку шовковицю; в Ізраїлі поширена чорна шовковиця (Morus nigra). Це досить міцне дерево, що може сягати приблизно 6 м заввишки, має великі серцеподібні листки і темно-червоні або чорні ягоди, що нагадують ожину. У шовковиці добре розвинена коренева система, і, щоб її викорчувати, потрібно докласти чималих зусиль.

Вдягни фартух. Грецьке слово перізо́ннімай, перекладене як «вдягати фартух», буквально означає «підперізуватися», тобто зав’язувати фартух або підперезатися, наприклад поясом, щоб прислуговувати іншим. Тут це слово можна також перекласти як «вдягнися і будь готовий прислуговувати». Те саме грецьке слово трапляється в Лк 12:35, 37 і Еф 6:14. (Див. коментарі до Лк 12:35, 37.)

Нікчемні. Букв. «нічого не варті». Суть Ісусових слів не в тому, що його учні повинні вважати себе нічого не вартими. Як видно з контексту, слово «нікчемні» передає думку про те, що раби мають скромний погляд на себе і не сподіваються особливого ставлення чи похвали. На думку деяких вчених, це слово вживається як гіпербола і означає «ми лише раби, які не заслуговують особливої уваги».

Ідучи в Єрусалим... проходив між Самарією та Галілеєю. Кінцевою метою цієї подорожі Ісуса був Єрусалим. Однак спочатку він рушив на північ від міста Єфрем, пройшов через Самарію та Галілею (мабуть, її південну частину) і прибув у Перею. Під час подорожі Ісус зустрів в одному з сіл Самарії або Галілеї 10 чоловіків, хворих на проказу (Лк 17:12). Цей візит у Галілею був останнім перед його смертю (Ів 11:54; див. додаток A7).

10 прокажених чоловіків. У біблійні часи прокажені, мабуть, збиралися разом або жили групами, щоб допомагати один одному (2Цр 7:3—5). За Божим законом вони мали жити ізольовано. Підходячи до інших людей, прокажений повинен був вигукувати: «Нечистий! Нечистий!» (Лв 13:45, 46). Згідно з вимогами Закону, прокажені чоловіки звертались до Ісуса стоячи здалека. (Див. коментар до Мт 8:2 і глосарій, «Проказа; прокажений».)

Покажіться священикам. Коли Ісус Христос був на землі, він підкорявся Закону і визнавав священство Аарона; тому, зціливши прокажених, він послав їх до священика (Мт 8:4; Мр 1:44). Згідно з Мойсеєвим законом, священик мусив пересвідчитись, що людина здорова. Також прокажений, одужавши, ішов у храм і приносив жертву, або дар: двох чистих птахів, а також кедрову гілку, яскраво-червону пряжу та гісоп (Лв 14:2—32).

Очистились Тільки Лука описує те, як Ісус зцілив 10 прокажених.

Всі відразу його помітять. Грецький термін, перекладений цим висловом, вживається у Грецьких Писаннях лише в цьому вірші і походить від дієслова, що означає «пильно стежити; спостерігати». На думку деяких вчених, цей термін використовували у медичних працях лікарі, коли вели спостереження за симптомами хвороби. Вживання цього слова тут, імовірно, показує, що прихід Божого Царства буде очевидним не для всіх.

Серед вас. Або «між вами». Займенник «вас» у грецькому тексті оригіналу має форму множини і, очевидно, стосується фарисеїв, з якими розмовляв Ісус (Лк 17:20; пор. Мт 23:13). Ісус був Божим представником і помазаним царем, ось чому можна було сказати, що Царство — серед них. Більше того, Ісус мав владу здійснювати чуда, які були виявом царської влади Бога, а також підготовляти тих, хто в майбутньому мав правити з ним у Царстві (Лк 22:29, 30).

Як блискавка спалахує. Ісусова присутність нагадувала блискавку в тому розумінні, що докази його присутності як Царя мали бути очевидними для всіх уважних спостерігачів.

Так само буде і з Сином людським у його день. Або, можливо, «так само буде і з Сином людським». Деякі стародавні рукописи вживають коротший варіант, а деякі — варіант, який використано в основному тексті цього видання. Цей варіант також міститься в багатьох інших перекладах Біблії.

За днів Ноя. У Біблії «дні» іноді стосуються життя людини (Іс 1:1; Єр 1:2, 3; Лк 17:28). Тут «дні Ноя» порівнюються до днів Сина людського. У подібному вислові, записаному в Мт 24:37, говориться про «присутність Сина людського». У своєму порівнянні Ісус не говорить тільки про Потоп — кульмінаційну подію за Ноєвих днів, хоча й показує, що його «дні», тобто «присутність», закінчаться подібно. Оскільки «дні Ноя» охоплювали багато років, існують підстави вважати, що передречені «дні [або «присутність»] Сина людського» також триватимуть багато років і закінчаться знищенням тих, хто не цінує можливості отримати спасіння. (Див. коментар до Мт 24:3.)

Ковчег. Див. коментар до Мт 24:38.

Потоп. Або «повінь; катаклізм». Грецьке слово катаклісмо́с вказує на величезну руйнівну повінь. У Біблії це слово вживається щодо Потопу за днів Ноя (Бт 6:17, LXX [Септуагінта]; Мт 24:38, 39; 2Пт 2:5).

На даху. Будинки ізраїльтян мали плаский дах. На даху часто щось зберігали (ІсН 2:6), там відпочивали (2См 11:2), спали (1См 9:26) і відзначали свята, які були частиною поклоніння (Не 8:16—18). Закон вимагав, щоб на даху була огорожа (Пв 22:8). Щоб зійти з даху, не обов’язково було заходити в будинок; спуститися можна було зовнішніми сходами або драбиною. Це допомагає нам ліпше зрозуміти Ісусові слова про необхідність швидко втікати.

Життя. Або «душу». (Див. глосарій, «Душа».)

Забрано. Грецьке слово, перекладене як «забрано», вживається в різних контекстах і часто в позитивному значенні. Наприклад, в Мт 1:20 воно перекладено як «взяти... до себе додому», в Мт 17:1 — «взяв із собою», а в Ів 14:3 — «прийму... до себе». Тут воно, очевидно, вказує на те, що людина має схвалення від «Господа» й отримує спасіння (Лк 17:37). Це слово також може нагадувати про те, як Ноя було забрано у ковчег і як ангели взяли Лота за руку і вивели з Содома (Лк 17:26—29). У свою чергу слово покинуто означає, що когось визнано гідним знищення.

У деяких стародавніх рукописах додано слова: «Двоє будуть у полі: одного буде забрано, а другого покинуто». Однак ці слова не містяться в найдавніших і найавторитетніших рукописах, тож, очевидно, вони не є частиною оригінального тексту Євангелія від Луки. Подібні слова містяться в Мт 24:40 як частина натхнених Писань. Дехто вважає, що хтось із переписувачів вставив слова з оповіді Матвія в оповідь Луки. (Див. додаток А3.)

Медіафайли

Верхній і нижній камінь жорен
Верхній і нижній камінь жорен

На фотографії показано великий камінь жорен, який обертався тягловою твариною, наприклад ослом, і використовувався для розмелювання зерна або чавлення оливок. Верхній камінь міг сягати 1,5 м в діаметрі, а нижній камінь мав бути ще більшим.

Шовковиця
Шовковиця

Це дерево згадується в Біблії лише раз, коли Ісус говорить з апостолами про їхню віру (Лк 17:5, 6). Грецьким словом сіка́мінос називали будь-яку шовковицю; в Ізраїлі поширена чорна шовковиця (Morus nigra). Це досить міцне дерево, що може сягати приблизно 6 м заввишки, має великі серцеподібні листки і темно-червоні або чорні ягоди, що нагадують ожину.