Євангеліє від Марка 5:1—43

5  Після того вони прибули на другий берег моря, в місцевість герази́нів.+  Як тільки Ісус вийшов з човна, йому назустріч з гробниць вибіг чоловік, опанований нечистим духом.  Він жив серед гробниць, і нікому ніколи не вдавалось надійно зв’язати його навіть ланцюгами.  Його не раз заковували в кайдани та ланцюги, але він розривав ланцюги і розбивав кайдани. Тож ніхто не мав сили його вгамувати.  Він постійно, день і ніч, кричав у гробницях та в горах і ранив себе камінням.  Але коли він побачив здалека Ісуса, то підбіг до нього й поклонився йому.+  Тоді, щосили закричавши, він вигукнув: «Чого ти від мене хочеш, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом, не муч мене!»+  бо перед тим Ісус сказав: «Духу нечистий, вийди з цього чоловіка».+  Ісус запитав його: «Як тебе звати?» Той відповів: «Легіон, бо нас багато». 10  І він продовжував благати Ісуса не висилати духів з тієї місцевості.+ 11  У той час на горі паслося велике стадо свиней.+ 12  Тому духи благали Ісуса: «Пошли нас у тих свиней, дозволь увійти в них». 13  І він дозволив. Тоді нечисті духи вийшли з чоловіка та ввійшли у свиней, і майже 2000 свиней — ціле стадо — кинулися з урвища* в море й потонули. 14  А чоловіки, які пасли свиней, утекли й розповіли про все в місті та в довколишніх селах. І люди зібрались, аби подивитись, що сталося.+ 15  Вони підійшли до Ісуса й побачили чоловіка, який колись був опанований демонами. Тепер той самий чоловік, в якому колись був легіон демонів, сидів одягнений і був при здоровому розумі. Побачивши це, люди налякались. 16  Також їм про все розповіли ті, хто на власні очі бачив, що трапилося зі свиньми та з чоловіком, який був опанований демонами. 17  Тож люди почали благати Ісуса покинути їхню місцевість.+ 18  Коли ж Ісус сідав у човен, чоловік, який раніше був опанований демонами, благав, щоб Ісус дозволив йому піти з ним.+ 19  Проте він не дозволив, сказавши: «Іди додому, до родини, і розкажи про все, що зробив для тебе Єгова, і про те, як він змилосердився над тобою». 20  Той чоловік пішов та почав розповідати в Десятимісті про все, що Ісус для нього зробив, а люди дивувалися цьому. 21  Потім Ісус знову переплив човном на другий берег, і там зібрався коло нього численний натовп.+ 22  Прийшов один з начальників синагоги, якого звали Яı́р, і, побачивши Ісуса, впав йому до ніг+ 23  та почав настійно благати: «Моя донечка дуже хвора. Будь ласка, прийди і поклади на неї руки,+ щоб вона одужала і не померла». 24  Тоді Ісус пішов з тим чоловіком, а за ним, тиснучи з усіх боків,— численний натовп людей. 25  Була там одна жінка, яка 12 років страждала від кровотечі.+ 26  Вона дуже натерпілась від багатьох лікарів і витратила все, що мала, але їй ніщо не допомогло і навіть стало гірше. 27  Коли ж вона почула про Ісуса, то, пробравшись крізь натовп, підійшла до нього ззаду і торкнулася до його одягу,+ 28  бо казала собі: «Якщо торкнуся хоча б до його одягу, то одужаю*».+ 29  Як тільки жінка це зробила, кровотеча зупинилась, і вона відчула, що зцілилась від своєї тяжкої хвороби. 30  Ісус відразу відчув, що з нього вийшла сила.+ Тому він обернувся і запитав людей: «Хто торкнувся до мого одягу?»+ 31  Та його учні сказали: «Ти ж сам бачиш, що натовп тисне тебе, і ще питаєш: “Хто торкнувся до мене?”» 32  Однак він дивився довкола, шукаючи, хто це зробив. 33  Жінка, знаючи, що́ з нею сталося, зі страхом і тремтінням підійшла до нього, впала на коліна і розповіла всю правду. 34  А він сказав їй: «Дочко, твоя віра зцілила тебе*. Іди з миром+ і не страждай від цієї тяжкої хвороби».+ 35  Поки Ісус ще говорив, до начальника синагоги підійшли люди з його дому і сказали: «Твоя дочка померла! Навіщо вже турбувати Вчителя?»+ 36  Але Ісус почув це і сказав начальнику синагоги: «Не бійся*, тільки вір».+ 37  Після того він не дозволив нікому йти з ним, крім Петра, Якова та Івана, брата Якова.+ 38  І коли вони прийшли в дім начальника синагоги, то побачили сум’яття: люди плакали й сильно голосили.+ 39  Увійшовши, він сказав їм: «Чому ви плачете? Чому ви у сум’ятті? Дитина не померла, вона просто спить».+ 40  Люди ж, почувши це, стали насміхатися. А він наказав усім вийти, взяв із собою батька та матір дівчинки й тих, що з ним прийшли, і ввійшов туди, де вона лежала. 41  Тоді він узяв її за руку й промовив: «Таліта́ ку́мі», що в перекладі означає: «Дівчинко, кажу тобі, встань!»+ 42  Дівчинка зараз же піднялась і почала ходити. (Їй було 12 років.) Ті, хто це бачив, відразу прийшли у великий захват. 43  Але Ісус знову і знову наказував*, щоб вони нікому про це не розповідали,+ а потім сказав дати їй поїсти.

Примітки

Або «крутого берега».
Або «врятуюсь».
Або «врятувала тебе».
Або «перестань боятися».
Або «твердо наказав».

Коментарі

Місцевість гадаринів. Регіон на другому березі (тобто на східному узбережжі) Галілейського моря. Можливо, мається на увазі місцевість, що простягалась від моря до міста Гадара, яке лежало за 10 км від моря. Це підтверджується тим фактом, що на багатьох монетах, викарбуваних у Гадарі, був зображений корабель. Марко і Лука називають цей регіон «місцевістю геразинів». (Див. коментар до Мр 5:1.) Території різних регіонів могли накладатися одна на одну. (Див. додаток А7, карту 3Б, «На березі Галілейського моря», і додаток Б10.)

Місцевість геразинів. Регіон на другому (тобто східному) березі Галілейського моря. Точно не відомо, де саме була ця місцевість і якими були її межі. Дехто вважає, що «місцевість геразинів» — це околиці Курсі біля стрімких схилів на східному узбережжі моря. На думку інших, це більший регіон, який простягався від міста Гераза (Джараш), що за 55 км на південний схід від Галілейського моря. В Мт 8:28 цю місцевість названо «місцевістю гадаринів». (Див. коментар до слова геразинів у цьому вірші і коментар до Мт 8:28.) Території регіонів могли накладатися одна на одну, і, хоча у Євангеліях вживаються різні назви, йдеться про ту саму місцевість на східному узбережжі Галілейського моря. Тож у розповідях письменників Євангелій немає суперечностей. (Див. також додаток А7, карту 3Б, «На березі Галілейського моря», і додаток Б10.)

Геразинів. У паралельних оповідях (Мт 8:28—34; Мр 5:1—20; Лк 8:26—39) вживаються різні назви. Різні назви також містяться в кожній розповіді у стародавніх рукописах. Згідно з найавторитетнішими рукописами, Матвій вживає слово «гадарини», а Марко і Лука — «геразини». Проте, як видно з коментаря до вислову місцевість геразинів у цьому вірші, обидва терміни стосуються тої самої місцевості.

Гробниць. Або «пам’ятних гробниць». (Див. глосарій, «Пам’ятна гробниця».) Очевидно, це були печери або склепи, висічені в скелях. Такі місця поховання зазвичай розташовувалися за містом. Юдеї намагалися обходити гробниці стороною, щоб не стати церемоніально нечистими. Тому ці безлюдні місця ставали пристановищем для божевільних чи опанованих демонами людей.

Гробниць. Див. коментар до Мт 8:28.

Чоловік. Матвій (8:​28) згадує двох опанованих демонами чоловіків, а Марко і Лука (8:​27) — одного. Марко і Лука зосереджуються на одному чоловікові, очевидно, тому, що з ним розмовляв Ісус і його випадок заслуговував більшої уваги. Імовірно, цей чоловік був більш агресивним і був опанований демонами довше. Також, можливо, після зцілення двох чоловіків лише один з них захотів супроводжувати Ісуса (Мр 5:18—20).

Що нам з тобою до того? Сказавши Ісусу: «Вони більше не мають вина» (Ів 2:3), Марія, без сумніву, хотіла, щоб Ісус якось вирішив цю проблему. Цікаво, що на той момент він ще не здійснив жодного чуда. У своїй відповіді Ісус використав семітську ідіому, яка буквально перекладається так: «Що мені й тобі?» Це запитання виражає незгоду з тим, про що йшлося раніше і, залежно від контексту, може мати різні значення. Хоча деколи згадана ідіома вказує на ворожість і роздратування (Мт 8:29; Мр 1:24; 5:7; Лк 4:34; 8:28), у цьому вірші вона виражає м’яко висловлену незгоду. (Приклади подібного вживання цієї ідіоми можна знайти в Єврейських Писаннях, зокрема у 2См 16:9, 10, прим. і 1Цр 17:18, прим.) З наступних слів Ісуса видно, чому він не поспішав щось робити: «Моя година ще не прийшла». Все ж з Ісусової відповіді Марія, мабуть, зрозуміла, що він не проти допомогти, і про це свідчать її слова у 5-му вірші.

В’язничним вартовим. Так перекладене грецьке слово басаністе́с. Основне значення цього слова — «мучитель; кат»; очевидно, це пов’язано з тим, що вартові часто піддавали в’язнів жорстоким тортурам. Але, мабуть, через те, що ув’язнення само по собі вважалося мукою, цим словом стали називати будь-яких в’язничних вартових, незалежно від того, вдавалися вони до тортур чи ні. (Див. коментар до Мт 8:29.)

Чого ти від мене хочеш..? Або «Що спільного між мною і тобою?» Риторичне запитання, яке буквально перекладається так: «Що мені й тобі?» Це семітська ідіома, яка неодноразово вживається в Єврейських Писаннях (Сд 11:12, прим.; ІсН 22:24; 2См 16:10; 19:22; 1Цр 17:18; 2Цр 3:13; 2Хр 35:21; Ос 14:8), а її грецький відповідник — у Грецьких Писаннях (Мт 8:29; Мр 1:24; 5:7; Лк 4:34; 8:28; Ів 2:4). Ця фраза може мати різні значення, залежно від контексту. У цьому вірші (Мр 5:7) вона виражає ворожість і роздратування, і дехто перекладає її як «Не турбуй мене!» або «Лиши мене у спокої!» В інших контекстах ця фраза виражає незгоду з тим, про що йшлося раніше, або небажання виконувати якусь дію і не вказує на зневагу, зухвальство чи ворожість. (Див. коментар до Ів 2:4.)

Не муч мене. Слово, вжите в оригіналі, пов’язане зі словом, перекладеним у Мт 18:34 як «в’язничні вартові» (див. коментар). Тож у цьому контексті слово «мучити», очевидно, вказує на ув’язнення в «безодні», яка згадана у паралельній оповіді в Лк 8:31.

Легіонів. Легіон — це основний підрозділ римської армії. У I столітті один легіон зазвичай налічував близько 6000 воїнів. Тут вислів «12 легіонів», очевидно, вказує на невизначено велику кількість. Ісус говорить, що, якби він лише попросив, його Батько послав би величезну кількість ангелів, які б захистили його.

Легіон. Очевидно, це ім’я не було справжнім іменем чоловіка, а вказувало на те, що він був опанований багатьма демонами. Можливо, найголовніший з цих демонів змусив чоловіка сказати, що його звати Легіон. У I столітті римський легіон зазвичай налічував близько 6000 воїнів, а це може означати, що чоловік був під владою великої кількості демонів. (Див. коментар до Мт 26:53.)

Свиней. За Законом свині вважалися нечистими тваринами (Лв 11:7). Однак у Десятимісті торгували свининою, оскільки там жило багато неєвреїв. І греки, і римляни вважали свинину делікатесом. У розповіді не сказано, ким були пастухи — неюдеями чи юдеями, які порушували Закон (Мр 5:14).

Розкажи про все. Зазвичай Ісус наказував людям не розповідати іншим про його чуда (Мр 1:44; 3:12; 7:36). Але цьому чоловікові він звелів піти до родичів і розповісти їм про все, що сталося. Можливо, Ісус зробив це тому, що люди попросили його покинути їхню місцевість, і він сам не міг дати їм свідчення. Розповіді чоловіка також могли покласти край негативним розмовам про загибель свиней.

Про все, що зробив для тебе Єгова. У розмові зі зціленим чоловіком Ісус показує, що чудо зробив не він, а його небесний Батько. Цей висновок також підтверджується тим, що Лука, описуючи ту саму подію, вживає грецьке слово Тео́с (Бог) (Лк 8:39). Хоча в більшості грецьких рукописів тут, у Мр 5:19, вживається го Кı́ріос (Господь), існують вагомі підстави вважати, що Боже ім’я містилося в тексті оригіналу, але пізніше було замінено титулом Господь. Тому в основному тексті цього видання вживається ім’я Єгова. (Див. додатки В1 та В3, вступ і Мр 5:19.)

Десятимісті. Або «районі десяти міст». (Див. глосарій і додаток Б10.)

Один начальник. Цього начальника (грецькою а́рхон) звали Яір. Про це говориться у паралельних розповідях Марка і Луки. Там його названо начальником синагоги (Мр 5:22; Лк 8:41).

Начальників синагоги. Тут вживається грецьке слово архісіна́ґоґос, яке означає «голова синагоги». (Див. коментар до Мт 9:​18.)

Дуже хвора. Або «при смерті».

Кровотечі. Очевидно, хронічної маткової кровотечі. За Мойсеєвим законом жінка в такому стані вважалася церемоніально нечистою, а отже не могла торкатися інших (Лв 15:19—27).

Від кровотечі. Див. коментар до Мт 9:20.

Тяжкої хвороби. Буквально означає «бичування» і вказує на вид бичування, який часто застосовувався як тортури (Дії 22:24; Єв 11:36). Тут це грецьке слово вживається у переносному значенні, аби підкреслити, яких страждань завдавала жінці її хвороба.

Тяжкої хвороби. Букв. «бичування». (Див. коментар до Мр 5:​34.)

Дочко. Єдиний випадок, коли Ісус звертається до жінки, називаючи її «дочкою». Можливо, він робить це тому, що бачить її сильні переживання і розуміє, що вона потребує чуйного ставлення (Мр 5:33; Лк 8:47). Таке тепле звертання свідчить про ніжну турботу Ісуса і нічого не говорить про вік жінки.

Іди з миром. Ця ідіома часто трапляється і в Грецьких, і в Єврейських Писаннях і означає «нехай у тебе все буде добре» (Лк 7:50; 8:48; Як 2:16; пор. 1См 1:17; 20:42; 25:35; 29:7; 2См 15:9; 2Цр 5:19). Єврейське слово шало́м, що зазвичай перекладається як «мир», має широке значення. Це слово вказує на відсутність збройної боротьби і неспокою (Сд 4:17; 1См 7:14; Ек 3:8); воно може передавати думку про здоров’я і безпеку (1См 25:6; 2Хр 15:5; Йв 5:24; також прим.), добробут (Ес 10:3, прим.) і дружбу (Пс 41:9). Грецьке слово ейре́не («мир») теж має широке значення, як і єврейське шало́м, і може, окрім відсутності конфлікту, стосуватися благополуччя, спасіння і згоди.

Тяжкої хвороби. Буквально означає «бичування» і вказує на вид бичування, який часто застосовувався як тортури (Дії 22:24; Єв 11:36). Тут це грецьке слово вживається у переносному значенні, аби підкреслити, яких страждань завдавала жінці її хвороба.

Тільки вір. Або «лише продовжуй вірити». Форма вжитого тут грецького дієслова може вказувати на тривалу дію. Яір уже виявив віру, коли звернувся до Ісуса (Мр 5:22—24), а тепер Ісус заохочує його не втрачати віри через смерть дочки.

Не померла, вона просто спить. У Біблії смерть часто порівнюється зі сном (Пс 13:3; Ів 11:11—14; Дії 7:60; 1Кр 7:39; 15:51; 1Фс 4:13). Ісус мав намір воскресити дівчинку. Тож, промовивши ці слова, він, мабуть, хотів показати, що повернути людину до життя так само можливо, як розбудити від глибокого сну. Силу воскресити дівчинку Ісус отримав від свого Батька, «який оживляє мертвих і говорить про те, чого немає, так, наче воно є» (Рм 4:17).

Еффата. В тексті оригіналу — це грецька транслітерація єврейського слова. На думку деяких біблеїстів, воно є формою кореневого слова, що означає «відкривати» і перекладене в Іс 35:5 як «будуть чути». Вживання цього слова Ісусом, очевидно, справило глибоке враження на свідка цих подій — імовірно, Петра, який міг дослівно переказати усе Марку. Це один з небагатьох випадків, коли слова Ісуса цитуються дослівно (ще один приклад — вислів «Таліта́ ку́мі» в Мр 5:41).

Таліта кумі. Матвій і Лука теж описують воскресіння дочки Яіра (Мт 9:23—26; Лк 8:49—56), але тільки Марко згадує ці слова Ісуса і перекладає їх. У деяких грецьких рукописах цей семітський вислів поданий як Таліта́ кум. Деякі вчені вважають, що це арамейські слова, а інші припускають, що вони можуть бути або арамейськими, або єврейськими. (Див. коментар до Мр 7:​34.)

Видіння. Грецьке слово е́кстасіс (від ек, що означає «ззовні», і ста́сіс, що означає «стояння») передає думку про те, що розум особи, образно кажучи, виходить з нормального стану через сильне захоплення, здивування чи видіння від Бога. Це грецьке слово ще перекладається як «захват» (Мр 5:42), «подив» (Лк 5:26), «сильне хвилювання» (Мр 16:8). У книзі Дії воно пов’язане з діями Бога. Очевидно, Божий дух іноді вкладав у розум особи якесь видіння або образ, пов’язаний з Божим наміром. Це ставалось тоді, коли людина перебувала в стані повної зосередженості або в стані, подібному до сну; вона не усвідомлювала, що відбувалося довкола, і була цілковито поглинута видінням. (Див. коментар до Дії 22:17.)

Великий захват. Або «велике здивування». Грецьке слово е́кстасіс (від ек, що означає «ззовні», і ста́сіс, що означає «стояння») передає думку про те, що розум особи, образно кажучи, виходить з нормального стану через сильне захоплення, здивування чи видіння від Бога. Це грецьке слово перекладається як «сильне хвилювання» в Мр 16:8 і «подив» у Лк 5:26. У книзі Дії воно пов’язане з діями Бога і перекладене як «видіння» в Дії 10:10; 11:5; 22:17. (Див. коментар до Дії 10:10.)

Медіафайли

Скелі на східному узбережжі Галілейського моря
Скелі на східному узбережжі Галілейського моря

На східному березі Галілейського моря Ісус вигнав демонів з двох чоловіків і послав цих демонів у стадо свиней.