ДЛЯ багатьох науковців та критиків Мойсей — це вигаданий персонаж. Вони не довіряють тому, що про нього розповідається в Біблії, посилаючись на докази, котрі з таким же успіхом поставили б під сумнів існування Платона і Сократа.

Але, як ми вже розглянули, немає жодних ґрунтовних підстав сумніватися в достовірності біблійної розповіді про Мойсея. Для тих, хто вірить у Бога, існує вдосталь аргументів на доказ того, що уся Біблія — «Слово Боже» *  (1 Солунян 2:13; Євреїв 11:1). І, вивчаючи життя Мойсея, такі люди не просто розширюють свій кругозір чи набувають знань, а зміцняють віру.

Намагаючись справити враження на глядачів, кінорежисери часто роблять з Мойсея справжнього героя, який захоплює своєю відвагою. Мойсей дійсно був сміливою людиною (Вихід 2:16—19). Але найбільше він знаний за свою віру. Для Мойсея Бог був настільки реальним, що апостол Павло про нього написав: «Він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить» (Євреїв 11:24—28).

Власним прикладом Мойсей показав, наскільки важливо розвивати близькі взаємини з Богом. Ми так само можемо щодня поводитись як ті, хто бачить Бога! І тоді ніколи не вчинимо чогось, що засмутило б його. Зауважте: ще змалечку батьки прищеплювали Мойсеєві міцну віру. І її не змогло зруйнувати навіть те, що згодом він був навчений «всієї премудрости єгипетської» (Дії 7:22). Яке ж це заохочення для батьків — вже від народження навчати своїх дітей про Бога! (Приповістей 22:6; 2 Тимофія 3:15).

Мойсей також вирізнявся смиренністю. Він «був найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі» (Числа 12:3). Завжди охоче визнавав свої помилки. Наприклад, Мойсей не приховав, що не виконав обов’язку обрізати свого сина (Вихід 4:24—26). Він відверто розповів, як одного разу не віддав Богові слави, і за це Бог його покарав (Числа 20:2—12; Повторення Закону 1:37). Мойсей завжди був готовий вислухати поради інших (Вихід 18:13—24). Як же доречно чоловікам, батькам та тим, хто займає відповідальне становище, наслідувати Мойсея!

Однак деякі критики сумніваються, чи Мойсей був сумирним, адже якось він навіть заохотив вірних євреїв до насилля (Вихід 32:26—28). Йонатан Кірш пише: «Біблійний Мойсей рідко виявляв смирення і ніколи — лагідність. Його поведінка не завжди була праведною. У деякі критичні моменти... Мойсей поводився як зарозуміла, кровожерлива й жорстока людина». Але така критика голослівна. Автор цих слів упускає той факт, що у деяких складних ситуаціях Мойсей керувався не жорстокістю, а любов’ю до справедливості та ненавистю до зла. У наші дні, коли неморальність стала звичайним явищем, приклад Мойсея нагадує про необхідність міцно обстоювати високі моральні принципи (Псалом 97:10).

Чимало з того, що міститься в Біблії, написав Мойсей. Це і поезія (книга Йова, 90-й Псалом), й історична проза (книги Буття, Вихід, Числа), родоводи (Буття, розділи 5, 11, 19, 22, 25) та звід законів, який називають Законом Мойсея (книги Вихід, розділи 20—40; Левит; Числа; Повторення Закону). Цей натхнений Богом Закон містив закони, загальні уявлення і принципи управління державою, які на той час були вельми прогресивними.

У країнах, де голова держави також є головою церкви, часто панує нетерпимість до інакодумців, релігійний гніт та надуживання владою. Згідно ж із Законом Мойсея, церква мала бути відокремлена від держави і цареві не дозволялося виконувати обов’язки священика (2 Хронік 26:16—18).

Закон Мойсея містив теж правила гігієни і вказівки щодо запобігання захворюванням, як-от настанови про карантин та усунення людських екскрементів — заходи, які відповідають вимогам сучасної медицини (Левит 13:1—59; 14:38, 46; Повторення Закону 23:13). Натомість в Єгипті за днів Мойсея найпопулярнішими були такі небезпечні методи лікування, як знахарство  та забобони. Сьогодні у багатьох країнах, що розвиваються, можна було б зберегти життя мільйонам людей, якби вони дотримувались правил гігієни, яких навчав Мойсей.

Нині християни не зобов’язані жити за Мойсеєвим Законом (Колосян 2:13, 14). Але ознайомлення з ним принесе велику користь. Закон Мойсея вчив ізраїльтян, що виключна відданість належить тільки Богові і що необхідно уникати ідолопоклонства (Вихід 20:4; Повторення Закону 5:9). Дітям наказувалося шанувати своїх батьків (Вихід 20:12). Закон засуджував вбивство, перелюб, крадіжку, обман та пожадливість (Вихід 20:13—17). Ці принципи високо цінують і сучасні християни.

Ми живемо у тяжкі часи. Людство потребує такого ж провідника, як Мойсей,— особу, котра мала б не лише силу та владу, але й була непорочною, сміливою, співчутливою та палко любила справедливість. Коли Мойсей помер, ізраїльтяни, напевно,  запитували себе: «Чи світ побачить ще когось такого, як Мойсей?» Записані Мойсеєм пророцтва проливають світло на це питання.

У Біблії Мойсей пояснює, як з’явились хвороби, смерть та чому Бог дозволив існувати злу (Буття 3:1—19; 1-й і 2-й розділи Йова). У першому натхненому пророцтві, в Буття 3:15, міститься обіцянка, що зло зрештою буде усунене! Але як? Пророцтво вказує, що народиться особа, через яку прийде спасіння. Отож, ця обітниця вселяє надію, що прийде Месія і визволить людство. А хто цей Месія? Слова Мойсея допомагають чітко його розпізнати.

Наприкінці свого життя Мойсей виголосив знаменні слова: «Пророка з-посеред тебе, з братів твоїх, Такого, як я, поставить тобі Господь, Бог твій,— Його будете слухати» (Повторення Закону 18:15). Згодом апостол Петро застосував ці слова безпосередньо до Ісуса (Дії 3:20—26).

Більшість єврейських коментаторів Святого Письма категорично заперечує будь-яку схожість між Мойсеєм та Ісусом. Вони стверджують, що вищенаведені слова стосуються будь-кого з правдивих пророків, котрі жили після Мойсея. Проте у Повторення Закону 34:10 сказано: «Не появився вже в Ізраїлі пророк, як Мойсей, що знав його Господь обличчя в обличчя».

Звісно, після Мойсея було ще багато вірних пророків, наприклад Ісая та Єремія. Але ніхто не мав таких стосунків з Богом, як Мойсей, ніхто не говорив з Богом «обличчя в обличчя». Мойсеєва обіцянка про прихід такого пророка, ‘як він’, стосується конкретної особи — Месії! Цікаво, що у дохристиянські часи і в період, коли фальшиві християни переслідували євреїв, юдейські вчені мали такий же погляд. Свідченням цього є юдейська праця «Мідраш Рабба», в якій Мойсея названо попередником «пізнішого Відкупителя», або Месії.

Неможливо заперечити, що між Ісусом і Мойсеєм існує неабияка схожість. (Дивіться «Ісус — пророк, як Мойсей»). Ісус мав силу та владу (Матвія 28:19). Але був «тихий і серцем покірливий» (Матвія 11:29). Він ненавидів беззаконня та несправедливість (Євреїв 1:9). Отож, лише Ісус — правитель, якого ми потребуємо! Саме він незабаром знищить зло і запровадить на землі райські умови, про які говориться в Біблії *.