Виховуйте своїх дітей з любов’ю

«Усе робіть з любов’ю» (1 КОРИНФЯН 16:14).

1. Які почуття з’являються у батьків, коли народжується дитина?

НАРОДЖЕННЯ дитини — одна з найрадісніших подій у житті батьків. «Я відчула невимовне щастя,— пригадує Ейліа,— коли вперше побачила свою крихітку. Вона була для нас наймилішою з усіх дітей». Проте разом з приємними почуттями в батьків з’являються і тривоги. Чоловік Ейліа каже: «Я особливо хвилювався, чи зможу навчити доньку долати життєві труднощі». Багато батьків мають подібні переживання, та все ж розуміють, що дітей потрібно виховувати з любов’ю. А з якими проблемами у вихованні стикаються християнські батьки?

2. З якими труднощами стикаються християнські батьки?

² Ми живемо наприкінці останніх днів цієї системи. Як було передречено, нині люди дедалі менше люблять одні одних, навіть між рідними немає любові. Вони не виявляють відданості, вдячності, є жорстокими й не вміють володіти собою (2 Тимофія 3:1—5). Усе це може негативно впливати і на християнські сім’ї. Крім того, християнам, які намагаються добре виховувати своїх дітей, доводиться боротись з власною успадкованою недосконалістю. Їм не завжди легко виявляти самовладання, контролювати свою мову та в усьому бути розважними (Римлян 3:23; Якова 3:2, 8, 9).

3. Що допоможе батькам добре виховати свою дитину?

³ Але попри всі ці труднощі християни можуть виховати дитину, яка буде щасливою та духовно зрілою. Як? Дотримуючись біблійної поради: «Усе робіть з любов’ю» (1 Коринфян 16:14). Адже любов — це «досконалі узи єдності» (Колосян 3:14). Розгляньмо три грані любові, згадані апостолом Павлом у листі до коринфян, а також те, як батьки можуть виховувати дітей з любов’ю (1 Коринфян 13:4—8).

 Виявляйте довготерпіння

4. Чому батькам необхідно бути довготерпеливими?

⁴ У 1 Коринфян 13:4 сказано: «Любов довготерпелива». Грецький вислів, перекладений словом «довготерпеливий», вказує на те, що хтось є повільний на гнів і вміє володіти собою за будь-яких обставин. Чому ця риса вкрай необхідна батькам? Мабуть, кожен відразу назве чимало причин. Обговорімо лише кілька з них. Як відомо, діти можуть без упину просити того, чого хочуть, сподіваючись, що батьки зрештою поступляться. Навіть суворе «ні» не стримує їхньої наполегливості. Якщо підлітки хочуть, аби їм дозволили те, що, на думку батьків, неправильне, вони знайдуть безліч аргументів (Приповістей 22:15). Крім того, діти, як і всі ми, схильні не раз робити одні й ті ж помилки (Псалом 130:3).

5. Що допоможе батькам бути більш довготерпеливими?

⁵ Що допоможе батькам виявляти довготерпіння? Цар Соломон радив: «Розум [«проникливість», НС] людини припинює гнів її» (Приповістей 19:11). Батьки будуть ліпше розуміти дітей, коли пригадуватимуть своє дитинство. Адже тоді кожен «говорив, думав і розумів усе як немовля» (1 Коринфян 13:11). Чи пам’ятаєте, як ви надокучали батькам різними дріб’язковими проханнями? Хіба в підліткові роки вам не здавалося, що батьки зовсім не розуміють ваших почуттів та проблем? Пригадавши це, ви побачите, чому діти поводяться так чи інакше і чому треба не раз терпеливо пояснювати їм свої рішення (Колосян 4:6). Єгова наказав ізраїльтянам: «Пильно навчиш... синів своїх» (Повторення Закону 6:6, 7). Єврейське слово перекладене як «пильно навчиш» означає «повторювати», «говорити знову і знову», «закарбовувати». Отже, щоб дитина навчилась Божих законів, батьки мусять повторювати одне й теж багато разів. Настійні нагадування потрібні й у повсякденних справах.

6. Яка різниця між довготерпінням і вседозволеністю?

⁶ Довготерпіння не слід плутати з уседозволеністю. У Божому Слові написано: «Дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою». Щоб цього не сталося, у тому ж вірші радилось: «Різка й поука премудрість дають» (Приповістей 29:15). Інколи діти вважають, що батьки не мають права виправляти їх. Але християнська родина не керується засадами демократії, в ній встановлюють правила батьки, а не діти. Єгова, засновник сім’ї, дав батькам владу навчати і з любов’ю виховувати своїх дітей (1 Коринфян 11:3; Ефесян 3:15; 6:1—4). А втім, виховання тісно пов’язане ще з однією гранню любові, про яку писав Павло.

Як виховувати з любов’ю

7. Що входить у виховні заходи і чому батькам важливо їх застосовувати?

⁷ Далі в 1 Коринфян 13:4 сказано: «Любов... добра». Батьки, які по-справжньому добрі, будуть послідовними у вихованні дітей. У цьому вони намагаються наслідувати Єгову. Павло писав: «Кого Єгова любить, того... виховує». Виховання, про яке йдеться в Біблії, стосується не тільки покарання, але й навчання та освіти. Павло пояснює, що такі виховні заходи повинні  приносити «мирний плід — праведність» (Євреїв 12:6, 11). Коли батьки виховують дітей згідно з Божою волею і виявляють доброту, то допомагають їм стати мирними, праведними людьми. Дитина, яка приймає карання від Єгови, тобто його виховні заходи, набуває мудрості, знання та проникливості, а це значно цінніше від срібла й золота (Приповістей 3:11—18).

8. Якими виростають діти, коли батьки не займаються їхнім вихованням?

⁸ Чи батьків, які не займаються вихованням дітей, назвеш добрими? Мудрий цар Соломон під натхненням написав: «Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання» (Приповістей 13:24). Діти, полишені самі на себе, часто виростають егоїстами і почуваються нещасливими. Якщо до дітей виявляти розуміння, але водночас встановлювати чіткі обмеження, то вони будуть успішніші в школі, легше спілкуватимуться з іншими і почуватимуться щасливішими. Тож батьки, котрі серйозно займаються вихованням дітей, виявляють справжню любов і доброту.

9. Чого християнські батьки мусять навчати дитину і що вона чітко повинна розуміти?

⁹ Як виховувати дитину з любов’ю та добротою? Важливо конкретно пояснювати їй, чого від неї очікується. Наприклад, християнські батьки змалечку навчають її основних біблійних істин та залучають до поклоніння Богові (Вихід 20:12—17; Матвія 22:37—40; 28:19; Євреїв 10:24, 25). Дитина мусить розуміти, що то її обов’язок і ніщо не має цьому перешкоджати.

10, 11. Чому, встановлюючи правила, батькам варто прислухатись до думки дітей?

¹⁰ Іноді батькам варто радитися з дітьми, встановлюючи вдома якісь правила. Якщо діти можуть вільно висловлювати свої думки, їм легше виконувати ці правила. Розгляньмо приклад. Зазвичай батьки самі встановлюють, коли дитина повинна бути щовечора вдома. Все ж можна запитати дитину, о котрій годині вона хотіла б приходити і чому. Після цього батьки повинні сказати про своє рішення і пояснити, чому воно доречне. А що, коли думки дітей і батьків розходяться? Якщо не порушуються біблійні принципи, батьки можуть піти  на поступки. Чи в такому разі вони втрачають авторитет і владу?

¹¹ Розгляньмо, як Єгова виявив любов до Лота і його родини. Коли ангели вивели Лота, його дружину та дочок з Содома, вони сказали: «Ховайся на гору, щоб тобі не загинути». Однак Лот заперечив: «Ні ж бо, Господи!» Далі він став благати Єгову: «Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно — маленьке. Нехай сховаюсь я туди». Єгова промовив у відповідь: «Я прихиливсь до твого прохання» (Буття 19:17—22). Чи Єгова втратив свій авторитет, свою владу? Ні. Прислухавшись до прохання Лота, він виявив надзвичайну доброту. Батьки, чи могли б і ви прислуха́тись до думки дітей, коли встановлюєте вдома правила?

12. Коли дитина почуватиметься впевненішою?

¹² Звичайно, дитина повинна знати не лише які правила встановлені батьками, але і яке покарання чекає на неї за порушення тих правил. Коли батьки все добре пояснили, вони мають бути послідовними. Якщо постійно погрожувати дитині покаранням, і ніколи не карати, це свідчитиме про брак любові. «Що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе» (Екклезіяста 8:11). Батькам не слід карати дитину в присутності інших, особливо ровесників, адже це може принижувати її гідність. Дитина почувається впевненіше і більше любить та поважає батьків, коли їхнє «так» означає «так», а «ні» — «ні», навіть якщо йдеться про покарання (Матвія 5:37).

13, 14. У чому батьки мають наслідувати Єгову?

¹³ Батьки також повинні ретельно обдумати, яке покарання буде найбільш дієвим для їхньої дитини. «Наші доньки досить різні,— розповідає Пем,— тож покарання, яке впливало на одну, зовсім не діяло на іншу». Леррі, чоловік Пем, пригадує: «Старша дочка має сильний характер і завжди домагається свого. Тому часто ми мусили бути до неї досить суворими. А от молодшій вистачало одного слова чи навіть погляду». Отже, добрі батьки з проникливістю вибиратимуть виховні заходи.

¹⁴ Єгова знає слабкі та сильні сторони кожного свого служителя (Євреїв  4:13). Коли Бог хоче когось покарати, то діє помірковано — він не є занадто суворим або занадто поблажливим. Він карає свій народ «за правом» (Єремії 30:11). Батьки, а ви знаєте сильні та слабкі сторони своїх дітей? Чи берете їх до уваги, виховуючи дітей з любов’ю та добротою? Якщо так, то ви справді любите своїх дітей.

Відвертість у спілкуванні

15, 16. Як підтримувати відверте спілкування з дітьми і як це вдається декотрим батькам?

¹⁵ Павло згадав ще одну грань любові. У 1 Коринфян 13:6 сказано, що любов «не тішиться неправедністю, але радіє правді». Як прищепити дітям любов до праведності та правди? Передусім важливо навчити дітей відверто й чесно розповідати про свої почуття і проблеми, навіть якщо їхні слова засмучують або шокують батьків. Приємно, коли думки та почуття дітей узгоджуються з праведними нормами Бога. Все ж іноді щирі слова дітей свідчать про погані нахили їхнього серця (Буття 8:21). Як тоді реагувати? Батькам відразу хочеться насварити дитину. Але в такому разі діти перестануть бути відвертими і говоритимуть тільки те, що подобається батькам. Дітей потрібно виправляти, коли вони висловлюються непристойно, однак не варто забороняти їм говорити про те, що їх турбує.

¹⁶ Як допомогти дітям бути відвертими у спілкуванні? Ейліа, слова якої згадувались на початку статті, каже: «Ми старались не реагувати надто емоційно на слова дітей, які деколи нас шокували, і саме це сприяло добрій атмосфері в домі. Тому наші діти завжди щиро висловлювались». А ось що каже Том: «Ми заохочували дочку висловлювати власну думку навіть тоді, коли вона не погоджувалась з нами. Якби ми відразу виправляли доньку і нав’язували свій погляд, вона розчарувалася б і не була б з нами щирою. Те, що ми вислуховували дочку, вчило її слухати нас». Згідно з Біблією, діти повинні коритись батькам (Приповістей 6:20). Власне щире спілкування у сім’ї допоможе дітям стати проникливими людьми. Вінсент, батько чотирьох дітей, каже: «Часто ми обговорювали в колі сім’ї плюси й мінуси тої чи іншої справи. Діти вчились робити правильні висновки і завдяки цьому ставали проникливими та розважливими» (Приповістей 1:1—4).

17. У чому можуть бути впевнені батьки?

¹⁷ Ніхто з батьків не в змозі досконало застосовувати всі біблійні поради щодо виховання. Але не сумнівайтесь, діти будуть вам вельми вдячні за ваше довготерпіння, доброту і любов. Єгова обов’язково поблагословить ваші зусилля (Приповістей 3:33). Усі християнські батьки прагнуть, аби їхні діти так само, як і вони, любили Єгову. Як розвинути в дітей любов до Бога? Про це розповідається в наступній статті.

Чи пригадуємо?

• Як проникливість допомагає батькам виявляти довготерпіння?

• Як виховувати дітей з добротою?

• Чому важливо, щоб батьки і діти відверто спілкувались?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 23]

Батьки, пам’ятайте, ви також були дітьми.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Чи ви допомагаєте дітям відверто висловлюватись?