Прислів’я 1:1—33

1  Прислів’я Соломона,+ сина Давидового,+ царя Ізра́їля,+   написані для того, щоб можна було здобути* мудрість+ і прийняти повчання,щоб зрозуміти мудрі вислови,   щоб отримати повчання,+ яке допомагає набути проникливості,праведності,+ розсудливості*+ і принциповості*,   щоб наділити недосвідчених далекоглядністю+і юнаків — знанням та вмінням мислити.+   Мудрий слухає та приймає ще більше настанов,+розумний знаходить мудре керівництво*,+   щоб розуміти прислів’я і загадкові вислови*,слова мудрих та їхні загадки.+   Страх* перед Єговою — це початок знання.+ Тільки безглузді нехтують мудрістю і повчанням.+   Прислуха́йся, мій сину, до повчання батька+і не відкидай настанов* своєї матері,+   бо вони — мов розкішний вінець на твоїй голові+та гарна прикраса на твоїй шиї.+ 10  Сину мій, якщо грішники будуть спокушати тебе, не піддавайся.+ 11  Вони говоритимуть: «Ходи з нами. Будемо чатувати в засідці, щоб пролити кров,і підстережемо ні в чому не винних людей. 12  Поглинемо їх живцем, як могила*,поглинемо цілком, як поглинає яма тих, хто в неї сходить. 13  Ми захопимо всі їхні коштовності,награбованим добром наповнимо свої доми. 14  Ти повинен приєднатися до нас*,і ми будемо порівну ділити між собою награбоване*». 15  Сину мій, не йди з ними. Не ступай на їхню стежку,+ 16  бо їхні ноги біжать до зла,ці люди квапляться проливати кров.+ 17  Марно натягувати сітку, коли це бачать птахи. 18  Тому грішники чатують у засідці, щоб пролити кров;вони підстерігають людей, щоб забрати в них життя*. 19  Такими дорогами ходять ті, хто шукає нечесних прибутків,а вони позбавлять життя* своїх власників.+ 20  Справжня мудрість+ голосно промовляє на вулиці,+на ринкових площах підносить свій голос,+ 21  на розі* метушливих вулиць кличе вона,при міських брамах говорить:+ 22  «Доки ви, недосвідчені, будете любити недосвідченість? Доки ви, насмішники, будете тішитись, насміхаючись над іншими? Доки ви, безглузді, будете ненавидіти знання?+ 23  Прислу́хайтесь до мого докору*,+тоді я виллю для вас свій дух;я сповіщу вам свої слова.+ 24  Кликала я, та ви відкидали мене,простягала до вас свої руки, та ніхто не звертав уваги.+ 25  Ви нехтували усіма моїми порадамиі докорів моїх не приймали. 26  Тому я теж посміюся з вашого лиха,глузуватиму, коли прийде те, чого ви жахаєтесь,+ 27  коли воно прийде, мов буря,коли лихо надійде, мов той буревій,коли прийде на вас страждання і біда. 28  Тоді вони мене кликатимуть, але я не відповім,завзято шукатимуть, але не знайдуть,+ 29  бо вони зненавиділи знання+і відкинули страх перед Єговою.+ 30  Вони не зважали на мої порадиі погорджували всіма моїми докорами. 31  Тому хай розплачуються* за свої вчинки+і насичуються власними задумами*. 32  Недосвідчених погубить їхнє свавілля,і безглуздих знищить самовдоволеність. 33  А хто мене слухає, той житиме безпечно+і не буде боятися жодного лиха».+

Примітки

Букв. «знати».
Або «справедливості».
Або «безсторонності».
Або «вміле керівництво».
Або «притчі».
Або «благоговіння».
Або «закону».
Або «шео́л», тобто спільна могила людства. Див. глосарій.
Або «в нас буде спільний мішок (гаманець)».
Або «кинь свій жеребок з нами».
Або «їхні душі».
Або «душı́».
Букв. «в голові».
Або «поверніться назад, коли я докоряю».
Букв. «їдять з плодів».
Або «підступами; планами».

Коментарі

Медіафайли