Цікаві думки з листа Якова і листів Петра
Слово Єгови живе
Цікаві думки з листа Якова і листів Петра
ПРИБЛИЗНО через 30 років після П’ятидесятниці 33 року н. е. учень Яків, брат Ісуса по матері, пише листа «до дванадцятьох племен» духовного Ізраїля (Як. 1:1). Мета листа — заохотити їх бути міцними у вірі і виявляти витривалість під час випробувань. Він також дає пораду, щоб виправити тривожну ситуацію, яка існувала в зборі.
Напередодні того, як у 64 році римський імператор Нерон почав кампанію переслідування, апостол Петро пише християнам свого першого листа. У ньому він заохочує їх бути непохитними у вірі. В другому листі, написаному невдовзі після першого, Петро радить одновірцям зважати на Боже слово і перестерігає їх про прихід дня Єгови. Ми можемо отримати пожиток, звертаючи увагу на сказане в листах Якова і Петра (Євр. 4:12).
БОГ ДАЄ МУДРІСТЬ ТИМ, ХТО «ПРОСИТЬ З ВІРОЮ»
«Щаслива людина, яка стійко зносить випробування,— пише Яків,— бо, здобувши схвалення, отримає вінок життя». Тим, хто «безупинно просить з вірою», Єгова дає мудрості, яка допомагає їм витримати випробування (Як. 1:5—8, 12).
Крім того, віра і мудрість необхідні християнам, які «стають вчителями» в зборі. Сказавши, що язик — «малий орган», котрий здатний «заплямувати все тіло», Яків застерігає проти світських тенденцій, які можуть зашкодити взаєминам з Богом. Яків також говорить, які кроки слід зробити людині, щоб духовно одужати (Як. 3:1, 5, 6; 5:14, 15).
Відповіді на біблійні запитання:
2:13. Яким чином «милосердя здобуває перемогу над судом»? Коли людині доводиться давати за себе звіт Богу, Він зважає на милосердя, яке вона виявляла до інших, і пробачає їй на основі викупної жертви свого Сина (Рим. 14:12). Хіба це не є однією з причин, чому милосердя має бути важливою рисою в нашому житті?
4:5. На які слова з Писань посилався тут Яків? Яків не цитував якогось конкретного вірша. Але ці натхнені Богом слова, мабуть, ґрунтуються на думках, які містяться у віршах з Буття 6:5; 8:21, Приповістей 21:10 і Галатів 5:17.
5:20. Чию душу врятує від смерті «той, хто наверне грішника з хибного шляху»? Християнин, який наверне грішника з хибного шляху, врятує душу розкаяної людини від духовної смерті і, ймовірно, від вічного знищення. До того ж така допомога християнина «покриє безліч гріхів [грішника]».
Уроки для нас:
1:14, 15. Неналежні прагнення породжують гріх. Тому нам не треба виношувати неправильні бажання. Натомість «не переставаймо роздумувати» про те, що зміцнює, і наповнювати свій розум та серце такими думками (Фил. 4:8).
2:8, 9. Якщо ми «ставимося до одних людей ліпше, ніж до інших», то не виконуємо «царського закону» любові. Тож правдиві християни не ставляться до одних людей краще, ніж до інших.
2:14—26. Ми «врятовані завдяки вірі», а «не завдяки вчинкам», яких вимагає Мойсеїв закон чи закон Христа. Мати віру означає щось більше, ніж просто казати, що ми віримо в Бога (Еф. 2:8, 9; Ів. 3:16). Віра повинна спонукувати нас до побожних вчинків.
3:13—17. Безумовно, «мудрість, яка походить згори» має перевагу над «земною, плотською, демонічною» мудрістю. Нам слід «пошукувати [Божу мудрість], як тих схованих скарбів» (Прип. 2:1—5).
3:18. Насіння доброї новини про Царство повинне «сіятися за мирних умов на благо тим, хто творить мир». Вкрай важливо, щоб ми були миротворцями, а не зухвалими, сварливими чи бунтівними людьми.
ЗАЛИШАЙТЕСЬ «МІЦНИМИ У ВІРІ»
Петро нагадує одновірцям про їхню «живу надію» на спадщину в небі. «Ви — “рід вибраний, священство царське, народ святий”»,— каже їм Петро. Давши певну пораду щодо підкорення, він настійно заохочує всіх бути «однодумними, чуйними, виявляти братерську любов, сердечне співчуття, бути смиренними» (1 Пет. 1:3, 4; 2:9; 3:8).
Оскільки «наблизився кінець» єврейської системи, Петро радить братам бути «розважними й пильнувати, щоб не занедбувати молитов». Він каже: «Будьте тверезими й пильними... Протистійте [Сатані], залишаючись міцними у вірі» (1 Пет. 4:7; 5:8, 9).
Відповіді на біблійні запитання:
3:20—22. Як нас рятує хрещення? Хрещення — необхідна вимога для тих, хто прагне спастись. Однак саме по собі хрещення не рятує. Спастися можна «через воскресіння Ісуса Христа». Ті, хто хоче охреститися, повинні вірити, що спасіння можливе лише завдяки Ісусовій жертовній смерті, його воскресінню і тому, що він «перебуває праворуч від Бога», маючи владу над живими й мертвими. Хрещення на основі такої віри нагадує те, як «вісім душ... були безпечно переведені через воду».
4:6. Хто є тими «мертвими», яким «добра новина звіщалась»? Це особи, котрі були «мертві через свої проступки й гріхи», або ті, хто був духовно мертвий, перш ніж почув добру новину (Еф. 2:1). Але, повіривши в добру новину, вони почали «жити» духовним життям.
Уроки для нас:
1:7. Щоб наша віра мала велику цінність, вона мусить пройти випробування, або перевірку. Така міцна віра справді «зберігає душу живою» (Євр. 10:39). Нам не потрібно ухилятися від випробувань нашої віри.
1:10—12. Ангели прагнули вдивлятися в глибокі духовні істини і розуміти їх. Ці істини про помазаний християнський збір записали Божі пророки давнини. А втім, такі вчення стали зрозумілими тільки тоді, коли Єгова почав послуговуватися цим збором (Еф. 3:10). Тому нам варто наслідувати приклад ангелів і намагатися досліджувати «Божі глибини» (1 Кор. 2:10).
2:21. У всьому беручи приклад з Ісуса Христа, ми повинні з готовністю зазнавати страждань і навіть бути готовими померти заради верховної влади Єгови.
5:6, 7. Коли ми кладемо свої тривоги на Єгову, він допомагає нам завжди ставити правдиве поклоніння на перше місце в житті і надмірно не тривожитися про те, що принесе завтрашній день (Матв. 6:33, 34).
«ДЕНЬ ЄГОВИ ПРИЙДЕ»
«Пророцтво ніколи не з’являлося з волі людини,— пише Петро,— але люди говорили від Бога, керовані святим духом». Якщо ми зважатимемо на пророче слово, то зможемо захистити себе від «лжевчителів» та інших зіпсутих осіб (2 Пет. 1:21; 2:1—3).
Петро перестерігає, що «в останні дні прийдуть насмішники зі своїми насмішками». Але «день Єгови прийде, як злодій». Петро завершує свій лист, даючи мудрі поради тим, хто «чекає приходу дня Єгови і твердо пам’ятає про нього» (2 Пет. 3:3, 10—12).
Відповіді на біблійні запитання:
1:19. Кого представляє «ранкова зоря»? Коли вона сходить і як ми побачимо, що це відбулося? «Ранкова зоря» — це Ісус Христос у царській владі (Об’яв. 22:16). У 1914 році Ісус піднявся над усіма народами як Месіанський Цар, оповіщаючи світанок нового дня. Преображення було свідченням майбутньої слави Христа та влади Царства і підкреслювало надійність Божого пророчого слова. Коли ми звертаємо увагу на це слово, то освітлюються наші серця, і тоді ми розуміємо, що Ранкова зоря вже зійшла.
2:4. Що таке тартар і коли бунтівних ангелів було туди вкинено? Тартар — це подібний до в’язниці стан, в якому перебувають лише духовні істоти, а не люди. Мова йде про стан безпросвітної розумової темряви, в якому немає місця для світла Божих намірів. Ті, хто перебуває в тартарі, не мають жодної надії на майбутнє. Бог вкинув неслухняних ангелів у тартар за днів Ноя, і вони залишатимуться в такому приниженому стані аж до знищення.
3:17. Що мав на увазі Петро, коли сказав: «Ви знаєте про все це наперед»? Петро говорив про передбачення майбутніх подій, які під натхненням було виявлено йому та іншим біблійним письменникам. Оскільки не йшлося про якесь неосяжне знання, ранні християни не могли знати всі подробиці прийдешніх подій. Вони тільки в загальних рисах розуміли те, що мало статися в майбутньому.
Уроки для нас:
1:2, 5—7. Якщо ми зростаємо в «точному знанні про Бога та Ісуса» і, докладаючи всіх зусиль, розвиваємо такі риси, як віра, витривалість і побожна відданість, то «не будемо бездіяльними чи безплідними» у застосуванні точного знання (2 Пет. 1:8).
1:12—15. Щоб бути «утвердженими в правді», нам необхідні постійні нагадування, які ми отримуємо, наприклад, на зібраннях, під час особистого вивчення і читання Біблії.
2:2. Ми повинні пильнувати, щоб своєю поведінкою не стягувати докір на Єгову та його організацію (Рим. 2:24).
2:4—9. З огляду на Божі діла в минулому ми можемо бути певними, що «Єгова знає, як визволити з випробування побожних людей, а неправедних зберегти на день суду для знищення».
2:10—13. Хоча «славні», а саме християнські старійшини, допускаються помилок і можуть іноді грішити, ми не повинні висловлюватися про них зневажливо (Євр. 13:7, 17).
3:2—4, 12. Якщо ми пам’ятатимемо «сказане раніше святими пророками, а також заповідь Господа й Спасителя», то зможемо постійно зосереджуватися на близькому дні Єгови.
3:11—14. «Чекаючи приходу дня Єгови і твердо пам’ятаючи про нього», нам треба: 1) мати «святу поведінку» і при цьому зберігати фізичну, розумову, моральну та духовну чистоту; 2) багатіти вчинками, які свідчать про «побожну відданість», приміром вчинками, що пов’язані з працею проповідування про Царство і підготовки учнів; 3) у поведінці та рисах завжди залишатися «незаплямованими» світом; 4) бути «бездоганними», чинячи все з чистих спонук; 5) жити «в мирі» з Богом, з християнськими братами і ближніми.