«Вдячними будьте»

«Нехай мир Божий панує у ваших серцях... І вдячними будьте!» (КОЛОСЯН 3:15).

1. Яка відмінність існує між християнським збором і світом під владою Сатани?

СЬОГОДНІ у 94 600 зборах Свідків Єгови по цілому світі панує дух вдячності. Кожне зібрання починається і закінчується молитвою, в якій виражається подяка Єгові. Коли Свідки сходяться разом для поклоніння і приємного спілкування, то як від молодих, так і від літніх, як від нових, так і від тих, хто вже довгі роки служить Єгові, часто можна почути слова «дякую», «будь ласка» тощо (Псалом 133:1). Яка протилежність егоїзму, що панує серед «тих, хто Бога не знає, і не слухає» Євангелії»! (2 Солунян 1:8). Ми живемо у невдячному світі. І це не дивно, адже богом цього світу є Сатана Диявол — втілення егоїзму. Його гордістю і бунтарським духом просякнуте все суспільство! (Івана 8:44; 2 Коринтян 4:4; 1 Івана 5:19).

2. Якого попередження нам треба слухатись і які питання розглянути?

² Оскільки нас оточує світ Сатани, потрібно остерігатися осквернення його поглядами. У першому столітті апостол Павло нагадував ефеським християнам: «Ви колись проживали за звичаєм  віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних, між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші» (Ефесян 2:2, 3). Це стосується і багатьох людей сьогодні. Тож як нам зберігати дух вдячності? Яку допомогу дає Єгова? Як можна виявляти свою вдячність на ділі?

Причини для вдячності

3. За що ми вдячні Єгові?

³ Нам необхідно виявляти вдячність Богу Єгові, Творцю і Життєдавцю, особливо, коли роздумуємо про щедрі дари, які він дає нам (Якова 1:17). Щодня ми вдячні Єгові за те, що живемо (Псалом 36:10). Навкруги бачимо численні докази праці Єгови, як-от сонце, місяць і зорі. Багаті запаси життєво важливих мінералів, відповідна концентрація газів в атмосфері, складні цикли у природі — усе це свідчить про те, в якому боргу ми перед нашим люблячим небесним Отцем. Цар Давид співав: «Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої — тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти» (Псалом 40:6).

4. Чому ми повинні дякувати Єгові за радісне спілкування, яке маємо у зборі?

⁴ Хоча сьогодні слуги Єгови не живуть у буквальному раю, вони втішаються духовним раєм. У Залах Царства і на конгресах ми бачимо, як наші співвіруючі на ділі виявляють плід Божого духу. Декотрі Свідки, проповідуючи людям, які мало або зовсім незнайомі з релігією, звертають увагу на слова Павла у його листі до Галатів. Спершу вони показують слова про «учинки тіла» і запитують своїх слухачів, що вони про це думають (Галатів 5:19—23). Більшість одразу погоджується, що це типові риси сьогоднішніх людей. Коли ж їм показують опис плоду Божого духу і запрошують у місцевий Зал Царства, щоб побачити докази цього на власні очі,  багато хто швидко визнає: «Бог справді між вами!» (1 Коринтян 14:25). І це стосується не лише місцевого Залу Царства. Хоч би де ви поїхали, коли зустрінете будь-кого з шести мільйонів Свідків Єгови, обов’язково помітите той самий радісний, щасливий дух. Безперечно, за це підбадьорливе спілкування потрібно дякувати Єгові, оскільки воно можливе завдяки його духу (Софонії 3:9; Ефесян 3:20, 21).

5, 6. Як можна виявляти вдячність за викуп — найбільший Божий дар?

⁵ Найбільший і найдосконаліший дар, який дав Єгова,— це його Син, Ісус, через якого було заплачено викупну жертву. «Коли Бог полюбив нас отак,— писав апостол Іван,— то повинні любити і ми один одного» (1 Івана 4:11). Вдячність за викуп ми показуємо не лише тим, що дякуємо Єгові і виявляємо любов йому, але й тим, що всім своїм життям засвідчуємо любов до інших людей (Матвія 22:37—39).

⁶ Ми більше дізнаємось про вдячність, розглянувши стосунки Єгови зі стародавнім Ізраїлем. За допомогою Закону, який був даний народу через Мойсея, Єгова навчав своїх людей багатьох принципів. Через «зразок знання й правди в Законі» ми довідаємось про багато принципів, які допоможуть нам дотримуватися поради Павла: «Вдячними будьте» (Римлян 2:20; Колосян 3:15).

Три уроки з Мойсеєвого Закону

7. Як десятина давала ізраїльтянам нагоду виявляти Єгові вдячність?

⁷ У Мойсеєвому Законі Єгова визначив три способи, якими ізраїльтяни могли виявляти щиру вдячність за його доброту. По-перше, десятиною. Десята частина плоду землі разом з «десятиною худоби великої та худоби дрібної» мали стати «святістю для Господа» (Левит 27:30—32). Коли ізраїльтяни слухалися, Єгова щедро їх благословляв. «Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте,— промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?» (Малахії 3:10).

8. Чим відрізнялись добровільні пожертви від десятини?

⁸ По-друге, крім десятини, Єгова передбачив для ізраїльтян можливість робити приношення, чи, іншими словами, добровільні пожертви. Він наказав Мойсеєві передати народу: «Як ви ввійдете до Краю, що Я впроваджую вас туди, то станеться, коли ви їстимете хліб того Краю,— ви принесете приношення для  Господа... Від початку діж ваших дасте Господеві приношення,— постанова для ваших поколінь». Зверніть увагу, що не вимагалося конкретної кількості цих перших плодів (Числа 15:18—21). Але коли ізраїльтяни робили таке приношення на знак подяки, то могли бути впевнені в благословенні Єгови. Про подібний розпорядок у храмі сказано в Єзекіїлевому видінні: «Перше з усяких первонароджених зо всього, і всякі приношення всього зо всіх ваших приношень буде священикам, і початок ваших діж дасте священикові, щоб він поклав благословення на вашому домі» (Єзекіїля 44:30).

9. Чого Єгова навчав ізраїльтян, передбачивши збирання залишків урожаю?

⁹ По-третє, Єгова передбачив збирання залишків врожаю. Бог наказав: «Коли ти будеш жати жниво своєї землі, не докінчуй жати до краю свого поля, а попадалих колосків твого жнива не будеш збирати; а виноградника свого не вибереш до решти, а попадалих ягід виноградника свого не будеш збирати,— для вбогого та для приходька позостав їх. Я — Господь, Бог ваш!» (Левит 19:9, 10). Тут теж не вимагалося визначеної кількості. Кожен ізраїльтянин міг сам вирішувати, скільки залишити для нужденних. Мудрий цар Соломон влучно сказав: «Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому» (Приповістей 19:17). Тож Єгова навчав бути уважними і співчутливими до нужденних.

10. Якими були наслідки для ізраїльтян, коли вони не виявляли вдячності?

¹⁰ Єгова благословляв ізраїльтян, коли вони слухняно приносили десятини, давали добровільні пожертви і піклувалися про бідних. Та коли народ не виявляв вдячності, то втрачав ласку Єгови. Це довело до біди, і з часом ізраїльтяни пішли у вигнання (2 Хронік 36:17—21). Чого можна з цього навчитись?

Наші вияви вдячності

11. У який основний спосіб ми можемо виявляти вдячність Єгові?

¹¹ Основний спосіб, яким ми можемо віддавати хвалу Єгові і виявляти йому вдячність, також пов’язаний із жертвуванням. Звичайно, християни не є під Мойсеєвим Законом і не мають обов’язку жертвувати тварин чи частину врожаю (Колосян 2:14). Однак апостол Павло закликав єврейських християн: «Завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім’я Його славлять» (Євреїв 13:15). Використовуючи свої здібності і засоби, щоб приносити Єгові жертву хвали у публічному служінні чи серед співхристиян на зібраннях, ми виявляємо сердечну подяку своєму люблячому небесному Отцю, Богу Єгові (Псалом 26:12). Чого ж нас вчить те, як ізраїльтяни мали виявляти свою вдячність Єгові?

12. Чого стосовно наших християнських обов’язків ми можемо навчитися з закону про десятину?

¹² Передусім, як ми побачили, обов’язковою для всіх ізраїльтян була десятина. Ми ж як християни маємо відповідальність брати участь у служінні і відвідувати християнські зібрання. Усе це обов’язкове для християн. У своєму величному пророцтві про час кінця Ісус конкретно сказав: «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець» (Матвія 24:14; 28:19, 20). Апостол Павло написав під натхненням про християнські зібрання: «Уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків. Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той» (Євреїв 10:24, 25). Ми виявляємо вдячність Єгові, коли радісно виконуємо свій обов’язок проповідувати і навчати, а також  регулярно спілкуватися з братами на зібраннях збору, розглядаючи все це як привілей і честь.

13. Чого нас вчить розпорядок про добровільні приношення і про збирання залишків урожаю?

¹³ Ми також можемо почерпнути урок і з інших двох способів, в які ізраїльтяни могли виявити свою вдячність,— це добровільні пожертви і збирання залишків урожаю. На відміну від чіткої вимоги давати десятину, розпорядок про добровільні приношення і про збирання залишків урожаю не визначав розміру пожертви. Це дозволяло служителю Єгови керуватися своїм глибоким цінуванням і діяти від щирого серця. Ми вважаємо служіння і відвідування християнських зібрань обов’язком кожного служителя Єгови. Але чи з цілого серця беремо в них участь і чи робимо це з радісним духом? Чи розглядаємо їх як нагоду виявляти сердечне цінування усього, що Єгова вчинив для нас? Чи ми беремо участь у цій діяльності настільки, наскільки нам дозволяють обставини? Чи, може, ставимось до цього як до повинності, яку необхідно виконати? Це, звичайно ж, питання, на які кожен мусить відповісти сам. Апостол Павло виразив це так: «Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому!» (Галатів 6:4).

14. Чого Єгова сподівається від нас у служінні йому?

¹⁴ Бог Єгова добре знає наші обставини. Він усвідомлює наші обмеження і цінує великі й малі жертви, які його слуги охоче приносять. Бог не сподівається, що всі ми будемо жертвувати однаково, і нам теж не слід цього сподіватися. Говорячи про матеріальні пожертви, апостол Павло сказав християнам у Коринті: «Коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має» (2 Коринтян 8:12). Цей принцип також стосується нашого служіння Богові. Для Єгови важливо не те, скільки ми робимо, а те, чи служимо ми з радістю і від цілого серця (Псалом 100:1—5; Колосян 3:23).

 Розвивай і підтримуй піонерський дух

15, 16. а) Який існує зв’язок між піонерським служінням і вдячністю? б) Як особи, що не в стані піонерувати, можуть виявляти піонерський дух?

¹⁵ Хороший спосіб виявити Єгові вдячність — це розпочати повночасне служіння. Багато присвячених служителів, керуючись любов’ю до Єгови і вдячністю за його незаслужену ласку, роблять великі зміни у своєму житті, щоб виділяти більше часу для служіння Єгові. Дехто служить сталим піонером, проводячи в середньому 70 годин щомісяця у проповідуванні доброї новини і навчанні людей правди. Інші особи, які мають більш обмежені можливості, стараються час від часу проповідувати по 50 годин на місяць як допоміжні піонери.

¹⁶ А що сказати про багатьох служителів Єгови, які не можуть бути сталими чи допоміжними піонерами? Вони можуть виявляти вдячність, розвиваючи і підтримуючи піонерський дух. Як? Ці християни заохочують інших до піонерського служіння, прищеплюють своїм дітям бажання служити повночасно, а також ревно проповідують відповідно до своїх обставин. Наша запопадливість у служінні великою мірою залежить від того, наскільки глибоко ми цінуємо все, що Єгова зробив, робить і робитиме для нас.

Виявляти вдячність «маєтком» своїм

17, 18. а) Як ми можемо виявляти вдячність «маєтком» своїм? б) Як Ісус оцінив пожертву вдови і чому?

¹⁷ «Шануй Господа із маєтку свого,— говориться в Приповістей 3:9,— і з початку всіх плодів своїх». Слугам Єгови не потрібно більше давати десятину. А втім, Павло написав коринтському збору: «Нехай кожен дає, як серце йому призволяє,— не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!» (2 Коринтян 9:7). Добровільні пожертви на підтримку всесвітньої праці проповідування Царства також виявляють нашу вдячність. Щире цінування спонукує нас робити це регулярно, можливо, виділяючи певну суму щотижня, як це робили ранні християни (1 Коринтян 16:1, 2).

¹⁸ Про вдячність Єгові свідчить не розмір пожертви, а дух, з яким ми даємо її. Це показав Ісус, коли спостерігав, як люди вкидали пожертви у скарбницю в храмі. Коли він побачив, що нужденна вдова вкинула «дві лепти», то сказав: «Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх! Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона поклала з убозтва свого ввесь прожиток, що мала» (Луки 21:1—4).

19. Чому добре було б переглянути способи, в які ми виявляємо вдячність?

¹⁹ Нехай це обговорення спонукає нас переглянути способи, в які ми виявляємо свою вдячність. Чи можемо ми, наприклад, збільшити свою жертву хвали Єгові, а також матеріальну підтримку нашої всесвітньої праці? Чим більше зусиль ми докладаємо, тим певніше те, що наш щедрий небесний Отець Єгова буде задоволений нашим виявом вдячності.

Чи ви пригадуєте?

• Чому ми повинні бути вдячними Єгові?

• Чого ми навчаємося з закону про десятину, приношення і збирання залишків урожаю?

• Як розвивати піонерський дух?

• Як ми можемо виявляти вдячність Єгові «маєтком» своїм?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 15]

«Усяке добре давання та дар досконалий походить згори».

[Ілюстрації на сторінці 16]

Які три уроки з Закону ілюструють ці малюнки?

[Ілюстрації на сторінці 18]

Які жертви ми можемо робити?