Підстави для спотикання. Або «камені спотикання». Вважається, що вжите тут грецьке слово ска́ндалон спочатку стосувалося якоїсь пастки; існує думка, що це була палиця з приманкою. Згодом це слово почало означати будь-яку перешкоду, об яку можна спіткнутися і впасти. У переносному значенні воно передає думку про дію чи обставину, через яку людина може збитися з правильного шляху, «спіткнутися» або «впасти» морально чи згрішити. Спільнокореневе дієслово скандалı́зо, перекладене в Лк 17:2 як «стати каменем спотикання», можна також передати як «стати пасткою; підштовхнути до гріха».

Сім разів на день. Ці слова, мабуть, нагадали Петрові те, що він вже колись чув від Ісуса. Коли Петро запитав, скільки разів треба прощати брата, Ісус відповів: «До 77 разів». (Див. коментар до Мт 18:22.) Жодне з двох висловлювань Ісуса не слід сприймати буквально. Вислів «сім разів» вказує на невизначену кількість разів. (Пор. Пс 119:164, де вислів «сім разів на день» означає «неодноразово; постійно; завжди».) Християнин може сім разів на день згрішити проти свого брата і сім разів покаятися. Якщо, отримавши докір, грішник розкаюється, його кожного разу слід простити. Потрібно завжди охоче прощати, не встановлюючи обмежень (Лк 17:3).

Хоча б з гірчичне зернятко. Або «таку маленьку, як гірчична насінина». (Див. коментар до Лк 13:19.)

Шовковиці. Або «смоковниці». Це дерево згадується в Біблії лише один раз. Грецьким словом, вжитим у цьому вірші, називали будь-яку шовковицю; в Ізраїлі поширена чорна шовковиця (Morus nigra). Це досить міцне дерево, що може сягати приблизно 6 м заввишки, має великі серцеподібні листки і темно-червоні або чорні ягоди, що нагадують ожину. У шовковиці добре розвинена коренева система, і, щоб її викорчувати, потрібно докласти чималих зусиль.

Вдягни фартух. Грецьке слово перізо́ннімай, перекладене як «вдягати фартух», буквально означає «підперізуватися», тобто зав’язувати фартух або підперезатися, наприклад поясом, щоб прислуговувати іншим. Тут це слово можна також перекласти як «вдягнися і будь готовий прислуговувати». Те саме грецьке слово трапляється в Лк 12:35, 37 і Еф 6:14. (Див. коментарі до Лк 12:35, 37.)

Нікчемні. Букв. «нічого не варті». Суть Ісусових слів не в тому, що його учні повинні вважати себе нічого не вартими. Як видно з контексту, слово «нікчемні» передає думку про те, що раби мають скромний погляд на себе і не сподіваються особливого ставлення чи похвали. На думку деяких вчених, це слово вживається як гіпербола і означає «ми лише раби, які не заслуговують особливої уваги».

Ідучи в Єрусалим... проходив між Самарією та Галілеєю. Кінцевою метою цієї подорожі Ісуса був Єрусалим. Однак спочатку він рушив на північ від міста Єфрем, пройшов через Самарію та Галілею (мабуть, її південну частину) і прибув у Перею. Під час подорожі Ісус зустрів в одному з сіл Самарії або Галілеї 10 чоловіків, хворих на проказу (Лк 17:12). Цей візит у Галілею був останнім перед його смертю (Ів 11:54; див. додаток A7).

10 прокажених чоловіків. У біблійні часи прокажені, мабуть, збиралися разом або жили групами, щоб допомагати один одному (2Цр 7:3—5). За Божим законом вони мали жити ізольовано. Підходячи до інших людей, прокажений повинен був вигукувати: «Нечистий! Нечистий!» (Лв 13:45, 46). Згідно з вимогами Закону, прокажені чоловіки звертались до Ісуса стоячи здалека. (Див. коментар до Мт 8:2 і глосарій, «Проказа; прокажений».)

Покажіться священикам. Коли Ісус Христос був на землі, він підкорявся Закону і визнавав священство Аарона; тому, зціливши прокажених, він послав їх до священика (Мт 8:4; Мр 1:44). За Мойсеєвим законом священик мав засвідчити, що людина одужала від прокази. Їй було необхідно піти до храму і принести жертву, або дар: двох живих чистих птахів, кедрову гілку, яскраво-червону пряжу та гісоп (Лв 14:2—32).

Очистились. Тільки Лука описує те, як Ісус зцілив 10 прокажених.

Всі відразу його помітять. Грецький термін, перекладений цим висловом, вживається у Грецьких Писаннях лише в цьому вірші і походить від дієслова, що означає «пильно стежити; спостерігати». На думку деяких вчених, цей термін використовували у медичних працях лікарі, коли вели спостереження за симптомами хвороби. Вживання цього слова тут, імовірно, показує, що прихід Божого Царства буде очевидним не для всіх.

Серед вас. Або «між вами». Займенник «вас» у грецькому тексті оригіналу має форму множини і, очевидно, стосується фарисеїв, з якими розмовляв Ісус (Лк 17:20; пор. Мт 23:13). Ісус був Божим представником і помазаним царем, ось чому можна було сказати, що Царство — серед них. Більше того, Ісус мав владу здійснювати чуда, які були виявом царської влади Бога, а також підготовляти тих, хто в майбутньому мав правити з ним у Царстві (Лк 22:29, 30).

Як блискавка спалахує. Ісусова присутність нагадувала блискавку в тому розумінні, що докази його присутності як Царя мали бути очевидними для всіх уважних спостерігачів.

Так само буде і з Сином людським у його день. Або, можливо, «так само буде і з Сином людським». Деякі стародавні рукописи вживають коротший варіант, а деякі — варіант, який використано в основному тексті цього видання. Цей варіант також міститься в багатьох інших перекладах Біблії.

За днів Ноя. У Біблії «дні» іноді стосуються певного періоду в житті якоїсь людини (Іс 1:1; Єр 1:2, 3; Лк 17:28). Тут «дні Ноя» порівнюються з днями Сина людського. У подібному вислові, записаному в Мт 24:37, йдеться про «присутність Сина людського». У своєму порівнянні Ісус не говорить тільки про Потоп — кульмінаційну подію за Ноєвих днів, хоча й показує, що його «дні», тобто «присутність», закінчаться подібно. Оскільки «дні Ноя» охоплювали багато років, існують підстави вважати, що передречені «дні [або «присутність»] Сина людського» також триватимуть багато років і закінчаться знищенням тих, хто не цінує можливості отримати спасіння. (Див. коментар до Мт 24:3.)

Ковчег. Див. коментар до Мт 24:38.

Потоп. Або «повінь; катаклізм». Грецьке слово катаклісмо́с вказує на величезну руйнівну повінь. У Біблії це слово вживається щодо Потопу за днів Ноя (Бт 6:17, LXX [Септуагінта]; Мт 24:38, 39; 2Пт 2:5).

На даху. Будинки мали плаский дах. На даху часто щось зберігали (ІсН 2:6), там відпочивали (2См 11:2), спали (1См 9:26) і відзначали свята, які були частиною поклоніння (Не 8:16—18). Закон вимагав, щоб на даху була огорожа (Пв 22:8). Щоб зійти з даху, не обов’язково було заходити в будинок; спуститися можна було зовнішніми сходами або драбиною. Це допомагає нам ліпше зрозуміти Ісусові слова про необхідність швидко втікати.

Життя. Або «душу». (Див. глосарій, «Душа».)

Забрано. Грецьке слово, перекладене як «забрано», вживається в різних контекстах і часто в позитивному значенні. Наприклад, в Мт 1:20 воно перекладено як «взяти... до себе додому», в Мт 17:1 — «взяв із собою», а в Ів 14:3 — «прийму... до себе». Тут воно, очевидно, вказує на те, що людина має схвалення від «Господа» й отримує спасіння (Лк 17:37). Це слово також може нагадувати про те, як Ноя було забрано у ковчег і як ангели взяли Лота за руку і вивели з Содома (Лк 17:26—29). У свою чергу слово покинуто означає, що когось визнано гідним знищення.

У деяких стародавніх рукописах додано слова: «Двоє будуть у полі: одного буде забрано, а другого покинуто». Однак ці слова не містяться в найдавніших і найавторитетніших рукописах, тож, очевидно, вони не є частиною оригінального тексту Євангелія від Луки. Подібні слова містяться в Мт 24:40 як частина натхнених Писань. Дехто вважає, що хтось із переписувачів вставив слова з оповіді Матвія в оповідь Луки. (Див. додаток А3.)