Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Проповідування Савла викликає ворожість

Проповідування Савла викликає ворожість

Проповідування Савла викликає ворожість

ЮДЕЇ в Дамаску не могли збагнути, як такий ревний захисник традицій міг стати відступником. І то Савл, людина, яка безжалісно переслідувала в Єрусалимі усіх, хто кликав Ісусове ім’я. Навіть у Дамаск він прийшов, щоб переслідувати учнів. А тепер він сам проповідував, що отой злочинець Ісус, всіма зневажений і розп’ятий за богохульство, був Месією! Чи не помутився в Савла розум? (Дії 9:1, 2, 20—22).

Ця переміна в Савлі мала своє пояснення. Мабуть ті, хто подорожував з Єрусалима одним караваном із ним, розповідали, що сталося по дорозі. Вони наближалися до Дамаска, аж тут навколо них спалахнуло світло, і всі попадали на землю. Пролунав голос. Ніхто, крім Савла, не зазнав шкоди. Він лежав на дорозі. Коли ж нарешті піднявся, то нічого не бачив, тому подорожнім довелося вести його в Дамаск (Дії 9:3—8; 26:13, 14).

Противник стає прихильником

Що ж сталося із Савлом по дорозі в Дамаск? Може, йому зашкодила довга подорож чи полуднева спека? Сучасні скептики, намагаючись дати природне пояснення тому, що сталося, говорять про марення, галюцинації, душевну кризу, спричинену докорами сумління, нервове виснаження і гадану схильність Савла до епілепсії.

Насправді ж у сліпучому світлі перед Савлом постав Ісус і переконав його в тому, що він є Месією. На деяких картинах зображено, як Савл падає з коня. Можливо, Савл упав-таки і з коня, але в Біблії говориться тільки, що він «повалився на землю» (Дії 22:6—11). Хоч би як Савл падав на землю, все це було ніщо у порівнянні з його падінням з високого становища. Адже тепер він мав визнати, що Ісусові послідовники проповідували правду. Йому залишалось тільки одне — приєднатися до них. З войовничого ворога Ісусової звістки Савл перетворився на її найзавзятішого поборника. Потім у нього відновився зір, він охрестився та «іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той — то Христос» (Дії 9:22).

Невдалий замах

Куди Савл, якого пізніше звали Павлом, пішов після навернення? У Посланні до галатів він сказав: «Пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск» (Галатів 1:17). Слово «Арабія» може стосуватися будь-якої частини Аравійського півострова. Деякі дослідники припускають, що Павло міг піти або у Сирійську пустелю, або в якесь інше місце Набатейського царства Арети IV. Мабуть, охрестившись, Савл усамітнився для роздумів, подібно до Ісуса, який також після свого хрещення пішов у пустелю (Луки 4:1).

Коли Савл повернувся в Дамаск, «юдеї змовилися його вбити» (Дії 9:23). Намісник царя Арети в Дамаску стеріг місто, щоб схопити Савла (2 Коринтян 11:32). Але у той час, як вороги змовлялися вбити Савла, Ісусові учні складали план його втечі.

Серед тих, хто допоміг Савлу втекти, були Ананій, а також учні, з якими апостол спілкувався одразу після навернення * (Дії 9:17—19). Можливо, допомагали і ті, які стали віруючими завдяки проповідуванню Савла в Дамаску, оскільки в Дії 9:25 сказано: «Учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші». В оригіналі сказано «його учні», отже це могли бути ті учні, яких навчав Савл. У будь-якому разі його успіх у служінні, мабуть, розпалив ворожість людей, які вже були настроєні проти нього.

Урок для нас

Розгляд деяких подій, пов’язаних з наверненням і хрещенням Савла, показує, що він не переймався надмірно тим, що про нього думають інші, і не припинив своєї діяльності через жорстоке переслідування. Найважливішим для Савла було доручення проповідувати (Дії 22:14, 15).

Чи ви недавно переконалися у тому, наскільки важливо проповідувати добру новину? Якщо так, то ви знаєте, що всі правдиві християни повинні бути проповідниками Царства. Але не дивуйтесь, коли зіткнетеся з ворожим ставленням до вашого служіння (Матвія 24:9; Луки 21:12; 1 Петра 2:20). Савлова реакція на переслідування є для нас взірцем. Бог прихильний до тих, хто витримує випробування і не здається. Ісус попередив своїх учнів: «За Ім’я Моє будуть усі вас ненавидіти». Але він також запевнив їх: «Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете» (Луки 21:17—19).

[Примітка]

^ абз. 10 Християнське вчення могло дійти в Дамаск або після проповідування Ісуса в Галілеї, або після П’ятдесятниці 33 року н. е. (Матвія 4:24; Дії 2:5).

[Ілюстрація на сторінці 28]

Савл «повалився на землю», коли йому з’явився Ісус.

[Ілюстрація на сторінці 29]

Савл урятувався втечею, коли його збирались убити в Дамаску.