Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чи слід наполягати на власних уподобаннях?

Чи слід наполягати на власних уподобаннях?

Чи слід наполягати на власних уподобаннях?

ДВОЄ дітей бавляться разом. Один хлопчик вириває в іншого свою улюблену іграшку і кричить: «Це моя іграшка!» Вже змалку недосконалі люди певною мірою виявляють егоїзм (Бут. 8:21; Рим. 3:23). Крім того, світ загалом спонукує зосереджуватися на власному «я». Якщо ми хочемо уникати цього, то мусимо наполегливо боротися з егоїстичними прагненнями. Інакше можна легко стати каменем спотикання для інших і зашкодити своїм взаєминам з Єговою (Рим. 7:21—23).

Апостол Павло заохочує нас зважати на те, як наші вчинки впливають на людей. Він пише: «Усе дозволено, але не все корисне. Усе дозволено, але не все зміцняє». Потім апостол каже: «Не давайте підстави для спотикання» (1 Кор. 10:23, 32). Щодо власних уподобань мудро було б запитати себе: «Чи охоче я поступаюся певними правами, коли щось загрожує миру в зборі? Чи готовий я слухатися біблійних принципів, навіть коли робити це важко?»

У пошуку роботи

Більшість людей вважає вибір роботи особистим рішенням, яке майже не впливає на інших. Але розгляньмо приклад одного бізнесмена з невеликого міста в Південній Америці. Його знали як азартного гравця і п’яницю. Однак він почав вивчати Біблію зі Свідками Єгови, зробив духовний поступ і змінив свій спосіб життя (2 Кор. 7:1). Коли цей чоловік сказав, що хоче проповідувати разом зі збором, старійшина тактовно заохотив його подумати про свою світську роботу. Чоловік був у місті головним постачальником чистого тростинового спирту — речовини, яку використовують по-різному, але в цьому регіоні її зазвичай змішують з безалкогольними напоями і п’ють з єдиною метою — напитися.

Цей бізнесмен зрозумів, що, якби він проповідував публічно і все ще продавав такий товар, це погано позначилося б на репутації збору і могло б зашкодити його стосункам з Богом. Чоловік мусив дбати про свою велику сім’ю, але він перестав продавати алкоголь. Тепер він торгує паперовими виробами. Чоловік, його дружина і двоє з п’ятьох дітей вже охрещені. Вони ревно і зі свободою мови проповідують добру новину.

У виборі друзів

Чи дружба з тими, хто не поділяє нашої віри,— лише питання особистого вибору? Чи це пов’язано з біблійними принципами? Одна сестра захотіла піти на вечірку з хлопцем, який не був правдивим християнином. Хоча сестру попередили про небезпеку, вона вважала, що має право зробити так, як хоче, і тому пішла на вечірку. На вечірці її пригостили напоєм із сильним снодійним. Коли вона через кілька годин прокинулася, то побачила, що її зґвалтував так званий друг. (Порівняйте Буття 34:2).

Спілкування з невіруючими не завжди має такі трагічні наслідки, але Біблія перестерігає: «Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде» (Прип. 13:20). Немає сумніву, що, обираючи погане товариство, ми наражаємо себе на небезпеку. «Мудрий бачить лихе — і ховається,— сказано в Приповістей 22:3,— а безумні йдуть і караються». Наші друзі можуть впливати на нас і на наші взаємини з Богом (1 Кор. 15:33; Як. 4:4).

У питанні одягу і зовнішнього вигляду

Стиль і мода міняються дуже швидко. А втім, біблійні принципи щодо одягу і зовнішнього вигляду не змінюються. Павло настійно радив християнкам «одягатись охайно, скромно і з розважністю». Цей принцип так само стосується чоловіків (1 Тим. 2:9). Павло не пропагував аскетичного стилю одягу і не казав, що всі християни повинні мати однаковий смак. А що сказати про скромність? Згідно з одним словником, скромність — це «відсутність примхливості чи пихи... пристойність в одязі, мові та поведінці».

Варто запитати себе: «Чи можна сказати, що я дійсно скромний, якщо наполягаю на своєму праві одягатися так, що привертаю неналежну увагу інших? Чи за стилем мого одягу людям важко визначити, що я Свідок і за якими моральними принципами живу?» Ми «не даватимемо жодної підстави для спотикання», якщо будемо «дбати не лише про власні інтереси, а й про інтереси інших» (2 Кор. 6:3; Фил. 2:4).

У ділових справах

Коли в християнському зборі в Коринфі довелося вирішувати серйозні справи, пов’язані з кривдою та обманом, Павло написав: «Чи ж не ліпше вам бути скривдженими? Не ліпше бути обманеними?» Павло радив християнам з готовністю чимось жертвувати, замість того щоб подавати на брата в суд (1 Кор. 6:1—7). Один брат зі США послухався цієї поради. У них з роботодавцем розходилися погляди щодо зарплати, яку той йому заборгував. Дотримуючись біблійних вказівок, обоє братів неодноразово зустрічалися, щоб знайти вирішення цієї проблеми, але безрезультатно. Зрештою, вони розповіли про справу «зборові», який представляють християнські старійшини (Матв. 18:15—17).

На жаль, справу і далі не могли залагодити. Після багатьох молитов працівник відмовився від більшої частини суми, яку йому, на його думку, заборгували. Чому? Ось що він пізніше розповів: «Це непорозуміння забирало в мене радість, і я марнував дорогоцінний час, який міг би присвятити духовному». Прийнявши таке рішення, брат знову став почуватися щасливим і бачити, як Єгова благословляє його служіння.

Навіть у дрібницях

Якщо ми не наполягаємо на власних уподобаннях, то отримуємо благословення навіть у незначних справах. У перший день обласного конгресу одна подружня пара піонерів приїхала завчасно і зайняла для себе зручні місця. Коли почалася програма, на стадіон прибігла багатодітна сім’я, а він уже був заповнений. Помітивши, що сім’я шукає місця, подружжя піонерів поступилося своїми місцями. Так уся сім’я змогла сидіти разом. Через кілька днів після конгресу піонери отримали лист з подякою. У листі розповідалось про те, як незручно почувалися члени сім’ї, запізнившись на конгрес. Однак завдяки доброті, яку виявило це подружжя, їхні почуття невдовзі змінилися на радість і вдячність.

Будьмо готові при кожній нагоді поступатися своїми уподобаннями заради інших. Виявляючи любов, яка «не шукає власної вигоди», ми підтримуємо мир з одновірцями і з іншими людьми (1 Кор. 13:5). А понад усе, ми зберігаємо дружбу з Єговою.

[Ілюстрація на сторінці 20]

Чи ви готові відмовитися від власних уподобань у виборі одягу?

[Ілюстрація на сторінках 20, 21]

Чи ви охоче уступаєте місце співвіруючим?